Рішення

від 06.07.2016 по справі 915/1292/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2016 року Справа № 915/1292/15

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складi головуючого суддi ОСОБА_1,

за участю:

секретаря судового засідання Долгової А.О.,

представника позивача: ОСОБА_2, дов №1 від 05.05.2016,

представника відповідача-1: не з'явився,

представника відповідача-2: ОСОБА_3, дов.№3-132000/7687 від 14.06.2016,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Березнегуватського районного центру зайнятості

(56203, Миколаївська область, смт. Березнегувате, вул.1-ше Травня, 109),

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю фірма В«КомтехсервісВ»

(54017, м.Миколаїв, вул.Фалєєвська, 25),

до відповідача-2: Публічного акціонерного товариства В«Банк В«Фінанси та КредитВ» (04050, м.Київ, вул.Артема, 60) в особі філії В«Південне регіональне управлінняВ» АТ В«Банк В«Фінанси та КредитВ» (54001, м.Миколаїв, вул.Потьомкінська, 78),

про: стягнення заборгованості в сумі 40100,0 грн., -

в с т а н о в и в:

Березнегуватський районний центр зайнятості звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірми В«КомтехсервісВ» 40100,0 грн.

02.11.2015 рішенням Господарського суду Миколаївської області у задоволенні позову було відмовлено.

22.12.2015 постановою Одеського апеляційного господарського суду рішення Господарського суду Миколаївської області від 02.11.2015 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 11.05.2016 скасовані рішення Господарського суду Миколаївської області від 02.11.2015 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 22.12.2015 у справі №915/1292/15. Справу передано на новий розгляд до Господарського суду Миколаївської області.

На підставі розпорядження керівника апарату Господарського суду Миколаївської області №166 від 06.06.2016 проведено повторний автоматизований розподіл справи №915/1292/15.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.06.2016, - справу №915/1292/15 призначено головуючому судді Мавродієвій М.В.

Ухвалою суду від 08.06.2016 справу №915/1292/15 прийнято до провадження суддею Мавродієвою М.В., розгляд справи призначено на 06.07.2016.

06.07.2016 від позивача надійшло клопотання про уточнення та обґрунтування позовних вимог, в якому він зазначає, що договірні правовідносини між ним та відповідачем-2 відсутні, оскільки власником коштів, перерахованих по платіжному дорученню №1308 від 29.01.2015, залишається клієнт банку - ТОВ фірма В«КомтехсервісВ» , оскільки кошти, які знаходяться на рахунку клієнта банку вважаються активами клієнта та належать йому на праві власності. Неплатоспроможність банку та введення тимчасової адміністрації в ньому не припиняє зобов'язання ТОВ фірми В«КомтехсервісВ» повернути Березнегуватському районному центру зайнятості безпідставно отримані грошові кошти у сумі 40100,0 грн. Відповідно до правової позиції Верховного Суду України (постанова №6-88цс13 від 02.10.2013) ст.1212 ЦК України може бути застосована тільки після того, як правова підстава для набуття (збереження) майна в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі. Тому позивач вважає, що при розгляді даної справи необхідно застосовувати норми ст.1212 ЦК України.

Відповідач-1 - ТОВ фірма В«КомтехсервісВ» у відзиві (т.1 а.с.20-22) проти позовних вимог заперечує та зазначає, що між ним та позивачем 05.12.2014 був укладений договір купівлі-продажу комп'ютерної техніки. В установлені строки свої зобов'язання позивач не виконав - оплату не здійснив. Договір діяв до 31.12.2014. Після цієї дати договір припинив дію, тобто у відповідача зобов'язань з поставки товару не виникло, але 29.01.2015 відповідач-1 отримав від позивача кошти, і того ж дня від позивача була отримана вимога про їх повернення. В цей же день відповідачем-1 було повернуто позивачу всі перераховані кошти. Крім здійснення платежу за допомогою електронної системи FC BUSINESS, відповідачем-1 в ручному режимі платіж продубльовано платіжними дорученнями, які прийняті банком. Також відповідач-1 зазначає, що згідно п.22.4 ст.22 Закону України В«Про платіжні системи та переказ коштів в УкраїніВ» для підприємства відповідача-1, як для платника, переказ вважається завершеним, тобто, відповідачем-1 повернуто позивачеві всі кошти. Гроші позивачу не перераховані банком, в якому обслуговується відповідач-1. Тобто кошти позивача знаходяться у банку - філії В«Південне Регіональне УправлінняВ» ПАТ В«Банк В«Фінанси та кредитВ» , про що було повідомлено позивача у відповіді на претензію та надані відповідні документи. Вказане доводить відсутність порушень з боку відповідача-1 чинного законодавства, прав та інтересів позивача. Тому відповідач-1 вважає, що вимога позивача про стягнення з нього грошових коштів не відповідає вимогам закону. Відповідач-1 вважає, що ТОВ фірма В«КомтехсервісВ» є неналежним відповідачем.

Відповідач-2 - ПАТ В«Банк В«Фінанси та КредитВ» в особі філії В«Південне Регіональне УправлінняВ» ПАТ В«Банк В«Фінанси та кредитВ» у відзиві від 05.07.2016 проти позовних вимог заперечує та зазначає, що грошові кошти мають бути стягнуті з ТОВ фірми В«КомтехсервісВ» , оскільки безготівкові грошові кошти, що знаходяться на поточному рахунку є об'єктом речового права та власністю його володільця. В даному випадку грошові кошти, що були перераховані позивачем є власністю відповідача-1 з моменту їх надходження (зарахування) на поточний рахунок. Укладені між позивачем та відповідачем-1 та відповідачем-1 та відповідачем-2, договори є двосторонніми і права та обов'язки за цими договорами виникають лише у сторін, що їх укладали та лише в межах передбачених цими договорами. Оскільки, відповідач-2 не укладав жодних договорів з позивачем він є неналежним відповідачем по справі та не може нести відповідальність за невиконання клієнтом зобов'язань перед позивачем (згідно до положень чинного Цивільного кодексу України банк несе відповідальність лише перед своїм клієнтом). Також відповідач-2 зазначає, що 17.02.2016 Вищим господарським судом України за результатами розгляду касаційної скарги було прийнято рішення з аналогічної справи №915/880/15, що підтверджує безпідставність тверджень позивача стосовно стягнення коштів саме з банку. У зв'язку з чим просить задовольнити позов частині стягнення коштів з відповідача-1, а в частині стягнення коштів з відповідача-2 - відмовити.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

У судовому засіданні 06.07.2016 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

При прийнятті рішення судом взято до уваги наступне

05.12.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю фірмою В«КомтехсервісВ» та Березнегуватським районним центром зайнятості було укладено Договір №81/97 (надалі - Договір №81/97), відповідно до умов якого продавець (відповідач-1 у справі) продає, а покупець (позивач у справі) купує товар, а саме: монітор LG 22MP55А-P 21,5В» IPS - 2шт. за ціною 2300,0 грн. з ПДВ (п.1.1 Договору №81/97) (т.1 а.с.11).

Пунктом 2.2 Договору №81/97 встановлено, що передача товару здійснюється протягом 30-ти робочих днів від дня перерахування коштів на розрахунковий рахунок продавця.

Згідно п.п.3.1, 3.2 Договору №81/97, покупець (згідно з Постановою КМУ №117 від 23.04.2014) здійснює 100% передоплату в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок продавця, згідно з наданим рахунком при наявності фінансування, а продавець протягом дії Договору продає покупцю товар на загальну суму 4600,0 грн. (з ПДВ).

У відповідності до п.6.1 Договору №81/97, він набирає чинності з дня його підписання обома сторонами та діє по 31.12.2014, але у будь-якому разі до повного виконання взятих на себе зобов'язань сторонами.

