Ухвала

від 13.07.2016 по справі 813/67/16

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2016 року Справа № 876/2387/16

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Кушнерика М.П.

суддів Мікули О.І., Курильця А.Р.

з участю секретаря судового засідання Лемцьо І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Приватного підприємства "Оланд-Партнер" на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 02 березня 2016р. по справі за позовом Приватного підприємства "Оланд-Партнер" до Державної податкової інспекції у м.Червонограді Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А:

11.01.2016р. позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у м.Червонограді Головного управління ДФС у Львівській області №0000412200 від 10.09.2015 року, яким визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток в сумі в розмірі 521854,43 грн. (417483,54 грн. за основним платежем, 104370,89 грн. за штрафними санкціями) та податкове повідомлення-рішення №0000422200 від 10.09.2015 року, яким визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 262103,75 грн. (209683,00 грн. за основним платежем, 52420,75 грн. за штрафними санкціями).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що договірні відносини щодо надання послуг та поставки товарів між ним та контрагентом мали реальний характер, товар поставлено, прийнято й оплачено позивачем, а відповідні послуги надані у повному обсязі. Зазначені факти підтверджуються документально, господарські операції належним чином відображені у бухгалтерському обліку та податковій звітності, тому вважає податкові повідомлення-рішення податкового органу протиправними.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 02 березня 2016р. в задоволенні позову відмовлено.

Позивач оскаржив дану постанову з підстав неправильного та неповного дослідження доказів і встановлення обставин у справі, неправильного застосування норм матеріального та процесуального права.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що вирок Сихівського районного суду м.Львова від 17.06.2015р. ухвалювався щодо службових осіб ПП «Простір» та не може бути достатнім підтвердженням порушення податкового чи будь-якого іншого чинного законодавства позивачем (ПП «Оланд-Партнер»), який не мав жодного відношення до згаданого кримінального провадження.

Як вбачається з ОСОБА_1 перевірки №36/2200/37711733 від 01.09.2015 р., у періоді який перевірявся, ПП «Простір» здійснило для ПП «Оланд-Партнер» поставку кам'яного вугілля на відповідну суму з урахуванням ПДВ. Також відповідними контрагентами було надано послуги з транспортування зазначених ТМЦ.

З матеріалів ОСОБА_1 перевірки вбачається, що між ПП «Оланд-Партнер» та ПП «Простір» було укладено відповідні договори на поставку кам'яного вугілля, відповідні договори були укладені й з перевізниками: ФОП ОСОБА_2М, та ФОП ОСОБА_1

Податкове законодавство в якості підстав для не включення в склад витрат, передбачає тільки випадок повної відсутності будь-яких розрахункових та інших платіжних документів, встановлених законодавством.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів в разі фактичного здійснення господарської операції; визначальне значення має встановлення факту здійснення господарської операції, а не тільки правильність складання відповідних первинних документів.

Просить скасувати постанову та прийняти нову, якою позов задоволити.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, представників позивача, які підтримали апеляційну скаргу, представника податкового органу, яка просить залишити без змін рішення суду, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ у м.Червонограді ГУ ДФС у Львівській області було проведено позапланову виїзну перевірку ПП «Оланд-Партнер» щодо дотримання вимог податкового законодавства при проведенні взаєморозрахунків із контрагентом ПП «Простір» (код ЄДРПОУ 30953943) за період з 01.10.2014 року по 31.12.2014 року, про що складено акт №36/2200/37711733 від 01.09.2015 року, у якому зафіксовано порушення податкового законодавства, допущені ПП «Оланд-Партнер»: п.п.135.5.4 п.135.5 ст.135, п.138.2 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено задекларовану суму доходів, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування всього на суму 1258099,00 грн., завищено задекларовану суму витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування всього на суму 1061254,00 грн., що призвело до заниження податку на прибуток всього на суму 417 483,54 грн., в тому числі за звітний податковий період 2014 року на суму 417483,54 грн.; п.198.1, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено задекларовану суму податкового кредиту всього на суму 209683,00 грн., в тому числі по періодах: листопад - 189771,00 грн., грудень - 19912,00 грн., що призвело до заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет на суму 209683,00 грн.

На підставі даного акту перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0000412200 та №0000422200 від 10.09.2015 року.

Підставою для винесення вказаних податкових повідомлень-рішень були висновки податкового органу за результатами проведеної перевірки про непідтвердження реальності здійснення господарських операцій позивача з контрагентом, на підставі яких платником податків були сформовані дані податкового обліку.

За результатами розгляду первинної скарги позивача №б/н від 18.09.2015 року рішенням Головного управління ДФС у Львівській області №5260/10/13-01-10-07-05 від 12.11.2015 року податкові повідомлення-рішення ДПІ у м.Червонограді ГУ ДФС у Львівській області від 10.09.2015 року №0000412200, №0000422200 були залишені без змін.

Рішенням ДФС України від 18.12.2015 року №26195/6/99-99-10-01-04-25 про результати розгляду повторної скарги, оскаржувані податкові повідомлення-рішення були залишені без змін, а скаргу позивача залишено без задоволення.

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем правомірно винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення, а позивачем не надано доказів на підтвердження реальності господарських операцій з контрагентом, т.я. надані документи, не доводять змісту цих операцій та реальності їх здійснення.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного:

Між позивачем (покупець) в особі директора ОСОБА_1 та ПП «Простір» (продавець) в особі директора ОСОБА_3 було укладено договір купівлі-продажу (вугілля кам'яне) від 10.10.2014 року №01/10/14, за умовами якого продавець зобов'язується передати у власність покупцю, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар (вугілля кам'яне) відповідної якості, асортименту, вартість якого вказана у накладних (рахунках). Водночас, якість товару повинна відповідати державним стандартам для даного виду товару: зола від 15,0% до 18,0%, волога від 5,0% до 8,9%, нижча теплота згорання 4500 ккал/кг. Продавець звільняється від відповідальності за не поставку вугілля при не проведенні покупцем передоплати вугілля. Цей договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2014 року.

Позивачем 03.11.2014 року було укладено договір купівлі-продажу із ПП «Простір» №01/11/14, аналогічного змісту.

На виконання умов договору ПП «Простір» були виписані позивачу податкові накладні, суми по яких було включено до складу податкового кредиту відповідного періоду та відображено у реєстрі отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатків 5 до податкової декларації з ПДВ і включено до складу витрат декларації з податку на прибуток.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

За приписами пункту 138.2 статті 138 ПК України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно положень підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України, не включаються до складу валових витрат, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Наявність податкової накладної, виданої платником податку на вимогу покупця при умові заповнення усіх обов'язкових реквізитів, є необхідною, але не безумовною підставою для відображення ПДВ у складі податкового кредиту за умови, якщо податковий орган доведе, що відомості у документах, на підставі яких вони сформовані, не відповідають дійсності, в тому числі, коли господарські операції з придбання товарів (робіт, послуг) не мали реального характеру.

Необхідною умовою для включення ПДВ до податкового кредиту, що безпосередньо впливає на зменшення суми податкових зобов'язань, є, зокрема, фактична наявність господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг). При цьому, правові наслідки у податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто дії або події, які викликають зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах.

Згідно з пунктом 85.2 статті 85 ПК України платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Відповідно до пункту 44.3 статті 44 ПК України платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності. За правилами пунктів 44.5, 44.6 статті 44 ПК України у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, платник податків зобов'язаний у п'ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити орган державної податкової служби за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності. У разі неможливості проведення перевірки платника податків у випадках, передбачених цим підпунктом, терміни проведення таких перевірок переносяться до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах визначених цим підпунктом строків. У разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Позивачем як до перевірки, так і під час розгляду справи судом першої та апеляційної інстанції, не було надано документів щодо підтвердження відповідності вугілля встановленим вимогам конкретного стандарту чи іншого нормативного документу, сертифікатів якості та відповідності, свідоцтва про якість на товар; розрахункових документів, що містять інформацію про відповідність даних про якість продукції фактичній якості тощо; документів щодо розвантаження-відвантаження вугілля; документів щодо руху активів у процесі здійснення господарської операції, зокрема, документів, які формуються на кожному етапі переміщення (журналу обліку вантажів, що надійшли, який повинен застосовуватися для обліку та контролю за надходженням та оприбуткуванням матеріальних цінностей, записи в якому виконуються в міру надходження матеріальних цінностей на склад підприємства на основі товарно-транспортних документів, прибуткових ордерів, актів приймання матеріалів); актів приймання, які повинні застосовуватися для оформлення матеріальних цінностей; накладних - вимог на відпуск та/або внутрішнє переміщення матеріалів, які використовуються для обліку руху матеріальних цінностей; інформації щодо матеріально відповідальної особи (за період, що перевірявся, у штаті позивача працювало лише 4 особи), яка безпосередньо отримувала вугільну продукцію.

В договорі зазначено, що датою відвантаження товару вважається дата, вказана в залізнодорожній накладній або в ТТН. Поставка товару здійснюється по заявці покупця. Заявка покупця надається в письмовій формі або за допомогою електронної пошти із зазначенням повних реквізитів утримувача товару. Однак, позивачем не було надано таких заявок. Згідно товарно-транспортних накладних, перевізником виступав ФОП ОСОБА_1, який одночасно є директором та співзасновником ПП В«Оланд-ПартнерВ» .

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник позивача ОСОБА_4 ствердила, що нею помилково в договорі про надання послуг №02-П від 02.12.2014 року, де у графі В«виконавецьВ» зазначено ФОП ОСОБА_1, в графі В«замовникВ» - ПП В«Оланд-ПартнерВ» , предметом якого є надання послуг вантажного автомобіля марки MAN, номерний знак НОМЕР_1 з причіпом, номерний знак НОМЕР_2, з метою вантажних перевезень вугілля кам'яного та договір про надання транспортних послуг №02-Т від 02.01.2014 року, де у графі В«виконавецьВ» зазначено ФОП ОСОБА_2, в графі В«замовникВ» - ПП В«Оланд-ПартнерВ» , предметом якого є надання послуг вантажного автомобіля марки Skania, номерний знак НОМЕР_3 з причіпом, номерний знак НОМЕР_4, з метою вантажних перевезень вугілля кам'яного, лісоматеріалів, а також акти здачі-приймання робіт (надання послуг) вказано транспортний засіб MAN ВС 93-25 ХТ.

Колегія суддів приймає до увагу ту обставину, що вироком Сихівського районного суду м.Львова від 17.06.2015 року у кримінальній справі №464/3740/15-к, ОСОБА_5, ОСОБА_3 та ОСОБА_6 було визнано винними у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.205 КК України, яким засуджено посадових осіб ПП «Простір» за фіктивне підприємництво, що в сукупності з вищезазначеними доказами дає суду підстави вважати, що таке підприємство створено з метою сприяння третім особам в незаконному бюджетному відшкодуванні без фактичного укладення договорів.

Крім того, з висновку експерта НДЕКЦ при ГУМВС України на Львівській залізниці №317 від 30.03.2014 року, вбачається, що підписи від імені директора ПП В«ПростірВ» ОСОБА_3 на договірних документах з ПП В«Оланд-ПартнерВ» виконані не громадянином ОСОБА_3, а іншими особами, що додатково дає підстави для визначення безтоварної операції.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» якого визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Наявні в матеріалах справи документи не підтверджують факт передачі товару від продавця до покупця з огляду на встановлені податковими органами обставини.

Таким чином, колегією судді також не встановлено придбання таким підприємством вугілля кам'яного для подальшого його продажу.

Посилання апелянтів щодо належних і достатніх доказів реальності господарських операцій, то колегія суддів не приймає таке до уваги, оскільки такі не спростовані дослідженими матеріалами справи.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України - обставини, встановлені судовим рішення в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до ст.71 ч.2 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, то воно не може бути скасоване чи змінене з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Керуючись ст.ст.160 ч.3, 195, 196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Оланд-Партнер" - залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 02 березня 2016р. по справі №813/67/16 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя: М.П.Кушнерик

Судді: О.І.Мікула

ОСОБА_7

Повний текст виготовлено 13.07.16р.