Рішення

від 01.07.2016 по справі 911/1221/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" липня 2016 р. Справа № 911/1221/16

Господарський суд Київської області у складі судді Бацуци В. М.

при секретарі судового засідання Белишевої А. В.

за участю представників учасників процесу:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність б/н від 08.04.2016 р.);

від відповідача: ОСОБА_2 (довіреність № 16/16/216п від 16.03.2016 р.), ОСОБА_3 (довіреність б/н від 14.06.2016 р.), ОСОБА_4 (довіреність б/н від 10.05.2016 р.);

розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „АнкоВ» , м. Бровари

до Асоціації міжнародних автомобільних перевізників України, м. Вишневе, Києво-Святошинський район

про стягнення 213 701, 18 грн

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ТОВ „АнкоВ» звернулось в господарський суд Київської області із позовом до Асоціації міжнародних автомобільних перевізників України про стягнення 210 017, 27 грн основної заборгованості, 3 683, 91 грн 3 % річних, 10 000, 00 грн збитків.

Позовні вимоги обґрунтовані позивачем невиконанням відповідачем свого обов'язку щодо повернення у повному обсязі фінансової гарантії (гарантії допуску) згідно з договором № 71580 від 25.12.2007 р. з асоційованим учасником Асоціації (допущеним до роботи в системі МДП).

Ухвалою господарського суду Київської області від 11.04.2016 р. порушено провадження у справі № 911/1221/16 за позовом ТОВ „АнкоВ» до Асоціації міжнародних автомобільних перевізників України про стягнення 213 701, 18 грн і призначено її розгляд у судовому засіданні за участю представників учасників процесу на 20.04.2016 р.

20.04.2016 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 11.05.2016 р.

11.05.2016 р. перед судовим засіданням до канцелярії суду від відповідача надійшов відзив № 16/16/2204 від 10.05.2016 р. на позовну заяву, у якому він просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову повністю.

11.05.2016 р. перед судовим засіданням до канцелярії суду від позивача надійшли додаткові пояснення № 10 від 11.04.2016 р. до позовної заяви, що долучені судом до матеріалів справи.

11.05.2016 р. у судовому засіданні судом оголошено перерву до 25.05.2016 р.

25.05.2016 р. у судовому засіданні судом оголошено перерву до 08.06.2016 р.

08.06.2016 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 22.06.2016 р.

22.06.2016 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 01.07.2016 р.

01.07.2016 р. перед судовим засіданням до канцелярії суду від позивача надійшли додаткові пояснення № 17 від 01.07.2016 р., що долучені судом до матеріалів справи.

01.07.2016 р. перед судовим засіданням до канцелярії суду від відповідача надійшли пояснення № 5/5/1156п від 01.07.2016 р. у справі, що долучені судом до матеріалів справи.

01.07.2016 р. у судовому засіданні представник позивача надав усні пояснення щодо своїх позовних вимог, позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.

Представники відповідача у судовому засіданні надали усні пояснення щодо своїх заперечень проти позову, просили суд відмовити в задоволенні позову повністю з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву.

За наслідками судового засідання судом оголошено вступну і резолютивну частини рішення у даній справі.

Заслухавши пояснення представників учасників процесу, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд -

ВСТАНОВИВ:

05.11.2007 р. позивач звернувся до відповідача із заявою про прийняття до складу асоційованих учасників Асоціації міжнародних автомобільних перевізників України.

05.11.2007 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір про надання послуг № 217.

25.12.2007 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір № 71580 з асоційованим учасником Асоціації (допущеним до роботи в системі МДП), згідно з умовами п. 1.1. якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, АСОЦІАЦІЯ надає послуги по забезпеченню ПЕРЕВІЗНИКА необхідною інформацією і матеріалами для здійснення перевезень вантажів за процедурою МДП.

Згідно з п. 3.2. договору перевізник, у тому числі, зобов'язаний виконувати умови „Декларації - зобов'язань транспортної компанії по допуску до митної системи МДП та дозволу на користування звичайними книжками МДПВ» , а також „Посібника для користувача книжки МДПВ» .

Відповідно до п. 4.1. договору перед отриманням першої книжки МДП ПЕРЕВІЗНИКОМ надається АСОЦІАЦІЇ фінансова гарантія (гарантія допуску), яка вноситься у гривнях на рахунок АСОЦІАЦІЇ в безготівковій формі по курсу НБУ на день перерахунку в розмірі не менш 8 000 доларів США.

Пунктом 4.2. договору передбачено, що гарантія може бути заблокована при наявності фінансової претензії за порушення ПЕРЕВІЗНИКОМ митних правил за системою МДП та використана на оплату цієї претензії.

Пунктом 4.3. договору передбачено, що гарантія допуску повертається ПЕРЕВІЗНИКУ через 27 місяців з дня отримання останньої книжки МДП, використаної для перевезення.

Пунктом 4.6. договору передбачено, що не витребувана ПЕРЕВІЗНИКОМ гарантія допуску після закінчення терміну позовної давності переходить у власність АСОЦІАЦІЇ згідно вимогам чинного законодавства України.

Пунктом 7.1. договору визначено строк його дії, згідно якого цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2008 року.

Згідно з п. 7.2. договору договір вважається пролонгованим на невизначений строк, якщо за місяць до його закінчення жодна із СТОРІН не заявить про його розірвання.

На виконання умов договору позивачем у грудні 2007 р. було виконано свій обов'язок по наданню фінансової гарантії та перераховано відповідачу грошові кошти у розмірі 40 400, 00 грн, що підтверджується випискою з банківського рахунку позивача за 10.12.2007 р. на суму 30 400, 00 грн, фіскальним чеком № 9354 від 11.12.2007 р. на суму 10 000, 00 грн, наявними у матеріалах справи.

Як вбачається із матеріалів справи, 27.05.2013 р. позивачем було отримано від відповідача останню книжку МДП, що підтверджується актом надання послуг № 38045 від 27.05.2013 р., витягами - інформацією про перевізника, наявними у матеріалах справи.

У березні 2014 р. позивач звернувся до відповідача із листом № 28 від 10.03.2014 р., у якому повідомив останнього про свій вихід із членів АСМАП з 01.03.2014 р. та просив повернути фінансову допомогу.

У квітні 2014 р. у відповідь на лист № 28 від 10.03.2014 р. відповідач звернувся до позивача із листом № 11/11-2/1763 від 08.04.2014 р., у якому повідомив останнього про виключення його із учасників АСМАП з 28.03.2014 р. та про повернення фінансової гарантії не раніше 27.08.2015 р.

Регулювання відносин, що виникають у зв'язку із наданням послуг здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, іншими нормативно-правовими актами і безпосередньо договором.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 цього ж кодексу якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Пунктами 8.1.-8.6. Розділу 20 - Посібника для користування книжок МДП, затвердженому рішенням Конференції учасників АСМАП України, (в редакції від 21.05.2015 р. - чинній станом на 27.08.2015 р.) передбачено, що фінансова гарантія (гарантія допуску), внесена Учасником Асоціації відповідно до п. 4.1. цього Розділу, повертається йому через 27 місяців з дня отримання ним останньої книжки МДП.

Кошти, що були внесені в іноземній валюті, повертаються в національній валюті України - гривні за курсом Національного банку України на дату повернення гарантії допуску.

Кошти, що були внесені в національній валюті України - гривні повертаються в національній валюті в тій же сумі, в якій вони були внесені.

При виході з Учасників Асоціації, сума гарантії допуску може переуступатися новому Учаснику, при умові взяття ним відповідальності, що виникає в результаті використання книжки МДП.

Дія пункту 8.1. поширюється на всі гарантії допуску, що вносились до Асоціації, незалежно від дати внесення.

Для повернення вказаної у п. 8.1 гарантії допуску перевізник подає до Асоціації письмову заяву за підписами керівника і головного бухгалтера суб'єкта господарювання, скріплених печаткою. У заяві зазначаються банківські реквізити, на які потрібно перерахувати кошти.

Заява і лист погодження (додаток 12) розглядає Секретаріат Асоціації, у разі відсутності неврегульованих повідомлень митних органів чи несплачених претензій, членських внесків і штрафів, передбачених п.п. 10.2., 10.3. цього Розділу, Президенту Асоціації подається обґрунтування для прийняття остаточного рішення.

За наявності повідомлень чи претензій з боку митних органів, а також порушень, передбачених п. 4.3 цього Розділу, гарантія допуску повертається після їх фінансового врегулювання.

При поверненні гарантії допуску перевізнику, Асоціацією утримується заборгованість по членських внесках та штрафах, передбаченими п.п. 10.2., 10.3. цього Розділу.

Невитребувана гарантія допуску після закінчення терміну позовної давності переходить у власність Асоціації згідно з вимогами чинного законодавства України.

Частиною 1 ст. 530 цього ж кодексу закріплено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст. 610 цього ж кодексу порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У встановлений договором строк і станом на час розгляду справи відповідач обов'язок щодо повернення фінансової гарантії (гарантії допуску) у повному обсязі не виконав і його основна заборгованість перед позивачем складає 40 400, 00 грн, що підтверджується договором № 71580 від 25.12.2007 р. з асоційованим учасником Асоціації (допущеним до роботи в системі МДП), випискою з банківського рахунку позивача за 10.12.2007 р. на суму 30 400, 00 грн, фіскальним чеком № 9354 від 11.12.2007 р. на суму 10 000, 00 грн, актом надання послуг № 38045 від 27.05.2013 р., витягами - інформацією про перевізника, наявними у матеріалах справи.

Заперечення позивача щодо того, що відповідач зобов'язаний повернути перевізнику гарантію допуску через 27 місяців з дня отримання останньої книжки МДП, використаної для перевезення, у сумі внесених коштів, еквівалентній 8 000 доларів США, є необґрунтованими, оскільки згідно з умовами договору перевізник, у тому числі, зобов'язаний виконувати умови „Декларації - зобов'язань транспортної компанії по допуску до митної системи МДП та дозволу на користування звичайними книжками МДПВ» , а також „Посібника для користувача книжки МДПВ» , фінансова гарантія (гарантія допуску) була внесена позивачем на рахунок АСОЦІАЦІЇ у національній валюті України і щодо врегулювань питань повернення фінансової гарантії підлягають застосуванню положення Посібника для користувача книжки МДП, що діють станом на момент спливу 27 місяців з дня отримання останньої книжки МДП, використаної для перевезення.

Заперечення відповідача щодо того, що у спірних відносинах у нього не виник та відсутній обов'язок щодо повернення у повному обсязі фінансової гарантії (гарантії допуску) за договором, так як позивачем відповідна заява була подана передчасно до спливу 27 місяців з дня отримання останньої книжки МДП без дотримання умов та процедури повернення фінансової гарантії (гарантії допуску) є необґрунтованими, оскільки відповідна заява (лист) № 28 від 10.03.2014 р. була підписана директором ТОВ „АнкоВ» ОСОБА_5 із зазначенням у ній реквізитів банківського рахунку для повернення фінансової гарантії (гарантії допуску) за договором, а тому є достатньою для виконання відповідачем свого обов'язку щодо повернення у повному обсязі фінансової гарантії (гарантії допуску) за договором після спливу 27 місяців з дня отримання позивачем останньої книжки МДП, а передчасне подання позивачем вказаної заяви - до спливу 27 місяців з дня отримання останньої книжки МДП, не є і не може бути підставою для невиконання чи звільнення від виконання відповідачем свого обов'язку щодо повернення у повному обсязі фінансової гарантії (гарантії допуску) за договором.

Отже, суд дійшов до висновку про часткове задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача основної заборгованості по фінансовій гарантії (гарантія допуску) за договором № 71580 від 25.12.2007 р. з асоційованим учасником Асоціації (допущеним до роботи в системі МДП) у розмірі 40 400, 00 грн.

Крім того, позивач просить стягнути із відповідача 3 % річних від суми основної заборгованості за періоди прострочення відповідачем виконання обов'язку по оплаті послуг з 28.08.2015 р. по 29.03.2016 р. всього на загальну суму 3 683, 91 грн у відповідності до виконаного ним розрахунку.

Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 ст. 625 цього ж кодексу передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок 3 % річних від суми основної заборгованості, виконаний позивачем, є невірним.

Правильний розрахунок 3 % річних від суми основної заборгованості за договором наступний:

- період заборгованості - з 28.08.2015 р.- по 29.03.2016 р., сума основної заборгованості - 40 400, 00 грн, кількість днів заборгованості - 215 днів, розмір річних - 3, 00 %.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 40400.00 28.08.2015 - 29.03.2016 215 3 % 713.92 40 400, 00 грн х 0, 03 % х 215/365 = 713, 92 грн

Отже, загальний розмір 3 % річних від суми основної заборгованості за договором № 71580 від 25.12.2007 р. з асоційованим учасником Асоціації (допущеним до роботи в системі МДП) у вищевказані періоди становить 713, 92 грн.

Отже, суд дійшов висновку про часткове задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача 3 % річних від суми основної заборгованості за договором у вищевказані періоди у розмірі 713, 92 грн.

Крім того, позивач у своїй позовній заяві просить суд стягнути з відповідача на свою користь 10 000, 00 грн збитків, понесених позивачем на оплату правової допомоги.

З приводу вказаної позовної вимоги позивача суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно з ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Частиною 1 ст. 225 цього ж кодексу передбачено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:

вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;

додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;

неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною;

матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.

На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо).

Отже, для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправної поведінки; 2) збитків; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; 4) вини боржника у заподіянні збитків.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У процесі розгляду справи, позивачем у відповідності до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України не було надано суду належних та допустимих доказів, що б підтверджували наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме факт заподіяння відповідачем вказаних збитків позивачу; самі збитки та їх заявлений розмір; наявність вини відповідача у заподіянні збитків позивачу; наявність причинного зв'язку між протиправною поведінкою відповідача і заявленими збитками позивача.

Докази, додані позивачем до позовної заяви при зверненні в суд та надані ним у процесі розгляду справи і наявні у матеріалах справи, а саме договір № 7 про правову допомогу від 17.03.2016 р., укладений між Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_6 та ТОВ „АнкоВ» , замовлення б/н від 17.03.2016 р., платіжне доручення № 39 від 18.03.2016 р. на суму 10 000, 00 грн, акт виконаних робіт б/н від 17.03.2016 р., не є належними та допустимими доказами, що підтверджують вищевказані заявлені збитки позивача, та достовірно не підтверджують факт заподіяння відповідачем вказаних збитків позивачу, збитки, їх обов'язковий характер та їх заявлений розмір, а також достовірно не підтверджують наявність будь-якого причинного зв'язку між протиправною поведінкою відповідача і заявленими збитками позивача.

Оскільки, враховуючи те, що недоведеними є факти заподіяння відповідачем вказаних збитків позивачу, їх розмір, наявність вини відповідача у заподіянні збитків позивачу, наявність причинного зв'язку між протиправною поведінкою відповідача і заявленими збитками позивача, то у суду відсутні правові підстави для застосування такої міри відповідальності до відповідача, як стягнення збитків, через відсутність всього складу цивільного правопорушення, а тому позовна вимога позивача про стягнення із відповідача збитків на оплату юридичних послуг у розмірі 10 000, 00 грн., є такою, що не ґрунтується на нормах законодавства України, а тому суд не вбачає підстав для задоволення позову в цій частині.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, обставини справи, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Асоціації міжнародних автомобільних перевізників України (ідентифікаційний код 16307261) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „АнкоВ» (ідентифікаційний код 25295700) 40 400 (сорок тисяч чотириста) грн 00 (нуль) коп. основної заборгованості, 713 (сімсот тринадцять) грн 92 (дев'яносто дві) коп. 3 % річних та судові витрати 616 (шістсот шістнадцять) грн 72 (сімдесят дві) коп. судового збору.

3. Відмовити в задоволенні інших позовних вимог.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „АнкоВ» (ідентифікаційний код 25295700) в доход Державного бюджету України судові витрати 149 (сто сорок дев'ять) грн 96 (дев'яносто шість) коп. судового збору.

Суддя В.М.Бацуца

Повний текст рішення підписаний

08 липня 2016 р.