Ухвала

від 07.07.2016 по справі 378/468/15-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 378/468/15-ц Головуючий у І інстанції Гуртовенко Р.В. Провадження № 22-ц/780/3204/16 Доповідач у 2 інстанції Кулішенко Ю. М. Категорія 22 07.07.2016

УХВАЛА

Іменем України

07 липня 2016 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого судді: Кулішенка Ю.М.,

суддів: Лащенка В.Д., Сушко Л.П.,

за участю секретаря: Якимчук Ю.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали цивільної справи за апеляційними скаргами ОСОБА_2 та Головного управління Держземагенства у Київській області на рішення Ставищенського районного суду Київської області від 25 червня 2015 року у справі за позовом прокурора Ставищенського району Київської області до ОСОБА_2, Головного Управління Держземагенства України у Київській області, треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: відділ Держземагенства України у Ставищенському районі Київської області, Реєстраційна служба Ставищенського районного управління юстиції у Київській області, Товариство з обмеженою відповідальністю "Журавлиське", про визнання недійсним та скасування наказів Головного управління Держземагенства України у Київській області, визнання недійсним договорів оренди земельних ділянок, скасування рішення державного реєстратора реєстраційної служби Ставищенського районного управління юстиції у Київській області про державну реєстрацію прав оренди земельних ділянок,-

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2015 року позивач звернувся до суду із вказаним позовом. Свої вимоги мотивував тим, що наказами ГУ Держземагенства України у Київській області № 6253\15-14, № 6259/15-14, № 6263/15-14, № 6264/15-14 від 01 жовтня 2014 року було надано дозвіл ОСОБА_2 на розроблення проекту із землеустрою щодо відведення в оренду земельних ділянок площами 46,0000 га, 34,8000 га, 26,1000 га, 9,8000 га, з цільовим призначенням для ведення фермерського господарства, із земель сільськогосподарського призначення державної власності, які розташовані на території Журавлиської сільської ради, Ставищенського району, Київської області, та у подальшому наказами ГУ Держземагенства у Київській області було затверджено технічну документацію із землеустрою щодо відведення цих ділянок в оренду ОСОБА_2 для ведення фермерського господарства та укладено договори оренди між ГУ Держземагенства у Київській області та ОСОБА_2, якими надано у користування строком на 21 рік земельні ділянки площами 35, 6421 га та 17, 6635 га, та строком на 49 років земельні ділянки площами 25, 7374 га та 7,8110 га.

Вважає, що оскаржувані накази були прийняті всупереч вимогам законодавства України та суперечать інтересам держави, оскільки відповідач ОСОБА_2 із заявами про отримання в оренду земельних ділянок державної власності до Ставищенської РДА та Журавлиської сільської ради не звертався, а у поданому клопотанні про надання йому дозволу на розробку документації із землеустрою не обґрунтував розміри вищевказаних земельних ділянок з урахуванням можливості їх обробітку, необхідність отримання саме таких площ землі та не зазначив при цьому перспективи діяльності свого фермерського господарства.

Просив визнати недійсними та скасувати зазначені накази ГУ Держземагенства у Київській області, договори оренди вищевказаних земельних ділянок, укладених між ГУ Держземагенства у Київській області та ОСОБА_2, а також скасувати державну реєстрацію права оренди ОСОБА_2 на ці ділянки.

Рішенням Ставищенського районного суду Київської області від 25 червня 2015 року позов задоволено.

Визнано недійсними та скасовано накази Головного управління Держземагентства України у Київській області №6253\15-14, №6259/15-14, №6263/15-14, №6264/15-14 від 01 жовтня 2014 року, якими надано дозвіл ОСОБА_2 на розроблення проектів із землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду для ведення фермерського господарства орієнтованою площею: 46,0000 га, 34,8000 га, 26,1000 га, 9,8000 га, які розташовані на території Журавлиської сільської ради Ставищенського району Київської області.

Визнано недійсними та скасовано накази Головного управління Держземагентства України у Київській області № 10-10008/15-14-сг від 24 листопада 2014 року, від №10-10204/15-14-сг 25 листопада 2014 року, №№10-8732/15-14-сг та 10-8733/15-14-сг від 28 жовтня 2014 року, якими затверджено проекти із землеустрою щодо відведення цих земельних ділянок в оренду для ведення фермерського господарства ОСОБА_2 на території Журавлиської сільської ради Ставищенського району, визнано недійсними договори оренди вищевказаних земельних ділянок, укладених між Головним управлінням Держземагентства України у Київській області та ОСОБА_2 23 грудня 2014 року і 04 листопада 2014 року.

Скасовано рішення державного реєстратора реєстраційної служби Ставищенського районного управління юстиції Київської області № № 18497184, 18497251 від 30 грудня 2014 року та №№ 17540727, 17544271 від 27 листопада 2014 року про державну реєстрацію прав оренди на зазначені земельні ділянки та стягнуто судові витрати з відповідачів у розмірі по 1827 грн. з кожного.

Не погоджуючись із вказаним рішенням ОСОБА_2 та ГУ Держземагенства у Київській області подали апеляційні скарги, в яких: ОСОБА_2 просить його скасувати та закрити провадження у справі, а ГУ Держземагенства у Київській області просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права та неповне з'ясування судом усіх обставин справи.

Рішенням колегії суддів Апеляційного суду Київської області від 08 жовтня 2015 року рішення Ставищенськоьго районного суду Київської області скасовано та ухвалено нове про відмову в задоволені позову.

Ухвалою колегії суддів судової палати в цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2016 року рішення Апеляційного суду Київської області від 08 жовтня 2015 року скасовано та справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав:

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, що були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, що КСП «Червона зірка» видано державний акт на право колективної власності на землю серії КВ 27000012 №007 від 10.08.1995 року.

КСП «Червона зірка» видано державний акт на право постійного користування землею серії КВ 19000012 №010 від 10.08.1995 року (Т. 2 а. с. 130-133).

Правонаступником КСП «Червона зірка» є ТОВ «Журавлиське», учасником та директором якого є Холодівський В.П. (Т. 1 а. с. 218-241, Т. 2 а. с. 81).

На замовлення ТОВ «Журавлиське» ДП «Київський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» виготовлено проект землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) в межах Журавлиської сільської ради Ставищенського району Київської області. Даний проект було погоджено із Ставищенською районною державною адміністрацією та Журавлиською сільською радою Ставищенського району, а також розроблено науково-технічну документацію по паюванню земель, переданих в колективну власність КСП «Червона Зірка» с. Журавлиха Ставищенського району, правонаступником якого є на даний час ТОВ «Журавлиське» (т. 1 а. с. 243-260, Т. 2 а. с. 82-122).

Відповідно до проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) в межах Журавлиської сільської ради Ставищенського району Київської області земельні ділянки перебували у колективній власності ТОВ «Журавлиське» як землі сумісної власності членів ТОВ «Журавлиське» без поділу в натурі (т. 2 а. с. 6-13).

Товариство з обмеженою відповідальності «Журавлиське» орендує земельні ділянки відповідно до договорів оренди (т. 2 а. с. 37-65), орендовані товариством земельні ділянки в установленому порядку обліковані (т. 2 а. с. 66, 123-129, 144-179).

Між товариством з обмеженою відповідальністю «Журавлиське» та Журавлиською сільською радою Ставищенського району укладено договори про добровільне відшкодування товариством збитків до місцевого бюджету сільської ради (а. с. 138-143).

На підставі вказаних наказів головним управління Держземагентства у Київській області прийнято накази від 01.10.2014 року № 6253\15-14, № 6259/15-14, № 6263/15-14, № 6264/15-14 про надання дозволів ОСОБА_2 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду та накази від 24.11.2014 року №10-10008/15-14-сг, від 25.11.2014 року №10-10204/15-14-сг, від 28.10.2014 року №№ 10-8732/15-14-сг, 10-8733/15-14-сг про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду для ведення фермерського господарства ОСОБА_2. На підставі вказаних наказів, між Головним управлінням Держземагентства України у Київській області в особі начальника відділу Держземагентства України у Ставищенському районі Хомичем В.І. із фізичною особою ОСОБА_2 23.12.2014 року та 04.11.2014 року укладено договори оренди на земельні ділянки і у п.5 кожного договору оренди землі визначено вартість земельних ділянок в залежності від їх площі: 760263 грн. 10 коп. за земельну ділянку площею 35,6421 га, кадастровий номер НОМЕР_1; 376770 грн. 93 коп. за земельну ділянку площею 17,6635 га, кадастровий номер НОМЕР_2; 548991 грн. 10 коп. за земельну ділянку площею 25,7374 га, кадастровий номер НОМЕР_3; 166612 грн. 37 коп. за земельну ділянку площею 7,8110 га, кадастровий номер НОМЕР_4. Зазначені договори оренди землі зареєстровані у Реєстраційній службі Ставищенського районного управління юстиції Київської області 30.12.14 року, 30.12.14 року, 27.11.14 року, 27.11.14 року відповідно (т. 1 а. с. 10-45).

