Ухвала

від 12.07.2016 по справі 445/1445/15-а

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2016 р. № 876/2050/16 Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді:Гінди О.М.

суддів:Качмара В.Я., Ніколіна В.В.

за участі секретаря судового засідання: Гользбергер А.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Золочівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області на постанову Золочівського районного суду Львівської області від 4 березня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Золочівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Навчальний центр Національної гвардії України (військова частин НОМЕР_1 ) про зобов`язання провести перерахунок і виплату пенсії,

встановив:

11.08.2015 ОСОБА_1 звернувся в суд із адміністративним позовом до УПФ України в Золочівському районі Львівської області, правонаступником якого є Золочівське об`єднане УПФ України Львівської області, у якому просив зобов`язати відповідача провести перерахунок та виплату пенсії починаючи з 26.03.2015 відповідно до постанови КМ України від 23.11.2011 № 1210 з урахуванням довідки про заробітну плату (грошове забезпечення) одержане за роботу в зоні відчуження у 1986-1990 роках в сумі 117,24 крб.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що він є учасником ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС і віднесений до І категорії, а також йому встановлена ІІ група інвалідності у зв`язку з захворюванням, пов`язаним з ліквідацією аварії на ЧАЕС в 1986 році. На пенсійному обліку він перебуває у відповідача та отримує пенсію по інвалідності відповідно до статті 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». 26.03.2015 він звернувся до відповідача про перерахунок пенсії виходячи із заробітку отриманого за роботу у зоні відчуження. Однак, рішенням від 23.06.2015 № 4146/03-40 у проведенні цього перерахунку відмовлено, а тому позивач, вважаючи, що має право на такий перерахунок, звернувся із розглядуваним позовом до суду.

Постановою Золочівського районного суду Львівської області від 04.03.2016 позов задоволено повністю.

Із цією постановою не погодився відповідач та оскаржив її в апеляційному порядку. Вважає, що така прийнята з порушенням норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому просить її скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.

Особи, які беруть участь у справі в судове засідання не прибули, хоча належним чином про нього повідомлені, а тому у відповідності до ч. 1 ст. 41, ч. 4 ст. 196 КАС України, апеляційний розгляд справи проведено за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд апеляційної інстанції заслухав доповідь судді-доповідача, перевірив матеріали справи, обговорив підстави і межі апеляційних вимог, вважає, що апеляційна скарга задоволеною бути не може.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 є постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи, інвалідом ІІ групи (інвалідність пов`язана з ЧАЕС), перебуває на пенсійному обліку у відповідача та отримує пенсію по інвалідності призначену відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

26.03.2015 позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії по інвалідності в розмірі відшкодування фактичних збитків, до якої долучено довідку про заробітну плату одержану за роботу у зоні відчуження.

Однак, рішенням від 23.06.2015 № 4146/03-40 у проведенні такого перерахунку відмовлено, оскільки вказана вище довідка не відповідає установленій формі, а також видана без посилання на первинні документи.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що позов належить задовольнити, оскільки матеріалами справи підтверджується наявність у позивача права на перерахунок пенсії відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1210 від 23.11.2011, з врахуванням довідки про одержану позивачем у 1986 році в зоні відчуження ЧАЕС заробітну плату.

З такими висновками суду першої інстанції погоджується і суд апеляційної інстанції, з огляду на таке.

Частиною 1 статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначено, що пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством.

Згідно частини 7 статті 54 цього ж Закону, порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини 4 статті 57 вказаного Закону, порядок обчислення середньомісячного заробітку для призначення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника, внаслідок Чорнобильської катастрофи, призначеної відповідно до статті 54 цього Закону, визначається Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210, затверджений Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Відповідно до п. 1 цього Порядку, пенсії за бажанням осіб можуть призначатися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків.

Згідно п.п. 2 п. 3 цього ж Порядку, заробітна плата для обчислення пенсій враховується за будь-які 12 місяців підряд такої роботи. У разі коли особа пропрацювала у зоні відчуження менше календарного місяця у 1986-1990 роках, за її бажанням пенсія може обчислюватися, виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження, за весь фактично відпрацьований час, в одному із неповних календарних місяців роботи протягом цих років, без додавання суми заробітної плати за період роботи за межами зони відчуження. У такому разі заробітна плата за весь фактично відпрацьований час ділиться на число відпрацьованих днів, а одержана сума множиться на 25,4. Якщо дні роботи припали на вихідні і святкові дні, розрахунок заробітної плати проводиться у такому ж порядку, як і за роботу у робочі дні, а доплата за вихідні і святкові дні, нарахована за фактично відпрацьований час, з урахуванням установленої кратності додається до суми обчисленої заробітної плати.

Пунктом 7 зазначеного Порядку визначено, пенсії призваних на військові збори військовозобов`язаних, які брали участь в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та працювали у зоні відчуження в 1986-1990 роках, призначаються виходячи із заробітної плати, яку вони одержували за основним місцем роботи, з урахуванням фактично відпрацьованого часу у зоні відчуження, характеру виконуваної роботи, місця і тривалості робочого дня (незалежно від періоду проведення розрахунку оплати праці за умови, якщо такий розрахунок проведено на підставі первинних документів про місце роботи і тривалість робочого дня згідно із сумарною кратністю оплати праці, встановленою у відповідні періоди за зонами небезпеки: у ІІІ зоні - 5, ІІ - 4, І-3). При цьому в усіх випадках заробітна плата для розрахунку пенсії не повинна бути нижчою від фактично одержаної суми у зазначений період.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями за основним місцем роботи працівників.

Як вбачається із матеріалів справи та це не заперечується відповідачем, у зв`язку з встановленням позивачу ІІ групи інвалідності, 26.03.2015 він звернувся до відповідача з заявою про переведення його на пенсію згідно ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». При цьому, він ставив питання про призначення цієї пенсії із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження, на підтвердження чого надав довідку за формою затвердженою наказом Міністерства соціальної політики України від 03.09.2012 № 536 (а.с. 10), яка містить інформацію про перебування позивача в м. Прип`ять в період з 09.09.1986 по 12.09.1986 в складі військової частини НОМЕР_2 на посаді фельдшера.

Проте, відповідачем протиправно під час переведення позивача на пенсію по інвалідності, вказану довідку не враховано, з посиланням, зокрема, на те, що така не відповідає установленій формі. Однак, наявність певних недоліків, які не перешкоджають призначенню пенсії, не може бути підставою позбавлення права на пенсійне забезпечення позивача згідно ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Суд апеляційної інстанції зазначає, що обставини викладені у згаданій вище довідці підтверджуються: наказом командира військової частини від 22.09.1986 № 235, згідно якого прапорщика ОСОБА_1 військовослужбовця в/ч НОМЕР_2 слід вважати таким, що знаходився в зоні Чорнобильської АЕС для виконання службових завдань у період з 05.08.1986 по 11.09.1986 (а.с. 27-29); посвідченням про відрядження № 657 (а.с. 30-31); особовою карткою на грошове забезпечення за 1986 рік (а.с. 54-55); архівною довідкою від 12.05.2015 № 399 виданою Центральним архівним відділом Національної гвардії (а.с. 11); довідками № 243/2 від 16 вересня 1986 року, № 244 від 15 вересня 1986 року, довідкою № 3/35-857 від 12 жовтня 2005 року, довідкою № 3/35-858 від 12 жовтня 2005 року, згідно яких позивач у м. Прип`ять перебував у період з 09 вересня 1986 року до 12 вересня 1986 року.

Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про неправомірність відмови Пенсійного органу у перерахунку пенсії, а тому для відновлення прав позивача, його слід зобов`язати здійснити такий перерахунок.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування оскаржуваної постанови, суд апеляційної інстанції не вбачає.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

ухвалив:

апеляційну скаргу Золочівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області залишити без задоволення, а постанову Золочівського районного суду Львівської області від 4 березня 2016 року у справі № 445/1445/15-а без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

На ухвалу протягом двадцяти днів, після набрання нею законної сили, може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий:О.М. Гінда

Судді:В.Я. Качмар

В.В. Ніколін

Ухвала у поновму обсязі складена та підписана 14.07.2016.