Постанова

від 06.07.2016 по справі 821/240/16

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2016 р.м. ХерсонСправа № 821/240/16

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Циганій С.І.,

при секретарі: Пономаренко М.М.,

за участю представника позивача - Дунаєва М.І., представників відповідача - Юдіна В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Фермерського господарства "Аделаїда" Відокремлена садиба до Цюрупинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,

встановив:

Фермерське господарство «Аделаїда» відокремлена садиба» (надалі позивач, ФГ «Аделаїда») звернулося до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до Цюрупинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонськійобласті (надалі - відповідач, ДПІ), в якому просить скасувати податкові повідомлення-рішення від 05.11.2015р. №0000542200, №0000522200, №0000532200, №0008231700; від 29.01.2016р. №0000012200; від 04.02.2016р. №0000211700.

Вказані позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки Акту перевірки №663/22-0/14136795 від 09.10.2015р. відповідача про результати планової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.07.2012р. по 31.12.2014р., є хибними, не ґрунтуються на дійсних фактичних обставинах та зроблені у зв'язку з невірним застосуванням норм податкового та іншого законодавства, а прийняті на їх підставі податкові повідомлення-рішення є незаконними та підлягають скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги. Просив позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав зазначених в письмових запереченнях. В яких зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесено правомірно, в межах повноважень та на підставі законодавства України.

Дослідивши подані сторонами документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідачем проведено планову виїзну перевірку ФГ «Аделаїда з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.07.2012р.по 31.12.2014р. За результатами якої складено акт №663/22-0/14136795 від 09.10.2015р. (далі - акт).

На підставі висновків вказаного акту перевірки відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення від 05.11.2015р. №0000542200, №0000522200, №0000532200, №0008231700; від 29.01.2016р. №0000012200; від 04.02.2016р. №0000211700.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

01.01.2011р. між позивачем та Фермерським господарством «Адель-Агро» (замовник) було укладено договір підряду №1, відповідно до умов якого позивач, як підрядник, зобов'язався власними силами виконати сільськогосподарські роботи , а саме - культивація ґрунту, посадка картоплі, хімічна обробка картоплі, фрезерування картоплі, дискування ґрунту, збирання картоплі на території, вказаній замовником. Факт виконання робіт у 2012р. не заперечується відповідачем та підтверджується актами надання послуг, а саме - №266 від 31.03.2011р. на суму 3178,70 грн., №315 від 28.04.2012р. на суму 4356,58 грн., №358 від 31.05.2012 року на суму 13230,08 грн., №574 від 31.07.2012р. на суму 19512,07 грн., №754 від 31.08.2012р. на суму 10894,93 грн. До актів надання послуг надано копії податкових накладних та копії облікових листів трактористів-машиністів на виконання відповідного обсягу робіт за предметом договору підряду №1 від 01.01.2011р.

12.11.2012р. між позивачем (як покупець) та Фермерським господарством «Адель-Агро» було укладено договір поставки №131/1, відповідно до умов якого ФГ «Адель-Агро» зобов'язалося поставити картоплю, ціна, кількість і одиниці товару визначалися специфікаціями до договору поставки. Відповідно до специфікацій №№1-9 до договору поставки №131/1 за 2012-2013 роки позивачем було замовлено та отримано від ФГ «Адель-Агро» картоплі на суму 1568913, 20 грн., з яких податок на додану вартість за ставкою 20% - складає 261485, 53 грн.

Згідно пункту 209.2. статті 209 Податкового кодексу України згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.

Згідно п.209.15.1. статті 209 Податкового кодексу України до виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, зокрема, відносяться: а) товари/послуги, які придбаваються сільськогосподарським підприємством для їх використання у виробництві сільськогосподарської продукції, а також основні фонди, які придбаваються (споруджуються) з метою їх використання у виробництві сільськогосподарської продукції.

Факт використання картоплі, придбаної позивачем у ФГ «Адель-Агро», у виробництві власної сільськогосподарської продукції, підтверджується звітами по складу «Картоплесховище» Житомирської філії Фермерського господарства «Аделаїда», відповідно до яких реєстровано з 01.04.2013р. отримання та накопичення обсягів картоплі, що збігається з обсягами та часом закупівлі картоплі від ФГ «Адель-Агро». Так, згідно витратної накладної №1 від 01.04.2013 року від ФГ «Адель-Агро» отримано 53700 кг картоплі, яка перевезена автотранспортом та отримана на складі «Картоплесховище», згідно витратної накладної №2 від 02.04.2013р. від ФГ «Адель-Агро» отримано 53700 кг картоплі, яка перевезена автотранспортом та отримана на складі «Картоплесховище». Придбання, перевезення та накопичення на складі «Картоплесховище» Житомирської філії Фермерського господарства «Аделаїда» продовжено до 15.04.2013р., коли кількість картоплі, придбаної від ФГ «Адель-Агро», склала 473570 кг на складі. З 23.04.2013р. до 30.04.2013р. позивачем вказаний об'єм (473570 кг) витрачався як «картопля насіннєва», яку було використано для посіву та подальшого виробництва сільськогосподарської продукції. Вирощування картоплі з насіння, придбаного позивачем від ФГ «Адель-Агро», завершено у серпні 2013 року, коли за звітами складу «Картоплесховище» розпочато отримання нового врожаю. На підтвердження факту транспортування картоплі позивачем надано копії товаро-транспортних накладних за серпень-вересень 2013р.