Земельні ділянки в тому числі спірні земельні ділянки з кадастровими номерами: НОМЕР_1; НОМЕР_2; НОМЕР_3; НОМЕР_4 повністю накладаються на земельні ділянки, що перебувають у колективній власності ТОВ «Журавлиське», що підтверджується відповідним листом директора ДП «Київський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» Дороша Й.М. від 24.06.2015 року №0-1.2/901 (Т. 2 а. с. 81).

Приватним підприємством «Кадастр» розроблено на замовлення відповідача ОСОБА_2 проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду для ведення фермерського господарства ОСОБА_2 (Т. 1 а. с. 100-216).

Крім спірних земельних ділянок відповідачу ОСОБА_2 надано ще двадцять п'ять земельних ділянок для ведення фермерського господарства різними площами, які розташовані на території Бесідської, Журавлиської, Сухоярської, Сніжківської, Юрківської, Станіславчицької, Розумнянської сільських та Ставищенської селищної рад, що підтверджується копією інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, щодо суб'єкта (т. 2 а. с. 16-29).

Відповідач ОСОБА_2 із заявами про отримання (придбання) у власність або оренду земельної ділянки державної власності з метою ведення фермерського господарства до Ставищенської районної державної адміністрації та Журавлиської сільської ради не звертався, що підтверджується листами Ставищенської РДА та Журавлиської сільської ради (т. 1 а. с. 47, т. 2 а. с. 15). Державним реєстратором юридичних та фізичних осіб-підприємців Ставищенського районного управління юстиції реєстрація селянських фермерських господарств, засновником яких є відповідач ОСОБА_2 упродовж 2013-2015 років не проводилась (т. 1 а. с. 46).

У поданих відповідачем ОСОБА_2 клопотаннях про надання дозволу на розробку документації із землеустрою не обґрунтовано розміри вищевказаних земельних ділянок з урахуванням можливості їх обробітку, необхідність отримання таких великих площ земельних ділянок, не зазначено при цьому самі перспективи діяльності фермерського господарства (т. 1 а. с. 16, 25, 34, 43).

ОСОБА_2 не має можливості займатися фермерським господарством, так як в останнього відсутня сільськогосподарська техніка та інші засоби для обробітку земель, що підтверджується листом державного інспектора відділу Державної інспекції сільського господарства в Київській області (т. 2 а. с. 14).

Вирішуючи вказаний спір та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що надання спірних земельних ділянок в оренду ОСОБА_2 відбулося з порушенням норм ч.1 ст 116,123 Земельного кодексу України. Відповідач не звертався до відповідної районної державної адміністрації чи сільської ради із заявою про отримання у користування цих ділянок, у своїх клопотаннях він не обґрунтував розміри земельних ділянок з урахуванням можливості їх обробітку, що ОСОБА_2 спірні земельні ділянки надані не єдиним масивом та він не має можливості займатися фермерським господарством, оскільки відсутня сільськогосподарська техніка, що оспорювані договори оренди з ним ГУ Держземагенства у Київській області укладені всупереч встановленої процедури набуття права оренди земельних ділянок для ведення фермерського господарства - без прийняття рішення відповідним органом виконавчої влади або органу місцевого самоврядування та без проведення земельних торгів.

З вказаним висновком погожується і колегія суддів виходячи з наступного:

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Питання надання земельних ділянок державної або комунальної власності в оренду для створення фермерських господарств регулюється Земельним кодексом України та Законом України "Про фермерське господарство".

Ч. 1 ст. 116 ЗК України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають право власності та право користування земельними ділянками із земель державної та комунальної власності за рішеннями органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 ЗК України, центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Ч. 2 ст. 123 ЗК України особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні (ч. 3 ст. 123 ЗК України).

Відповідно до ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

При цьому, у ч. 2 вказаної статті визначено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу. Водночас у частині 3 даної статті зазначено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу.

Спеціальним законом, який визначає правові, економічні та соціальні засади створення та діяльності фермерських господарств як прогресивної форми підприємницької діяльності громадян у галузі сільського господарства України є Закон України «Про фермерське господарство» N 973-IV від 19 червня 2003 року.

Частинами 1, 2 статті 1 Закону №973-IV передбачено, що фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян із створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону.

Відповідно до ст. 2 Закону № 973-IV відносини, пов'язані із створенням, діяльністю та припиненням діяльності фермерських господарств, регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами України.

Як вбачається із змісту ч. 1 ст. 7 Закону № 973-IV, громадяни для отримання (придбання) у власність або в оренду земельної ділянки державної власності з метою ведення фермерського господарства звертаються до відповідної районної державної адміністрації, а для отримання земельної ділянки із земель комунальної власності до місцевої ради. У заяві зазначається: бажаний розмір і місце розташування земельної ділянки, кількість членів фермерського господарства та наявність у них права на безоплатне отримання земельних ділянок у власність, обґрунтування розмірів земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства. До заяви додаються документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону № 973-IV, заяву громадянина про надання земельної ділянки у власність або в оренду районна або міська державні адміністрації або орган місцевого самоврядування розглядають у місячний строк і в разі її задоволення дають згоду на підготовку землевпорядною організацією проекту відведення земельної ділянки. Проект відведення земельної ділянки погоджується та затверджується відповідно до закону.

Згідно приписів ч. 7 ст. 7 Закону № 973-IV земельні ділянки для ведення фермерського господарства надаються єдиним масивом з розташованими на них водними джерелами та лісовими угіддями, наближеними до існуючих шляхів, електро- і радіотелефонних мереж, газо- і водопостачальних систем та інших видів інженерної інфраструктури.

Порядок державної реєстрації фермерського господарства визначено у ст. 8 Закону № 973-IV згідно якої, після одержання засновником державного акта на право власності на земельну ділянку або укладення договору оренди земельної ділянки та його державної реєстрації фермерське господарство підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб.

Згідно ст. ст. 89, 91, 92 ЦК України та ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" державна реєстрація юридичних осіб - це засвідчення факту створення юридичної особи, після чого виникає цивільна правоздатність юридичної особи.

При вирішенні позовних вимог про законність рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства застосуванню підлягають правила надання (передачі) земельних ділянок для ведення фермерського господарства, згідно із статтею 7 Закону № 973-IV як спеціального по відношенню до статті 123 ЗК України.

Таким чином, за змістом статей 1, 7, 8 Закону № 973-IV заява громадянина про надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства повинна містити комплекс передбачених частиною першою статті 7 Закону № 973-IV умов і обставин. У свою чергу, розглядаючи заяву громадянина по суті, орган виконавчої влади чи місцевого самоврядування (а в разі переданого на розгляд суду спору - суд) повинен дати оцінку обставинам і умовам, зазначеним у заяві, перевірити доводи заявника, наведені на обґрунтування розміру земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства, в тому числі щодо наявності трудових і матеріальних ресурсів.

За наслідками зазначеної перевірки орган державної виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування повинен пересвідчитися в дійсності волевиявлення заявника, наявності в нього бажання створити фермерське господарство та спроможності вести господарство такого виду - виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих для ведення фермерського господарства. У протилежному випадку відсутність належної перевірки, формальний підхід до вирішення заяви громадянина створює передумови для невиправданого, штучного використання процедури створення фермерського господарства як спрощеного, пільгового порядку одержання іншими приватними суб'єктами в користування земель державної чи комунальної власності поза передбаченою законом обов'язковою процедурою - без проведення земельних торгів.

Таку правову позицію висловив Верховний Суд Україниу постанові № 6-2902 цс.15 від 03 лютого 2016 року, яка відповідно до ст. 360-7 УПК України є обов'язковою.

Договори оренди землі ОСОБА_2 укладені всупереч законодавчо встановленої процедури набуття права оренди на земельні ділянки з метою ведення фермерського господарства.

Посилання апелянта на недоведеність позову та на те, що прокурор не мав права на пред'явлення позову та не надав доказів порушення інтересів держави безпідставні.

Рішення Конституційного Суду України у справі №3-рп/99 від 08.04.1999 року підтверджує, що інтереси держави можуть збігатись повністю, частково або не збігатись зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в її діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств. В даному випадку порушуються інтереси держави, оскільки незаконне прийняття оскаржуваних наказів суперечить принципам регулювання земельних відносин в Україні, які закріплені в ст. 14 Конституції України та ст. 5 ЗК України.

Відповідно до статті 188 ЗК України державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснюється відповідно до закону. Ст. 5 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» покладає на центральний орган виконавчої влади, забезпечення реалізації державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі. Таким центральним органом виконавчої влади відповідно до Указу Президента України від 13.04.2011 № 459/2011 «Про Державну інспекцію сільського господарства України» є Держсільгоспінспекція України.

Висновки суду першої інстанції викладені в рішенні відповідають вимогам закону та обставинам справи.

З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції розглядаючи спір, повно дослідив і оцінив обставини справи, надані сторонами докази та ухвалив обґрунтоване рішення з вірним застосуванням норм матеріального права.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги ОСОБА_2 та Головного управління Держземагенства у Київській області - відхилити.

Рішення Ставищенського районного суду Київської області від 25 червня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: