Ухвала

від 06.07.2016 по справі 635/3826/15-ц

ВИЩИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ СУД УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ

У Х В А Л А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 липня 2016року м. Київ Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі: головуючогоЄвтушенко О.І., суддів: Завгородньої І.М., Кадєтової О.В.,Парінової І.К., Ситнік О.М., розглянувши в судовому засіданні справу за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Отакара Яроша, буд. 26» до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за договором та штрафних санкцій , за касаційною скаргою Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Отакара Яроша, буд. 26» на рішення апеляційного суду Харківської області від 25 грудня 2015 року, в с т а н о в и л а: У травні 2015 року Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Отакара Яроша, буд. 26» (далі - ОСББ «Отакара Яроша, буд. 26») звернулося до суду з даним позовом, зазначивши в його обґрунтування, що на підставі договору купівлі-продажу від 30 серпня 2007 року відповідач є власником квартири АДРЕСА_1. 01 січня 2008 року між ОСББ «Отакара Яроша, буд. 26» та відповідачем укладено договір № 15 про утримання будинку, споруд та прибудинкової території, відповідно до умов якого вона зобов'язалась не пізніше 15 числа місяця, наступного за розрахунковим, оплачувати послуги з утримання будинку, які надаються позивачем. У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору за період з травня 2012 року по квітень 2015 року утворилась заборгованість у сумі 26 996 гривень 49 копійок, з яких: сума боргу за договором - 18 051 гривня 72 копійки; пеня за договором за прострочення проведення розрахунків - 993 гривні 99 копійок. Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 19 червня 2015 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСББ «Отакара Яроша, буд. 26» заборгованість за договором та штрафні санкції від 01 січня 2008 року № 15 у сумі 26 996,49 гривень, з яких: сума боргу за договором - 19 960,52 гривень; пеня за договором за прострочення проведення розрахунків - 7 035,97 гривень. Вирішено питання про розподіл судових витрат. Рішенням апеляційного суду Харківської області від 25 грудня 2015 року рішення суду першої інстанції змінено. Позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСББ «Отакара Яроша, буд. 26» заборгованість за договором та штрафні санкції від 01 січня 2008 року № 15 у сумі 19 045 грн. 71 коп., з яких: сума боргу за договором - 18 051,72 грн.; пеня за договором за прострочення проведення розрахунків - 993,99 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат. У касаційній скарзі ОСББ «Отакара Яроша, буд. 26» просить скасувати рішення апеляційного суду в частині вирішення позову про стягнення пені і направити справу в цій частині на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, мотивуючи свою вимогу порушенням судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. В іншій частині рішення апеляційного суду не оскаржується, а тому не переглядається в касаційному порядку. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного. Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору та порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Встановивши, що відповідач належним чином не виконувала зобов'язань щодо сплати за утримання будинку, споруд та прибудинкової території, внаслідок чого за період з травня 2012 року по квітень 2015 року утворилась заборгованість, яка стягнута судом першої інстанції з урахуванням вимог ст. 625 ЦК України. Змінюючи рішення суду першої інстанції в частині вимог про стягнення пені , апеляційний суд виходив з того, що пеню слід визначити за один рік (в межах строку позовної давності) за період з травня 2014 року по квітень 2015 року, а вимоги про стягнення пені, нарахованої на заборгованість, яка стягнута за рішеннями Харківського районного суду Харківської області від 09 листопада 2009 року та від 02 квітня 2012 року, вважав передчасними, оскільки вказані судові рішення оскаржуються в апеляційному порядку. Проте з таким висновком апеляційного суду погодитись не можна. Статтями 213, 214, 316 ЦПК України передбачено, що рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або керуючись загальними засадами і змістом законодавства України. Обґрунтованим визнається рішення, у якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні. Вимоги до рішення суду апеляційної інстанції викладені у ст. 316 ЦПК України. У мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, що мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини. Вказаним вимогам рішення апеляційного суду не відповідає. Судом установлено, що ОСББ «Отакара Яроша, буд. 26» є виконавцем послуг з утримання будинку та прибудинкової території, а відповідач є споживачем цих послуг. Відповідно до договору купівлі-продажу від 30 серпня 2007 року ОСОБА_6 є власником квартири АДРЕСА_1. 