Ухвала

від 05.07.2016 по справі 522/14211/14-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"05" липня 2016 р. м. Київ К/800/38086/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Донця О.Є.,

суддів: Мороза В.Ф.,

Чалого С.Я.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Виконавчого комітету Одеської міської ради на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 16.07.2015 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вторма» до Виконавчого комітету Одеської міської ради, Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради про визнання протиправним та часткове скасування рішення,

в с т а н о в и л а:

У липні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Вторма» звернулося до Приморського районного суду м. Одеси з позовом Виконавчого комітету Одеської міської ради, Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради про визнання протиправним та часткове скасування рішення, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 12.06.2014 року № 122 в частині демонтажу об'єкта індивідуально визначеного майна - тверде покриття, площею - 27,6 м 2 , що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 152/5.

Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 09.02.2015 року у задоволенні позовних вимог Товариству з обмеженою відповідальністю «Вторма» було відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 16.07.2015 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Вторма» було задоволено. Постанову Приморського районного суду м. Одеси від 09.02.2015 року - скасовано та ухвалено нову постанову, якою позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Вторма» - задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради від 12.06.2014 року № 122 в частині демонтажу тимчасової споруди - приймального пункту, розташованого за адресою вул. Люстдорфська дорога, 152/5 в м. Одесі, який належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Вторма».

У касаційній скарзі Виконавчий комітет Одеської міської ради, не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, посилаючись на допущені судом порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 16.07.2015 року та залишити в силі постанову Приморського районного суду м. Одеси від 09.02.2015 року.

Перевіривши наведені в касаційній скарзі доводи, рішення судів першої та апеляційної інстанції щодо застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 01.11.2010 року між Товариства з обмеженою відповідальністю «Вторма» та Управлінням розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради було укладено договір оренди окремого індивідуально визначеного майна № 6536, відповідно до умов якого позивачу було передано в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно - тверде покриття, яке знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 152/5.

Виконавчим комітетом Одеської міської ради 12.06.2014 року прийнято рішення № 122 «Про демонтаж тимчасових споруд», яким відповідач зобов'язав Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради:

- вжити заходи з демонтажу тимчасових споруд згідно з переліком;

- у 5-денний термін з дати набуття чинності цього рішення надати приписи суб'єктам господарювання щодо проведення ними демонтажу тимчасових споруд власними силами за власний рахунок;

- у разі непроведення своєчасного демонтажу власниками, демонтувати відповідні тимчасові споруди за їх рахунок.

У вищезазначений перелік об'єктів дрібно-роздрібної торговельної мережі, які підлягають демонтажу було включено і належний позивачу об'єкт, що розташований на орендованому майданчику.

Не погоджуючись з даним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Вторма» звернулося до суду з даним позовом.

Як вбачається з матеріалів справи, спір виник щодо рішення відповідача про демонтаж тимчасових споруд дрібно-роздрібної торгівельної мережі - кіоску. При цьому, відповідач посилається на відсутність відповідних документів на їх встановлення у 2012 року, а саме, паспорту прив'язки, що стало підставою для прийняття спірних рішень.

Відповідно до пункту 2.1 Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.10.2011 року № 244, що був розроблений на виконання частини 4 статті 28 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», який набув чинності з 01.01.2012 року, підставою для розміщення тимчасових споруд є паспорт прив'язки, який видається органами містобудування та архітектури за встановленою чинним законодавством формою.

Отже, починаючи з січня 2012 року встановлення тимчасових споруд здійснюється відповідно до паспорта прив'язки тимчасової споруди, тобто, забороняється встановлення тимчасових споруд без паспорта прив'язки.

Відповідач посилається на ті обставини, що тимчасова споруда позивача встановлена без паспорту прив'язки тимчасової споруди, отже є встановленою самовільно, оскільки порушений Порядок розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності на час їх встановлення.

Судами першої та апеляційної інстанції не визначено, коли були встановлені об'єкти торгівлі позивача, які законодавчі норми діяли на момент їх встановлення, чи при їх встановленні позивач мав належні документи та дозволи на їх встановлення, за які порушення прийняті спірні рішення щодо демонтажу вказаних об'єктів торгівлі позивача.

Невстановлення вищенаведених обставин має суттєве значення для правильного вирішення вказаного спору.

Суди також не надали належної оцінки спірному рішенню відповідача, в якому спочатку зобов'язувалося Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради надати припис господарюючому суб'єкту на демонтаж тимчасових споруд і тільки у разі його невиконання - вирішити питання щодо демонтажу об'єктів дрібно-роздрібної торговельної мережі.

З урахуванням вищенаведеного судами першої та апеляційної інстанції не з'ясовані обставини справи, які мають значення для правильного її вирішення що не дає можливості суду касаційної інстанції визначитися в правильності правової оцінки обставин у справі як судом першої інстанції та і судом апеляційної інстанції.

Відповідно до вимог частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Відповідно до статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Таким чином, порушення судом першої та апеляційної інстанції норм процесуального права призвело до ухвалення рішення, яке не відповідає вимогам щодо законності та обґрунтованості і таке неправильне вирішення справи не може бути усунено судом касаційної інстанції, а тому рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи суду слід належним чином з'ясувати всі обставини справи, дослідити наявні докази, дати їм та доводам сторін належну правову оцінку, встановити дійсний характер правовідносин, що склалися між сторонами, суть права, про захист якого позивач звернувся до адміністративного суду та ухвалити законне та обґрунтоване рішення.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу Виконавчого комітету Одеської міської ради - задовольнити частково.

Постанову Приморського районного суду м. Одеси від 09.02.2015 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 16.07.2015 року - скасувати.

Справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вторма» до Виконавчого комітету Одеської міської ради, Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради про визнання протиправним та часткове скасування рішення - направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, передбаченому статтями 235 - 244 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: О.Є. Донець

В.Ф. Мороз

С.Я. Чалий