Постанова від 12.07.2016 по справі 813/1709/16

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 липня 2016 року м. Львів № 813/1709/16

15 год. 56 хв.

Львівський окружний адміністративний суд у складі судді Клименко О.М. за участю секретаря судового засідання Дорош Х. Р. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

прокурора: представник Гальчинський С.О.;

позивача: представник Козубей Р.Р.;

відповідача: ОСОБА_3, представник ОСОБА_4;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Заступника військового прокурора Хмельницького гарнізону Західного регіону України в інтересах держави в особі Адміністрації Державної прикордонної служби України до ОСОБА_3 про стягнення коштів, -

ВСТАНОВИВ:

Заступник військового прокурора Хмельницького гарнізону Західного регіону України звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до в інтересах держави в особі Адміністрації Державної прикордонної служби України до ОСОБА_3 про стягнення витрат, пов'язаних з утриманням відповідача у Національній академії державної прикордонної служби України ім. Б.Хмельницького в сумі 127569,40 грн.

Представники прокурора та позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі, адміністративний позов просили задовольнити.

Відповідач та його представник в судовому засіданні визнали адміністративний позов в частині позовних вимог про стягнення витрат, пов'язаних з утриманням відповідача у Національній академії державної прикордонної служби України ім. Б.Хмельницького в сумі 118629,79 грн. В частині позовних вимог про стягнення коштів в сумі 8939,61 грн. позов заперечили у зв'язку з безпідставністю нарахування вказаної суми.

Суд заслухав представників сторін, з'ясував обставини, на які сторони покликаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідив письмові докази, якими такі обґрунтовуються, встановив наступні фактичні обставини справи.

ОСОБА_3 навчався у Національній академії Державної прикордонної служби України імені Б. Хмельницького з 02.08.2013 року по 29.12.2015 року.

01.12.2015 року наказом ректора Національної академії прикордонної служби України ім. Б. Хмельницького № 714-ос молодшого сержанта ОСОБА_3 звільнено з військової служби в запас у відповідності до п. «е» ч. 6 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» - у зв'язку з службовою невідповідністю.

28.12.2015 року наказом ректора Національної академії прикордонної служби України ім. Б. Хмельницького № 772-ос з відповідачем було достроково припинено (розірвано) контракт про проходження військової служби (навчання), виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення. Цим же наказом, з урахуванням вимог Постанови Кабінету Міністрів України № 964 від 12.07.2006 року, наказу № 419/831/240/605/537/219/534 від 16.07.2007 року, визначено розмір витрат, пов'язаних з утриманням курсанта у вищому навчальному закладі, та які відповідачу необхідно відшкодувати. Вказані витрати складаються з витрат на виплату грошового забезпечення в сумі 81760,42 грн., витрат продовольчої служби в сумі 14548,28 грн., витрат речової служби в сумі 4571,22 грн., витрат відділу охорони здоров'я в сумі 420 грн., витрат відділення ЖКЗ в сумі 17329,87 грн., всього на суму 118629,79 грн. та підтверджуються Розрахунком витрат № 14 від 24.12.2015 року.

Крім того, позивачем долучено до матеріалів справи Розрахунок витрат № 9/14-15 від 03.02.2016 року, відповідно до якого загальна сума коштів до відшкодування складає 127569,40 грн., у тому числі витрати на виплату грошового забезпечення в сумі 81760,42 грн., витрати продовольчої служби в сумі 23487,89 грн., витрати речової служби в сумі 4571,22 грн., витрати відділу охорони здоров'я в сумі 420 грн., витрати відділення ЖКЗ в сумі 17329,87 грн.

Вирішуючи спір, суд керується наступними положеннями чинного законодавства.

У відповідності до п. 2 ст. 121 Конституції України та ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» на прокуратуру України покладається представництво інтересів громадянина або держави у суді у випадках, визначених законом.

Згідно з положеннями ст. 60 Кодексу адміністративного судочинства України прокурор здійснює у суді представництво інтересів громадянина або держави в порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законами, і може здійснювати представництво на будь-якій стадії адміністративного процесу. Прокурор, який звертається до адміністративного суду з метою представництва інтересів громадянина або держави в адміністративному суді (незалежно від форми, в якій здійснюється представництво), повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення такого представництва, передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».

Частиною 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Пунктом 15 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що поняття «публічна служба» включає в себе і військову службу.

Пунктами 2, 5 частини 2 статті 17 КАС України визначено, що спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, а також спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом віднесено до компетенції адміністративних судів.

Відповідно до ст. ст. 9 та 9-1 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», військовослужбовці одержують за рахунок держави грошове забезпечення, а також речове майно та продовольчі пайки.

Пунктом 10 статті 25 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» передбачено, що особи офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п'яти років після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу вищого навчального закладу відповідно до пунктів «е», «є», «ж», «и» частини 6 статті 26 цього Закону, відшкодовують Міністерству оборони України та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці навчальні заклади, відповідно до порядку і умов, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється у судовому порядку.

Відповідно до п. 3 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку відшкодування курсантами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах» № 964 від 12.07.2006 року, відшкодування здійснюється у розмірі фактичних витрат, пов'язаних з грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням, перевезенням до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та у зворотному напрямку, а також оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв.

Відповідно до п. 1.1 спільного наказу Міністерства оборони України, Міністерства фінансів України, Міністерства внутрішніх справ України, Державної прикордонної служби України, Управління Державної охорони України, Служби безпеки України № 419/831/240/605/537/219/534 від 16.07.2007 «Про затвердження Порядку розрахунку витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах», порядок розрахунку витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах розроблено з метою впорядкування діяльності посадових осіб та органів військового управління щодо відшкодування курсантами, які проходять підготовку на посади осіб офіцерського складу, пов'язаних з їх утриманням у вищому навчальному закладі, військовому навчальному закладі, у разі дострокового розірвання контракту про проходження військової служби (навчання) через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість.

В судовому засіданні встановлено та підтверджено матеріалами справи, що станом на момент видання наказу про виключення відповідача зі списків особового складу та всіх видів забезпечення розмір витрат, понесених Національною академією прикордонної служби України ім. Б. Хмельницького, становив 118629,79 грн. Вказана сума зазначена у Розрахунку витрат № 14 від 24.12.2015 року, у наказі № 772-ос від 28.12.2015 року, а також у рапорті відповідача на ім'я ректора Національної академії прикордонної служби України ім. Б. Хмельницького від 25.12.2015 року (а. с. 17), у якому відповідач зобов'язався відшкодувати витрати в сумі 118629,79 грн. на протязі восьми років до 25.12.2023 року. Доказів сплати вказаної суми у добровільному порядку відповідачем суду не надано.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з ОСОБА_3 на користь Адміністрації Державної прикордонної служби України грошових коштів в сумі 118629,79 грн. Також суд бере до уваги той факт, що відповідач в судовому засіданні визнав розмір витрат на його утримання у вищому навчальному закладі на суму 118629,79 грн. та визнав адміністративний позов у цій частині.

Стосовно позовних вимог про стягнення витрат на утримання відповідача у вищому навчальному закладі на суму 8939,61 грн. суд зазначає, що в судовому засіданні представник Заступника військового прокурора Хмельницького гарнізону Західного регіону України ствердив про помилковість розрахунку витрат № 14 від 24.12.2015 року в частині розрахунку витрат продовольчої служби в сумі 14548,28 грн., однак доказів помилковості вказаного розрахунку чи його невідповідності вимогам Постанови Кабінету Міністрів України № 964 від 12.07.2006 року прокурором та позивачем суду не надано.

З урахуванням встановлених обставин та наявних в матеріалах справи доказів, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в частині стягнення витрат на утримання відповідача у вищому навчальному закладі на суму 8939,61 грн.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про часткове задоволення адміністративного позову.

Відповідно до вимог ст. 94 КАС України, судові витрати у формі судового збору з відповідача не належить стягувати.

Керуючись ст.ст. 17-19, 94, 160-163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Адміністрації Державної прикордонної служби України (вул. Володимирська, 36, м. Київ, 01030, код ЄДРПОУ 00034039) грошові кошти в сумі 118629 (сто вісімнадцять тисяч шістсот двадцять дев'ять) грн. 79 коп.

В решті позовних вимог відмовити.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови складено та підписано 15.07.2016 року.

Суддя Клименко О.М.