Рішення

від 06.07.2016 по справі 910/4514/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.07.2016Справа №910/4514/16 За позовом Комунального підприємства «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» до Приватного підприємства «Репід-Л»

за участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Публічного акціонерного товариства «Київенерго» та Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора «Ярославська» Шевченківського району

про стягнення 52893,84 грн.

Суддя Сташків Р.Б.

Представники:

від позивача - Лєгостаєв І.В. (представник за довіреністю);

від відповідача - Белькова Л.В. (директор);

від третьої особи-1 - Фоменко Д.О. (представник за довіреністю);

від третьої особи-2 - не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передано указаний позов про стягнення суми заборгованості та спожиті комунальні послуги, а також нарахованих на заборгованість санкцій за ст. 625 ЦК України, у зв'язку з неналежним виконанням Відповідачем покладеного на нього законом обов'язку щодо вчасної оплати послуг за Договором № 394 від 01.07.2007.

Відповідач вимоги позову не визнав, вказуючи, що заборгованість за отримані послуги ним була погашена, і що у подальшому постачання опалення у приміщення було відключено, отже підстави для проведення оплати відсутні.

Третя особа-1 у наданих суду усних поясненнях підтвердила, що за її даними обліку (обліковими картками) теплова енергія Відповідачу у спірний період у приміщення надавалася.

Третя особа-2 письмових пояснень на позов не подала, у засідання представників не направила.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Аналогічна правова позиція викладена в п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18.

Суд приймає до уваги, що явка представників сторін та/або третіх осіб у засідання обов'язковою не визнавалась. Клопотань про відкладення розгляду справи не надходило та перед судом не доведено обставин, які б перешкоджали чи не дозволяли розглянути спір у даному судовому засіданні.

Отже, суд дійшов висновку про відсутність встановлених ст. 77 ГПК України підстав для відкладення розгляду справи та здійснює її розгляд.

У судових засіданнях 04.04.2016, 20.04.2016 та 11.05.2016 судом оголошувались перерви.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, та третіх осіб, які приймали участь у судових засіданнях, дослідивши надані докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідач є власником нежилого приміщення № 21 загальною площею 67,10 кв.м. у м. Києві по вул. Комінтерну, 6 (літера А) (далі - Приміщення), що підтверджується свідоцтвом про право власності від 02.02.2005.

Відповідно до ч. 4 ст. 319 ЦК України, власність зобов'язує.

За приписами ст. 322 ЦК України, власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

01.07.2007 між КП по УЖГ Шевченківської районної у м. Києві ради, як надавачем послуг, правонаступником якого у даних правовідносинах є Позивач, та Відповідачем, як споживачем послуг, було укладено Договір № 394 (далі - Договір), за яким Позивач здійснює нарахування та збір платежів на користь виробників послуг за спожиті Відповідачем комунальні послуги (теплова енергія, холодне водопостачання, водовідведення, тощо) в обсягах та за тарифами, визначеними в Додатку №1 до Договору.

За умовами Договору Позивач, зокрема, зобов'язався на підставі розрахунків виробників послуг по першій вимозі Відповідача інформувати його про кількість та вартість спожитих ним комунальних послуг; у 3-х денний термін з моменту надходження від виробників послуг рахунків, надавати Відповідачу платіжне доручення (квитанцію) про суму сплати спожитих ним комунальних послуг; у випадку несплати коштів за спожиті комунальні послуги Позивач має право стягнути з Відповідача на користь виробників комунальних послуг прострочену заборгованість у відповідності з чинним законодавством.

Відповідач натомість у відповідності до п. 3.1 Договору зобов'язався у 3-х денний термін, після надходження платіжного доручення (квитанції), але не пізніше 20го числа місяця, наступного за розрахунковим, сплатити вартість спожитих комунальних послуг, а у разі відмови повністю або частково сплатити кошти за спожиті комунальні послуги - повідомити про це Позивача, додавши документальне обґрунтування відмови протягом 3 (трьох) днів.

