УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 липня 2016 р. Справа № 876/3637/16
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді: Дяковича В.П.,
суддів: Іщук Л.П., Онишкевича Т.В.,
за участі секретаря судового засідання Сердюк О.Ю.,
представника позивача Богуцького А.І.,
представника відповідача Середяка Б.В.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2016 року по справі № 813/6428/14 за позовом Приватного підприємства "Тексленд" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
В С Т А Н О В И В:
Приватне підприємство "Тексленд" звернулося в суд з позовом, яким просило скасувати податкові повідомлення-рішення від 14.08.2014 року №0003372210, від 26.05.2014 року №0002442210/7664.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2016 року адміністративний позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області №0003372210 від 14.08.2014 року. В решті позовних вимог відмовлено.
Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м. Львова Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області постанову суду першої інстанції оскаржила, подала апеляційну скаргу, зазначивши, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи, просить її скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
В апеляційній скарзі покликається на те, що судом першої інстанції не враховано, що вироком Сихівського районного суду м. Львова від 26.12.2012 року та 07.07.2014 року визнано винними керівників контрагентів позивача у вчиненні фіктивного підприємництва, а також спів падіння періоду їх фіктивної діяльності та часу проведення операцій із позивачем, що свідчить про безтоварний та фіктивний характер операцій позивача з контрагентами.
В судовому засіданні представник позивача надав пояснення та заперечив проти доводів апеляційної скарги, а представник відповідача підтримав їх.
Суд, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити з наступних підстав.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом встановлено, що постановою старшого слідчого з ОВС 1-го ВКР слідчого управління фінансових розслідувань ГУ Міндоходів у Львівській області від 25.03.2014 року призначено позапланову документальну перевірку ПП "Тексленд", взятого на податковий облік в ДПІ у Шевченківському районі м. Львова ГУ Міндоходів у Львівській області з питань повноти декларування, нарахування та своєчасності сплати в бюджет податків і обов'язкових платежів під час взаємовідносин із ТОВ "Промтехметал", ТОВ "Крафт ЛВ", ПП "Воллі", іншими суб'єктами господарювання із ознаками фіктивності за період з 01.01.2011 року по 01.12.2011 року.
На виконання вказаної постанови відповідачем в період з 15.04.2014 року по 22.04.2014 року проведено позапланову виїзну перевірку приватного підприємства "Тексленд" з питань повноти декларування, нарахування та своєчасної сплати в бюджет податків і обов'язкових платежів під час взаємовідносин із ТОВ "Промтехметал", ТОВ "Крафт ЛВ", ПП "Воллі", іншими суб'єктами господарювання із ознаками фіктивності за період з 01.01.2011 року по 01.12.2011 року, про що 29.04.2014 року складено Акт №174/138/13-07-22-10/35286731 від 29.04.2014 року.
Згідно висновків вказаного акта позивачем порушено: - вимоги п. 1.4 ст. 1. пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. З, п. 4.2 ст. 4, пп. 7.3.1 п. 7.3 су. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР (із змінами та доповненнями), пп. 3 4.1.185 п.14.1 ст. 14, п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р №2756-VI (із змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 2068575,00 грн., в т.ч. за лютий 2011 року в сумі 105873,33 грн., за березень 2011 року в сумі 401439,50 грн., за квітень 2011 року в сумі 672254,17 грн., за травень 2011 року в сумі 647800,01 грн., за червень 2011 року в сумі 241208,33 грн.
На підставі складеного за результатами перевірки акта № 174/138/13-07-22-10/35286731 від 29.04.2014 року, відповідачем 26.05.2014 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0002442210/7664 про збільшення позивачеві грошового зобов'язання за податком на додану вартість в сумі 2068575 грн. 30 коп. та застосовано штрафну санкцію в сумі 1034287 грн. 70 коп.
У період з 18.07.2014 року по 24.07.2014 року відповідачем проведено позапланову виїзну перевірку ПП "Тексленд" виключно з питань, що стали предметом оскарження, про що 30.07.2014 року складено Акт №354/274/13-07-22-10/35286731.
Згідно висновків вказаного акта позивачем порушено вимоги п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 p. №2756-VI (із змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 2068575,00 грн., в т.ч. за лютий 2011 року в сумі 105873 грн., за березень 2011 року в сумі 401440 грн., за квітень 2011 року в сумі 672254 грн., за травень 2011 року в сумі 647800 грн.. за червень 2011 року в сумі 241208 грн.
З врахуванням вимог п. 102.1 ст. 102 Податкового кодексу України від 02.12.2010 p. №2756-VI (із змінами та доповненнями) перевіркою підтверджено заниження податку на додану вартість на загальну суму 889008 грн., в т.ч. за травень в сумі 647800 грн., за червень 2011 року в сумі 241208 грн.
На підставі Акту позапланової виїзної перевірки № 354/274/13-07-22-10/35286731 від 30.07.2014 року та Акту №174/138/13-07-22-10/35286731 від 29.04.2014 року Головним управлінням Міндоходів у Львівській обл. прийнято рішення про результати розгляду скарги № 19053/10/13-01-10-08-05/1205 від 07.08.2014 року, яким скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Львова ГУ Міндоходів у Львівській обл. від 26.05.2014 року №0002442210/7664 в частині 1070673,30 грн. основного платежу по податку на додану вартість та 1022687,70 грн. застосованих штрафних (фінансових) санкцій, а в іншій частині податкове повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області від 26.05.2014 року №0002442210/7664 залишено без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно акта позапланової виїзної перевірки № 354/274/13-07-22-10/35286731 від 30.07.2014 року та Рішення про результати розгляду скарги № 19053/10/13-01-10-08-05/1205 від 07.08.2014 року Головного управління Міндоходів у Львівській обл. відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 14.08.2014 року №0003372210 про збільшення позивачеві грошового зобов'язання за податком на додану вартість в сумі 997902 грн. 00 коп. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію в сумі 11600 грн. 00 коп.
Підставою прийняття спірних податкових повідомлень-рішень стали висновки відповідача про відсутність у позивача господарських взаємовідносин із ТОВ "Промтехметал", ТОВ "Крафт ЛВ", ПП "Воллі".
Відповідно до вимог пп. 60.1.3 п. 60.1 ст. 60 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, зокрема, якщо контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов'язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі.
Як вже зазначалось, податкове повідомлення-рішення №0002442210/7664 від 26.05.2014 р. рішенням Головного управління Міндоходів у Львівській області №19053/10/13-01-10-08-05/1205 від 07.08.2014р. в частині скасовано і в розумінні пп. 60.1.3 п. 60. 1 ст. 60 Податкового кодексу України вважається відкликаним.
Оскільки, оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0002442210/7664 від 26.05.2014 р. є відкликаним та не порушує права позивача, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови в позові в цій частині.
Згідно з п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності.
Згідно з п. 198.2. ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг чи дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Згідно з п. 198.3. ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Згідно з п. 198.6. ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Згідно п. 201.1. ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках обов'язкові реквізити.
Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Водночас статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.
Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.
З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує нормам Податкового кодексу України.
Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами також визначена п. 1.2 ст. 1, п. 2.1 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 року №168/704.
Первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.
Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.
Згідно з п. 2.4 Положення первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Таким чином, для надання первинним документам юридичної сили і доказовості, вони повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства. Понесені витрати на купівлю товарів (робіт, послуг) повинні оформлятися відповідними документами, які б підтверджували фактичне відвантаження таких товарів, виконання тих чи інших робіт (послуг).
У листі від 02.06.2011 року №742/11/13 -11 Вищий адміністративний суд України звернув увагу на те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. З врахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Водночас, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.
Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.
Судом встановлено укладення позивачем 01.10.2010 року з ТзОВ "Рішер" контракту купівлі-продажу №1/2010 з додатками предметом якого є купівля позивачем вживаного одягу. Факт придбання позивачем передбаченого вищевказаним контрактом товару підтверджується вантажними митними деклараціями.
Продаж імпортованих товарів ПП "Тексленд" здійснювало фізичним особам-підприємцям та юридичним особам у тому числі ТОВ "Промтехметал", ПП "Воллі", ПП "Крафт ЛВ" на підставі укладених із ними договорів поставки.
Відповідно до укладеного договору поставки № 2 від 02.02.2011 року, ПП "Тексленд" зобов'язувався поставити ТОВ "Промтехметал" вживаний одяг та текстильні вироби згідно специфікацій до договору. У розділі "Умови поставки" сторони погодили, що поставка товару здійснюється силами Покупця та за рахунок Покупця зі складу Постачальника, транспортування товару відбувається силами та за рахунок Покупця.
На виконання договору поставки № 2 від 02.02.2011 року ПП "Тексленд" продано (передано у власність) ТОВ "Промтехметал" товар - вживаний одяг - згідно з видатковими накладними РН-000024 від 01.02.2011 року, РН-000028 від 08.02.2011 року, РН-000057 від 04.03.2011 року, РН-000059 від 09.03.2011 року, РН-000062 від 11.03.2011 року, РН-000064 від 14.03.2011 року, РН-000066 від 18.03.2011 року, РН-000069 від 22.03.2011 року, РН-000070 від 24.03.2011 року, РН-000072 від 28.03.2011 року, РН-000073 від 29.03.2011 року, РН-000074 від 30.03.2011 року, РН-000075 від 31.03.2011 року, РН-000076 від 01.04.2011 року, РН-000081 від 06.04.2011 року, РН-000084 від 07.04.2011 року, РН-000085 від 11.04.2011 року, РН-000086 від 12.04.2011 року, РН-000088 від 12.04.2011 року, РН-000089 від 13.04.2011 року, РН-000090 від 14.04.2011 грн., РН-000101 від 10.05.2011 року.
За проданий товар на поточний рахунок ПП "Тексленд" від ТОВ "Промтехметал" надійшли кошти в повній сумі реалізованого товару, що підтверджується звітом про дебетові і кредитові операції по рахунку ПП "Тексленд".
ПП "Тексленд" виписані податкові накладні № 24 від 01.02.2011 року, № 28 від 08.02.2011 року, № 52 від 04.03.2011 року, № 55 від 09.03.2011 року, № 58 від 11.03.2011 року, № 60 від 14.03.2011 року, № 62 від 18.03.2011 року, № 65 від 22.03.2011 року, № 66 від 24.03.2011 року, № 68 від 28.03.2011 року, № 69 від 29.03.2011 року, № 70 від 30.03.2011 року, № 71 від 31.03.2011 року, № 72 від 01.04.2011 року, № 76 від 06.04.2011 року, № 78 від 07.04.2011 року, № 79 від 08.04.2011 року, № 80 від 11.04.2011 року, № 81 від 12.04.2011 року, № 83 від 12.04.2011 року, № 84 від 13.04.2011 року, № 85 від 14.04.2011 року, № 96 від 10.05.2011 року.
Вказані податкові накладні включені до "Реєстру виданих та отриманих податкових накладних" за лютий, березень, квітень, травень 2011 року.
На виконання договору поставки № 3 від 01.04.2011 року ПП "Тексленд" продано (передало у власність) ТОВ "Крафт ЛВ" згідно специфікацій товар - вживаний одяг - згідно з видатковими накладними РН-000077 від 04.04.2011 року, РН-000092 від 18.04.2011 року, РН-000095 від 21.04.2011 року, РН-000096 від 22.04.2011 року, РН-000098 від 29.04.2011 року, РН-000100 від 05.05.2011 року, РН-000102 від 10.05.2011 року, РН-000105 від 13.05.2011 року, РН-000107 від 17.05.2011 року, РН-000110 від 20.05.2011 року, РН-000112 від 23.05.2011 року, РН-000113 від 27.05.2011 року, РН-000115 від 27.05.2011 року, РН-000127 від 10.06.2011 року.
За проданий товар на поточний рахунок ПП "Тексленд" від ТОВ "Крафт ЛВ" надійшли кошти в повній сумі реалізованого товару, що підтверджується звітом про дебетові і кредитові операції по рахунку ПП "Тексленд".
ПП "Тексленд" виписані податкові накладні № 73 від 04.04.2011 року, № 87 від 18.04.2011 року, № 90 від 21.04.2011 року, № 91 від 22.04.2011 року, № 93 від 24.04.2011 року, № 95 від 05.05.2011 року, № 97 від 10.05.2011 року, № 100 від 13.05.2011 року, № 102 від 17.05.2011 року, № 105 від 20.05.2011 року, № 107 від 23.05.2011 року, № 108 від 27.05.2011 року, № 110 від 27.05.2011 року, № 118 від 06.06.2011 року.
Вказані податкові накладні включені до "Реєстру виданих та отриманих податкових накладних" за квітень, травень та червень 2011 року.
На виконання договору поставки № ДГ-03/03-1 від 03.03.2011 року, ПП "Тексленд" продано (передано у власність) згідно специфікацій до договору приватному підприємству "Воллі" товар - вживаний одяг - згідно з видатковими накладними РН-000068 від 21.03.2011 року, РН-000071 від 24.03.2011 року, РН-000091 від 18.04.2011 року, РН-000094 від 20.04.2011 року, РН-000099 від 02.05.2011 року, РН-000104 від 11.05.2011 року, РН-000106 від 16.05.2011 року, РН-000108 від 18.05.2011 року, РН-000111 від 23.05.2011 року, РН-000114 від 27.05.2011 року, РН-000116 від 01.06.2011 року, РН-000120 від 04.06.2011 року, РН-000128 від 15.06.2011 року.
За проданий товар на поточний рахунок ПП "Тексленд" від ПП "Воллі" надійшли кошти в повній сумі реалізованого товару, що підтверджується звітом про дебетові і кредитові операції по рахунку ПП "Тексленд".
ПП "Тексленд" виписані податкові накладні № 64 від 21.03.2011 року, № 67 від 24.03.2011 року, № 86 від 18.04.2011 року, № 89 від 20.04.2011 року, № 94 від 02.05.2011 року, № 99 від 11.05.2011 року, № 101 від 16.05.2011 року, № 104 від 18.05.2011 року, № 106 від 23.05.2011 року, № 109 від 27.05.2011 року, № 111 від 01.06.2011 року, № 115 від 04.06.2011 року, № 122 від 15.06.2011 року.
Вказані податкові накладні включені до "Реєстру виданих та отриманих податкових накладних" за березень, квітень, травень та червень 2011 року".
Для підтвердження фактичного здійснення операцій з контрагентами позивачем представлено копії договорів, які були укладені із постачальниками. Для підтвердження фактів виконання господарських операцій, які мали місце між позивачем та ТОВ "Промтехметал", ТОВ "Крафт ЛВ", ПП "Воллі" представлено договори поставки, видаткові та податкові накладні та інш.
Такі первинні документи оформлені відповідно до вимог, встановлених ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», доказів протилежного відповідачем не представлено та судом не встановлено.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо часткового задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення №0003372210 від 14.08.2014 року та відмови в решті позовних вимог.
Посилання апелянта на вироки Сихівського райсуду м. Львова від 26.12.2012 року та 07.07.2014 року, як на підставу відсутності господарських операцій та правомірності винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, не є обґрунтованим так як, перевірка відповідачем проведена з питань дотримання законодавства в частині повноти декларування, нарахування та своєчасної сплати в бюджет податків і обов'язкових платежів під час взаємовідносин із ТОВ "Промтехметал", ТОВ "Крафт ЛВ", ПП "Воллі", за результатами якої встановлено декларування позивачем податкового зобов'язання по взаєморозрахунках з вказаними суб'єктами господарювання, нарахування та сплата податків в бюджет, однак донараховано податкові зобов'язання по невстановленим особам, що свідчить про вихід за межі перевірки і базування висновків акту на припущеннях. Жодної податкової вигоди позивачем за наслідками реалізації товару не отримано, що вказує на безпідставність повторного оподаткування одних і тих же ж господарських операцій з продажу позивачем товару.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, податковим органом у 2012 році вже проводилась перевірка дотримання позивачем вимог податкового та іншого законодавства, в т.ч. за період з 01.01.2011 року по 01.12.2011 року, на підставі якої складено акт, в якому вказувались аналогічні порушення із тими ж суб'єктами господарювання. На підставі вказаного акту відповідачем було винесено податкові повідомлення-рішення, які оскаржені в судовому порядку. Рішеннями судів давалася оцінка господарської діяльності позивача з контрагентами ТОВ "Промтехметал", ТОВ "Крафт ЛВ", ПП "Воллі", в т.ч. і вирокам Сихівського райсуду м. Львова від 26.12.2012 року та 07.07.2014 року. Таким чином, охоплений відповідачем перевіркою період та первинні документи позивача, зазначені у актах перевірок, на підставі яких прийнято податкові повідомлення-рішення уже були предметом дослідження судом і судом встановлено обставини фактичних господарських відносин позивача з вказаними контрагентами. Зокрема, дані обставини встановлені постановою Львівського окружного адміністративного суду від 01.04.2013 року у справі №2а-9664/12/1370. Вказана постанова набрала законної сили після її перегляду Львівським апеляційним адміністративним судом, який своєю ухвалою від 09.07.2014 року постанову залишив без змін. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 05.08.2014 року у відкритті касаційного провадження відмовлено. Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Отже, колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції дійшов до вірних висновків, приймаючи рішення по суті спірних правовідносин.
За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржувану постанову слід залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 254 КАС України, суд -
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області - залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2016 року по справі № 813/6428/14 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя В.П. Дякович
Судді Л.П. Іщук
Т.В. Онишкевич
Повний текст ухвали виготовлено 11 липня 2016 року.
Суд | Львівський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 06.07.2016 |
Оприлюднено | 19.07.2016 |
Номер документу | 58980905 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Львівський апеляційний адміністративний суд
Дякович Віктор Петрович
Адміністративне
Львівський апеляційний адміністративний суд
Дякович Віктор Петрович
Адміністративне
Львівський апеляційний адміністративний суд
Дякович Віктор Петрович
Адміністративне
Львівський апеляційний адміністративний суд
Дякович Віктор Петрович
Адміністративне
Львівський апеляційний адміністративний суд
Шавель Руслан Миронович
Адміністративне
Львівський окружний адміністративний суд
Грень Наталія Михайлівна
Адміністративне
Львівський окружний адміністративний суд
Грень Наталія Михайлівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні