Рішення

від 07.07.2016 по справі 362/234/15-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 362/234/15-ц Головуючий у І інстанції Лебідь-Гавенко Г. М. Провадження № 22-ц/780/148/16 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1 Категорія 46 07.07.2016

РІШЕННЯ

Іменем України

07 липня 2016 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого судді Кулішенка Ю.М.,

суддів: Антоненко В.І., Лащенка В.Д.,

при секретарі: Якимчук Ю.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою Першого заступника прокурора Київської області на рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 13 жовтня 2015 року у справі за позовом заступника Васильківського міжрайонного прокурора Київської області в інтересах держави в особі головного управління Держземагенства у Київській області , Державного підприємства «Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики НАН України» до Глевахівської селищної ради Васильківського району Київської області, ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування рішення селищної ради, визнання недійсним державних актів на право власності на земельні ділянки , -

ВСТАНОВИЛА:

У січні 2015 року заступник Васильківського міжрайонного прокурора Київської області в інтересах держави в особі: головного управління Держземагенства у Київській області, Державного підприємства «Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики НАН України» звернувся до суду із вказаним позовом.

Свої вимоги мотивував тим, що рішенням Глевахівської селищної ради від 22 червня 2007 року № 296-13-V ОСОБА_2 передано у власність земельну ділянку, кадастровий № 3221455300:03:008:0026, а в подальшому видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 320351. Вказана земельна ділянка згідно інформації Управління Держкомзему знаходиться в межах земель переданих в постійне користування ДП «ДСВ ІФРГ НАН України». Глевахівська селищна рада здійснювала розпорядження землями вилученими у ДП «ДСВ ІФРГ НАН України за рішенням господарського суду Київської області від 30 грудня 2008 року.

Разом з тим рішенням господарського суду Київської області від 21 жовтня 2010 року задоволено подання Васильківського міжрайонного прокурора за нововиявленими обставинами переглянуто та скасовано рішення цього суду від 31 грудня 2008 року та прийнято нове рішення, яким в позові Глевахівської селищної ради відмовлено в повному обсязі.

Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 02 липня 2010 року, рішення господарського суду Київської області від 21 квітня 2010 року залишено без змін.

23 червня 2011 року Вищим господарським судом України розглянуто касаційну скаргу селищної ради та винесено постанову у справі № 18/595-08/17/4, якою касаційну скаргу Глевахівської селищної ради залишено без задоволення, а постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 02 липня 2010 року залишено без змін.

Глевахівська селищна рада, прийнявши рішення від 22 червня 2007 року № 296, в частині надання у власність ОСОБА_2 земельної ділянки, діяла за відсутності для цього повноважень і з порушенням ч. 3 ст. 5 ЗУ «Про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук України, галузевих академій наук та статусу їх майнового комплексу», ч. 5 ст. 116, ч. 9 ст. 149 та ч. 2 ст. 150 Земельного кодексу України.

Просив визнати незаконним і скасувати рішення органу місцевого самоврядування про передачу у власність земельних ділянок, визнати державні акти, видані ОСОБА_2 недійсними, витребувати зазначені земельні ділянки з незаконного володіння відповідачів та визнати відсутнім їхнє право власності на спірні земельні ділянки.

Рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 13 жовтня 2015 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням прокуратура Київської області звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати, ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, в порядку, передбаченому статтею 303 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

Законним і обґрунтованим відповідно до ст. 213 ЦПК України є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повного і всебічного з'ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Відповідно до ст. 215 ЦПК України в мотивувальній частині рішення суд має зазначити встановлені судом обставини і визначити відповідно до них правовідносини, мотиви, з яких суд вважає встановленою наявність чи відсутність фактів, якими обґрунтовувались вимоги чи заперечення, бере до уваги чи відхиляє докази, застосовує зазначені у рішенні нормативно-правові акти.

Судом встановлено, що 20 травня 2002 року Дослідному сільськогосподарському виробництву Інституту фізіології рослин і генетики НАН України видано державний акт на право постійного користування землею з правом користування 971,2 га землі, який зареєстровано за №102 ( а.с. 12).

Рішенням Господарського суду Київської області від 21 квітня 2010 року, залишеним без змін постановами Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 02 липня 2010 року, Вищого Господарського суду України від 23 червня 2011 року, рішення Господарського суду Київської області від 31 грудня 2008 року скасовано за нововиявленими обставинами (а.с. 24-25, 68-70).

ОСОБА_2, на праві власності належить земельна ділянка з кадастровим 12 лютого 2008 року на ім'я у встановленому законом порядку, виданий державний акт на право власності на земельну ділянку серії, кадастровий номер 3221455300:03:008:0023, який зареєстровано 12 лютого 2008 року в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010832600174 (а.с. 16).

Згідно із державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 320351 від 12 лютого 2008 року ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 0,0998 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд по вул. Оксамитна,29 в селищі Глеваха Васильківського району Київської області кадастровий номер 3221455300:03:008:0023 (том 1, а.с.16).

Вказані земельні ділянки відповідачка отримала у власність на підставі рішення Глевахівської селищної ради Васильківського району Київської області № 296-13-V від 22 червня 2007 року (том 1, а.с.13).

Ухвалюючи рішення про відмову в позові, суд першої інстанції виходив з його недоведеності.

З такими висновками колегія суддів не погоджується з наступних підстав:

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Відповідно до приписів ч.1 ст. 116 ЗК України, в редакції, яка діяла на час прийняття оскаржуваного рішення, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Відповідно до приписів ч.5 ст. 116 ЗК України, надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні, проводиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно ч.1 ст.22 ЗК України землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності.

Відповідно до положень ст.ст.125, 126 ЗК України (в редакції, чинній на час видачі ДП державного акту у 2002 році) право постійного користування земельною ділянкою виникає після одержання її користувачем документа, що посвідчує право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом.

Відповідно до положень ст.149 ЗК України земельні ділянки, що перебувають у постійному користуванні, можуть вилучатись у землекористувачів лише за їх згодою на підставі рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування. У разі незгоди землекористувача з вилученням земельної ділянки, питання вирішується в судовому порядку.

Згідно ст.84 ЗК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної і приватної власності. До земель державної власності, які не можуть передаватися у комунальну власність, належать земельні ділянки, на яких розташовані державні, у тому числі казенні підприємства.

Відповідно з ч. 9 ст. 149 ЗК України земельні ділянки - рілля державної власності, що перебувають у постійному користуванні можуть вилучатися лише Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч.1 ст.150 ЗК України, землі дослідних полів науково-дослідних установ і навчальних закладів відносяться до особливо цінних земель. Вилучення особливо цінних земель для несільськогосподарських потреб не допускається, за винятком випадків, визначених ч.2 ст.150 ЗК України.

Згідно з ч.2 ст.150 ЗК України земельні ділянки особливо цінних земель, що перебувають у державній або комунальній власності, можуть вилучатися за постановою Кабінету Міністрів України або за рішенням відповідної місцевої ради, якщо питання про вилучення (викуп) земельної ділянки погоджується Верховною Радою України.

Згідно ч.3 ст.5 Закону України «Про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук України, галузевих академій наук та статусу їх майнового комплексу» вилучення земельних ділянок Національної академії наук чи галузевих академій може здійснюватися лише за згодою Президії НАН України.

Відмовляючи у позові з підстав недоведеності доводів прокурора про передачу ділянок у власність відповідачів за рахунок земель ДП «Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики Національної академії наук України», суд не звернув уваги на те, що на підтвердження своїх позовних вимог прокурор надав суду лист Управління Держземагенства у Васильківському районі № 10-1009-0.2-2/г-15 від 05.01.2015 року, відповідно до якого надані відповідчу земельні ділянки з відповідними кадастровими номерами мають перетин із ділянками, які перебувають у постійному користуванні ДП «Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики Національної академії наук України».

На підтвердження своїх вимог прокурор надав до суду апеляційної інстанції викопіювання із ортофотоплану в межах Глевахівської селищної ради Васильківського району Київської області із урахуванням технічної документації № L ІХ/8-93 та нанесенням місць взаємного розташування земельних ділянок ДП «Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики НАН України» і земель, виділених селищною радою фізичним особам. З викопіювання вбачається накладання земельної ділянки ОСОБА_2. на ділянку №5 ДП «Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики НАН України» загальною площею 52.1497 га. ( т. 2 а.с. 25)

Надані прокурором докази повністю підтверджують його вимоги щодо накладання земельних ділянок та спростовують висновки суду першої інстанції про недоведеність вимог прокурора. Відповідачами ці докази не спростовані.

Разом з тим, оскаржуване рішення Глевахівської селищної ради від 22.06.2007 року було прийнято до винесення та набрання чинності рішення Господарського суду Київської області від 30 грудня 2008 року про вилучення з постійного користування позивача земельної ділянки площею 387.19 га.

Висновками суду про неможливість звернення землекористувача із вимогою про витребування земельної ділянки, суперечать вимогам закону, зокрема положенням ст.ст.395, 396 ЦК України, які регулюють питання речових прав на чуже майно і згідно яких положення щодо захисту прав власника поширюються і на особу, яка має речове право на чуже майно, в тому числі право користування майном.

В даному випадку ДП «Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики НАН України» має право користування земельною ділянкою державної власності згідно державного акту, а отже має право на захист свого права користування, в тому числі шляхом витребування цієї ділянки.

З огляду на встановлені обставини справи та приписи закону колегія суддів вважає за необхідне визнати незаконним та скасувати оспорюване рішення Глевахівської селищної ради № 918-36-У від 18.05.2010 року, визнати недійсними державні акти на право власності на земельні ділянки, видані на ім'я відповідачів, та скасувати їх державну реєстрацію.

Відповідачі незаконно володіють спірними земельними ділянками, відповідно до приписів ст.387 ЦК України та ст.ст.395, 396 ЦК України слід витребувати із незаконного володіння ОСОБА_2 спірну земельну ділянку. Такий спосіб захисту повністю відповідає приписам ст.ст.387, 396 ЦК України, згідно яких положення щодо захисту прав власника поширюються і на особу, яка має речове право на чуже майно, в даному випадку, на державне підприємство, яке має речове право у вигляді права користування земельною ділянкою.

Вимоги прокурора щодо визнання відсутнім права власності відповідача на земельну ділянку задоволенню не підлягають в зв»язку із задоволенням інших вимог позивача, які повністю поновлюють порушені права держави та ДП «Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики НАН України» на земельні ділянки.

Враховуючи викладене, оскільки висновки суду не відповідають обставинам справи, а рішення ухвалене з порушенням норм матеріального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга позивача підлягає частковому задоволенню, а рішення суду - скасуванню з ухваленням по справі нового рішення про часткове задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 307, 309, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Першого заступника прокурора Київської області задовольнити.

Рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 13 жовтня 2015 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Визнати незаконним та скасувати рішення Глевахівської селищної ради № 296-13-V від 22 червня 2007 року в частині передачі у власність ОСОБА_2 земельної ділянки.

Визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 320351, виданий на ім'я ОСОБА_2на земельну ділянку площею 0,0998 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд з кадастровим номером 3221455300:03:008:0026, яка розташована по вул. Оксамитна,29 смт. Глеваха Васильківського району Київської області, та скасувати його державну реєстрацію.

Витребувати з незаконного володіння ОСОБА_2 земельну ділянку з кадастровими номером: 3221455300:03:008:0026.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: