Рішення

від 22.06.2016 по справі 907/224/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22.06.2016 Справа № 907/224/16

за позовом приватного акціонерного товариства "Служба побуту", м. Хуст

до відповідача ОСОБА_1 міської ради, м. Хуст

про визнання недійсним та скасування рішення ОСОБА_1 міської ради Закарпатської області від 26.08.2011 року "Про припинення права користування земельною ділянкою ПрАТ "Служба побуту" в м. Хуст по вул. Карпатської Січі, 41"

Суддя Бобрик Г. Й.

За участю представників:

від позивача -

від відповідача -

Суть спору: приватне акціонерне товариство "Служба побуту", м. Хуст подало до господарського суду позовну заяву, в якій просить суд визнати недійсним та скасувати рішення ОСОБА_1 міської ради Закарпатської області від 26.08.2011 року "Про припинення права користування земельною ділянкою ПрАТ "Служба побуту" в м. Хуст по вул. Карпатської Січі, 41".

Представники позивача, позов підтримали в повному обсязі, з підстав наведених у позовній заяві та додатково позовними письмовими доказами.

Уповноважений представник відповідача проти задоволення даного позову заперечує з підстав, наведених у письмових запереченнях та усними поясненнями. Позов вважає безпідставним, необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню. Зокрема, вказує на те, що у позивача згідно Державного акту на право постійного користування землею серії II - ЗК № 001441, зареєстровано за № 279 від 17.06.1996 року знаходилось у користуванні 6 земельних ділянок на території ОСОБА_1 міської ради, загальною площею 0,37 га. За даними ОСОБА_1 державного підприємства технічної інвентаризації за адресою: Карпатської Січі, 41 (попередня назва - 24-го Жовтня, 41) зареєстровано нерухоме майно за фізичними та юридичними особами: ОСОБА_2 - будівлі котельні, площею 485,7 кв. м. - ПВКП "Об'єктив" - вбудовані приміщення 1-го поверху адмінбудівлі, площею 109,2 кв. м.; ТОВ "Салон "Романтика" - вбудовані приміщення 2-го поверху адмінбудівл, площею 109,2 кв. м.; ЗАТ "Служба побуту" - адмінбудинок (414,4 кв. м.), будівля взуттєво - трикотажної майстерні (127,9 кв. м.), будівля швейного цеху (104,7 кв. м.).

Відповідно до ст. 20 Земельного кодексу України (у редакції 1990 року) при передачі підприємствами, установами і організаціями будівель і споруд іншим підприємствам, установам і організаціям разом з цими об'єктами до них переходить право користування земельною ділянкою, на якій знаходяться зазначені будівлі та споруди.

У зв'язку з наведеним, рішенням XIX сесії ОСОБА_1 міської ради XXII скликання від 20.03.1998 року закріплено у постійне користування земельну ділянку для обслуговування будівлі по вул. Карпатської Січі, 41 в ідеальних долях ПВКП "Об'єктив" - 239%; ТОВ "Романтика" - 33%; АТ "Служба побуту" - 44%. Другим пунктом даного рішення зобов'язано вищезазначені підприємства виготовити Державну акти на право постійного користування землею. Проте, АТ "Служба побуту" не врахувала наведене та не внесла відповідні зміни до свого Державного акту на право постійного користування землею.

Про вилучення частини земельної ділянки згідно рішення XIX сесії ОСОБА_1 міської ради I скликання № 707 від 21.02.2002 року, площею 0,15 га по вул. Терека, 7 у зв'язку із продажем майнового комплексу зміни до Державного акту позивач також не вніс. На думку відповідача, позивач використовує земельну ділянку в м. Хуст, вул. Карпатської Січі, 41 без правовстановлюючих документів, чим порушує земельне законодавство.

Згідно наведеного, ОСОБА_1 міська рада листом від 29.03.2011 року № 586/02/14 звернулась до міськрайонного управління Держкомзему у м. Хуст і ОСОБА_1 районі щодо проведення перевірки законності використання земельної ділянки за адресою: м. Хуст, вул. Карпатської Січі, 41 для обслуговування комплексу приміщень ЗАТ "Служба побуту", на що управління Держкомзему в м. Хуст винесло позивачу припис про усунення порушень вимог земельного законодавства . Позивач даний припис у встановлений термін не виконав, які і станом на день подання позову в суд, про що сам записав у тексті позовної заяви.

16.08.2011 року Управління Держкомземувідповідно до приписів ст. 144 ЗК України подав до відповідача - ОСОБА_1 міської ради клопотання про припинення права користування земельною ділянкою ПрАТ "Служба побуту" згідно Державного акту на право користування земельною ділянкою.

Відповідач стверджує, що крім вищенаведеного позивач неправомірно користується спірною земельною ділянкою. З огляду на те, що Державний акт на право користування землею серії II - ЗК № 001441, площею 0,37 га видано Акціонерному товариству "Служба побуту" Хустського району м. Хуст відповідно ПрАТ "Служба побуту" користування даною земельною ділянкою без правовстановлюючих документів переоформлення чи підтвердження реорганізації (правонаступника).

Рішення ухвалено 22.06.2016 року, у зв'язку оголошенням перерви, відповідно до ст. 77 ГПК України, за згодою представників сторін, про що містяться підписи на формулярі.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до рішення сесії ОСОБА_1 міської ради народних депутатів від 23.04.1996 року акціонерному товариству служба побуту Хустського району надано у постійне користування земельні ділянки загальною площею 0,37 га, а саме: склади та прохідна по вул. 24-го Жовтня, 41 - 0,5 га (ділянка 1); малярний цех, взуттєва та столярна майстерні, склад, зборочний, механічний та шліфовочний цехи по вул. 24-го Жовтня, 41- 0,14 га (ділянка - 2); склад по вул. 24-го Жовтня, 41- 0,01 га (ділянка 3); авторемонтна майстерня по вул. Терека,7 - 0,15 га (ділянка 4); взуттєвий цех на вул. Незалежності, 5 - 0,01 га (ділянка 5); кафе в м. Хуст - Кіреші вул. Колгоспна - 0,01 га (ділянка 6).

На підставі вищевказаного рішення позивачу видано Державний акт на право користування землею серії II - ЗК № 001441 зареєстрований за № 279 від 17.06.1996 року.

За даними ОСОБА_1 державного підприємства технічної інвентаризації за адресою вул. Карпатської Січі, 41 (попередня назва - 24-го Жовтня, 41) зареєстровано нерухоме майно за рядом фізичних та юридичних осіб, в томі числі і за позивачем. Відповідно до положень Земельного кодексу України, при передачі підприємствами, установами та організаціями будівель та споруд іншим підприємствам, установам та організаціям разом з цими об'єктами до них переходить право користування земельною ділянкою, на якій знаходяться такі будівлі та споруди.

У зв'язку з цим, рішенням XIX сесії ОСОБА_1 міської ради XXII скликання від 20.03.1998 року закріплено у постійне користування земельну ділянку площею 0,0366 га для обслуговування будівлі по вул. Карпатської січі, 41 в ідеальних долях ПВКП "Обєктив - 23% , ТзОВ "Романтика" - 33%, АТ "Служба побуту" - 44%. Другим пунктом рішення зобов'язано вищеназване підприємство виготовити Державні акти на право постійного користування землею. Однак, АТ "Служба побуту" не внесло відповідні зміни до свого Державного акту на землю.

Рішенням ОСОБА_1 міської ради № 707 від 21.03.2002 року "Про вилучення, надання, до виділення та закріплення земельних ділянок", зокрема, вилучено земельну ділянку площею 015 га по вул. Терека, 5від ЗАТ "Служба побуту" , у зв'язку з продажем майнового комплексу.

На думку відповідача, враховуючи, що частина земельних ділянок, що належала позивачу, вилучена в нього, Державний акт на право постійного користування землею серії II - ЗК № 001441 зареєстрований за № 279 від 17.06.1996 року, втратив чинність, тому позивач використовує земельні ділянки без належним чином оформленого прововстановлюючого документу.

В зв'язку з наведеним, відповідач звернувся до управління Держкомзему у м. Хуст і ОСОБА_1 районі для перевірки законності використання позивачем належної йому земельної ділянки.

13.04.2011 року та 07.06.2011 року державним інспектором сектору Держземінспекції міськрайонного управління Держкомзему в м. Хуст та ОСОБА_1 районі видано приписи про усунення порушень земельного законодавства, які ПрАТ "Служба побуту" не виконано, про що сам позивча зазначив у тексті позовної заяви.