01 січня 2008 року між сторонами укладено договір № 15 про утримання будинку, споруд та прибудинкової території, відповідно до якого відповідач зобов'язана не пізніше 15 числа місяця, наступного за розрахунковим, оплачувати послуги по утриманню будинку (п. 6 договору), які надаються ОСББ. Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Відповідно до ст. 13 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» відносини власників приміщень і управителя регулюються договором між ними, який укладається на основі Типового договору, форму якого затверджує центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування. Укладення договору між власником окремого приміщення у житловому комплексі та управителем є обов'язковим і не залежить від членства в об'єднанні, за винятком випадку, коли власник і управитель є однією особою. У разі відмови власника приміщення сплачувати обов'язкові платежі на утримання та ремонт неподільного майна та відповідної частки загального майна об'єднання має право звернення до суду для стягнення нарахованих платежів у судовому порядку. Статтею 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (далі - Закон) визначено, що споживач - це фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу; виконавець - це суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору. Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Згідно з п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між виробниками і споживачами, а також їхні права та обов'язки визначено у Законі. Пунктом 10 частини третьої статті 20 цього Закону встановлена відповідальність за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги у вигляді пені. Погоджуючись з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач в порушення умов договору належним чином не виконувала зобов'язання зі сплати послуг за утримання будинку, споруд та прибудинкової території, в результаті чого за період з травня 2012 року по квітень 2015 року утворилась заборгованість, апеляційний суд, разом з тим, дійшов висновку про стягнення суми пені в межах строку позовної давності (1 рік), про застосування якої заявлено відповідачем (в доводах апеляційної скарги). Так, згідно зі ст . 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Разом з тим, аналізуючи застосування апеляційним судом положення про позовну давність щодо вимог про стягнення пені, слід зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Нові матеріально-правові вимоги, які не були предметом розгляду в суді першої інстанції, судом апеляційної інстанції не приймаються та не розглядаються. Оскільки ст. 267 ЦК України є нормою матеріального права, то суд апеляційної інстанції не мав права розглядати заяву про застосування цієї норми, що узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду України від 30 вересня 2015 року (справа № 6-780цс15 ) . Крім того, дійшовши висновку, що вимоги про стягнення пені, нарахованої на заборгованість, стягнуту за рішеннями Харківського районного суду Харківської області від 09 листопада 2009 року та від 02 квітня 2012 року, є передчасними, оскільки вказані судові рішення оскаржуються в апеляційному порядку, суд апеляційної інстанції при цьому залишив поза увагою, що за змістом ч. 1 ст. 901 , ч. 1 ст. 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. Зобов'язання боржника сплатити певну грошову суму на користь кредитора відповідно до цивільно-правового договору або з інших підстав, визначених законом, є грошовим зобов'язанням. Таким чином, правовідношення, в якому замовник зобов'язаний оплатити надану послугу в грошах, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору, є грошовим зобов'язанням. У зв'язку із цим наявність судового рішення (судових рішень) про задоволення вимог кредитора (виконавця), яке не виконано боржником, не припиняє правовідносини сторін, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання й не позбавляє права на отримання штрафних санкцій, передбачених умовами договору. Оскільки неповнота з'ясування обставин у справі,порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення спору, рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню в частині вимог про стягнення пені з підстав, передбачених ст. 338 ЦПК України, з направленням справи в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції. Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у х в а л и л а: Касаційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Отакара Яроша, буд. 26» задовольнити частково. Рішення Харківського районного суду Харківської області від 19 червня 2015 року та рішення апеляційного суду Харківської області від 25 грудня 2015 року в частині вимог про стягнення пені скасувати, справу в цій частині направити на новий розгляд до суду першої інстанції. Ухвала оскарженню не підлягає. Головуючий О.І. Євтушенко Судді: І .М. Завгородня О.В. Кадєтова І.К. Парінова О.М. Ситнік