Заперечення відповідача, які ґрунтуються лише на використанні терміну «картопля» у договорі поставки №131/1 від 12.11.2012 року замість «картопля насіннєва» не можуть бути сприйняті судом в якості достатнього обґрунтування необхідності декларування податку на додану вартість за придбаний товар від ФГ «Адель-Агро» без урахування особливостей п.209.15.1. статті 209 та пункту 209.2. статті 209 Податкового кодексу України.

Досліджуючи господарські відносини позивача з ТОВ «Сапфір ЛТД» (ЄДР 14129329 м. Херсон) відповідач робить висновок про нереальність здійснення господарських операцій в розмірі 693548 грн., в тому числі - з ФГ «Аделаїда» за березень 2013 року на загальну суму ПДВ 28308,42 грн., за квітень 2014 року - ПДВ 10310,00 грн. В якості підстави такого висновку відповідач посилається на матеріали перевірки ТОВ «Сапфір ЛТД» за березень 2013, квітень 2014 року від ДПІ у м. Херсоні Головного управління ДФС у Херсонській області, акт від 18.05.2015 року, №111/21-03-22-02/14129329. Відповідно до вказаного акту перевірки - надані до перевірки документи не засвідчують факт отримання товару ТОВ «Сапфір ЛТД» від постачальників ПП «Ресурс-Імпорт», ТОВ «Бінер, ПФ «Каскад» та ін., а отже - і можливість поставки товару на адресу покупців, в тому числі позивача. При цьому відповідач не спростовує заперечення позивача щодо наявності та правильності оформлення первинних документів, що підтверджують факт отримання товару від ТОВ «Сапфір ЛТД», а також не оспорюють реальність господарських відносин за інші періоди з цим суб'єктом господарювання.

Згідно ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно з пунктом 44.1 ПКУ для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Відповідно до п.198.3 ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну.

Враховуючи наявність у позивача всіх встановлених законодавством України документів на підтвердження податкового кредиту по операціях з ТОВ «Сапфір ЛТД», відсутність з боку відповідача інших зауважень до змісту оспорюваних господарських операцій, крім посилань на акт перевірки ТОВ «Сапфір ЛТД», суд доходить висновку, що позиція відповідача з цього питання є необґрунтованою.

Аналогічної думки суд дотримується також в частині спору про правомірність формування податкового кредиту позивачем у відносинах із ТОВ «Профтехінструмент», ТОВ «Сервіс Авто» та ПП «Херсонагроресурс».

Так, позивач мав взаємовідносини з ТОВ «Профтехінструмент». Відповідно до даних перевірки ТОВ «Профтехінтсрумент» за липень - серпень 2014 року (акт від 20.11.2014р. №1830/220/34810550) одним із постачальників цього підприємства є ТОВ «Про Сервіс». ТОВ «Про Сервіс» не може здійснювати операції через відсутність трудових ресурсів, відсутність майна та інших матеріальних ресурсів.

Позивачем придбано від ТОВ «Профтехінструмент» запчастин за липень-серпень 2014 року на суму 9859,1 грн., в тому числі ПДВ - 1643,18 грн.

Інших зауважень, крім посилань на акт перевірки ТОВ «Профтехінструмент», відповідачем до суду не надано. З боку позивача надані копії видаткових накладних на отримання товару від ТОВ «Профтехінструмент», звіти по складу №17 «Будівельні матеріали», копії актів на списання матеріальних цінностей, в тому числі і придбаних від ТОВ «Профтехінструмент».

В ході перевірки відповідач встановив факт проведення господарських операцій між позивачем та ТОВ «Сервіс Авто». За матеріалами перевірки ТОВ «Сервіс Авто» складено АКТ «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Сервіс Авто» (36955291) щодо підтвердження господарських відносин із постачальниками та покупцями». Згідно даних відповідача ТОВ «Сервіс Авто» не перебуває за місцем реєстрації, опитати посадових осіб даного підприємства не вдалося, на даному підприємстві відсутні трудові ресурси, складські приміщення та виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності.

