Постанова

від 07.07.2016 по справі 924/1147/14

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" липня 2016 р. Справа № 924/1147/14

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючої судді Олексюк Г.Є.

суддів Мельник О.В.

суддів Розізнана І.В.

при секретарі судового засідання Вох В.С.

розглянувши апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства "Рівнеазот" та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Промінерал" на рішення господарського суду Хмельницької області від 23.09.14 р.

у справі № 924/1147/14 (суддя Вибодовський О.Д. )

позивач ОСОБА_2 акціонерне товариство "ОСОБА_3 Аваль"

відповідач ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Євро Лізинг"

про звернення стягнення на заставне майно, в рахунок погашення кредитної заборгованості у сумі 2 649 261,97 дол. США, з яких 2 297 561,64 дол. США заборгованості за тілом кредиту, 287 418,38 дол. США сума прострочених відсотків, 3 934,18 дол. США сума строкових відсотків, 59 655,37 дол. США пеня за кредитом, 692,40 дол. США пеня за відсотками.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_4 ( представник, довіреність у справі)

відповідача - не з"явився

третя особа, яка не заявля' самостійних вимог на предмет позову ОСОБА_2 акціонерне товариство "Рівнеазот" - ОСОБА_5 ( представник, довіреність у справі)

особа , яка не приймала участь у справі ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Промінерал" - не з"явилась

Судом роз'яснено представникам сторін права та обов'язки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 23.09.2014р. у справі №924/1147/14( суддя Вибодовський О.Д.) позовні вимоги ПАТ "ОСОБА_3 Аваль" задоволено частково.

Звернуто стягнення на заставне майно, передане ТОВ "Євро Лізінг" у заставу ПАТ "ОСОБА_3 Аваль" відповідно до переліку В«ОСОБА_3 АвальВ» в рахунок погашення кредитної заборгованості ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Євро Лізинг" за кредитним договором № 010/08/4062 від 05.09.2008р. у сумі 2 648 570,00 дол. США, з яких 2 297 561,64 дол. США заборгованості за тілом кредиту, 287 418,38 дол. США сума прострочених відсотків, 3 934,18 дол. США сума строкових відсотків, 59 655,37 дол. США пеня за кредитом та 73 080,00грн. витрат зі сплати судового збору.

У стягненні 692,40 дол. США пені за відсотками відмовлено.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції керувався положеннями п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України, ст. ст.11,192, 527, ч.1 ст.548, 533, 589 , 625,ч.1 ст. 1054 Цивільного кодексу України, ч.1 ст. 193, ст. 203, п.4 ст. 231 Господарського кодексу України, ст. 1 Закону України" Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань", ст.1, ч.1 ст. 20 Закону України "Про заставу", п.12 Постанови Пленуму Верховного суду України № 5 "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" та прийшов до висновку , що вимоги позивача в частині стягнення основної заборгованості на суму 2 297 561,64 дол. США,284 418,38 дол. США сума прострочених відсотків, 3 934,18 дол. США сума строкових відсотків, 59 655,37 дол. США пеня за кредитом підлягають до повного задоволення. Що стосується нарахованих позивачем 692,40 дол. США пені за відсотками, суд відмовив у їх стягненні, оскільки дані нарахування не передбачені умовами договору та є не обґрунтованими

При цьому, судом першої інстанції було враховано, що для забезпечення виконання зобов»язань за кредитним договором між ТОВ « Євро Лізинг» та ПАТ "ОСОБА_3 Аваль" були укладені договори застави транспортних засобів, які забезпечують повне виконання грошових зобов»язань ТОВ « Євро лізінг», що випливають та/ або виникнуть у майбутньому з кредитного договору № 010/08/4062 від 05.09.2008р.

Не погодившись з постановленим рішенням, апелянт - особа , яка не приймала участі у справі ПАТ "Рівнеазот" звернулось з апеляційною скаргою, оскільки прийняте рішення, на його думку, вплинуло на його права та обов"язки, зокрема в частині звернення стягнення на майно, а саме- на легковий автомобіль Ford Tourneo Connect 1.8 TDCI, шасі WFOJXXTTRJ8C30810, № AA5387 HP. Скаржник зазначає, що оскаржуване рішення прийняте з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи; з невідповідністю висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; з порушенням норм матеріального та процесуального права.

При цьому апелянт вказує, що 01.07.2008 року між Відкритим акціонерним товариством «гвнеазотВ» , яке перейменовано в ПАТ "Рівнеазот" (Лізингоодержувачем) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«Євро ЛізингВ» (Лізингодавцем) укладено договір фінансового лізингу № 880 з Додатками: №1,2,3,4 та додатковими угодами №1, №2, №3, №4, б/н від 04.11.2013р. (надалі - Договір фінансового лізингу) відповідно до якого Лізингодавцем було передано у лізинг Лізингоодержувачу п'ять транспортних засобів, зокрема спірний автомобіль Ford Tourneo Connect 1.8 TDCI, шасі WFOJXXTTRJ8C30810, № AA5387 HP.

Враховуючи положення п.п.9.5, 6.4. Договору, після проведення повної оплати суми лізингових платежів та у зв'язку із закінченням дії Договору, ПАТ В«Рівнеазот В» 09.08.2013р. згідно листа №502 звернувся до ТОВ В«Євро ЛізингВ» про викуп предмета лізингу та з проханням виставити рахунок на оплату залишкової вартості предмета лізингу (п'ять автомобілів), а також на виконання п.6.4. 9.5. Договору згідно листа за № 4164 від 12.08.2013р. направив ТОВ В«Євро ЛізингВ» два примірники Договору купівлі-продажу предмету лізингу від 12.08.2013р., підписаних та скріплених мокрими печатками зі своєї сторони.

В свою чергу, ТОВ В«Євро ЛізингВ» надіслав на адресу ПАТ В«РівнеазотВ» Рахунок-фактуру № С-001172567 від 28.11.2013р. про викупну вартість п'яти транспортних засобів на загальну суму 12 690,57 грн. з ПДВ. Отриманий рахунок-фактуру № С-001172567 від 28.11.2013р. ПАТ В«РівнеазотВ» було оплачено, згідно платіжного доручення № 14684 від 25.12.2013р.

