Ухвала

від 06.07.2016 по справі 826/10305/15

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 липня 2016 року м. Київ К/800/5602/16

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого - Веденяпіна О.А. (суддя-доповідач), Зайцева М.П., Маринчак Н.Є.,

секретар судового засідання Корецький І.О.,

за участю: представника позивача Коваленка А.О.,

представника відповідача Сакала Я.О.,

розглянувши у судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві

на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2016 року

у справі № 826/10305/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Уніколь»

до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві

про скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в :

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 вересня 2015 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Уніколь» (далі - ТОВ «Уніколь») задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі - Інспекція, відповідач, ДПІ) №0000142202 від 19 січня 2015 року.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням Інспекція оскаржила його в апеляційному порядку.

Ухвалою судді Київського апеляційного адміністративного суду від 2 грудня 2016 року у задоволенні клопотання ДПІ про звільнення від сплати судового збору відмовлено.

Апеляційну скаргу Інспекції на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 вересня 2015 року залишено без руху, оскільки всупереч вимогам Кодексу адміністративного судочинства України, Інспекцією до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору у встановленому Законом розмірі або обґрунтованого клопотання про наявність підстав для розстрочення або відстрочення сплати судового збору.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2016 року у задоволенні клопотання Інспекції про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги відмовлено.

Апеляційну скаргу ДПІ на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 вересня 2015 року у справі за адміністративним позовом ТОВ «Уніколь» до Інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення повернуто особі, яка її подала.

Не погоджуючись з ухвалою суду апеляційної інстанції, Інспекція подала касаційну скаргу, в якій просила її скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Переглянувши судове рішення в межах касаційної скарги, заслухавши представників сторін, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Залишаючи ухвалою від 2 грудня 2016 року апеляційну скаргу Інспекції без руху, суд апеляційної інстанції виходив із того, що відповідачем до апеляційної скарги не надано доказів сплати судового збору у встановленому законодавством розмірі або доказів наявності пільг щодо сплати судового збору.

На виконання вимог ухвали Інспекція, на адресу суду надіслала письмове клопотання, в якому просила надати додатковий час для сплати судового збору за подання апеляційної скарги у справі № 826/10305/15.

Ухвалою судді Київського апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2016 року Інспекції продовжено строк для усунення встановлених недоліків апеляційної скарги, на п'ятнадцятиденний термін з дня отримання цієї ухвали та попереджено, що у разі не усунення недоліків у встановлені цією ухвалою строки, апеляційна скарга буде повернута особі, яка її подала.

27 січня 2016 року Інспекція вдруге подала клопотання в якому просила продовжити строк на усунення недоліків апеляційної скарги, зазначаючи про те, що на даний час у відповідача відсутні кошти на сплату судового збору.

Відмовляючи у задоволенні клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги та повертаючи ухвалою від 10 лютого 2016 року апеляційну скаргу ДПІ, суд апеляційної інстанції зазначив, що обмежене фінансування бюджетної установи не може бути підставою для її звільнення від сплати судового збору, встановленого законом, а відсутність законодавчого врегулювання питання щодо поновлення територіальним податковим органам пільг на судовий збір не є обставиною, яка зумовлює наявність підстав для звільнення від сплати судового збору.

Крім того, надана відповідачем копія довідки, відповідно до якої кошторисом на 2015 рік видатки за кодом « 2800» не передбачено, є внутрішньою документацією Інспекції та не підтверджує фактичну відсутність коштів на рахунках.

Згідно з частиною 1 статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» від 22 травня 2015 року №484-VІІІ зобов'язано Кабінет Міністрів України забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

Постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» від 23 січня 2015 року № 2 судам роз'яснено, що якщо бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

Отже, відсутність видатків на оплату судового збору у кошторисі суб'єкта владних повноважень не може бути підставою для звільнення його від сплати судового збору, обов'язок сплати якого встановлено чинним законодавством.

Згідно з частиною 3 статті 189 та частиною 3 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга повертається особі, що її подала, якщо цією особою не усунуто недоліків, залишеної без руху апеляційної скарги.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні клопотання Інспекції про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги та повернув її апелянту.

Доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваного судового рішення судом апеляційної інстанції були порушені норми матеріального чи процесуального права.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин підстави для скасування рішення суду апеляційної інстанції відсутні.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві залишити без задоволення, а ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2016 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, що визначені статтями 236 - 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді О.А. Веденяпін

М.П. Зайцев

Н.Є. Маринчак