05.12.2014 між тими сторонами було укладено Договір №82/98 (надалі - Договір №82/98), за умовами якого продавець (відповідач-1 у справі) продає, а покупець (позивач у справі) купує товар, а саме: комплект обладнання (ПК АТХ/Intel Celeron/4Gb/500Gb/DVD/Windows7Pro+MS Office2013+Монітор LG 22В» ) - 2 шт., БФП А4 ч/б Canon i-SENSYS MF4870DN - 1 шт.(п.1.1 Договору №82/98) (т.1 а.с.12).

Пунктом 2.2 Договору №82/98, встановлено, передача товару здійснюється протягом 30-ти робочих днів від дня перерахування коштів на розрахунковий рахунок продавця.

Згідно п.п.3.1, 3.2 Договору №82/98, покупець (згідно з Постановою КМУ №117 від 23.04.2014) здійснює 100% передоплату в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок продавця, згідно з наданим рахунком при наявності фінансування, а продавець протягом дії Договору продає покупцю товар на загальну суму 40100,0 грн. (з ПДВ).

У відповідності до п.6.1 Договору №82/98, він набирає чинності з дня його підписання обома сторонами та діє по 31.12.2014, але у будь-якому разі до повного виконання взятих на себе зобов'язань сторонами.

Відповідно до Закону України В«Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіттяВ» №1533-Ш від 02.03.2000 Березнегуватський РЦЗ виконує функції виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, забезпечує реалізацію державної політики у сфері зайнятості населення. Платежі Березнегуватського РЦЗ здійснюються через Головне управління державної казначейської служби України в Миколаївській області.

16.12.2014 Березнегуватським РЦЗ було направлено до Головного управління державної казначейської служби України у Миколаївській області платіжне доручення №766 від 16.12.2014 на суму 40100,0 грн. та платіжне доручення №767 від 16.12.2014 на суму 4600,0 грн. (т.1 а.с.14) для перерахування 100% передплати ТОВ фірмі В«КомтехсервісВ» за товар. Проте, вказані кошти були перераховані Головним управлінням державної казначейської служби України у Миколаївській області ТОВ фірмі В«КомтехсервісВ» лише 29.01.2015, тобто після закінчення строку дії Договорів №81/97 та №82/98.

Розпорядники коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України одержують асигнування на підставі затверджених вищестоящим органом кошторисів та проводять відповідні витрати в межах даного кошторису. Дані витрати проводяться виключно через органи казначейства України.

Так, кошторисом витрат на 2015 рік стаття витрат на придбання комп'ютерної техніки була виключена, тому позивач листом №151 від 31.01.2015 (т.1 а.с.15) звернувся з проханням до ТОВ фірми В«КомтехсервісВ» повернути перераховані по платіжних дорученнях №766 та №767 від 16.12.2014 грошові кошти у загальній сумі 44700,0 грн.

Філією В«Південне РУ В«ПАТВ» Банк В«Фінанси та кредитВ» від відповідача-1 були отримані 30.01.2015 - платіжні доручення №1308 та №1309 від 29.01.2015, 02.03.2015 - платіжне доручення №1337 від 02.03.2015, 03.04.2015 - платіжне доручення №1351 від 02.04.2015, 05.05.2015 - платіжне доручення №1363 від 05.05.2015, 03.06.2015 - платіжне доручення №1374 від 03.06.2015, 22.06.2015 - платіжне доручення №1386 від 22.06.2015, 20.08.2015 - платіжне доручення №1410 від 20.08.2015 та 03.09.2015 - платіжне доручення №1422 від 03.09.2015 за якими ТОВ фірма В«КомтехсервісВ» здійснювало повернення коштів Березнегуватському РЦЗ (т.1 а.с.145-153).

11.02.2015 на рахунок Березнегуватського РЦЗ у державній казначейській службі ПАТ В«Банк В«Фінанси та КредитВ» в особі філії В«Південне РУ В«ПАТВ» Банк В«Фінанси та кредитВ» були перераховані грошові кошти у сумі 4600,0 грн. Решта коштів у сумі 40100,0 грн. залишилась неповернутою банком без повідомлення причин.

Вказані обставини стали підставою звернення позивача до суду.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши представника позивача та представника відповідача-2, суд дійшов наступних висновків.

Згідно п.1.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України В«Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язаньВ» №14 від 17.12.2013, з урахуванням пункту 30.1 статті 30 Закону України В«Про платіжні системи та переказ коштів в УкраїніВ» , моментом виконання грошового зобов'язання є дата зарахування коштів на рахунок кредитора або видачі їх йому готівкою, а згідно з пунктом 8.1 статті 8 цього Закону банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. При цьому порушення банком, що обслуговує платника (боржника), строку перерахування коштів до банку, який обслуговує кредитора, або несвоєчасне зарахування банками коштів на рахунок кредитора, в зв'язку з чим, сталося прострочення виконання грошового зобов'язання, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання цього зобов'язання, однак надає боржникові право звернутися до банку, який його обслуговує, з вимогою щодо сплати пені відповідно до пункту 32.2 статті 32 названого Закону.

Відповідно до ч.1 ст.1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Загальна умова частини першої статті 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов'язальних (договірних) відносинах, або отримане однією зі сторін у зобов'язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі статті 1212 ЦК України тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання. Якщо ж зобов'язання не припиняється з підстав, передбачених статтями 11, 600, 601, 604-607, 609 ЦК України, до моменту його виконання, таке виконання має правові підстави (підстави, за яких виникло це зобов'язання). Набуття однією зі сторін зобов'язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов'язання не є безпідставним. Тобто, у разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 ЦК України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі. (Такої правової позиції дотримується Верховний суд України в постанові №6-88цс13.)

В даному випадку, на момент подання позову договір, який існував між сторонами та на підставі якого відповідач-1 отримав кошти, припинив свою дію зі збігом часу, на який він був укладений. Тому положення ст. 1212 Цивільного кодексу України можуть бути застосовані до спірних правовідносин між позивачем та відповідачем-1.

Вказана правова позиція міститься в Постановах Вищого господарського суду України у справі №915/880/15 від 17.02.2016, №915/914/15 від 14.03.2016, №915/1293/15 від 31.03.2016 та №915/968/15 від 27.04.2016.

26.07.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю фірмою В«КомтехсервісВ» та Публічним акціонерним товариством В«Банк В«Фінанси та КредитВ» укладений договір №35 обслуговування банківського рахунку системою FC BUSINESS (т.1 а.с.36-37).

14.12.2011 між Товариством з обмеженою відповідальністю фірмою В«КомтехсервісВ» та Публічним акціонерним товариством В«Банк В«Фінанси та КредитВ» було укладено Договір №139/14954-980 на розрахунково-касове обслуговування, відповідно до якого банк відкрив клієнту (відповідачу-1) поточний рахунок у національній валюті, зобов'язався здійснювати його розрахунково-касове обслуговування, а відповідач-1 - оплачувати послуги банку згідно тарифів банку в порядку і на умовах, визначених договором, що зазначено в п.1.1 Договору (т.1 а.с.33-35).

Відповідно до приписів ст.8 Закону України В«Про платіжні системи та переказ коштів в УкраїніВ» №2346-III від 05.04.2001, банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня. Міжбанківський переказ виконується в строк до трьох операційних днів. Банки та їх клієнти мають право передбачати в договорах інші строки виконання доручень клієнтів.

