Ухвала

від 08.07.2016 по справі 922/1354/16

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

про повернення апеляційної скарги

"08" липня 2016 р. Справа № 922/1354/16

Колегія суддів у складі: головуючого судді Бородіної Л.І., судді Лакізи В.В., судді Плахова О.В.,

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе", м. Харків

на рішення господарського суду Харківської області від 21.06.2016р.

у справі №922/1354/16

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегафарб", м.Дніпропетровськ

до відповідача: Публічного акціонерного товариства "Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе", м. Харків

про стягнення коштів

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Харківської області від 21.06.2016р. у справі №922/1354/16 (суддя Добреля Н.С.) позов задоволено частково; стягнуто з ПАТ “Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе” на користь ТОВ “Мегафарб“ основну заборгованість в сумі 1040386,50 грн., пеню в сумі 171635,35 грн., 3% річних в сумі 12313,61 грн., інфляційні втрати в сумі 52580,20 грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 19163,14 грн.; відмовлено в задоволенні позову в частині стягнення пені в сумі 470,22 грн.

Публічне акціонерне товариство "Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе" з рішенням господарського суду першої інстанції не погодилось та звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 21.06.2016р. у справі №922/1354/16 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову ТОВ “Мегафарб“ до ПАТ “Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе” про стягнення коштів.

Одночасно скаржник просить звільнити його від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Харківської області від 21.06.2016р. у справі №922/1354/16 з посиланням на те, що ухвалами слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 02.04.2016р. у справі №640/5325/16-к, від 02.04.2016р. та від 03.04.2016р. у справі № 640/5121/16-к накладено арешти на все майно ПАТ “Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе” та на грошові кошти ПАТ “Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе”, які знаходяться на всіх рахунках підприємства. На підтвердження зазначених обставин заявником надано копію постанови державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про арешт коштів боржника від 05.05.2016р. ВП49749873.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про повернення апеляційної скарги, з наступних підстав.

Частиною 3 статті 94 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до скарги додаються докази сплати судового збору і надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Згідно із пунктом 3.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02. 2013 р. N 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Апелянт просить звільнити його від сплати судового збору, зокрема, з тих підстав, що ухвалами слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 02.04.2016р. у справі №640/5325/16-к, від 02.04.2016р. та від 03.04.2016р. у справі № 640/5121/16-к накладено арешти на все майно ПАТ “Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе” та на грошові кошти ПАТ “Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе”, які знаходяться на всіх рахунках підприємства,.

Проте, матеріали, додані до апеляційної скарги, не містять копій вищезазначених ухвал районного суду.

Апелянт стверджує, що ухвали Київського районного суду м. Харкова від 02.04.2016р. у справі №640/5325/16-к, від 02.04.2016р. та від 03.04.2016р. у справі № 640/5121/16-к містяться на веб-сайті Єдиного державного реєстру судових рішень.

Проте, станом на 07.07.2016р. на офіційному веб-порталі судової влади «Єдиний державний реєстр судових рішень» http://www.reyestr.court.gov.ua/ відсутня ухвала Київського районного суду м. Харкова від 02.04.2016р. у справі №640/5325/16-к.

Щодо ухвал Київського районного суду м. Харкова від 02.04.2016р. та від 03.04.2016р. у справі №640/5121/16-к суд апеляційної інстанції зазначає, що їх текст є таким, що не підлягає розголошенню відповідно до пункту 4 статті 7 Закону України «Про доступ до судових рішень», про що зазначено у 16 ухвалах, розміщених на офіційному веб-порталі судової влади, а отже суд апеляційної інстанції не може з ними ознайомитись і, відповідно, надати їм належну правову оцінку.

За таких обставин, посилання скаржника на вищезазначені ухвали є неналежним підтвердженням факту неможливості сплати судового збору, оскільки ці обставини не підтверджені належними доказами.

Щодо посилання скаржника на постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби МЮ України про арешт коштів боржника від 05.05.2016р., якою на підставі рішення суду та постанови про стягнення виконавчого збору накладено арешт на кошти, що містяться на всіх відкритих рахунках ПАТ «Харківський тракторний завод ім. С.Орджонікідзе», як на підставу для звільнення від сплати судового збору, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби МЮ України про арешт коштів боржника від 05.05.2016р. накладено арешт на кошти, що мітяться на всіх відкритих рахунках ПАТ «Харківський тракторний завод ім. С.Орджонікідзе», а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, що належить боржнику.

Відповідно до статті 25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Частиною 1 статті 27 вказаного Закону встановлено, що у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Згідно із частиною 3 статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має, зокрема, право проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; здійснювати перевірку виконання юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями рішень стосовно працюючих у них боржників; накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Враховуючи положення вищенаведених норм права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду зазначає, що постанова державного виконавця про арешт коштів боржника свідчить про те, що ПАТ "Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе" самостійно не виконало рішення Харківського апеляційного адміністративного суду , однак не свідчить про майновий стан скаржника.

Будь-яких інших доводів та доказів, які б підтверджували його скрутне матеріальне становище скаржником при поданні апеляційної скарги не надано.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що скаржником не надано належних доказів в розумінні статті 34 ГПК України, які б підтверджували його скрутне матеріальне становище.

Крім того, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що постановою державного виконавця по арешт коштів боржника від 05.05.2016р. накладено арешт на кошти, що мітяться на всіх відкритих рахунках ПАТ «Харківський тракторний завод ім. С.Орджонікідзе», однак не опечатано касу боржника, до якої могли поступати кошти від господарської діяльності підприємства.

Також суд апеляційної інстанції зазначає, що у рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001р. у справі "Креуз проти Польщі" зазначено, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції не означає беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах, у зв'язку з чим Суд звернув увагу на те, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті Конвенції.

Як вбачається з матеріалів апеляційної скарги, скаржником не наведено доводи та не подано докази на підтвердження того, що його майновий стан перешкоджає сплаті ним судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно із частиною 2 статті 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оскільки звільнення від сплати судового збору є правом господарського суду, яким суд користується за наявності виключних обставин, яких у даному випадку скаржником не наведено, та не додано доказів, які б підтверджували скрутний фінансовий стан, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення клопотання ПАТ "Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе" про звільнення від сплати судового збору.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 97 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Керуючись ст.86, п.3 ч.1 ст.97 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу "Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе" на рішення господарського суду Харківської області від 21.06.2016р. у справі № 922/1354/16 повернути заявникові.

Додаток: тільки заявникові - апеляційна скарга на 1 аркуші з додатком на 6 аркушах.

          Головуючий суддя Л.І. Бородіна

          Суддя В. В. Лакіза

          Суддя О.В. Плахов