Ухвала

від 12.07.2016 по справі 907/855/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

12 липня 2016 року Справа № 907/855/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Полякова Б.М., - головуючого (доповідач у справі), Коваленка В.М., Короткевича О.Є., розглянувши касаційну скаргу гр. ОСОБА_4, м. Львів на ухвалувід 21.03.2016 господарського суду Закарпатської області та постановувід 30.05.2016 Львівського апеляційного господарського суду у справі№ 907/855/15 господарського суду Закарпатської області про банкрутствотовариства з обмежено відповідальністю "Євроальфа", м. Виноградів закарпатської області розпорядник майна Бігун Р.Д., м. Івано-Франківськ

ВСТАНОВИВ:

Подана гр. ОСОБА_4 (далі - заявник ) касаційна скарга не може бути розглянута Вищим господарським судом України з наступних підстав.

Як вбачається, предметом касаційного оскарження є постанова Львівського апеляційного господарського суду від 30.05.2016 у справі № 907/855/15, прийнята за результатами перегляду ухвали господарського суду Закарпатської області від 21.03.2016 про залишення без розгляду кредиторських вимог заявника до боржника.

Статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист, апеляційне та касаційне оскарження.

Пункт 8 частини 3 статті 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду , крім випадків, встановлених законом .

Норми Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011 № 4212-VI, далі - Закон про банкрутство ) визначають спеціальний порядок оскарження судових рішень місцевого господарського суду у справі про банкрутство в апеляційному та в касаційному порядку.

Так, згідно з ч. 3 ст. 8 Закону про банкрутство, якими врегульовані питання щодо касаційного оскарження судових рішень у справі про банкрутство, у касаційному порядку можуть бути оскаржені постанови апеляційного господарського суду, прийняті за результатами перегляду таких судових рішень: ухвали про порушення справи про банкрутство, ухвали про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника, ухвали за результатами розгляду грошових вимог кредиторів , ухвали про звільнення (усунення, припинення повноважень) арбітражного керуючого, ухвали про перехід до наступної судової процедури, ухвали про затвердження плану санації, ухвали про припинення провадження у справі про банкрутство, а також постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Наведений перелік судових рішень, що підлягають касаційному оскарженню, є вичерпним і тому подання касаційних скарг на інші судові рішення (тобто відсутні у вказаному переліку) виключає можливість здійснення касаційного провадження за такими скаргами.

При цьому за змістом ч. 3 ст. 8 Закону про банкрутство при вирішенні питання про можливість касаційного оскарження процесуального документа суду апеляційної інстанції визначальним є саме судовий акт суду першої інстанції, а не результат його перегляду в апеляційному порядку та, відповідно, зміст резолютивної частини постанови суду апеляційної інстанції.

У даному випадку предметом касаційного оскарження є постанова суду апеляційної інстанції, прийнята за наслідками перегляду ухвали суду першої інстанції про залишення без розгляду кредиторських вимог заявника до боржника , можливість оскарження якої не передбачена ч. 3 ст. 8 Закону про банкрутство.

Відповідна правова позиція щодо порядку касаційного оскарження судових рішень у справі про банкрутство викладена у постановах Верховного Суду України, зокрема, від 27.01.2016 у справі №Б11/009-12, від 04.11.2015 у справі № 916/2019/13, від 18.11.2015 у справі № 910/15007/14, від 23.12.2015 у справі № 903/33/15 та згідно зі ст. 111 28 ГПК України повинна враховуватись всіма судами України.

За таких обставин заявник позбавлений права на касаційне оскарження вказаних судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій.

У зв'язку з чим касаційна скарга не підлягає розгляду в порядку касаційного провадження, тому в її прийнятті необхідно відмовити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 62 ГПК України.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 55, 129 Конституції України, ст. 8 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", п. 1 ч. 1 ст. 62, ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 13 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити гр. ОСОБА_4 в прийнятті касаційної скарги на ухвалу господарського суду Закарпатської області від 21.03.2016 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 30.05.2016 у справі № 907/855/15.

Головуючий Б.М. Поляков

Судді В.М. Коваленко

О.Є. Короткевич