Матеріали справи свідчать про те, що відповідачем-1 були вчинені певні дії з метою перерахування позивачу грошових коштів в розмірі 40100,0 грн. Однак, відповідач-2 в порушення приписів ст.1068 ЦК України, ст.8 Закону України В«Про платіжні системи та переказ коштів в УкраїніВ» та укладених з відповідачем-1 договору №139/14954-980 від 14.12.2011 на розрахунково-касове обслуговування та договору №35 від 26.07.2013 на обслуговування банківського рахунку системою FC BUSINESS, не перерахував грошові кошти на рахунок позивача.

17.09.2015 рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №171 В«Про запровадження тимчасової адміністрації в АТ В«Банк В«Фінанси та кредитВ» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банкуВ» розпочато процедуру виведення ПАТ В«Банк В«Фінанси та кредитВ» із ринку шляхом запровадження у ньому тимчасової адміністрації на три місяці з 18.09.2015 по 17.12.2015 (включно) (т.1 а.с.69-70).

За таких обставин, дії (бездіяльність) відповідача-2, як особи, яка по договору на розрахунково-касове обслуговування №139/14954-980 взяла на себе зобов'язання щодо надання відповідачу-1 послуг з переказу коштів юридичним та фізичним особам за її платіжними дорученнями, порушує право саме відповідача-1, а не позивача.

Отже, вимоги позивача щодо стягнення грошових коштів в розмірі 40100,0 грн. з відповідача-2 задоволенню не підлягають.

Що стосується відповідача-1, то у відповідності до приписів ст.1212 ЦК України, його зобов'язання з повернення позивачу безпідставно отриманих грошових коштів не припиняється фактом неплатоспроможності відповідача-2 та здійснення тимчасової адміністрації в ньому.

За вказаних обставин, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача- 1 на користь позивача належних йому грошових коштів в сумі 40100,0 грн.

У відповідності до ст.49 ГПК України, судовий збір підлягає покладенню на відповідача-1.

Керуючись ст.ст. 33, 44, 49, 82, 82-1, 84, 85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги в частині стягнення заборгованості з Товариства з обмеженою відповідальністю фірми В«КомтехсервісВ» , задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірми В«КомтехсервісВ» , 54017, м.Миколаїв, вул.Фалєєвська, 25 (р/р 26006114954980 в Південне РУ В«ФІНАНСИ ТА КРЕДИТВ» , МФО 326933, ІПН 240571014038, номер свідоцтва 200045416, код ЄДРПОУ 24057105) на користь Березнегуватського районного центру зайнятості, 56203, Миколаївська область, смт.Березнегувате, вул.1-ше Травня, 109 (р/р 37172001000440 в ГУДКСУ в Миколаївській області, МФО 826013, код ЄДРПОУ 22434058) 40100,0 грн. боргу.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірми В«КомтехсервісВ» , 54017, м.Миколаїв, вул.Фалєєвська, 25 (р/р 26006114954980 в Південне РУ В«ФІНАНСИ ТА КРЕДИТВ» , МФО 326933, ІПН 240571014038, номер свідоцтва 200045416, код ЄДРПОУ 24057105) в дохід Державного бюджету (р/р 31218206783002 в ГУДКСУ в Миколаївській області, отримувач коштів - УК у м.Миколаїв/м.Миколаїв/22030101, банк отримувача - ГУДКСУ у Миколаївській області, МФО банку - 826013, код платежу - 22030101, призначення платежу - судовий збір, код ЄДРПОУ 37992781) 1218,0 грн. судового збору.

4. В задоволенні позовних вимог до Публічного акціонерного товариства В«Банк В«Фінанси та КредитВ» в особі філії В«Південне Регіональне УправлінняВ» ПАТ В«Банк В«Фінанси та кредитВ» , відмовити.

5. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду, у відповідності зі ст.85 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Згідно ст.ст.91, 93 Господарського процесуального кодексу України, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

Апеляційна скарга подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Рішення оформлено у відповідності до ст.84 ГПК України

та підписано суддею 11 липня 2016 року.

Суддя М.В.Мавродієва