Проте, укласти договір купівлі-продажу предмета лізингу у формі єдиного документа, згідно вимог п.п. 6.4., 9.5. Договору, ТОВ В«Євро ЛізингВ» відмовилося (лист № 129 від 03.03.2014р.), пославшись на ухвалу господарського суду Хмельницької області від 28.10.2013р. про порушення справи про банкрутство ТОВ В«Євро ЛізингВ» за № 924/1282/13, якою заборонено підприємству приймати рішення щодо ліквідації, реорганізації, а також відчужувати основні засоби та предмети застави.

В подальшому, 20.06.2014р. ПАТ В«РівнеазотВ» звернулося до господарського суду Хмельницької області з позовом до ТОВ В«Євро ЛізингВ» про зобов'язання виконати умови пунктів 6.4.,9.5 Договору фінансового лізингу №880 від 01.07.2008р., шляхом визнання укладеним між ПАТ В«РівнеазотВ» та ТОВ В«Євро ЛізингВ» договору купівлі-продажу від 12.08.2013р. предмета лізингу (п'ять легкових автомобілів, в тому числі ,вищезазначеного) в редакції ПАТ В«РівнеазотВ» .

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 08.09.2014р. по справі № 924/894/14 позов ПАТ В«РівнеазотВ» до ТОВ В«Євро ЛізингВ» задоволено повністю. Зобов'язано ТОВ В«Євро ЛізингВ» виконати умови пунктів 6.4, 9.5 Договору фінансового лізингу № 880 від 01.07.2008р. шляхом визнання укладеним між ПАТ В«РІВНЕАЗОТВ» та ТОВ В«Євро ЛізингВ» договору купівлі-продажу від 12.08.2014р. на вищезазначені транспортні засоби. Вказане рішення набрало законної сили.

На думку апелянта, оскільки між Сторонами укладено договір купівлі-продажу автомобілів, то ПАТ В«РівнеазотВ» набув право власності на предмет лізингу, зокрема на легковий універсал Ford Tourneo Connect 1.8 TDCI, шасі WFOJXXTTRJ8C30810, № AA5387 HP, білого кольору, випуску 2008 року.

Скаржник вказує, що ПАТ В«РівнеазотВ» стало відомо, що на зазначений вище автомобіль ВАТ "ОСОБА_6 Аваль" звернуто стягнення, як на заставне майно згідно рішення у справі № 924/1147/14 від 23.09.2014 року.

01.07.2008р. між ВАТ В«РівнеазотВ» (боржником) та ТОВ В«Євро ЛізингВ» (Заставодавцем) підписано лист повідомлення та підтвердження застави відповідно до Договору Застави № 101-СВ/РК від 31.03.2008р. про заставу прав за Договором фінансового лізингу № 880 в частині Планів лізингу на користь ТОВ В«УніКредит БанкВ» (Заставодержатель). Скаржник вказує, що заставою забезпечено не автомобілі (предмет лізингу) , передані ПАТ В«РівнеазотВ» згідно Договору фінансового лізингу в заставу, а лізингові платежі за автомобілі.

Апелянт наголошує, що передача предмету лізингу в заставу будь - якому банку, в тому числі ПАТ "ОСОБА_3 Аваль", умовами Договору фінансового лізингу від 01.07.2008 року не передбачена.

Крім того, вказує, що укладення Договору застави № 11/1-2558 та передача транспортного засобу ПАТ "ОСОБА_3 Аваль" здійснено без відома ПАТ "Рівнеазот".

На думку скаржника, судове рішення прийняте за відсутністю належних та допустимих доказів , що підтверджують позовні вимоги ПАТ "ОСОБА_3 Аваль". Так, суд першої інстанції не з"ясував та не перевірив , чи належним чином з дотриманням вимог Договору № 11/1-2558, ПАТ "ОСОБА_3 Аваль" отримав транспортний засіб в заставу , чи зареєстрована застава за цим транспортним засобом у відповідному державному реєстрі та чи внесено у свідоцтво про державну реєстрацію відомості про заставу транспортного засобу.

Скаржник вважає, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення були порушені норми матеріального права, зокрема, під час розгляду справи щодо звернення стягнення на предмет лізингу повинен був приймати участь лізингоодержувач - ПАТ "Рвнеазот". Крім того, на його думку, господарський суд Хмельницької області не з"ясував існування прав третіх осіб , а саме ПАТ "Рівнеазот" на предмет застави ( лізингу) та не залучив товариство до справи, чим порушив норми процесуального права.

Вважає, що місцевим господарським судом не надано належної правової оцінки заяви позивача про уточнення вимог від 23.09.2014 року , яка фактично змінює позовні вимоги.

Апелянт просить врахувати, що оскаржуване рішення ґрунтується на неналежних доказах , оскільки в матеріалах справи відсутні належним чином засвідчені копії документів, що підтверджують позовні вимоги ПАТ "ОСОБА_3 Аваль".

Просить скасувати рішення господарського суду Хмельницької області від 23.09.2014 р. в частині звернення стягнення на заставне майно, а саме на легковий автомобіль Ford Tourneo Connect 1.8 TDCI, шасі WFOJXXTTRJ8C30810, № AA5387 HP, білого кольору, випуску 2008 року. Прийняти нове рішення, яким у позовній вимозі ПАТ "ОСОБА_3 Аваль" до ТОВ "Євро Лізинг" щодо звернення стягнення на заставне майно, а саме на легковий автомобіль Ford Tourneo Connect 1.8 TDCI, шасі WFOJXXTTRJ8C30810, № AA5387 HP, білого кольору, випуску 2008 року -відмовити.

Ухвалою від 22 квітня 2015 р. було залучено до участі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_2 акціонерне товариство "Рівнеазот" ( а.с. 193-194, т.2).

В подальшому, ухвалою від 22 квітня 2015 р. провадження у справі № 924/1147/14 було зупинено до набрання законної сили рішення господарського суду Хмельницької області у справі № 924/419/15 за позовом Публічного акціонерного товариства "Рівнеазот" до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Євро Лізинг", Публічного акціонерного товариства " Аваль" про визнання недійсним договору застави № 11/1-2558/26 від 05.09.2008 р. в частині передачі в заставу транспортного засобу Ford Tourneo Conneсt 1,8TDCI, шасі №WFOJXXTTRJ8C30810, реєстраційний № AA5387 HP ( а.с.195-198, т.2).

Крім того, 07 травня 2015 р. з апеляційною скаргою на рішення господарського суду Хмельницької області від 23.09.2014 р. у вказаній справі, звернулась особа, яка не приймала участі у справі ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«ПромінералВ» ( а.с. 6-14 , т.3).

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 20.05.2015 р. апеляційну скаргу ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«ПромінералВ» приєднано до спільного розгляду з раніше поданою і прийнятою до провадження скаргою Публічного акціонерного товариства «гвне АзотВ» у справі № 924/1147/14 ( а.с. 3-5, т.3).

ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«ПромінералВ» у скарзі вказує, що зазначене рішення було прийняте без його участі. Зазначає, що місцевим господарським судом при прийнятті рішення у справі № 924/1147/14 не було враховано, що автомобіль Volkswagen Passat B6 1,8 FSI, шасі № WVWZZZ3CZ9Z000438, реєстраційний № АА390IНТ належить ТОВ В«ПромінералВ» , оскільки, на його думку, після сплати всіх платежів по Договору фінансового лізингу № 919 від 15.08.2008 р., з урахуванням п.6.4, п.8.5, п. 9.5. вказаного Договору, був придбаний у ТОВ В«Євро ЛізингВ» , згідно угоди щодо викупу транспортних засобів від 30.07.2013р., що підтверджується рішенням господарського суду Хмельницької області від 02.03.2015р. у справі № 924/22/15. Вважає, що на дату прийняття оскаржуваного рішення, вказаний транспортний засіб належав ТОВ В«ПромінералВ» .

ТОВ В«ПромінералВ» з прийнятим рішенням в частині звернення стягнення на заставне майно, а саме на легковий автомобіль Volkswagen Passat B6 1,8 FSI, шасі № WVWZZZ3CZ9Z000438, реєстраційний № АА390IНТ не погоджується, вважає рішення в цій частині таким, що прийняте з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи; з невідповідністю висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Так, скаржник вказує, що 15.08.2008 р. між ТОВ В«ПромінералВ» (Лізингоодержувачем) та ТОВ В«Євро ЛізингВ» (Лізингрдавцем) укладено договір фінансового лізингу № 919 з Додатками, (надалі -Договір фінансового лізингу), відповідно до якого Лізингодавцем було передано у лізинг Лізингоодержувачу транспортний засіб Volkswagen Passat B6 1,8 FSI, шасі № WVWZZZ3CZ9Z000438, реєстраційний № АА390IНТ.

Серед іншого вказує, що на виконання умов Договору фінансового лізингу № 919 від 15.08.2008 р. апелянт в повному обсязі виконав умови Договору щодо сплати лізингових платежів, у тому числі сплатив залишкову вартість транспортного засобу в розмірі 84280,32 грн.

Вказує, що господарським судом Хмельницької області рішенням від 02.03.2015р. у справі № 924/22/15 було встановлено та не заперечувалося сторонами, що апелянтом належним чином та в повному обсязі було виконано свої зобов'язання за Договором фінансового лізингу № 919 від 15 серпня 2008 р.

Скаржник вважає, що оскільки між сторонами укладено угоду щодо викупу транспортного засобу, то ТОВ В«ПромінералВ» набув право власності на предмет лізингу, зокрема на транспортний засіб легковий автомобіль Volkswagen Passat B6 1,8 FSI, шасі № WVWZZZ3CZ9Z000438, реєстраційний № АА390IНТ.

Однак, ТОВ В«ПромінералВ» стало відомо, що на даний автомобіль ВАТ В«ОСОБА_3 АвальВ» звернуто стягнення, як на заставне майно згідно рішення у справі № 924/1147/14 від 23.09.2014 року. Тобто на дату винесення оскаржуваного рішення рухоме майно належало ТОВ В«ПромінералВ» .

22.04.2015року ТОВ В«ПромінералВ» звернулося до Рівненського апеляційного господарського суду для ознайомлення з матеріалами справи №924/1147/14, з яких дізналося про укладення 05.09.2008р. між ВАТ В«ОСОБА_3 АвальВ» та ТОВ В«Євро ЛізингВ» кредитного договору №010/08/4062 та договору застави транспортних засобів №11/1-2558, згідно умов якого Заставодавець передає Заставодержателю в заставу належне йому на праві власності рухоме майно, а саме транспортні засоби, перелік, характеристика та місце зберігання яких наведено в Додатку № 1 до цього Договору у редакціі згідно додаткової угоди № 11/1-2558/26 від 24 липня 2013 року, зокрема, в переліку під № 314 зазначений автомобіль Volkswagen Passat B6 1,8 FSI, шасі № WVWZZZ3CZ9Z000438, реєстраційний № АА390IНТ.

Вважає, що укладення додаткової угоди № 11/1-2558/26 від 24 липня 2013р. до Договору застави №11/1-2558 від 05.09.2008 р. та передача транспортного засобу ПАТ В«ОСОБА_3 АвальВ» здійснено без відома ТОВ В«ПромінералВ» .

Апелянт наголошує у скарзі, що оскільки транспортний засіб належить ТОВ В«ПромінералВ» , то вчинення будь-яких дій щодо даного транспортного засобу без відома або без участі ТОВ В«ПромінералВ» у справі є порушенням прав та обов'язків ОСОБА_1 щодо вказаного рухомого майна.

Також, 28.10.2013 р. ухвалою господарського суду Хмельницької області порушено провадження у справі № 924/1282/13 про банкрутство ТОВ В«Євро ЛізингВ» .

Зазначає, що згідно п.3.6. вказаної ухвали, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника - ТОВ В«Євро ЛізингВ» . Вжито заходів щодо забезпечення вимог кредиторів шляхом заборони боржнику та власнику майна боржника приймати рішення щодо ліквідації, реорганізації боржника, а також відчужувати основні засоби та предмети застави.

Однак, господарський суд Хмельницької області, не зважаючи на існуючи обмеження, виніс рішення про звернення стягнення на заставне майно в рахунок погашення кредитної заборгованості ТОВ В«Євро ЛізингВ» за кредитним договором № 010/08/4062 від 05.09.2008р.

При розгляді та винесені оскаржуваного рішення по справі №924/1147/14 господарським судом Хмельницької області не було враховано, що ПАТ В«ОСОБА_3 АвальВ» з того ж спору між тими ж сторонами, з тих самих підстав уже звернувся до господарського суду Хмельницької області у справі про банкрутство ТОВ В«Євро ЛізингВ» . Ухвалою господарського суду Хмельницької області № 924/1282/13 визнано , що грошові вимоги ПАТ В«ОСОБА_3 АвальВ» в сумі 19964653,87грн. підлягають задоволенню як вимоги, що забезпечені заставою та підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів згідно черговості, передбаченої ст.45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

На думку апелянта, суд першої інстанції, приймаючи рішення, не з'ясував та не перевірив, чи належним чином з дотриманням вимог Договору № 11/1- 2558, ПАТ В«ОСОБА_3 АвальВ» отримав транспортний засіб в заставу, чи зареєстрована застава за цим транспортним засобом у відповідному державному реєстрі та чи внесено у свідоцтво про державну реєстрацію відомості про заставу транспортного засобу.

Враховуючи наведене, просить скасувати рішення господарського суду Хмельницької області по справі № 924/1147/14 від 23.09.2014р., та відмовити у позові ПАТ В«ОСОБА_3 АвальВ» .

У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача ( арбітражний керуючий ОСОБА_7О.) зазначив, що постановою господарського суду Хмельницької області від 23.07.2015 року у справі № 924/1282/13 ТОВ В«Євро ЛізингВ» визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

Постановою Рівненського апеляційного господарського сулу від 10 листопада 2015 року у справі № 924/1282/13 про банкрутство ТОВ В«Євро ЛізингВ» , скасовано ухвалу господарського суду Хмельницької області в частині призначення ліквідатором ТОВ В«Євро ЛізингВ» арбітражного керуючого ОСОБА_8, прийнято нове рішення, котрим, зокрема, призначено ліквідатором ТОЗ В«Євро ЛізингВ» (Код ЄДРТСОУ - 32774741) арбітражного керуючого ОСОБА_7.

Апеляційні скарги вважає безпідставними, необґрунтованими, та такими, що не підлягають задоволенню, а оскаржуване рішення господарського суду Хмельницької області від 23.09.2014 року у справі № 924/1147/14 вважає законним, обґрунтованим та таким, що не підлягає скасуванню.

В подальшому, у зв"язку з усуненням обставин, які зумовили зупинення провадження у справі № 924/1147/14, а саме набрання законної сили рішення господарського суду Хмельницької області у справі № 924/419/15 за позовом Публічного акціонерного товариства "Рівнеазот" до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Євро Лізинг", Публічного акціонерного товариства "Аваль" про визнання недійсним договору застави № 11/1-2558/26 від 05.09.2008 р. в частині передачі в заставу транспортного засобу Ford Tourneo Conneсt 1,8TDCI, шасі №WFOJXXTTRJ8C30810, реєстраційний № AA5387 HP, ухвалою суду від 30.06.2016 р. поновлено провадження у справі 924/1147/14 та призначено її розгляд на 07.07. 2016 р. на 14:10 год. ( а.с.76-77, т.3).

В судовому засіданні представник апелянта Публічного акціонерного товариства "Рівнеазот" підтримав вимоги апеляційної скарги з підстав, викладених у ній, зазначив, що ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«Євро ЛізингВ» діяло неправомірно, в частині передання в заставу банку транспортного засобу Ford Tourneo Conneсt 1,8TDCI, шасі №WFOJXXTTRJ8C30810, реєстраційний № AA5387 HP. Просив задовольнити вимоги апеляційної скарги у повному обсязі.

Представник Публічного акціонерного товариства В«ОСОБА_3 АвальВ» в судовому засіданні повністю заперечила вимоги апелянта, вказавши, що банк діяв законно, будь- яких заборон на передачу транспортного засобу Ford Tourneo Conneсt 1,8TDCI, шасі №WFOJXXTTRJ8C30810, реєстраційний № AA5387 HP не було. Крім того, наголосила, що даний спір повинен розглядатися в рамках справи про банкрутство ТОВ "Євро Лізинг".

Щодо апеляційної скарги ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«ПромінералВ» , висловила аналогічну позицію.

Від представника ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«ПромінералВ» надійшло письмове клопотання ( вх. 17757/16) від 07.07.2016р., в якому він просить розглядати справу у відсутності його представника ( а.с. 85, т.3).

Представник відповідача ОСОБА_9 « Євро Лізинг » в судове засідання не зВ»явився, причини неявки суду не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином ( а.с.86 ,т.3).

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Крім того, пунктом 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" роз'яснено, що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

Оскільки відповідач та товариство з обмеженою відповідальністю В«ПромінералВ» належним чином повідомлялись про час та місце апеляційного перегляду справи, враховуючи обмеженість строків вирішення спору, явка сторін обов'язковою не визнавалась, судова колегія не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та визнала за можливе розглянути справу у їх відсутність.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. У процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника апелянта Публічного акціонерного товариства "Рівнеазот", обговоривши доводи апеляційних скарг, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права при винесенні оскарженого рішення, судова колегія вважає, що апеляційні скарги ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«ПромінералВ» та Публічного акціонерного товариства "Рівнеазот" підлягають до часткового задоволення, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 05.09.2008 року між Відкритим акціонерним товариством В«ОСОБА_3 АвальВ» , правонаступником якого за всіма правами і обов'язками є ОСОБА_2 акціонерне товариство В«ОСОБА_3 АвальВ» та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«Євро ЛізингВ» був укладений Кредитний договір № 010/08/4062 із змінами та доповненнями, внесеними додатковими угодами №010/08/4062/17 від 12.09.2012р., №010/08/4062/1 від 29.09.2008р., №010/08/4062/3 від 09.10.2008р., №010/08/4062/4 від 12.11.2008р., №010/08/4062/5 від 29.12.2008р., №010/08/4062/6 від 30.12.2009р., №010/08/4062/7 від 27.02.2009р., №010/08/4062/8 від 31.03.2009р.,№010/08/4062/9 від 30.10.2009р.,№010/08/4062/10 від 28.01.2010р., №010/08/4062/11 від 21.05.2011р., №010/08/4062/12 від 01.07.2010р., №010/08/4062/13 від 30.09.2010р.,№010/08/4062/14 від 10.12.2010р.,№010/08/4062/15 від 20.06.2011р., №010/08/4062/16 від 20.02.2012р., №010/08/4062/2 від 09.10.2008р.

Відповідно до умов кредитного договору, а саме п. 1.1 - кредитор зобов'язується надати позичальнику кредит у формі невідновлювальної кредитної лінії з лімітом 9 473 811, 31 доларів США, а позичальник зобов'язується отримати кредит, використати його за цільовим призначенням, повернути кредитору суму кредиту, сплатити проценти за користування кредитом та комісії, а також виконати інші обов'язки, визначені цим договором.

Пунктом 1.2 кредитного договору зазначено, що кінцевим терміном погашення кредиту позичальником є 31 грудня 2013 року.

Плата за користування кредитом розраховується на основі процентної ставки в розмірі 12,5 % (п. 2.1 Кредитного договору).

Пунктом 2.2 кредитного договору передбачено, що позичальник сплачує проценти щомісяця, не пізніше останнього робочого дня кожного місяця та остаточно при погашенні кредиту.

Відповідно до п.6.1 кредитного договору заборгованість за кредитом погашається Позичальником у відповідності до графіка погашення заборгованості (Додаток № 1):

- до 15.12.2012 р. - 993 684,81 дол. США;

- до 15.01.2013 р.-155 108,31 дол. США;

- до 15.02.2013 р. - 159 149,45 дол. США;

- до 15.03.2013 р. - 163 999, 99 дол. США;

- до 15.04.2013 р. - 201 109, 37 дол. США;

Пункт 8.1, п.8.1.2 кредитного договору передбачає, що у разі невиконання або неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором або у випадку дестабілізації ринку, а також у разі настання інших обставин, які на думку кредитора, свідчать про те, що зобов'язання позичальника за договором не будуть виконані, кредитор має право на власний розсуд вимагати дострокового повного/часткового виконання позичальником зобов'язань за цим договором.

Відповідно до п.10.1 кредитного договору позичальник зобов'язується використати кредит на зазначені у договорі цілі і забезпечити повернення одержаного кредиту та сплату нарахованих процентів, комісій, пені, штрафів та інших платежів, на умовах, передбачених договором.

Пункт 14.1 кредитного договору передбачає, що у разі невиконання або неналежного виконання зобов'язань, встановлених цим договором, сторони несуть відповідальність згідно чинного законодавства України та положень цього договору. До врегулювання правовідносин, які неврегульовані цим договором, застосовуються відповідні норми чинного законодавства України.

Згідно з п. 14.4 кредитного договору за прострочення виконання грошових зобов'язань позичальник сплачує кредитору пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на час виникнення заборгованості, від суми простроченого платежу за кожен календарний день прострочення. Сплата пені не звільняє позичальника від виконання простроченого грошового зобов'язання.

Кредитний договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання ними прийнятих відповідно до цьому Договору зобов'язань. Розірвання та зміна цього договору в односторонньому порядку не допускається, крім випадків, прямо передбачених цим договором та/або чинним законодавством України. (п.15.1, п.15.2 Кредитного договору).

Для забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між ТОВ В«Євро ЛізингВ» та ПАТ В«ОСОБА_3 АвальВ» були укладені договори застави,зокрема :

Договір застави транспортних засобів від 16.03.2012 р., зареєстрований в реєстрі за № 550 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу. Відповідно до даного договору в заставу ОСОБА_7 було передане рухоме майно (перелік транспортних засобів міститься у договорі).

Договір застави транспортних засобів №11/1-2558 від 05.09.2008р. Відповідно до даного договору в заставу ОСОБА_7 було передане рухоме майно, а саме транспортні засоби, перелік, характеристика та місце зберігання яких наведено в Додатку № 1 цього договору. Зокрема, в якості застави банку були передані транспортні засоби :

- Ford Tourneo Conneсt 1,8TDCI, шасі №WFOJXXTTRJ8C30810, реєстраційний № AA5387 HP;

- Volkswagen Passat B6 1,8 FSI, шасі № WVWZZZ3CZ9Z000438, реєстраційний № АА390IНТ.

Договір застави транспортних засобів № 12/42/509 від 16.09.2011р. зареєстрований в реєстрі за № 4094 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу.Відповідно до даного договору в заставу ОСОБА_7 було передане рухоме майно (перелік транспортних засобів міститься у договорі).

Договір застави майнових прав №11/1-2557 від 05.09.2013р. Відповідно до даного договору в заставу ОСОБА_7 були передані майнові права на отримання лізингових платежів за договорами лізингу, які зазначені у Додатку № 1 до цього договору.

Відповідно до договорів застави, застава забезпечує повне виконання грошових зобов'язань ТОВ В«Євро ЛізингВ» , що випливають та/або виникнуть у майбутньому з кредитного договору 010/08/4062 від 05.09.2008р.

З метою позасудового врегулювання спору та дотримання вимог чинного законодавства України позивачем на адресу відповідача були направлені вимоги про усунення порушення №140-0-0-00/8/382 від 07.03.2013р., №140-0-0-00/8/1897 від 26.09.2013р., №140-0-0-00/781 від 14.05.2014 р. про виконання прострочених зобов'язань за кредитним договором. Однак, станом на 22.07.2014 р. зазначені вимоги ПАТ В«ОСОБА_3 АвальВ» відповідачем не виконані.

Як зазначає позивач на момент подання позову до суду відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання за кредитним договором 010/08/4062 від 05.09.2008р. щодо належного погашення кредитного зобов'язання та вчасно не здійснював погашення частин кредиту, відсотків за користування кредитними коштами, штрафних санкцій (пені), відповідно до умов даних договорів, що призвело до порушення умов кредитного договору, внаслідок чого станом на 04.08.2013р. у відповідача виникла заборгованість перед позивачем із врахування поданого уточнення у розмірі 2 649 261,97 дол. США, з яких 2 297 561,64 дол. США заборгованості за тілом кредиту, 287 418,38 дол. США сума прострочених відсотків, 3 934,18 дол. США сума строкових відсотків, 59 655,37 дол. США пеня за кредитом, 692,40 дол. США пеня за відсотками та 73 080,00грн. витрат зі сплати судового збору, які позивач просить суд стягнути шляхом звернення стягнення на заставне майно, передане ТОВ "Євро Лізинг" у заставу ПАТ "ОСОБА_3 Аваль" відповідно до переліку вказаному у поданому уточнені.

Крім того, 01.07.2008 року між ОСОБА_2 акціонерним товариством "Рівнеазот" та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«Євро ЛізингВ» був укладений Договір фінансового лізингу № 880, за умовами якого Лізингодавець передав Лізингоодержувачу в платне користування на умовах фінансового лізингу транспортний засіб, придбаний на підставі наданого Лізингоодержувачем замовлення.

Лізингоодержувач має пріоритетне право набути після закінчення терміну дії цього договору і при виконанні його умов у власність предмет лізингу, сплативши Лізингодавцю залишкову вартість транспортних засобів, зазначену у плані лізингу. Лізингоодержувач може набути право власності на транспортний засіб тільки за договором його купівлі-продажу, який стає додатком до цього договору з моменту його підписання сторонами (п. 6.4 договору).

Пункт 6.6 договору передбачає право Лізингоодержувача на достроковий викуп транспортного засобу, але не раніше 12 міс. з дати передачі транспортного засобу у лізинг. В такому випадку, Лізингоодержувач має сплатити всі необхідні лізингові платежі за весь термін дії плану лізингу, а також платежі за послуги, надані Лізингодавцем, штрафні санкції (у разі їх наявності) згідно договору, та інші платежі, які пов'язані із використанням транспортного засобу і не входять у щомісячні лізингові платежі (у разі їх наявності) та залишкову вартість транспортного засобу, яка розраховується за формулою. Лізингоодержувач може набути право власності на транспортний засіб тільки за договором його купівлі-продажу, який стає додатком до цього договору, з моменту його підписання сторонами.

Пункт 9.5 договору визначено, що Лізингодавець зобов'язаний по закінченню терміну дії договору та виконання за цим договором всіх зобов'язань Лізингоодержувачем, передати транспортний засіб у власність Лізингоодержувачу у відповідності до положень, які зазначені в пункті 6.4 договору.

У розділі 12 договору, сторони передбачили умови переходу права власності на транспортний засіб, зокрема, право власності на предмет фінансового лізингу набувається Лізингоодержувачем після сплати повної суми лізингових платежів на дату переходу права власності на транспортний засіб та залишкової вартості згідно з цим договором, але не раніше 12 місяців від дати надання транспортного засобу (п. 12.5 договору). Перехід права власності на транспортний засіб до Лізингоодержувача оформляється всіма необхідними документами, що передбачені чинним законодавством (п. 12.6 договору).

У відповідності до п. 14.1 договору, після закінчення строку лізингу транспортний засіб, переданий Лізингоодержувачу згідно з договором, може бути переданий у власність Лізингоодержувача тільки після сплати ним залишкової вартості транспортного засобу відповідно до умов договору та законодавства України.

Як вже зазначалось раніше, 05.09.2008р. між ВАТ "ОСОБА_3 Аваль" (правонаступником якого є ПАТ "ОСОБА_3 Аваль") та ТОВ "Євро Лізинг" укладений кредитний договір №010/08/4062 із змінами та доповненнями.

Для забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між ТОВ "Євро Лізинг" та ПАТ "ОСОБА_3 Аваль" 05.09.2008р. укладений договір застави транспортних засобів №11/1-2558.

Умовами договору застави передбачено, що в заставу ОСОБА_7 передано рухоме майно, а саме: транспортні засоби у кількості 360 одиниць, наведені в додатку № 1 до договору. Надалі в додатку №1, зміненому додатковою угодою від 24.07.2013р. №11/11-2558/26 до договору застави наведений перелік транспортних засобів, в якому зазначений спірний автомобіль Ford Tourneo Connect 1,8TDCI, шасі №WFOJXXTTPJ8C30810, реєстраційний №АА5387НР.

Колегія суддів відзначає, що на заставне майно (транспортний засіб Ford Tourneo Connect 1,8TDCI, шасі №WFOJXXTTPJ8C30810, реєстраційний № НОМЕР_1) відповідно до відомостей у Державному реєстрі обтяжень на рухоме майно, накладена заборона на відчуження.

Слід зазначити, що постановою Вищого господарського суду України від 11.05.2016 року залишено без змін рішення господарського суду Хмельницької області від 22.12.2015р та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 24.02.2015 р. у справі № 924/419/15 за позовом Публічного акціонерного товариство «гвне азотВ» до ТОВ В«Євро ЛізингВ» , Публічного акціонерного товариства В«ОСОБА_3 АвальВ» про визнання недійсним договору застави від 05.09.2008 року № 11/1-2558/26 в частині передачі в заставу транспортного засобу Ford Tourneo Connect 1,8TDCI, шасі №WFOJXXTTPJ8C30810, реєстраційний №АА5387НР про відмову у позові.

Тобто касаційна інстанція підтвердила правомірність укладення договору застави від 05.09.2008 року № 11/1-2558/26, в частині передачі в заставу транспортного засобу Ford Tourneo Connect 1,8TDCI, шасі №WFOJXXTTPJ8C30810, реєстраційний №АА5387НР, у зв"язку з чим доводи апелянта в частині неправомірної передачі в заставу зазначеного транспортного засобу , суд апеляційної інстанції вважає помилковим та не бере до уваги.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, 15.08.2008 року між ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«ПромінералВ» та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«Євро ЛізингВ» були укладений Договір фінансового лізингу № 919.

Так, відповідно до п. 9.5. Договору Лізингодавець зобов'язується, по закінченню терміну дії Договору та виконання за цим Договором всіх зобов'язань Лізингоодержувачем, передати транспортні засоби (надалі ТЗ) у власність Лізингоодержувачу у відповідності до положень, які зазначені в п. 6.4. даного Договору.

Пунктом 6.4. Договору встановлено, що Лізингоодержувач має пріоритетне право набути після закінчення терміну дії цього договору і при виконанні його умов у власність предмет лізингу, сплативши Лізингодавцю залишкову вартість ТЗ, вказану в плані лізингу. Лізингоодержувач може набути право власності на ТЗ тільки за договором його купівлі-продажу, який стає додатком до цього Договору з моменту його підписання Сторонами.

Згідно акту прийому-передачі від 18.09.2008 р. (Додаток № 2 до договору № 919 від 15.08.2008 р.) сторони засвідчили, що апелянт як Лізингоодержувач отримав від відповідача як Лізингодавця транспортний засіб Volkswagen Passat B6 1,8 FSI, шасі № WVWZZZ3CZ9Z000438, реєстраційний № АА390IНТ.

Відповідно до п.8.5.Договору фінансового лізингу № 919 від 15 серпня 2008 р. Лізиигодавець передав виконання умов Договору щодо сплати лізингових платежів третій особі ТОВ В«ОЛІМП ОСОБА_10В» , про що повідомив листом про відступлення № 1534/1 від 25.07.2013 р.

Згідно п.6.4 Договору фінансового лізингу, 30.07.2013 р. між ТОВ В«Євро ЛізингВ» (Власник), ТОВ В«ОЛІМП ОСОБА_10В» (Кредитор) та ТОВ В«ПромінералВ» (Лізингоодержувач) було укладено угоду щодо викупу транспортного засобу Volkswagen Passat B6 1,8 FSI, шасі № WVWZZZ3CZ9Z000438, реєстраційний № АА390IНТ виходячи з умов Договору фінансового лізингу № 919 від 15 серпня 2008 р., та згідно якої Лізингоодержувач не пізніше 31.12.2014 р. сплачує Кредитору всю суму належних лізингових платежів, а власник після підтвердження Кредитором усіх платежів, передає право власності на зазначений Транспортний засіб . Угода від 30.07.2013 р. є невід'ємною частиною Договору фінансового лізингу № 919 від 15 серпня 2008 р.

Лізингоодержувач виконав умови угоди від 30.07.2013 р., та на підставі виставленого Кредитором рахунку 09 вересня 2014 року перерахував суму 106111,07 грн., у тому числі сплатив залишкову вартість транспортного засобу в розмірі 84280,32 грн.

Разом з тим, як свідчать матеріали справи, 05.09.2008 року між ВАТ В«ОСОБА_3 АвальВ» та ТОВ В«Євро ЛізингВ» був укладений договір застави транспортних засобів №11/1-2558, згідно умов якого Заставодавець передає Заставодержателю в заставу належне йому на праві власності рухоме майно, а саме транспортні засоби, перелік, характеристика та місце зберігання яких наведено в Додатку № 1 до цього Договору у редакціі згідно додаткової угоди № 11/1-2558/26 від 24 липня 2013 року, зокрема в переліку під № 314 зазначений автомобіль Volkswagen Passat B6 1,8 FSI, шасі № WVWZZZ3CZ9Z000438, реєстраційний № АА390IНТ.

Колегія суддів відзначає, що постановою Вищого господарського суду України від 16.12.2015р. залишено без змін рішення господарського суду Хмельницької області від 13.10.2015 року та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 13.10.2015 року у справі № 924/684/15,якими у позові ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«Про мінералВ» до ТОВ В«Євро ЛізингВ» , ПАТ В«ОСОБА_3 АвальВ» про визнання частково недійсним договору застави та про зобовВ»язання виключити транспортний засіб з Державного реєстру обтяжень рухомого майна відмовлено.

Суд апеляційної інстанції відзначає, що касаційна інстанції підтвердила правомірність укладення договору застави від 05.09.2008 року № 11/1-2558, в частині передачі в заставу транспортного засобу Volkswagen Passat B6 1,8 FSI, шасі № WVWZZZ3CZ9Z000438, реєстраційний № АА390IНТ, що дає підстави вважати, що доводи апелянта ТОВ "Промінерал" є помилковими в частині неправомірної передачу в заставу банку зазначеного автомобіля та не приймаються до уваги до судом.

Крім того, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду констатує, що ухвалою господарського суду Хмельницької області від 28.10.2013р. порушено провадження у справі № 924/1282/13 про визнання банкрутом ТОВ "Євро Лізинг", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника, введено процедуру розпорядження майном, призначено розпорядником майна арбітражного керуючого ОСОБА_11 та призначено попереднє засідання суду.

Ухвалою суду від 25.02.2014р. повноваження арбітражного керуючого ОСОБА_11 як розпорядника майна у справі № 924/1282/13 припинено, розпорядником майна ТОВ "Євро Лізинг" у справі № 924/1282/13 призначено арбітражного керуючого ОСОБА_12

Ухвалою суду від 22 жовтня 2014 р. у справі № 924/1282/13 заяву Публічного акціонерного товариства "ОСОБА_3 Аваль" з грошовими вимогами до боржника - ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Євро Лізинг", в сумі 19964653,87грн. задоволено. Визнано грошові вимоги Публічного акціонерного товариства "ОСОБА_3 Аваль" до боржника - ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Євро Лізинг", в сумі 19964653,87 грн. (дев'ятнадцять мільйонів дев'ятсот шістдесят чотири тисячі шістсот п'ятдесят три гривні 87 коп.) з яких: 18938472,19грн. - основний борг, 1026181,68грн. - пеня, із включенням окремо до реєстру вимог кредиторів, як вимоги, забезпечені заставою майна боржника, та судовий збір в сумі 1147,00 грн. - з віднесенням до першої черги задоволення вимог кредиторів.

З даної ухвали вбачається, що заявлена кредитором у заяві з грошовими вимогами загальна заборгованість ТОВ "Євро Лізинг" перед АТ "ОСОБА_3 Аваль" виникла з кредитного договору №010/08/4062 від 05.09.2008р. Грошові вимоги АТ "ОСОБА_3 Аваль" до ТОВ "Євро Лізинг" забезпечені заставою рухомого майна боржника у повному обсязі, що підтверджується договором застави транспортних засобів від 16.03.12 р. зареєстрованого в реєстрі за № 550 , договором застави транспортних засобів №11/1-2558 від 05.09.08 р. із змінами та доповненнями внесеними додатковою угодою №11/1-2558/23 від 05.11.12 р., додатковою угодою №11/1-2558/24 від 21.06.13 р., додатковою угодою №11/1-2558/25 від 15.07.13 р., додатковою угодою №11/1-2558/26 від 24.07.13 р., Договором застави транспортних засобів № 12/42/509 від 16.09.11 р. та Договором застави майнових прав №11/1-2557 від 05.09.13 р. із змінами та доповненнями, внесеними додатковою угодою №11/1-2557/20 від 05.11.12 р., додатковою угодою №11/1-2557/21 від 21.06.13 р., додатковою угодою №11/1-2557/22 від 15.07.13 р., додатковою угодою №11/1-2557/23 від 24.07.13 р..

Ухвалою суду від 21.05.2015р. затверджено реєстр вимог кредиторів до боржника, визначено дату проведення перших зборів кредиторів та призначено підсумкове судове засідання.

Постановою суду від 23.07.2015р. визнано боржника банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено арбітражного керуючого ОСОБА_12 ліквідатором ТОВ "Євро Лізинг". 23.07.2015р. на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України було оприлюднене повідомлення № 20558 про визнання боржника - ТОВ ""Євро Лізинг"" банкрутом.

При цьому з матеріалів справи № 924/1147/14 вбачається, що позивач звернувся до суду з позовом до ТОВ "Євро Лізинг" про звернення стягнення на заставне майно, передане ТОВ "Євро Лізинг" у заставу ПАТ "ОСОБА_3 Аваль" відповідно до переліку В«ОСОБА_3 АвальВ» в рахунок погашення кредитної заборгованості ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Євро Лізинг" за кредитним договором №010/08/4062 від 05.09.2008р. у сумі 2 648 570,00 дол. -08.08.2014 р. , при цьому згідно матеріалів справи заборгованість перед позивачем із врахуванням поданого уточнення виникла станом на 04 серпня 2013 року, а отже є конкурсною в розумінні Закону про банкрутство, у зв'язку з чим її заявлення та погашення відбувається виключно у порядку, встановленому Законом про банкрутство, норми якого є спеціальними перед іншими нормами законодавства у регулюванні правовідносин банкрутства.

Згідно ч.1 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство.

За приписами п. 7 ч. 1 ст. 12 ГПК України господарським судам підвідомчі : справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.

Положеннями ч. 9 ст. 16 ГПК України визначено, що до виключної підсудності суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, віднесено розгляд справ у майнових спорах, передбачених п. 7 ч.1 ст. 12 ГПК України.

Вказане положення кореспондується з ч. 4 ст. 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону України від 22.12.2011 №4212-VI, що набрав чинності 19.01.2013р.), згідно з вимогами якого суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.

Таким чином, у межах провадження у справі про банкрутство підлягають розгляду спори з майновими вимогами до боржника, оскільки безпосередньо пов'язані з провадженням у справі про банкрутство (формування ліквідаційної маси боржника, розгляд кредиторських вимог боржника та формування його пасиву у реєстрі кредиторів) та в силу імперативних приписів процесуального закону.

Окремо враховується і зміст ст. 41 Господарського процесуального кодексу України, яка визначає дві форми розгляду справ господарськими судами та два види процесу у господарських судах : позовне провадження та провадження у справах про банкрутство, яке здійснюється у порядку, передбаченому Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а норми господарського процесуального кодексу застосовуються субсидіарно, якщо відсутнє відповідне регулювання узаконі про банкрутство.

Згідно з частиною 9 статті 16 ГПК України до виключної підсудності суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, віднесено розгляд справ у майнових спорах, передбачених пунктом 7 частини 1 статті 12 ГПК України.

З огляду на викладене, зважаючи на внесення змін до Господарсько-процесуального кодексу України (частини 7 статті 12 та частини 9 статті 16) та виключну підсудність справ у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство , з 19.01.2013 року виключно судам, у провадженні яких перебуває справа про банкрутство, суд дійшов до висновку, що вимоги Публічного акціонерного товариства В«ОСОБА_13 АвальВ» до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«Євро ЛізингВ» про звернення стягнення на заставне майно в рахунок погашення кредитної заборгованості у сумі 2 649 261, 97 дол. США повинні розглядатися у межах справи № 924/1282/13 про банкрутство ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Євро Лізинг" (аналогічних висновків дійшов Вищий господарський суд України у постановах № 911/5237/14 від 21.07.2015р. та №923/553/13 від 20.08.2013р., а також Верховний Суд України у постанові від 13.04.2016р. у справі № 908/4804/14).

Виходячи із системного аналізу положень Закону про банкрутство та ГПК України, такий спір не підлягає вирішенню господарським судом в порядку окремого позовного провадження , а повинен розглядатися в межах справи про банкрутство.

Згідно п.1 ч.1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Враховуючи викладене та зважаючи на наявні матеріали справи, докази, колегія суддів прийшла до висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, на підставі п.3 ст. 103 та п.1 ч.1 ст. 104 ГПК України , з прийняттям нового судового рішення , яким рішення господарського суду Хмельницької області від 23.09.2014 року у справі № 924/1147/14 необхідно скасувати та провадження припинити.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне також зазначити, що за приписами ч.1 ст. 27 ГПК Країни, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора. Якщо господарський суд при прийнятті позовної заяви, вчиненні дій по підготовці справи до розгляду або під час розгляду справи встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права і обов'язки осіб, що не є стороною у справі, господарський суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору.

Абзацом 1 п. 1.6. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26 грудня 2011 року N18 (із змінами та доповненнями) (далі - Постанова) визначено, що ГПК передбачає участь в судовому процесі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, на предмет спору, якщо рішення господарського суду зі спору може вплинути на права та обов'язки цієї особи щодо однієї із сторін (стаття 27 ГПК). Така третя особа виступає в процесі на стороні позивача або відповідача - у залежності від того, з ким із них у неї існують (або існували) певні правові відносини.

Згідно абзацу 7 п. 1.6. Постанови, процесуальний закон не обмежує можливості допущення особи до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на підставі її заяви про вступ у справу в процесі повторного розгляду останньої в апеляційному порядку, а також залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, до участі у справі за клопотанням сторони, прокурора або з ініціативи апеляційного господарського суду; відповідні дії можуть мати місце до прийняття апеляційною інстанцією судового рішення зі справи.

Виходячи з викладеного, колегія апеляційного господарського суду дійшла висновку про необхідність залучити (допустити) до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача апелянта ТОВ "Промінерал".

Судові витрати за подачу апеляційних скарг апеляційний господарський суд розподіляє з урахуванням положень ст.ст. 44,49 ,105 ГПК України.

Так, у зв"язку з частковим задоволенням апеляційних скарг, слід стягнути з позивача на користь Публічного акціонерного товариства "Рівнеазот" - 895,46 грн. та на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Промінерал" - 762,25 грн. судового збору за подачу апеляційних скарг.

Керуючись ст.ст. 99,101,103-105 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Залучити до участі в справі в якості третьої особи , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Промінерал" ( ЄДРПОУ 34550797, 87518, м. Маріуполь , Донецької області , вул. Громової, б.63) .

2. Апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства "Рівнеазот" та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Промінерал" задовольнити частково.

3. Рішення господарського суду Хмельницької області від 23.09.2014 р. у справі № 924/1147/14 скасувати , провадження у справі припинити.

4. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "ОСОБА_3 Аваль" ( ЄДРПОУ 14305909, 01011, м. Київ, вул. Лескова,9) на користь Публічного акціонерного товариства "Рівнеазот" ( ЄДРПОУ 05607824, 33017, м. Рівне,17) 895,46 грн. судового збору за подачу апеляційної скарги.

5.Стягнути з Публічного акціонерного товариства "ОСОБА_3 Аваль" ( ЄДРПОУ 14305909, 01011, м. Київ, вул. Лескова,9) на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Промінерал" ( ЄДРПОУ 34550797, 87518, м. Маріуполь , Донецької області , вул. Громової, б.63) 762,25 грн. судового збору за подачу апеляційної скарги.

6. На виконання означеної постанови, господарському суду Хмельницької області видати накази.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуюча суддя Олексюк Г.Є.

Суддя Мельник О.В.

Суддя Розізнана І.В.