Ухвала

від 12.07.2016 по справі 2а-1774/12/2670

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 липня 2016 року м. Київ К/800/7595/16

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів :

Головуючого Моторного О.А.

Суддів Борисенко І.В.,

Кошіля В.В.,

за участю секретаря - Калініна О.С.

та представників сторін:

від позивача - Дудко О.В.,

від відповідачів - Мельник А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Квадратура»

на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.10.2015

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23.02.2016

у справі № 2а-1774/12/2670

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Квадратура»

до Державної податкової адміністрації у м. Києві, Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.10.2015, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23.02.2016, заяву Державної податкової інспекції у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві та Прокуратури міста Києва про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Окружного адміністративного суду м. Києві від 20.04.2012 задоволено. Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.04.2012 скасовано та прийнято нову постанову. В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Квадратура» до Державної податкової адміністрації у м. Києві та Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001442320 від 23.12.2011 відмовлено повністю.

В касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і прийняти нове рішення, яким у задоволенні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення відмовити та залишити в силі постанову Окружного адміністративного суду м. Києві від 20.04.2012.

В запереченнях на касаційну скаргу відповідач з доводами та вимогами скаржника не погодився, просив скаргу залишити без задоволення, оскаржувані рішення - без змін.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Матеріалами справи встановлено, що постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.04.2012 у справі № 2а-1774/12/2670 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Квадратура» задоволено повністю, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 23.12.2011 № 0001442320.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 18.10.2012 постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.04.2012 - скасовано, у задоволенні адміністративного позову ТОВ «Квадратура» - відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18.12.2013 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 18.10.2012 скасовано, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.04.2012 залишено в силі.

У червні 2015 року Державна податкова інспекція у Подільському районі м. Києва, а в липні 2015 року Прокуратура м. Києва звернулися до Окружного адміністративного суду м. Києва із заявами про перегляд постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.04.2012 за нововиявленими обставинами.

Суди попередніх інстанцій дійшли висновку про задоволення заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду, з яким погоджується колегія суддів, з огляду на такі підстави.

Під час попереднього розгляду справи було встановлено, що податковим органом було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Квадратура» на предмет дотримання податкового законодавства в частині нарахування та сплати до бюджету податку на додану вартість при взаємовідносинах з ТОВ «Арт-Центр «Калаф» за період з 01.10.2010 по 01.03.2011.

За результатами перевірки складено акт № 6/23-80/33745905 від 05.12.2011, згідно висновків якого встановлено порушення п.п. 7.4.1 та 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до заниження податку на додану вартість в сумі 2 319 528,00 грн.

Підставою для висновку податкового органу про наявність порушень були обставини, які відображені в акті, а саме: відповідно бази даних АІС «Податки «ТОВ «Арт-Центр «Калаф» взято на податковий облік ДПІ у Печерському районі м. Києва. До ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням. Директор згідно протоколу допиту свідка від 18.06.2011 повідомив, що про ТОВ «Арт-Центр «Калаф», ніколи не чув, ніколи у ньому не працював, його директором та засновником ніколи не був і ніякої підприємницької діяльності в даному підприємстві не здійснював, фінансово-господарською діяльністю не займався, будь-які документи з ТОВ «Квадратура» не підписував. Згідно висновку експерта Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру ГУ МВС України в м. Києві № 402/тдд від 21.11.2011 у договорах з позивачем та первинних документах підписи виконані не вказаною особою, а іншою особою.

На підставі акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0001442320 від 23.12.2011, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 2 319 528,00 грн., а також нараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 520 856,00 грн.

Як вбачається, задовольняючи позовні вимоги товариства, Окружний адміністративний суд міста Києва при первісному розгляді справи посилався на те, що на момент складання податкових накладних контрагент позивача ТОВ «Арт-Центр «Калаф» зареєстрований в якості платника податку на додану вартість відповідно до чинного законодавства. Податкові накладні за своєю формою та змістом відповідають ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та Порядку № 165, зокрема, містять такі обов'язкові реквізити як порядковий номер податкової накладної та дату її виписки, точне найменування юридичних осіб, їх індивідуальні податкові номери, назву товару, його ціну та вартість.

При цьому, судом не було прийнято до уваги посилання податкового органу на висновок експерта Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру ГУ МВС України в м. Києві № 402/тдд від 21.11.2011, відповідно до якого підписи в графі «Виконавець ТОВ «Арт-Центр «Калаф» в договорах № 34-2-10/10 від 01.10.2010, № 53-2-11/10 від 01.11.2010, № 56-2-12/10 від 01.12.2010, № 58-2-01/11 від 04.01.2011, № 59-2-01/11 від 04.01.2011, додатках № 1 до них; в графі «Підпис і прізвище особи, яка склала податкову накладну» в податкових накладних №№ 210, 269, 270, 480, 894 виконані не засновником ТОВ «Арт-Центр «Калаф», а іншою особою, а також на інші докази, зібрані в межах розслідування кримінальної справи № 18-563 відносно директора ТОВ «Арт-Центр «Калаф» за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, оскільки факти вчинення злочину, в тому числі у вигляді фіктивного підприємництва та ухилення від сплати податків, можуть встановлюватись виключно відповідним рішенням суду.

На момент винесення рішення, відповідачами не було надано доказів існування вироку у кримінальній справі, який відповідно до ч. 4 ст. 72 КАС України був би обов'язковий для суду під час розгляду даної адміністративної справи.

Однак, вироком Подільського районного суду м. Києва від 07.03.2014 року у справі № 2607/3761/12, що набрав законної сили, встановлено істотні обставини для даної справи, що не були і не могли бути відомі на час розгляду справи, у зв'язку з чим податковий орган та прокуратура звернулися до суду з вказаними заявами.

Згідно приписів ст. 245 КАС України, постанова чи ухвала суду, що набрала законної сили, може бути переглянута у зв'язку з нововиявленими обставинами.

Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 2 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення.

Отже, за своєю юридичною суттю нововиявленими обставинами є фактичні дані, що в установленому порядку спростовують факти, які були покладені в основу судового рішення. До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають істотне значення для правильного вирішення спору, які існували на момент вирішення справи та не були і не могли бути відомі на той час суду та особі, яка звертається із заявою.

Судами попередніх інстанцій в межах перегляду постанови за нововиявленими обставинами з'ясовано, що вироком Подільського районного суду міста Києва від 07.03.2014 у справі № 2607/3761/12, який набрав законної сили, встановлено, що Бистровим С.В. та Плахотником О.І., як основними координаторами злочинної діяльності, сумісно з іншими учасниками організованої групи та невстановленими учасниками організованої групи, з метою прикриття незаконної діяльності (отримання незаконного доходу від вчинення злочинів, пов'язаних з ухиленням від сплати податків службовою особою - генеральним директором ТОВ «Квадратура») створено фіктивне підприємство - ТОВ «Арт-Центр «Калаф».

Також встановлено, що договори, укладені між ТОВ «Квадратура» та ТОВ «Арт-Центр «Калаф», від 01.10.2010 № 34-10/10, від 01.11.2010 № 53-2-11/10, від 01.12.2010 № 56-2-12/10, від 04.01.2011 № 58-2-01/11, від 04.01.2011 № 59-2-01/11, акти здачі-приймання наданих послуг та акти виконаних будівельних робіт до відповідних договорів є підробними.

Таким чином, зазначеним вироком підтверджено відсутність проведення (реальність) фінансово-господарських операцій між ТОВ «Арт-Центр «Калаф» та ТОВ «Квадратура» за період 01.10.2010 по 01.03.2011, чим спростовано протилежний висновок щодо реальності господарських операцій, який був покладений в основу при прийнятті постанови Окружного адміністративного суду м. Києві від 20.04.2012.

Обставини справи свідчать про те, що фактичні обставини, які встановлені вироком суду від 07.03.2014 року є істотними обставинами, існували на час розгляду справи № 2а-1774/12/2670, але не були і не могли бути відомі під час вирішення даної справи, а отже, містять всі необхідні ознаки для визнання їх нововиявленими.

Позивач посилається на те, що постанова Окружного адміністративного суду України прийнята 20.04.2012, а вирок Подільського районного суду міста Києва прийнятий 07.03.2014, тобто значно пізніше. Тому позивач вважає, що обставини, встановлені вироком, не можуть бути нововиявленими, так як вирок був винесений після ухвалення оскаржуваного рішення суду.

Однак, такі доводи колегія суддів вважає помилковими, оскільки підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є встановлення нових істотних юридичних фактів, що існували на час розгляду справи, у якій ухвалено судове рішення, яке переглядається, але не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, а не факт/дата ухвалення нового судового рішення.

Згідно правової позиції Верховного Суду України, викладеної у постанові від 24.05.2016 у справі № П/808/58/14, статус фіктивного, нелегального підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю. Господарські операції таких підприємств не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку. Первинні документи, які стали підставою для формування податкового кредиту та валових витрат, виписані контрагентом, фіктивність господарської діяльності якого встановлена вироком суду, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставними.

Відповідно до ч. 1 ст. 247 Кодексу адміністративного судочинства України заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами може бути подано протягом одного місяця після того, як особа, яка звертається до суду, дізналася або могла дізнатися про ці обставини.

Як зазначає відповідач та свідчать матеріали справи, копію вироку Подільського районного суду міста Києва від 07.03.2014 та ухвали Апеляційного суду міста Києва від 30.10.2014 у кримінальній справі № 2607/3761/12, ДПІ отримано 16.06.2015, тобто заяву про перегляд подано в межах строку, встановленого ч. 1 ст. 247 Кодексу адміністративного судочинства України, чим спростовуються доводи скаржника про порушення строків звернення із вказаною заявою.

З огляду на наведене, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що заяви про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Окружного адміністративного суду м. Києві від 20.04.2012 підлягають задоволенню, а постанова суду - скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позову.

Доводи, наведені скаржником в касаційній скарзі, викладеного не спростовують, а тому колегією суддів відхиляються.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

Керуючись ст. ст. 221, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Квадратура» залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.10.2015 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23.02.2016 залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: (підпис)О.А. Моторний Судді (підпис)І.В. Борисенко (підпис)В.В. Кошіль