Рішення

від 29.06.2016 по справі 915/295/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2016 року Справа № 915/295/16

Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя Коваль С.М.,

при секретарі Сьяновій О.С.,

за участю представників сторін:

від позивача: прокурор Бескровна І.І., посвідчення №035058 від 13.08.2015;

від відповідача 1: ОСОБА_1, довіреність № 825/02.02.01-22/01/14/16 від 07.04.2016;

від відповідача 2: ОСОБА_2, дов. №06/НК-01 від 04.01.2016;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

За позовом: Заступника прокурора Миколаївської області (54030, м. Миколаїв, вул. Спаська, 28), в інтересах держави

до відповідача-1: Миколаївська міська рада (54001, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20),

відповідачв-2 : Товариство з обмеженою відповідальністю В«Морський спеціалізований порт В«Ніка-ТераВ» (54052, м. Миколаїв, вул. Айвазовського, 23),

про: визнання незаконними та скасування рішень Миколаївської міської ради, визнання недійсними договору оренди, договору про внесення змін до договору оренди.,-

В С Т А НО В И В:

Заступник прокурора Миколаївської області в інтересах держави звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовом до Миколаївської міської ради (далі - відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю В«Морський спеціалізований порт В«Ніка-ТераВ» (далі - відповідач-2) про:

- визнання незаконним та скасування пункту 12 розділу 1 рішення Миколаївської міської ради від 18.09.2008 №27/71, яким затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання договору оренди та передано в оренду товариству з обмеженою відповідальністю «Морський спеціалізований порт «Ніка-Тера» земельну ділянку загальною площею 174737 кв.м. по вул. Айвазовського, 23 у місті Миколаєві для обслуговування підхідного каналу та операційної акваторії для підходу суден до набережної термінала.

- визнання незаконним та скасування пункту 2 розділу 5 рішення Миколаївської міської ради від 30.01.2009 №32/44, яким пункт 12 розділу 1 рішення Миколаївської міської ради від 18.09.2008 №27/71 викладено в такій редакції «затвердити документацію із землеустрою щодо складання договору оренди на земельну ділянку загальною площею 85405 кв.м., у тому числі 33349 кв.м - ділянка № 1, 52056 кв.м - ділянка № 3, з віднесенням її до земель морського транспорту (з функціональним використанням: інші землі - землі під водою), для обслуговування підхідного каналу та операційної акваторії для підходу суден до набережної термінала по вул. Айвазовського, 23.

- визнання незаконним та скасування пункту 7 розділу 1 рішення Миколаївської міської ради від 18.12.2009 №42/61, яким затверджено технічну документацію та передано товариству з обмеженою відповідальністю «Морський спеціалізований порт «Ніка-Тера» в оренду земельну ділянку площею 52056 кв. м, у тому числі 45588 кв. м - для обслуговування підхідного каналу і операційної акваторії для підходу суден до набережної терміналу та площею 6468 кв.м для будівництва та обслуговування причалу по вул. Айвазовського,23.

- визнання незаконним та скасування пункт 7 розділу 1 рішення Миколаївської міської ради від 22.11.2012 № 22/41, яким затверджено технічну документації із землеустрою щодо складання документа (внесення змін до договору оренди №6791), що посвідчує право користування земельною ділянкою ТОВ «Морський спеціалізований порт «Ніка-Тера» загальною площею 73253 кв.м для обслуговування підхідного каналу та операційної акваторії для підходу суден до набережної термінала по вул. Айвазовського, 23 у місті Миколаєві.

- визнання недійсним на майбутнє укладений 23.07.2009 між Миколаївською міською радою та товариством з обмеженою відповідальністю «Морський спеціалізований порт «Ніка-Тера» договір оренди землі №6791, який зареєстровано у Миколаївській регіональній філії ДП «Центр ДЗК», про що 03.08.2009 у Державному реєстрі земель вчинено запис №040900100692.

