Ухвала

від 13.07.2016 по справі 2а-354/08

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

13 липня 2016 р.м.ОдесаСправа № 2а-354/08

Категорія: 12.3 Головуючий в 1 інстанції: Чернявська Л.М.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі: головуючої судді -Шевчук О.А.,

суддів: Зуєвої Л.Є., Федусика А.Г.,

при секретарі Жигайлової О.Е.,

за участю представника апелянта - Іванової Х.А.,

позивача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Київської міської митниці ДФС на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 10 травня 2016 року за заявою Київської міської митниці ДФС про встановлення способу і порядку виконання судового рішення по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Державної митної служби України, Державного казначейства України, Енергетичної регіональної митниці Державної митної служби України про поновлення на роботі, внесення змін до наказу про призначення на посаду, виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2005 року ОСОБА_2 звернувся до суду із вищезазначеними позовними вимогами.

Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 19 січня 2006 року, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 05 квітня 2006 року, позов ОСОБА_2 задоволено частково. Поновлено ОСОБА_2 на посаді заступника начальника митного поста «Одеса-нафтогавань» Енергетичної регіональної митниці Державної митної служби України. Стягнуто з Енергетичної регіональної митниці Державної митної служби України, розташованої в м. Києві, вул.. Світлицького, 28А, на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 7423 грн. грн.. 71 коп., моральну шкоду в сумі 8000 грн., а всього стягнуто - 15423 грн. 71 коп. Зобов`язано Енергетичну регіональну митницю Державної митної служби України внести зміни у наказ Центральної енергетичної митниці від 15 червня 2005 року № 97-к «Про призначення ОСОБА_2 на посаду заступника начальника митного поста «Одеса-нафтогавань», виключивши з наказу слова «з шестимісячним випробувальним терміном».

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 06 грудня 2006 року касаційну скаргу Енергетичної регіональної митниці задоволено. Постанову Приморського районного суду м. Одеси від 19.01.2006 року та ухвалу судової колегії у цивільних справах апеляційного суду Одеської області від 05.04.2006 року скасовано, а справу направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції іншим суддею.

Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 11 квітня 2008 року позов ОСОБА_2 до Енергетичної регіональної митниці, Державної митної служби України та Державного казначейства України про поновлення на роботі, внесення змін до наказу про призначення на посаду, виплати заробітної плати за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди задоволено частково. Зобов`язано Енергетичну регіональну митницю Державної митної служби України внести зміни у наказ Центральної енергетичної митниці від 15 червня 2005 року № 97-к «Про призначення ОСОБА_2 на посаду заступника начальника митного поста «Одеса - нафтогавань», виключивши з наказу слова «з шестимісячним випробувальним терміном». Зобов`язано Енергетичну регіональну митницю Державної митної служби України поновити ОСОБА_2 на посаді заступника начальника митного поста «Одеса-нафтогавань» Енергетичної регіональної митниці Державної митної служби України з 13 жовтня 2005 року. Стягнуто з Енергетичної регіональної митниці Державної митної служби України, розташованої у м. Києві, вул.. Світлицького, 28-а, на користь ОСОБА_2, який мешкає у АДРЕСА_1, заробітну плату за час вимушеного прогулу в сумі 81900 грн., моральну шкоду в сумі 15000 грн., а всього стягнуто - 96900 грн. Зобов`язано Енергетичну регіональну митницю Державної митної служби України провести перерахунок заборгованості по заробітній платі за час вимушеного прогулу ОСОБА_2 відповідно до індексу інфляції.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2008 року апеляційну скаргу Енергетичної регіональної митниці Державної митної служби України задоволено, постанову Приморського районного суду м. Одеси від 11 квітня 2008 року скасовано. Прийнято нову постанову, якою відмовлено ОСОБА_2 у задоволенні адміністративного позову до Енергетичної регіональної митниці, Державної митної служби України та Державного казначейства України.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 30 листопада 2011 року касаційну скаргу ОСОБА_2 задоволено. Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2008 року скасовано, залишивши в силі постанову Приморського районного суду м. Одеси від 11 квітня 2008 року.

05 травня 2016 року Київська міська митниця ДФС звернулась до суду із заявою про встановлення способу і порядку виконання судового рішення, в якій просила встановити спосіб виконання судового рішення, враховуючи розрахунки здійснені Київською міською митницею ДФС у розмірі 31720,47 грн.

Вказана заява вмотивована тим, що згідно рішення суду митницю зобов`язано стягнути на користь ОСОБА_2 заробітну плату за час вимушеного прогулу з 13.10.2005 року по 11.04.2008 року в сумі 81900 грн. Проте, після опрацювання матеріалів справи № 2а-354/08 встановлено, що до розміру середньої заробітної плати за останні два місяці сума премії включена в повному обсязі, а не пропорційно часу, відпрацьованому в розрахунковому періоді, що призвело до завищення розміру середньоденної та середньомісячної заробітної плати.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 10 травня 2016 року заяву Київської міської митниці Державної фіскальної служби про встановлення способу і порядку виконання судового рішення по справі в частині, що стосується стягнення на кристь ОСОБА_2 середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу з 13.10.2005 по 11.04.2008 року не у сумі 81900 грн., як встановлено рішенням суду яке набрало чинності, а враховуючи розрахунки зроблені Київською міською митницею у розмірі 31720,47 грн. у виконавчому провадженні ВП № 32498652 залишено без задоволення.

Не погоджуючись з таким рішенням, Київська міська митниця ДФС надала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на необґрунтованість та незаконність рішення суду першої інстанції, просить встановити спосіб виконання судового рішення, враховуючи розрахунки здійснені Київською міською митницею ДФС у розмірі 31720,47 грн.

Особи, що беруть участь у справі, про дату, час і місце судового розгляду були сповіщені належним чином відповідно до ст. 34-39 КАС України.

11 липня 2016 року до суду надійшло клопотання Енергетичної митниці ДФС про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, в якому просять забезпечити проведення судового засідання, що призначене на 13.07.2016 р. о 15:00 у режимі відео конференції; визначити Окружний адміністративний суд м. Києва відповідальним за проведення відео конференції під час вищевказаного судового засідання; визнати поважними причини неприбуття в судове засідання Енергетичної митниці ДФС та відкласти розгляд справи на інший час.

Розглянувши зазначене клопотання, колегія суддів приходить до висновку, що воно не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.ч.1,2,3 ст. 122-1 КАС України, суд за власною ініціативою або за клопотанням сторони, іншого учасника адміністративного процесу може постановити ухвалу про їх участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

У клопотанні про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в обов'язковому порядку зазначається суд, в якому необхідно забезпечити її проведення. Таке клопотання може бути подано не пізніш як за сім днів до дня проведення судового засідання, в якому відбуватиметься така участь.

Питання про участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції вирішується судом за наявності відповідного клопотання або за власною ініціативою не пізніш як за п'ять днів до дня проведення такого судового засідання. Ухвала суду, прийнята за наслідками вирішення цього питання, оскарженню не підлягає.

Таким чином, прийняття рішення щодо проведення судового засідання в режимі відеоконференції є правом суду. Вказана норма не передбачає обов'язку проведення судового засідання в режимі відеоконференції в разі наявності про це клопотання сторони.

Отже, за приписами вказаної норми такий спосіб участі у судовому засіданні має винятковий характер, повинні існувати причини, які ускладнюють або роблять неможливим особисту участь.

Так, у клопотанні про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції заявником зазначена причина неможливості прибуття до суду апеляційної інстанції - це надмірна завантаженість та територіальна віддаленість суду від місцезнаходження Енергетичної митниці ДФС. Однак, в матеріалах справи відсутні будь-які докази, що підтверджують зазначені обставини.

Крім того, якщо наведене клопотання задовольнити, відповідач в режимі відеоконференції буде позбавлений можливості подання до суду оригіналів письмових доказів для огляду.

Таким чином, оскільки заявником не зазначено обґрунтовані причини, які ускладнюють або роблять неможливою особисту участь у судовому засіданні, судова колегія приходить до висновку про відмову в задоволенні клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що розрахунок по заробітній платі за час вимушеного прогулу ОСОБА_2 не оспорювався відповідачами по справі - представниками Енергетичної регіональної митниці та Державної митної служби України.

Відмовляючи у задоволенні заяви Київської міської митниці ДФС про встановлення способу і порядку виконання судового рішення, суд першої інстанції виходив з того, що відсутні підстави для її задоволення.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Статтею 14 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Як вбачається з резолютивної частини постанови Приморського районного суду м. Одеси від 11 квітня 2008 року, вказаним рішення, крім іншого, стягнуто з Енергетичної регіональної митниці Державної митної служби України, розташованої у м. Києві, вул.. Світлицького, 28-а, на користь ОСОБА_2, який мешкає у АДРЕСА_1, заробітну плату за час вимушеного прогулу в сумі 81900 грн., моральну шкоду в сумі 15000 грн., а всього стягнуто - 96900 грн. Зобов`язано Енергетичну регіональну митницю Державної митної служби України провести перерахунок заборгованості по заробітній платі за час вимушеного прогулу ОСОБА_2 відповідно до індексу інфляції.

За приписами пункту другого частини четвертої статті 105 КАС України адміністративний позов може містити вимоги про зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії. У разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про зобов'язання відповідача вчинити певні дії (п. 2 ч. 2 ст. 162 КАС України).

Аналіз резолютивної частини постанови Приморського районного суду м. Одеси від 11 квітня 2008 року та синтез наведених процесуальних норм дають підстави зробити висновок про те, що зобов'язання, покладені на відповідача цим судом, є позовними вимогами як обраним судом видом захисту порушених прав позивача, які суд задовольнив.

За таких обставин заявник просить встановити не спосіб виконання постанови суду, а фактично змінити судове рішення по суті позовних вимог. Хоча в адміністративному судочинстві повноваження щодо зміни постанови суду в частині задоволення позовних вимог мають тільки адміністративні суди апеляційної та касаційної інстанцій (ст. 198, 223 КАС України).

Крім того, частиною першою статті 263 КАС України встановлено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Підставою для застосування правил цієї норми є обставини, що перешкоджають належному виконанню судового рішення в адміністративній справі: ускладнюють його виконання або роблять неможливим.

З матеріалів справи вбачається, що виконання постанови суду фактично можливе, а тому відсутні підстави для встановлення способу виконання рішення суду. Заявник же в своїй заяві фактично просить змінити резолютивну частину судового рішення, що є неприпустимим.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що ухвала Приморського районного суду м. Одеси від 10 травня 2016 року ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній ухвалі, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 199, 200, 205, 206, 211, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Київської міської митниці ДФС - залишити без задоволення.

Ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 10 травня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі.

Повний текст рішення виготовлено 15.07.2016 року.

Головуюча суддя: О.А. Шевчук

Суддя: Л.Є. Зуєва

Суддя: А.Г. Федусик