Відповідно до клопотанням державного інспектора сектору Держземінспекції міськрайонного управління Держкомзему в м. Хуст та ОСОБА_1 районі ОСОБА_1 міська рада спірним рішенням "Про припинення права користування земельною ділянкою ПрАТ "Служба побуту" по вул. Карпатської Січі, 41" № 372 від 26.08.2011 року припинила право користування земельною ділянкою ПрАТ "Служба побуту" по вул.Карпатської Січі, 41.

При цьому, у преамбулі рішення зіслався на законодавство

Позивач, не погоджуючись з даним рішенням, вважає, що дане рішення порушує його право користування належної йому земельної ділянки та винесено з порушенням чинного земельного законодавства, звернувся до суду з позовом про визнання протиправним та скасування даного рішення міської ради.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 126 ЗК України право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою.

Право постійного користування є безстроковим, на відміну від права оренди, і може бути припинено лише з підстав, визначених законом. Стаття 141 ЗК України (в редакції, чинній на момент прийняття рішення) передбачає підстави припинення права користування земельною ділянкою; добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом, припинення діяльності державних чи комунальних підприємств, установ та організацій, використання земельної ділянки способами, які суперечать економічним вимогам; використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Відповідно до ст. 144 Земельного кодексу України у разі виявлення порушення земельного законодавства державний інспектор по використанню та охороні земель складає протокол про порушення та видає особі, яка допустила порушення, вказівку про його усунення у 30- денний строк. Якщо особа, яка допустила порушення земельного законодавства, не виконала протягом зазначеного строку вказівки державного інспектора щодо припинення порушення земельного законодавства, державний інспектор по використанню та охороні земель відповідно до закону накладає на таку особу адміністративне стягнення та повторно видає вказівку про припинення порушення чи усунення його наслідків у 30- денний строк.

У разі неусунення порушення земельного законодавства у 30-денний строк державний інспектор по використанню та охороні земель звертається до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування з клопотанням про припинення права користування земельною ділянкою.

Як вбачається з матеріалів справи, та про що позивач сам вказав у тексті позовної заяви, що 13.04.22011 року та 07.09.2011 року державним інспектором сектору Держземінспекції міськрайонного управління Держкомзему в м. Хуст та ОСОБА_1 районі ОСОБА_3 було винесено приписи про усунення порушень земельного законодавства, які ПрАТ "Служба побуту" протягом зазначеного строку не виконало.

Відповідно до ст.4 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Позивач у прохальній частині позовної заяви просить суд визнати пропущеним, встановлений законодавством процесуальний строк поважним і відновити пропущений строк, покликаючись при цьому на ст. 53 ГПК України.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк у межах якого особа може звернутися з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно з ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Позивач звернувся з даною позовною заявою зі спливом строку позовної даності, про що заявила представник відповідача.

Зважаючи на викладене, позовна вимога про визнання недійсним та скасування рішення ОСОБА_1 міської ради Закарпатської області від 26.08.2011 року "Про припинення права користування земельною ділянкою ПрАТ "Служба побуту" в м. Хуст по вул. Карпатської Січі, 41" належним чином не обґрунтована та не підтверджена належними доказами, подана зі спливом строку позовної давності, про застосування якої заявила представник відповідача, не підлягає задоволенню судом. Суд відмовляє в задоволенні позову повністю.

Стаття 53 ГПК України на яку покликається позивач стосується відновлення та продовження процесуальних строків, а не позовної давності.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України, суд, покладає на позивача.

Подана позивачем заява від 21.06.2016 року про стягнення з відповідача судових витрат в сумі 3 394 грн. (сплата судового збору 1 378,00 грн. та 2 016 грн. витрати на поїздки на відрядження з розгляду справи та інших витрат згідно закону, судом відхилена як така, що не обґрунтована та без документального підтвердження.

Судовий збір, відповідно до ст. 49 ГПК України, суд розподіляє без заяви сторін.

Керуючись ст. ст. 22, 32, 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні позову відмовити повністю.

2. Судові витрати віднести на позивача.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду.

Суддя Бобрик Г.Й.