- визнання недійсним на майбутнє укладений 26.01.2010 між Миколаївською міською радою та товариством з обмеженою відповідальністю «Морський спеціалізований порт «Ніка-Тера» договір про внесення змін до договору оренди землі, який зареєстровано у Миколаївській регіональній філії ДП «Центр ДЗК», про що 08.02.2010 у Державному реєстрі земель вчинено запис №041049800014.

- визнання недійсним на майбутнє укладений 26.12.2012 між Миколаївською міською радою та товариством з обмеженою відповідальністю «Морський спеціалізований порт «Ніка-Тера» договір №449-12 про внесення змін до договору оренди землі №6791 від 23.07.2009, на підставі якого передано в оренду товариству земельну ділянку з кадастровим номером 4810136600:07:004:0104 та земельну ділянку з кадастровим номером 4810136600:07:004:0103.

В обґрунтування заявлених вимог прокурор зазначив, що прокуратурою області виявлені порушення вимог законодавства, зокрема, щодо перевищення Миколаївською міською радою повноважень при прийняті рішень із земельних питань.

У судовому засіданні прокурор позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві.

У наданих відзивах відповідачі заперечують проти позовних вимог посилаючись на те, що позивач помилково зробив висновок, що Миколаївська міська рада перевищила надані їй повноваження, оскільки фактично розпорядилася землями державної власності та внутрішніми морськими водами держави для створення ТзОВ В«МСП Ніка-ТераВ» портової акваторії, що згідно із ст. 84, 122 ЗК України та ст.14 ВК України належить до виключної компетенції органів виконавчої влади.

Вислухавши прокурора та представників відповідачів, дослідивши матеріали справи, суд визнає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню повністю, у зв'язку з таким.

Відповідно до пункту 10 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

За приписами частини 1 статті 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі. Тобто, обов'язковою умовою визнання недійсним акта є не тільки невідповідність його чинному законодавству, але й порушення у зв'язку з цим прав та охоронюваних законом інтересів позивача.

Відповідно до статті 13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Частиною 2 статті 19 Конституції України унормовано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 2 статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Одними із способів захисту прав на землю є визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, а також визнання угоди недійсною.

Як вбачається з матеріалів справи, 23.07.2009 між Миколаївською міською радою (орендодавець) та ТОВ В«Морський спеціалізований порт В«Ніка-ТераВ» (орендар), на підставі рішення Миколаївської міської ради від 18.09.2008 за№27/71 із змінами внесеними рішенням від 30.01.2009 р. № 32/44, укладено договір оренди землі №6791, за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в оренду строком на 25 років земельну ділянку загальною площею 85405 кв.м для обслуговування підхідного каналу та операційної акваторії для підходу суден до набережної терміналу по вул. Айвазовського, 23 у місті Миколаєві. Відповідно до пункту 5.2 Договору цільове призначення земельної ділянки 1.14.4 УКЦВЗ: - землі моського транспорту.

Частина земельної ділянки, а саме площею 67 кв.м, яка була передана в оренду порту за Договором оренди № 6791 , знаходиться під водною поверхнею Бузьского лиману.

Також установлено, що рішенням Миколаївської міської ради від 18.09.2008 №27/71 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документа (договору оренди) на земельну ділянку загальною площею 174737 кв.м. по вул. Айвазовського, 23 у місті Миколаєві для обслуговування підхідного каналу та операційної акваторії для підходу суден до набережної термінала.

В подальшому пунктом 2 розділу 5 рішення Миколаївської міської ради від 30.01.2009 №32/44 пункт 12 розділу 1 рішення Миколаївської міської ради від 18.09.2008 №27/71 викладено в такій редакції «затвердити документацію із землеустрою щодо складання договору оренди на земельну ділянку загальною площею 85405 кв.м., у тому числі 33349 кв.м - ділянка №1, 52056 кв.м - ділянка №3, з віднесенням її до земель морського транспорту (з функціональним використанням: інші землі - землі під водою), для обслуговування підхідного каналу та операційної акваторії для підходу суден до набережної термінала по вул. Айвазовського, 23.

На підставі рішення від 18.12.2009 №42/61, 26.01.2010 сторонами було укладено Договір про зміни до договору оренди землі від 23.07.2009 №6791, яким, зокрема, в пункті 1.1 розділу 1 та п. 5.1 розділу 5 замінено слова В« для обслуговування підхідного каналу та операційної акваторії для підходу суден до набережної терміналу В» на В«для будівництва і обслуговування підхідного каналу і операційної акваторії для підходу суден до набережної термінала, будівництва і обслуговування причалу. В» ; пункт 2.1 розділу 2 викладено в такий редакції: В«в оренду передається земельна ділянка загальною площею 85 405 кв. м., що складається із ділянки № 1 площею 33 349 кв.м. та ділянки № 2 площею 52056 кв.м.,( у тому числі 45 588 кв.м. - для обслуговування підхідного каналу та операційної акваторії для підходу суден до набережної термінала та площею 6468 кв. м. - для будівництва і обслуговування причалу), без права передачі в суборендуВ» ; пункт 5.2. розділу 5 викладено в такий редакції: В«Цільове призначення земельної ділянки (1.14.10,1.14.4 УКЦВ3) інші землі транспорту та зв'язку і землі під водоюВ» .

Як вбачається з матеріалів справи, пунктом 7 рішення Миколаївської міської ради від 22.11.2012 року № 22/41 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документа (внесення змін до договору оренди №6791), що посвідчує право користування земельною ділянкою ТОВ В«Морський спеціалізований порт В«Ніка-ТераВ» загальною площею 73253 кв.м., в т.ч. земельна ділянка № 1 площею 33349 кв.м. - під озерами, прибережними замкнутими водоймищами, лиманами; ділянка № 2 площею 39904 кв.м. - під озерами, прибережними замкнутими водоймищами, лиманами, з віднесенням її до земель для розміщення та експлуатації будівель та споруд додаткових транспортних послуг, допоміжних операцій) за функціональним використанням інші землі-землі від водою) для обслуговування підхідного каналу і операційної акваторії для підходу суден до набережної термінала по вул. Айвазовського, 23.

На підставі вказаного рішення, між Миколаївською міською радою та ТОВ В«Морський спеціалізований порт В«Ніка-ТераВ» 26.12.2012 укладено договір №449-12 про внесення змін до договору оренди землі № 6791 від 23.07.2009, яким, серед іншого, внесено зміни: п.1.1 розділу 1 читати так В«для обслуговування підхідного каналу і операційної акваторії для підходу суден до набережної терміналаВ» ; в п.2.1 розділу 2 читати так В«загальною площею 73253 кв.м. в т.ч. ділянка №1 площею 33349 кв.м., кадастровий номер 4810136600:07:004:0104), ділянка № 2 площею 39904 кв.м. , кадастровий номер 4810136600:07:004:0103В» .

Статтею 59 Земельного кодексу України визначено, що землі водного фонду можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.

Відповідно до частини 3 статті 140 Конституції України місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи. Органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території (частина 1 статті 144 Основного Закону).

Пунктом 34 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" унормовано, що питання регулювання земельних відносин вирішуються виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про оренду землі" орендою землі є засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. За приписами статті 4 цього ж Закону орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом. Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у державній власності, є районні, обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та Кабінет Міністрів України в межах повноважень, визначених законом.

Водночас, Розділом VIII "Прикінцеві положення" Закону України "Про оренду землі" визначено, що частини 2, 3 і 4 статті 4 набирають чинності після розмежування відповідно до закону земель державної і комунальної власності. До розмежування відповідно до закону земель державної і комунальної власності орендодавцями земельних ділянок у межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, є відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади в межах повноважень, визначених Земельним кодексом України.