Від ТОВ «Сервіс Авто» на адресу позивача виписано податкову накладну від 10.08.2012р. №8 на загальну суму 41400 грн., в т.ч. ПДВ 6900,00 грн.

Позивачем до суду надано копію Акту здачі-прийняття робіт від 10.08.2012р. на загальну вартість робіт з перевезення сільськогосподарської продукції на суду 41400,00 грн., в т.ч. ПДВ 6900,00 грн., копія податкової накладної від 10.08.2012р. №8, копії товаро-транспортних накладних на підтвердження факту перевезення продукції. Зазначені документи відповідають вимогам закону, заперечень щодо правильності їх оформлення від відповідача не надходило.

В ході перевірки відповідачем встановлено факт взаємовідносин позивача з ПП «ХерсонАгроРесурс». Також в ході перевірки був отриманий інформаційний лист про неможливість проведення зустрічної перевірки ПП «ХерсонАгроРесурс» (код 38269240) за січень - грудень 2014 року від 06.02.2015р. Зустрічну перевірку неможливо провести у зв'язку з тим, що ПП «ХерсонАгроРесурс» не перебуває за місцем реєстрації.

ФГ «Аделаїда» включено від ПП «Херсонагроресурс» у податковий кредит сільськогосподарської декларації за липень 2014 року податкову накладну на загальну суму 3560,00 грн., у т.ч. ПДВ 593,33 грн., за серпень 2014 року податкову накладну на загальну суму 3700,00 грн. в т.ч. ПДВ 616,67 грн., за вересень 2014 року податкову накладну на загальну суму 3916,00 грн. в т.ч. ПДВ 652,67 грн., за жовтень 2014 року - податкову накладну на загальну суму 8000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 1333,33 грн., всього визначено завищення податкового кредиту на суду 3196,00 грн.

Позивачем до суду надані копії видаткових та податкових накладних, звіти по складу на отримання товару, придбаного у ТОВ «Херсонагроресурс» - мастила 10дм, забірні карти на отримання мастила працівниками позивача зі складу. Зауважень до правильності оформлення документів для отримання податкового кредиту позивачем по відносинах з ПП «Херсонагроресурс» у відповідача не виникло.

Таким чином, суд дійшов висновку про необґрунтованість зменшення податкового кредиту позивачу за господарськими операціями з «ТОВ «Сапфір ЛТД» на суму 38618,42 грн., ТОВ «Профтехінструмент» на суму 1643,18 грн., з ТОВ «Сервіс Авто» на суму 6900,00 грн., ПП «Херсонагроресурс» на суму 3196,00 грн.

В частині незастосування позивачем штрафу у розмірі 3% від суми самостійно виявлених помилок при обрахуванні розміру податку на додану вартість при наданні уточнюючих розрахунків із сплати сум недоплат у розмірі 112510,00 грн., - суд дійшов висновку, що позиція відповідача є помилковою з наступних причин.

Відповідно до підпункту «а» п.50.1 статті 50 Податкового кодексу України платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку. В свою чергу податкове зобов'язання, згідно п.14.1.156 Податкового кодексу - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податок, а недоплата - сума занижених податкових зобов'язань (пункт 39.5.5.4 статті 39 ПКУ).

Згідно із п.209.2 статті 209 Податкового кодексу України сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей. Таким чином, при виправленні помилок, які збільшують суму податку, що не підлягає сплаті до бюджету, а перераховується на спеціальний рахунок, - у платника не виникає податкового зобов'язання/недоплати і не виникає необхідності застосування будь-яких штрафних санкцій.

Аналогічною є позиція суду відносно визначеного відповідачем порушення у вигляді заниження податку на додану вартість, яка згідно із спеціальним режимом оподаткування залишається у розпорядженні підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей у сумі 97796,00 грн. за серпень 2012 року - 4044 грн., вересень 2013 року - 35473,00 грн., червень 2014 року - 32610, 00 грн., жовтень 2014 року - 25669, 00 грн. Дана сума не підлягає сплаті до бюджету, залишається у розпорядженні підприємства, тому помилки при її визначенні не можуть створювати (збільшувати) розмір податкових зобов'язань, належних до сплати до бюджету.

В частині питання збільшення зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами та застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податку, суд зазначає, що відповідно до пункту 162.1. статті 162 Податкового кодексу України платниками податку на доходи фізичних осіб є: фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент.

Згідно пункту 14.1.180. Податкового кодексу податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - це юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу (Податкового кодексу), до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу;

Згідно пункту 164.1. статті 164 Податкового кодексу базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Згідно Наказу Міністерства фінансів України №4 від 13.01.2015р., зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30 січня 2015 року за №111/26556 «Про затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма №1ДФ) та Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку» затверджено форму податкової звітності, яка надається податковим агентом контролюючим органам.

