Рішення

від 12.07.2016 по справі 917/798/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.07.2016 Справа №917/798/16

м. Полтава

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коссад Восток», 03680, м. Київ, вул. Червоноармійська, 72-А, БК "Олімпійський", 1 під'їзд, 5 поверх

до Приватного підприємства «Голд Грейн», 39350, Полтавська область, Новосанжарський район, с. Крута Балка

про стягнення 755 736 грн. 80 коп.

Суддя Пушко І.І.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1, довіреність від 12.04.2016 року;

Від відповідача: не з'явився.

Суть справи: Розглядається позовна заява про стягнення з відповідача 755 736 грн. 80 коп. заборгованості за договором поставки UCV-GOLD-2014.12.01 від 01.12.2014 року, з яких: 569 900,00 грн. - основний борг; 137 675,86 - пеня; 12 310,07 грн. - 3% річних, 35 850,87 грн. - інфляційні витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем договірних зобов'язань щодо оплати отриманого товару.

Відповідач в засідання не з'явився, про дату, час та місце його проведення повідомлений належним чином, що підтверджується розпискою та протоколом судового засідання від 23.06.2016 року (а.с. 103, 105).

У запереченнях на позовну заяву від 15.06.2016 року (а.с. 87-88) відповідач, зокрема, посилається на те, що основна заборгованість повинна бути меншою на 58300,00 грн. з огляду на попередню домовленість між відповідачем та Великобагачанським комбікормовим заводом про безоплатну передачу останньому страхового гербіциду на вказану суму в зв'язку з невідповідністю посівним якостям насіння, отриманого від позивача. Також відповідач посилається на невірний розрахунок позивачем інфляційних витрат та річних, а до вимог про стягнення пені просить суд застосувати строк позовної давності.

Позивачем подані додаткові пояснення від 12.07.2016 року по справі, в яких він зазначив, що жодних змін або доповнень до Договору, пов'язаних зі зміною ціни або відшкодуванням збитків, які випливають з поставки товару за видатковою накладною № 81 від 20.04.2015 року сторонами не підписувались, тому заперечення відповідача в частині зменшення суми боргу на 58 300,00 грн. є безпідставними. Розрахунок інфляційних витрат позивач вважає вірним, а строк позовної давності щодо стягнення пені не пропущеним, крім цього, позивач посилається, що відсутність окремої специфікації на поставку товару за видатковою накладною № 112 від 27.04.2015 року не є перешкодою для виконання зобов'язань в частині оплати за Договором. Враховуючи положення ч. 1 ст. 692 ЦК України, відповідач зобов'язаний був оплатити вартість товару в момент отримання товару та підписання товаророзпорядчих документів на нього.

На виконання ухвали суду 17.05.2016 року позивач звертався до відповідача з пропозицією провести звірку взаємних розрахунків та надіслав відповідний акт, що підтверджується наявним у справі чеком відділення зв'язку про відправку рекомендованого листа. В свою чергу відповідач на звернення позивача не відреагував - звірка проведена не була, акт зі сторони відповідача не підписано, контррозрахунок суми позову ні позивачу ні суду не надано.

Згідно усних пояснень представника позивача в судовому засіданні врегулювати спір самостійно сторонам не вдалося.

Оскільки відповідач належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання, необхідних для вирішення спору доказів наявних в матеріалах справи достатньо, а його неявка не перешкоджає розгляду спору по суті, суд визнав за можливе розглянути справу по суті з прийняттям рішення в даному зсіданні.

Резолютивна частина рішення оголошена згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України 12.07.2016 року.

Повне рішення складено та підписано 15.07.2016 року.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

01.12.2014р. між ТОВ «КОССАД ВОСТОК», постачальник (позивач) та ПП «ГОЛД ГРЕЙН», покупець (відповідач) укладено договір поставки № UCV-GOLD-2014.12.01 (далі - Договір), відповідно до п.1.1. якого позивач зобов'язався протягом терміну дії Договору передати у власність відповідача насіння сільськогосподарських культур (далі - товар), а відповідач зобов'язався прийняти товар від позивача та оплати його в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до п.1.2 Договору, найменування, одиниця виміру, асортимент, номенклатура, ціна за одиницю товару, кількість товару, порядок і строки поставки, а також порядок і строки оплати товару визначаються у Специфікаціях., які складаються і узгоджуються постачальником на підставі та згідно замовлень покупця, підписуються уповноваженими представниками сторін та є невід'ємними частинами договору.

Згідно п.2.4 Договору поставка товару здійснюється на умовах, визначених у Специфікаціях до Договору. Сторони можуть дійти до згоди щодо інших умов поставки товару, про що сторони зазначають у додатковій угоді до відповідної Специфікації, яка підписується уповноваженими представниками сторін та є невід'ємною частиною Договору.