За приписами частин 1, 4 статті 122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Обласні державні адміністрації передають земельні ділянки на їх території із земель державної власності у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів для всіх потреб, крім випадків, визначених частинами третьою, сьомою цієї статті.

При цьому, пунктом 12 Розділу X Перехідних положень Земельного кодексу України (у відповідній редакції) було визначено, що до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці другому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради з урахуванням вимог абзацу третього цього пункту, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Відповідно до частини 1 статті 15 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" в управлінні відповідних місцевих державних адміністрацій перебувають об'єкти державної власності, передані їм в установленому законом порядку.

За приписами статті 10 Закону України "Про розмежування земель державної та комунальної власності" (який був чинним до 01.01.2013), розмежування земель державної та комунальної власності здійснюється в межах адміністративно-територіальних утворень - сіл, селищ, міст, районів, областей. Підставою для проведення робіт, пов'язаних з розмежуванням земель державної та комунальної власності в межах населених пунктів, є рішення сільської, селищної, міської ради, а за межами населених пунктів - рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим або відповідної обласної державної адміністрації. Розмежування земель державної та комунальної власності здійснюється за проектами, які за замовленням відповідних сільських, селищних, міських рад, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних державних адміністрацій розробляються державними та іншими землевпорядними організаціями.

Судом апеляційної інстанції установлено, що спірна земельна ділянка знаходиться в межах міста Миколаїв, розташована в акваторії Бузького лиману та належить до земель водного фонду. При цьому, з огляду на наведені вище приписи, в даному випадку, державою фактично делеговані повноваження органам місцевого самоврядування, до моменту розмежування земель державної і комунальної власності, щодо розпорядження землями державної власності, які знаходяться на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

Водночас, згідно витягів з Державного земельного кадастру на земельні ділянки, витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, що наявні в матеріалах справи вбачається, що спірні земельні ділянки, зареєстровані як комунальна власність територіальної громади м. Миколаєва.

Згідно з приписами статті 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Таким чином, у Миколаївської міської ради є наявні повноваження на прийняття спірних пунктів рішень та які відповідають вимогам законодавства.

Крім того, спірними рішеннями Миколаївської міської ради від 30.01.2009 № 32/44, від 22.11.2012 № 22/41, було внесено зміни до рішення Миколаївської міської ради від 18.09.2008 №27/71, тобто спірними рішеннями не вирішувалось питання про надання (передачу) в користування (оренду) земельних ділянок і не затверджувалась технічна документація щодо якихось нових (інших) земельних ділянок ніж ті що передавались в оренду згідно рішення від 18.09.2008 №27/71, а лише вносились зміни до останнього у зв'язку зі зміною розміру вже наданих ним (цим рішенням) в оренду земельних ділянок якими вже користувався відповідач; водночас, вимог про визнання незаконним та скасування рішення Миколаївської міської ради від 18.09.2008 №27/71 не заявлялось. Крім того, спірним договором №449-12 від 26.12.2012 було внесено зміни до договору оренди землі № 6791 від 23.07.2009, який також є чинним та недійсним не визнавався. Відтак, правові підстави для визнання недійсним спірного договору відсутні.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Щодо заявленого відповідачем у відзиві клопотання про застосування строку позовної давності, то слід заначити наступне.

Згідно п. 2.2 Постанови Пленуму ВГСУ №10 від 29.05.2013 року В«Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорівВ» За змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Таким чином, суд не вбачає підстав для застосування строків позовної давності, оскільки відмовив по суті позовних вимог.

У відповідності із ст.49 ГПК України судові витрати, зокрема, з оплата позовної заяви судовим збором, покладається на позивача у разі відмови у задоволенні позову.

У судовому засіданні 29 червня 2016 року оголошено вступну та резолютивну частині рішення.

Керуючись ст.ст.43,82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 08.07.2016 р.

Суддя С.М. Коваль