Форма №1ДФ передбачає персоніфікацію кожної особи (найманого працівника) в частині визначення розміру отриманого від податкового агенту матеріального блага. Матеріальні цінності, які надаються без персоніфікації особи/осіб, які їх отримують, не можуть бути включені податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб в порядку, визначеному законодавством України та не можуть розглядатися як складова частина бази оподаткування в розумінні статті 164 Податкового кодексу України.

Відповідно до Акту перевірки Цюрупинської ОДПІ ГУ ДФС від 09.10.2015р. №663/22-00/14136795 відповідачем встановлено лише факт наявності господарсько-правових відносин між позивачем та ФОП ОСОБА_3, яка забезпечувала поставку харчування для потреб ФГ «Аделаїда» Відокремлена садиба, вартість послуг встановлено за документами підприємства в розмірі - квітень-серпень 2013 року - 376770,11 грн., квітень - жовтень 2014 року - 672775,00 грн.

В самому акті перевірки відсутні посилання на докази отримання харчування працівниками позивача взагалі. У Додатку №3 до Акту перевірки 09.10.2015р. №663/22-00/14136795 наведено Розрахунок правильності обчислення податку на доходи фізичних осіб ФГ «Аделаїда» за 2013 рік, відповідно до якого встановлено заниження об'єкту оподаткування (сума недобору) на 56515,52 грн., Розрахунок зроблено з посиланнями на прізвища працівників позивача, зазначено податкові періоди та суми недоплати податку по кожній особі. При цьому в акті перевірки відсутні посилання на докази отримання конкретною особою матеріального блага у вигляді харчування на певну суму.

Під час судового розгляду представником відповідача додаткових доказів не надано, розрахунок недоплати податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами в розрізі персоніфікації працівників, які отримали харчування на певну суму - не обґрунтовано. Заявлено про застосування «пропорційного» методу оцінки та розрахунку податку, який не може бути взято судом до уваги як належний доказ.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість донарахування 157431,77 грн. податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами та 115430,86 грн. штрафних санкцій на підставі лише доказів закупки готового харчування позивачем у ФОП ОСОБА_3

В частині донарахування позивачеві податку на прибуток іноземних юридичних осіб за контрактом від 07.06.2013р. №-1/06/12, укладеним з компанією Norika Slovensko, суд зазначає, що відповідно до пункту 14.1.165 статті 14 Податкового кодексу України податок, платник податку, оподаткування, оподатковуваний прибуток для цілей розділу III цього Кодексу (Податкового кодексу України) - податок на прибуток підприємств, платник податку на прибуток підприємств, оподаткування податком на прибуток підприємств, прибуток, який підлягає оподаткуванню.

Суд погоджується з висновком позивача, що податок з нерезидентів, зазначений у ст.160 Податкового кодексу (в редакції на момент перевірки) є різновидом відповідальність за повноту утримання та своєчасність перерахування до бюджету податків, податку на прибуток підприємств, який повинні сплачувати платники податку на прибуток. Згідно до пункту 152.8 статті 152 Податкового кодексу відповідальність за повноту утримання та своєчасність перерахування до бюджету податків, зазначених у пункті 153.3 статті 153, пунктах 156.1 та 156.2 статті 156, статті 160 Податкового кодексу, несуть платники податку, які здійснюють відповідні виплати. Платниками податку для цілей Розділу III Податкового кодексу України є платники податку на прибуток.

Фермерське господарство «Аделаїда» Відокремлена садиба є платником фіксованого сільськогосподарського податку і відповідно до пункту 307.1 статті 301 Податкового кодексу не є платником податку на прибуток.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що донарахування 2921,20 грн. податку на прибуток іноземних юридичних осіб та 900,30 грн. штрафних санкцій в частині виплат на користь компанії Norika Slovensko є необґрунтованим.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку що податкові повідомлення-рішення від 05.11.2015р. №0000542200, №0000522200, №0000532200, №0008231700; від 29.01.2016р. №0000012200; від 04.02.2016р. №0000211700 є безпідставними та підлягають скасуванню.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст.8, 9, 12, 19, 94, 158, 159, 160-163, 167 КАС України, суд -

постановив :

Адміністративний позов задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Цюрупинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області від 05.11.2015р. №0000542200, №0000522200, №0000532200, №0008231700; від 29.01.2016р. №0000012200; від 04.02.2016р. №0000211700.

Стягнути з Цюрупинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Фермерського господарства "Аделаїда" Відокремлена садиба (код ЄДРПОУ 14136795) сплачений судовий збір в сумі 24156,98 грн. (двадцять чотири тисячі сто п'ятдесят шість гривень 98 коп.) шляхом безспірного списання.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 11 липня 2016 р.

Суддя Циганій С.І.

кат. 8.3.3