Ухвала

від 06.07.2016 по справі 820/11445/15

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 липня 2016 року м. Київ К/800/5857/16

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого - Веденяпіна О.А. (судді-доповідача),, Зайцева М.П., Маринчак Н.Є.,

секретар судового засідання Корецький І.О.,

за участю: представника позивача: Мойсеєвої І.Ю.,

розглянувши у судовому засіданні касаційну скаргу Східної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області (Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області)

на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 05 лютого 2016 року

у справі № 820/11145/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ворлд Ейр Брідж»

до Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області

про визнання недійсною інформації та зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в :

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2015 року задоволено адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Ворлд Ейр Брідж» (далі - Товариство) до Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області (далі - Інспекція) про визнання недійсною інформації та зобов'язання вчинити певні дії.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням Інспекція оскаржила його в апеляційному порядку.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2016 року апеляційна скарга Інспекції залишена без руху.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 05 лютого 2016 року апеляційну скаргу Інспекції повернуто.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просив його скасувати та зобов'язати розглянути апеляційну скаргу по суті.

В запереченнях на касаційну скаргу позивач не погоджується з висновками відповідача та просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

Переглянувши судове рішення в межах касаційної скарги, заслухавши представника позивача, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Залишаючи ухвалою від 22 січня 2016 року апеляційну скаргу Інспекції без руху, суд апеляційної інстанції виходив із того, що відповідачем до апеляційної скарги не надано доказів сплати судового збору у встановленому законодавством розмірі або доказів наявності пільг щодо сплати судового збору.

На виконання вимог ухвали Інспекція, зазначаючи про те, що на даний час у відповідача відсутні кошти на сплату судового збору, на адресу суду апеляційної інстанції надіслала клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Згідно з частиною 1 статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» від 22 травня 2015 року №484-VІІІ зобов'язано Кабінет Міністрів України забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

Постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» від 23 січня 2015 року № 2 судам роз'яснено, що якщо бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

Отже, відсутність видатків на оплату судового збору у кошторисі суб'єкта владних повноважень не може бути підставою для звільнення його від сплати судового збору, обов'язок сплати якого встановлено чинним законодавством.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні клопотання Інспекції про звільнення від сплати судового збору.

Згідно з частиною 3 статті 189 та частиною 3 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга повертається особі, що її подала, якщо цією особою не усунуто недоліків, залишеної без руху апеляційної скарги.

З огляду на те, що Інспекцією не усунуто недоліків апеляційної скарги щодо сплати судового збору судом апеляційної інстанції з дотриманням вимог процесуального закону повернуто апеляційну скаргу на підставі ухали від 5 лютого 2016 року.

Доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваного судового рішення судом апеляційної інстанції були порушені норми матеріального чи процесуального права.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин підстави для скасування рішення суду апеляційної інстанції відсутні.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 04 листопада 2015 року № 892 «Деякі питання територіальних органів Державної фіскальної служби» перейменовано деякі територіальні органи Державної фіскальної служби за переліком згідно з додатком 1, зокрема, Основ'янська об'єднана державна податкова інспекція м. Харкова Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області перейменована у Східну об'єднану державну податкову інспекцію м. Харкова Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в :

Касаційну скаргу Східної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області (Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області) залишити без задоволення, а ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 05 лютого 2016 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, що визначені статтями 236 - 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді О.А. Веденяпін М.П. Зайцев Н.Є. Маринчак