За умовами п.2.6 Договору, з дати поставки Товару до Покупця переходить право власності на такий Товар, а також ризик його випадкового знищення чи пошкодження. До отримання Товару Покупцем вказані ризики несе Постачальник.

Відповідно до п.3.1 Договору, загальна вартість цього договору визначається загальною кількістю та ціною партій товару, які постачаються по цьому договору, у відповідності до специфікацій, які є невід'ємною частиною цього договору.

Згідно п. 3.3 Договору оплата за товар здійснюється шляхом перерахування покупцем на користь постачальника вартості товару в порядку та у строки, що визначені такою Специфікацією.

Матеріали справи свідчать, що на виконання договору на протязі березня-квітня 2015 року позивач передавав відповідачу у власність товар, згідно банківської виписки товар відповідач оплатив частково, частина товару була повернута згідно відповідної накладної.

Відповідач просить стягнути з відповідача заборгованість за товар згідно договору № UCV-GOLD-2014.12.01 від 01.12.2014р., переданий за видатковими накладними № 110 та № 112 від 27.04.2015р. у сумі 569 900,00 грн.

Суд при вирішенні спору враховує, що правовідносини, що склалися між сторонами, регулюються нормами про поставку.

За ч.2. ст. 712 ЦК до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.664 ЦК обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар.

Частиною першою статті 692 ЦК України визначено, що покупець за договором купівлі-продажу повинен оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього; якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару.

Судом встановлено, що згідно специфікації № 3 від 24.04.2015р. (а.с. 22), вартість партії товару становила 330 460,00 грн., строк оплати - до 01.11.2015 року. 3азначений товар був переданий відповідачу у власність за видатковою накладною № 110 від 27.04.2015року. Відповідач товар за вказаною накладною частково повернув, що підтверджується накладною на повернення товару від покупця № 5 від 04.09.2015р. (а.с. 37). У визначений Специфікацією строк (до 01.11.2015 року) товар оплачений не був.

Таким чином, обов'язок відповідача щодо оплати товару витікає з положень Цивільного Кодексу України, Договору, а строк оплати є таким, що настав. Заборгованість відповідача за видатковою накладною № 110 від 27.04.2015р. становить 266 500 грн.

Також, відповідач повністю не оплатив товар, одержаний за накладною №112 від 27.04.2015р. При цьому, товар за даною накладною поставлявся без укладання окремої специфікації, а відтак сторони не передбачили строку оплати товару.

Судом приймається до уваги, що якщо у договорі або законі не встановлено строку (терміну), у який повинно бути виконано грошове зобов'язання, необхідно виходити з приписів частини другої статті 530 ЦК України. Цією нормою передбачено, між іншим, і можливість виникнення обов'язку негайного виконання; такий обов'язок випливає, наприклад, з припису частини першої статті 692 ЦК України, якою визначено, що покупець за договором купівлі-продажу повинен оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього; відтак якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару, відповідна оплата має бути здійснена боржником негайно після такого прийняття, незалежно від того, чи пред'явив йому кредитор пов'язану з цим вимогу. При цьому передбачена законом відповідальність за невиконання грошового зобов'язання підлягає застосуванню починаючи з дня, наступного за днем прийняття товару, якщо інше не вбачається з укладеного сторонами договору. Відповідні висновки випливають зі змісту частини другої статті 530 ЦК України (див. п. 1.7. постанови пленуму ВГСУ № 14 від 17.12.2013 року «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань»).

За ч. 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Таким чином, обов'язок відповідача щодо оплати товару за видатковою накладною від 27.04.2015 року №112 витікає з положень Цивільного Кодексу України, а строк оплати є таким, що настав.

Згідно ст. 610, ст. 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки. Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань підлягають стягненню штрафні санкції у вигляді пені, розмір якої повинен визначатися обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами та узгоджуватися в договорі.

Відповідно до вимог п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 6.2. Договору передбачено, що у випадку порушення покупцем строків оплати, встановлених Специфікаціями, постачальник має право вимагати від покупця сплати пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, від розміру несплаченого платежу за кожний день прострочення.

Таким чином, сторони домовилися, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання грошових зобов'язань за цим Договором не обмежується шістьома місяцями, що не суперечить нормам чинного законодавства.

Позивач просить стягнути з відповідача за порушення відповідачем строків оплати товару за накладною № 110 від 27.04.2015 року та специфікацією №3 від 24.04.2015 року 52 275,02 грн. пені. за період з 02.11.2015 року по 12.04.2016 року (розрахунок пені в матеріалах справи, а.с. 11).

Оскільки зобов'язання за Договором у визначені строки не виконані відповідачем, позивач правомірно здійснив нарахування пені відповідно до законодавства та Договору, тому позов в цій частині вимог підлягає задоволенню в межах заявленої суми.

Також позивач просить стягнути 85 400,87 грн. пені за період з 28.04.2015 року по 28.10.2015 року за накладною №112 від 27.04.2015 року.

Суд прийшов до висновку, що оскільки до накладної № 112 від 27.04.2015 року Специфікація не складалася, умова Договору (п. 6.2.) про застосування пені за порушення строку оплати, встановленого специфікацією, не застосовується до даної поставки, тому вимога позивача про стягнення 85 400,87 грн. пені за період з 28.04.2015 року по 28.10.2015 року є безпідставною та задоволенню не підлягає.

Стаття 625 ЦК України визначає обов'язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора сплатити грошову суму з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За порушення відповідачем строків оплати позивачем заявлено до стягнення 3% в розмірі 3564,21 грн. за накладною №110 від 27.04.2015 року за період прострочки з 02.11.2015 року по 12.04.2016 року, які підлягають задоволенню в межах заявленої суми.

Також позивач просить стягнути на заборгованість за накладною №110 від 27.04.2015 року інфляційні витрати в розмірі 17409,88 грн. за загальний період з листопада 2015 року по березень 2016 року включно.

Судом встановлено, що зобов'язання за договором по цій накладній у визначені строки не виконані відповідачем, тому позивач правомірно здійснив нарахування інфляційних, проте, при перевірці розрахунку судом виявлено, що розмір інфляційних нарахувань перевищує індекс інфляції за визначений період, тому вимоги в цій частині позову задовольняються частково, на суму 11 459,50 грн., в частині стягнення 5 950,38 грн. інфляції у позові відмовляється.

За видатковою накладною від 27.04.2015 року №112 позивачем нараховано 8745,86 грн. 3% річних за період з 28.04.2015 року по 12.04.2016 року та 18 440,99 грн. інфляційних витрат за період з травня 2015 року по березень 2016 року включно, які підлягають задоволенню в межах заявлених сум, оскільки період та розмір їх нарахування є обґрунтованим.

Перевірка правильності розрахунку позивачем пені, інфляційних та 3% річних проводилася судом за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій системи «Ліга.Закон».

Заперечення відповідача стосовно невірності нарахування позивачем 3% річних та інфляційних витрат прийняті судом до уваги, розрахунки перевірені, та позовні вимоги в цій частині задоволені судом частково. Посилання відповідача на сплив позовної давності для вимоги про стягнення пені є безпідставними, оскільки відповідно до умов договору строк оплати поставленого товару за накладною №110 від 27.04.2015 року встановлений у Специфікації до 01.11.2015 року, тобто право вимоги у позивача щодо стягнення з відповідача пені виникло з 02.11.2015 року. З позовом до господарського суду позивач звернувся 07.05.2016 року, тобто вимоги про стягнення пені заявлені в межах встановленої ЦК України позовної давності.

Заперечення відповідача в частині зменшення суми боргу на 58 300,00 грн. в зв'язку з поставкою неякісного насіння матеріалами справи не підтверджені, оскільки згідно накладних товар приймався без заперечень стосовно його кількості чи якості чи ціни. Відсутність окремої специфікації на поставку товару за видатковою накладною №112 від 27.04.2015 року не звільняє відповідача від обов'язку оплатити отриманий товар, а його доводи про поставку товару за вказаною накладною без узгодження з покупцем зводяться до тлумачення законодавства на свою користь, а тому до уваги не приймаються. Інші доводи відповідача спростовуються матеріалами справи.

За ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається. Статтею 193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

Статтею 629 ЦК України, встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 599 ЦК України та ст. 202 ГК України господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до п. 5 ст. 16 ЦК України одним із засобів захисту цивільних прав є примусове виконання обов'язку в натурі, яке в даному випадку полягає у виконанні відповідачем договірних зобов'язань з оплати вартості отриманого товару.

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності (ст. 4-3 ГПК України).

Згідно ст. 33, ст. 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивачем доведено обґрунтованість позовних вимог про стягнення заборгованості за Договором, відповідач факт прострочення сплати коштів за отриманий товар не спростував. За таких обставин з відповідача підлягає до стягнення 569 900 грн. 00 коп. основного боргу, 52 275 грн. 02 коп. пені, 12310 грн. 07 коп. 3% річних, 29 900 грн. 49 коп. інфляційних витрат.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 5 ст. 49 ГПК України покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49 (ч. 5), 82-85 ГПК України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Голд Грейн», 39350, Полтавська область, Новосанжарський район, с. Крута Балка, код ЄДРПОУ 36545967 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коссад Восток», 03680, м. Київ, вул. Червоноармійська, 72-А, БК "Олімпійський", 1 під'їзд, 5 поверх, код ЄДРПОУ 38204309 - 569 900 грн. 00 коп. основного боргу, 52 275 грн. 02 коп. пені, 12310 грн. 07 коп. 3% річних, 29 900 грн. 49 коп. інфляційних витрат; 9 965 грн. 79 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ при набранні рішенням законної сили.

4. В іншій частині вимог в позові відмовити.

Повне рішення складено 15.07.2016 року.

Суддя І.І.Пушко