Також за умовами п. 3.1.3 Договору Відповідач зобов'язаний у випадку встановлення окремих засобів обліку теплової енергії, холодного водопостачання, тощо укласти прямі договори на комунальні послуги з постачальниками таких послуг, про що в одноденний термін проінформувати Позивача.

Відповідач має право вимагати у Позивача інформацію про кількість та вартість спожитих ним комунальних послуг.

Строк дії Договору сторонами було встановлено до 31.12.2010 з можливістю наступної пролонгації на той самий строк і на тих самих умовах за відсутності заперечень сторін проти такої пролонгації. У матеріалах справи докази наявності таких заперечень відсутні, з огляду на що суд приходить до висновку, що Договір пролонговувався на підставі п. 5.4 та був діючим на час досліджуваних у справі спірних правовідносин.

Спір у даній справі виник у зв'язку з заявленням Позивачем непогашеної Відповідачем заборгованості в сумі 45735,10 грн. зі спожитих послуг опалення за період з вересня 2010 року по квітень 2014 року (дати рахунків на оплату) включно відповідно до розрахунку позовних вимог.

Відповідач вимоги позову заперечує, але до його заперечень суд ставиться критично з огляду на наступне.

Щодо посилань Відповідача, що він не є споживачем комунальних послуг з опалення, які надає Позивач у Приміщення, оскільки Відповідач має дійсні договори з іншими постачальниками - ДКО «Київводоканал» (№8443/5-04 від 12.03.2000, №1052 від 03.05.2012) та АЕК «Київенерго» (№24146 від 05.06.2000), то суд зазначає, що ці договори предмету спору не стосуються.

Так, договір з АЕК «Київенерго» №24146 від 05.06.2000 укладений на постачання електроенергії, а не опалення, і так само укладені з Київводоканалом договір №8443/5-04 від 12.03.2000 стосується надання послуг водопостачання та водовідведення, а договір № 1052 від 03.05.2012 - надання інформаційно-консультаційних послуг, тому судом ці договори як належні докази по справі також не приймаються, оскільки надання послуг опалення ними не регулюється, отже предмету спору вони не стосується.

Договору щодо надання Відповідачу послуг опалення іншим постачальником послуг, ніж їх виконавцем - Позивачем суду надано не було, натомість Позивачем послуги надаються та збирається оплата за них на підставі укладеного з постачальником послуг (Київенерго) договору № 320016 від 14.11.2003.

Також усупереч твердженням Відповідача та п. 3.1.3 Договору, Відповідач не повідомляв Позивача про укладення будь-яких прямих договорів на комунальні послуги з постачальниками таких послуг. У матеріалах справи відсутні докази протилежного.

Отже наявність у Відповідача обов'язку сплачувати за опалення іншій, ніж Позивач (за Договором) особі, перед судом Відповідачем не доведена.

Також Відповідач посилається, що дія Договору була завершена 31.12.2010 на підставі відключення Приміщення від систем центрального теплопостачання будинку № 6 по вул. Комінтерну, м. Київ у квітні 2010 року у зв'язку з аварійною системою опалення житлового будинку та відсутністю фінансування її ремонту (відсутність готовності частки мережі системи теплопостачання до підвального приміщення Відповідача до опалювального сезону 2010-2011).

Відповідач вказує, що наприкінці опалювального сезону 2010-2011р., а саме 12.04.2011 після відключення опалення КП «ЖЕК «Ярославська» поновила процес ремонту частки мережі загальнобудинкової системи теплопостачання до Приміщення Відповідача та запропонувала Відповідачу підключення до центральної системи опалення за умови надання дозволів на підключення споживачів до розподільчих теплових мереж та укладення договору Відповідачем саме з КП «ЖЕК «Ярославська», та на що отримало відмову Відповідача.

Відповідач посилається, що на початку опалювального сезону 2012-2013 років він отримав пропозицію щодо договору з КП «ЦОС Шевченківського району» (листа № 4493 від 13.11.2012). Але протягом періоду з квітня 2011 року по жовтень 2014 року Відповідач почав отримувати рахункові документи за комунальні послуги (опалення), які не надходили від жодного постачальника.

Однак указані твердження Відповідача не підтверджені належними доказами.

Як було встановлено та вказано вище судом, Договір пролонговувався на підставі п. 5.4 та був діючим на час досліджуваних у справі спірних правовідносин.

Лист Позивача від 13.11.2012 № 4493, на який посилається Відповідач, на думку суду не свідчить про закінчення строку дії Договору, оскільки у цьому листі про закінчення Договору не йдеться, натомість Позивач пропонує укласти новий договір замість Договору від 01.07.2007 № 394 на нових умовах, що за законом не заборонено та на чинність попереднього договору не впливає.

Дійсно, матеріалами справи підтверджено, що Відповідач отримував претензії Позивача від 20.11.2013 та від 10.07.2014, на що Позивачу відправив листи-відповіді щодо незгоди з претензіями (докази залучено до справи). Однак, щодо фактичного припинення постачання послуг опалення у Приміщення, то документи, на які посилається Відповідач, це не підтверджують.

Так, лист КП «ЖЕК «Ярославська» від 13.01.2011 № Ко-668 не містить відомостей про відключення від системи опалення Приміщення Відповідача, натомість роз'яснює Відповідачу зону відповідальності ЖЕКу та вказує, що у 2009-2010 роках кошти на роботи по ремонту покрівлі, фасаду, асфальтування, тощо які мають проводитись по програмах ремонту житлового фонду, не виділялися, та що питання Відповідача по асфальтуванню буде включено у перелік робіт на заявку на фінансування. Також у листі вказано про плани з проведення у рамках підготовки до опалювального сезону у 2011-2012 роках ремонту приміщення теплопункту.

Акти приймання-передачі приміщення від 01.08.2014 та від 02.01.2015, складені між Відповідачем, як орендодавцем, та іншими юридичною та фізичною особами, як орендарями, не свідчать про відключення Приміщення від опалення, натомість є погодженням того, що особи які склали акт, однаково для них самих, а не як об'єктивний факт, вбачають стан Приміщення, яке передається в оренду, що однак доказом фактичного відключення Приміщення від опалення не є.

Надане Відповідачем попередження від 14.12.2010 стосується припинення постачання електроенергії, тому також не є доказом відключення від системи опалення Приміщення Відповідача.

У листі ЖЕКу «Ярославська» від 29.03.2010 № 256 також не йдеться про відключення опалення, а йдеться про розгляд звернення Відповідача про заміну труби гарячого водопостачання та вказується до якої іншої особи адресно звернутися по цьому питанню. Також у листі вказано, що за перевіркою звернення Відповідача про залиття Приміщення витоків води не виявлено, але буде направлено листа до обслуговуючої організації щодо розгляду питання проведення робіт по запобіганню аварій та залиття. Тобто даний лист стосується питання наявності залиття Приміщення, але аварійності стану мереж та відключення Приміщення від опалення не доводить.

Складений на підставі звернення Відповідача № 14 від 31.05.2011 (щодо запиту причин та підтвердження факту залиття приміщення) акт від 08.02.2011 комісією, у складі у тому числі майстрів ЖЕКу, підтверджує, що по прибуттю бригади та ліквідації нею засмічення було встановлено, що у Приміщенні заглушка на випуску з першого поверху у підвал видавлена та була прив'язана проволкою без герметичного кільця у зв'язку з чим Приміщення було підтоплено. Тобто даний акт знову ж таки стосується питання наявності залиття Приміщення, але відключення Приміщення від опалення не доводить.

Актом від 14.02.2013 комісії у складі майстра ремонтної дільниці, майстра технічної дільниці та слюсаря-сантехніка Дільниці по санітарно-технічному обслуговуванню «Софіївська» підтверджено, що при виході по заявці по залиттю виявлено незначні витоки води гарячого водопостачання через прорив на бойлері, заявку було передано на ПАТ «Київенерго» для виконання і працівниками ПАТ «Київенерго» УТРМ-6 встановлено хомут на бойлері 11.02.2013, витоки води припинено. Тобто даний акт підтверджує ліквідацію витоків води з бойлера, а не перекриття опалення у Приміщення.

Актом від 25.01.2014 комісії у складі майстра ремонтної дільниці, майстра технічної дільниці та слюсаря-сантехніка Дільниці по санітарно-технічному обслуговуванню «Софіївська» підтверджено, що при виході по заявці по залиттю виявлено підтоплення водою стін приміщень, плінтусів та підлоги, та комісія дійшла висновку, що невідомими особами було відкрито приміщення бойлера та відкрито вентиль спускника на рамці управління центрального опалення, тому працівниками аварійної служби було перекрито вентель спускника центрального опалення на рамці управління у приміщенні бойлера, витоки води припинено. Тобто даний акт знову ж таким підтверджує ліквідацію аварії - витоків води шляхом перекриття вентеля спускника центрального опалення, а не перекриття постачання опалення у Приміщення Відповідача.

Актом від 01.12.2014 комісії у складі майстра ремонтної дільниці, майстра технічної дільниці та слюсаря-сантехніка Дільниці по санітарно-технічному обслуговуванню «Софіївська» підтверджено, що при виході по заявці по залиттю виявлено підтоплення водою стін приміщень, плінтусів, дверей та підлоги, та комісія дійшла висновку, що залиття приміщення сталося внаслідок прориву мережі центрального опалення під сходовою клітиною, було проведено заміну ділянки центрального опалення, витоки води припинено. Тобто даний акт підтверджує ліквідацію витоків води шляхом проведення ремонту (заміни ділянки опалення), а не перекриття постачання опалення у Приміщення Відповідача.

Інвентаризаційні описи по підприємству Відповідача, додані до відзиву, як належні докази об'єктивності факту відключення Приміщення від опалення судом не приймаються, натомість є погодженням того, що особи, які інвентаризацію проводили, однаково для них самих, а не як об'єктивний факт, вбачають стан Приміщення, що однак доказом фактичного відключення Приміщення від опалення не є.

Твердження Відповідача, що він неодноразово прохав скликати

комісію для підтвердження факту відсутності підключення Приміщення до системи центрального опалення не підтверджені залученими до справи доказами, оскільки матеріали справи містять лише одне, з прямою та зрозуміло висловленою волею, такого типу звернення Відповідача до ПАТ «Київенерго», отримане останнім 29.04.2016, тобто після порушення провадження у даній судові справі.

Докази реалізації та реагування на дане звернення з боку ПАТ «Київенерго» у матеріалах справи відсутні. Однак і залучені після указаного звернення копії чеків Укрпошти не свідчать, які саме документи надсилалися у листах, тому судом як належні докази не приймаються.

Суд зазначає, що дійсно, споживачі можуть відмовитися від отримання послуг з централізованого опалення.

Відключення споживачів від мереж централізованого опалення здійснюється в разі, коли технічна можливість такого відключення передбачена затвердженою органом місцевого самоврядування відповідно до Закону України «Про теплопостачання» схемою теплопостачання, за умови забезпечення безперебійної роботи інженерного обладнання будинку та вжиття заходів щодо дотримання в суміжних приміщеннях вимог будівельних норм і правил з питань проектування житлових будинків, опалення; державних будівельних норм з питань складу, порядку розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва, а також норм проектування реконструкції та капітального ремонту в частині опалення.

Так, питання відключення мереж централізованого опалення багатоповерхових житлових будинках регулюється Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630 та Порядком відключення окремих приміщень житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, що затверджений наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства від 22.11.2005 № 4.

Відповідачем не було надано суду доказів відключення його від мережі централізованого опалення в установленому вищеописаними нормативними актами порядку або доказів звернення до Відповідача чи до виробників відповідних послуг із заявою про відключення від надання цих послуг, тому у Позивача та Виробника (Третя особа-1) не було законних підстав не надавати комунальні послуги, оскільки відповідно до ч.3 ст. 16 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», комунальні послуги надаються споживачеві безперебійно. При цьому, Третя особа-1 суду підтвердила, що за її даними обліку (обліковими картками) теплова енергія Відповідачу у спірний період у приміщення надавалася.

Статтею 20 Закону «Про житлово-комунальні послуги» визначено обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Згідно зі п. 18 та 20 постанови Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005 «Про затвердження правил надання послуг з централізованого опалення» плата за надані послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк, вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо) або відповідно до умов договору на встановлених засобів обліку.

Отже, оскільки Відповідачем не було надано суду доказів відключення його від мережі централізованого опалення в установленому вищеописаними нормативними актами порядку, тому відповідно до ст. 20 Закону «Про житлово-комунальні послуги», п. 18 та 20 постанови Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005 та умов Договору Відповідач зобов'язаний вносити оплату за послуги опалення Приміщення у 3-х денний термін, після надходження платіжного доручення (квитанції), але у будь-якому разі не пізніше 20го числа місяця, наступного за розрахунковим, і обставина отримання чи не отримання Відповідачем від Позивача додаткових претензій щодо оплати на обов'язок внести оплату у вищевказаний строк, не впливає.

Залученими до матеріалів справи обліковими картками (табуляграмами), які є розрахунками послуг з постачання теплової енергії за Договором № 320016 від 14.11.2003, укладеним між ПАТ «Київенерго» та Позивачем, підтверджується постачання у Приміщення Відповідача послуг опалення у період з жовтень 2010 року по квітень 2014 року включно. У указаних облікових картках (табуляграмах) зазначається номер особового рахунку кінцевої споживача (номер особового рахунку відображається в додатку № 6 до Договору № 320016 від 14.11.2003), тип теплового навантаження, кількість спожитих Гкал за конкретний календарний місяць та сума нарахування.

Докази вибуття Приміщення з власності та/або користування Відповідача протягом спірного періоду у матеріалах справи відсутні.

Натомість Позивачем було додано до справи акти готовності до опалювального періоду № 290, 122 та 401.

Відповідачем не спростовано факту та обсягів постачання послуг опалення у Приміщення у період з жовтень 2010 року по квітень 2014 року включно.

Щодо не підписання з боку Відповідача (додані до його відзиву) актів наданих послуг за період березень - квітень 2011 року, жовтень - листопад 2011 року, квітень 2012 року, жовтень 2012 року - березень 2013 року, грудень 2013 року, квітень 2014 року, то судом такі заперечення проти позову відхиляються, оскільки доказовою базою обсягів, а отже і вартості, поставлених Відповідачу у Приміщення послуг опалення є описані судом вище та не спростовані Відповідачем облікові картки (табуляграмами), та оплата послуг залежить від доведеності факту їх постачання у Приміщення у встановленому законом порядку, а не від підписання указаних актів, підписання яких за законом та за умовами Договору також не є обов'язковим.

При цьому, щодо виставлення рахунків на оплату, то суд зазначає, що оскільки ані умовами Договору, ані вимогами чинного законодавства не встановлено порядку виставлення такого типу рахунків на оплату, а зобов'язаною щодо здійснення оплати стороною Договору є Відповідач, то саме на нього покладено обов'язок, у випадку необхідності йому отримання такого рахунку, на звернення до Позивача з питання його отримання, і матеріали не містять доказів, що Позивачем було відмовлено Відповідачу в отриманні рахунку. Разом з цим, неотримання рахунку ані за умовами Договору, ані за приписами законодавства не є відкладальною умовою (обставиною) для оплати (ст. 212 ЦК України).

Щодо того, що у залучених до позову рахунках вказано інший номер та дату договору - № Яр-064 від 01.10.2011, то судом, за відсутності доказів дійсного укладення між Позивачем та Відповідачем такого договору, це відноситься на допущення Позивачем описки у реквізитах Договору, що однак на обов'язок Відповідача вносити оплату за послуги опалення Приміщення по Договору не впливає, оскільки за умовами Договору та вищеописаними положеннями законодавства Відповідач зобов'язаний вносити оплату за послуги опалення Приміщення у 3-х денний термін, після надходження платіжного доручення (квитанції), але у будь-якому разі не пізніше 20го числа місяця, наступного за розрахунковим.

Отже, вищеописаними залученими до матеріалів справи доказами підтверджено, що Відповідачу були надані послуги опалення Приміщення у період з жовтня 2010 року по квітень 2014 року включно на суму 43133,53 грн., які усупереч умовам Договору, ст.ст. 16, 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України оплачені не були.

Розрахунок заборгованості, доданий Позивачем до позову, судом перевірено та визнано обґрунтованими і арифметично правильними на суму 43133,53 грн., і цей розмір заборгованості є доведеним залученими Позивачем до справи вищеописаними доказами, а також відсутністю їх належного спростування з боку Відповідача, тому, з огляду на всі вищенаведені обґрунтування, позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню.

Щодо вимог про стягнення ще 2601,57 грн. по рахунку на оплату від 17.09.2010, то суд у цій частині у задоволенні вимог позову відмовляє, оскільки Позивачем не надано суду доказів надання Відповідачу послуг опалення до жовтня 2010 року, заборгованість з оплати яких би становила 2601,57 грн.

При цьому посилання Відповідача щодо оплати цієї вартості опалення згідно платіжного доручення №308 від 24.05.2011 КП «ЖЕК «Ярославська», як здійснення належної оплати, судом відхиляються, оскільки Відповідачем до матеріалів справи не додано доказів виникнення між ним та КП «ЖЕК «Ярославська» у встановленому порядку правовідносин (договір, тощо), на виконання яких Відповідач був би зобов'язаний оплачувати за опалення, та зокрема цю суму, саме КП «ЖЕК «Ярославська».

Також, виходячи з положень ст.ст. 610, 611, 612 ЦК України, ч. 2 ст. 193 ГК України, Відповідач є порушником грошового зобов'язання зі сплати заборгованості на суму 43133,53 грн., що є підставою для застосування до нього правових наслідків, встановлених договором або законом, та зокрема у вигляді нарахування та стягнення 3% річних та втрат від інфляції за ст. 625 ЦК України за весь час прострочення заборгованості.

Розрахунки 3% річних та втрат від інфляції, додані Позивачем до позову, судом перевірено та визнано обґрунтованими і арифметично правильними; розміри санкцій за ст. 625 ЦК України є доведеними залученими Позивачем до справи вищеописаними доказами, а також відсутністю їх належного спростування з боку Відповідача.

З огляду на наведене позовні вимоги про стягнення 4959,89 грн. втрат від інфляції та 2198,85 грн. 3% річних визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Судовий збір відповідно до статті 49 ГПК України покладається на сторін пропорційно розміру задоволених вимог. Відповідачем залучався адвокат для участі у справі, однак доказів понесення витрат на оплату послуг адвоката Відповідач суду не надав та клопотання про їх відшкодування не заявив.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32-34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства «Репід-Л» (м. Київ, вул. Комінтерну, 6, літера «А»; ідентифікаційний код 23706464) на користь Комунального підприємства «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» (м. Київ, вул. Кирпоноса, 10/8; ідентифікаційний код 31731838) 43133 (сорок три тисячі сто тридцять три) грн. 53 коп. заборгованості, 4959 (чотири тисячі дев'ятсот п'ятдесят дев'ять) грн. 89 коп. втрат від інфляції, 2198 (дві тисячі сто дев'яносто вісім) грн. 85 коп. 3% річних, а також 1310 (одну тисячу триста десять) грн. 22 коп. судового збору.

У іншій частині у задоволенні позову відмовити.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 14.07.2016

Суддя Сташків Р.Б.