Постанова

від 12.05.2016 по справі 804/15160/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2016 р. Справа № 804/15160/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіКононенко О. В. при секретаріДмитрієнко О.Д. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Такт» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

20.10.2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Такт» звернулось із адміністративним позовом до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська, в якому просить визнати противоправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 07.08.2015 року № 0003522202 з податку на прибуток в частині взаємовідносин Товариства з обмеженою відповідальністю «Такт» з Товариством з обмеженою відповідальністю «Будактив-ТМ» (код ЄДРПОУ 39189895) у розмірі 14709,60 гри., штрафні санкції у розмірі 7354,80 грн., від 07.08.2015 року № 0003512202 з податку на додану вартість в частині взаємовідносин Товариства з обмеженою відповідальністю «Такт» з Товариством з обмеженою відповідальністю «Будактив-ТМ» (код ЄДРПОУ 39189895) у розмірі 7713,00 грн., штрафні санкції у розмірі 3856,50 грн., від 07.08.2015 року № 0003502202 з податку на додану вартість про зменшення розміру від'ємного значення в частині взаємовідносин Товариства з обмеженою відповідальністю «Такт» з Товариством з обмеженою відповідальністю «Будактив-ТМ» (код ЄДРПОУ 39189895) у розмірі 8631,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що при проведенні перевірки протиправно встановлено нереальність проведення господарських операцій з Товариством з обмеженою відповідальністю «Будактив-ТМ» у жовтні - грудні 2014 року, контролюючим органом в акті перевірки використано необґрунтовані дані, а також суб'єктивні припущення, які не мають підтверджуючих доказів та належного обґрунтування. На підставі акта перевірки 07.08.2015 року були прийняті податкові повідомлення-рішення № 0003522202, № 0003512202, № 0003502202, однак позивач не погоджується з податковими повідомленнями-рішеннями та вважає їх протиправними, а висновки акту перевірки хибними.

Представник позивача в судовому засіданні просив позов задовольнити, підтримав позицію викладену у позовній заяві.

Представники відповідача в судовому засіданні просили в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, суд вважає за необхідне позов задовольнити, з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2. пункту 75.1 статті 75, пункту 77.4 статті 77, пункту 82.1 статті 82 Податкового кодексу України та на підставі наказу №471 від 25.05.2015 року проведено планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Такт» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 року по 31.12.2014 року.

За результатами перевірки 10.07.2015 року складений акт №2151/22-02/21858879, у висновку якого зазначено, що встановлено порушення:

- підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 351383 грн.;

- пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 1227864 грн. січень 2014р - 15904 гри., лютий 2014 року - 978324грн., березень 2014 року - 14721 грн., квітень 2014 року - 23520 грн. ., травень 2014 року - 31996 грн., червень 2014 року - 6019 грн., липень 2014 року - 58645 грн., серпії 2014 року - 42596 грн. жовтень 2014 року - 40098 грн., листопад 2014 року - 16041 грн., завищено від'ємне-значення по ПДВ у грудні 2014 року на 27101грн.;

- підпункту 168.1.2 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України, а саме, податковим агентом - Товариством з обмеженою відповідальністю «Такт» - не перераховано до бюджету податок з доходів фізичних осіб з сум грошових коштів, нарахованих з дивідендів, що призвело до заниження податку з доходу фізичних осіб в сумі 4200,0 грн.;

- підпункту б) пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України, а саме подання податкового розрахунку ф. № 1 ДФ за 1-4 квартал 2014 року з недостовірними відомостями про доходи, які були нараховані (сплачені) на користь платника податків.

В розділі розділі 3.0.11 акта перевірки зазначено опис правовідносин між Товариством з обмеженою відповідальністю «Такт» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будактив-ТМ», та зроблено висновок про нереальність здійснення господарських операцій у зв'язку з чим Товариство з обмеженою відповідальністю «Такт» не мало права формувати витрати та податковий кредит по таких операцій, у зв'язку з чим завищено податковий кредит на суму 16344,00 грн., (жовтень - 2730,00 грн., листопад 4983,00 грн., грудень - 8631,00 грн.), та витрати у розмірі 81720,00 грн.

В обґрунтування висновку про нереальність господарських операцій з Товариством з обмеженою відповідальністю «Будактив-ТМ» податковим органом зазначено наступне:

- взаємовідносини між Товариством з обмеженою відповідальністю «Такт» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будактив-ТМ» у вересні-листопаді 2014 року були без договірними;

- до перевірки не надано акти приймання-передачі та документи щодо транспортування товару;

- згідно даних системи ДПС «Податковий блок» відсутня інформація про наявність/чисельність основних фондів, виробничих та складських приміщень у Товариства з обмеженою відповідальністю «Будактив-ТМ» відсутня, до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням.

На підставі акта перевірки 07.08.2015 року були прийняті податкові повідомлення-рішення № 0003522202, № 0003512202, № 0003502202.

Зазначені податкові повідомлення-рішення були оскаржені позивачем, однак рішеннями ГУ ДФС у Дніпропетровській області №8589/10/04-36-10-07-09 від 09.10.2015 року було залишено без змін податкові повідомлення-рішення, а скаргу без задоволення.

Вирішуючи спір суд зазначає, що відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 Податкового кодексу України) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 Податкового кодексу України.

Згідно підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

За приписами пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

У відповідності до пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

В силу пункту 138.4 статті 138 Податкового кодексу України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Нормами пункту 138.8 статті 138 Податкового кодексу України визначено, що собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

У відповідності до пункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена підпунктом 1.2 пункту 1, підпунктом 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95 року за №168/704. Так, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

З наведеного слідує, що обов'язковою умовою виникнення у платника права на податковий кредит та віднесення до складу витрат є реальне здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях, а також оформлення зазначених операцій необхідними документами первинного обліку (зокрема, податковими накладними).

Також варто наголосити, що обов'язок підтвердити правомірність та обґрунтованість витрат (у тому числі і по сплаті ПДВ) первинними документами покладається на платника, адже саме він виступає суб'єктом, що використовує включену постачальником до ціни товару суму ПДВ при обчисленні суми податку, яка підлягає перерахуванню до бюджету, а також зменшує об'єкт оподаткування податку на прибуток за фактом понесення витрат.

Крім того, пунктом 2.7 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р., встановлено, що первинні документи складаються на бланках типових форм, затверджених Міністерством статистики України, а також на бланках спеціальних форм, затверджених міністерствами та відомствами України.

Суд вважає, що висновки викладені в акті перевірки є хибними, а реальність виконання господарських операцій позивача з Товариством з обмеженою відповідальністю «Будактив-ТМ» у вересні - грудні 2014 року підтверджується з огляду на наступне.

05.09.2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Такт» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будактив-ТМ» укладено договір купівлі-продажу товару № 32.

На підтвердження реальності придбання товару за цим договором позивачем надано: видаткову накладну від 05.09.2014 року № 32, податкову накладну від 05.09.2014 року № 32, платіжне доручення від 15.09.2014 року № 6926.

На підтвердження транспортування товару придбаного за цим договором, представником позивача в судовому засіданні надані пояснення, що товар перевозився автомобілем, який належить позивачу, що підтверджується подорожним листом від 04.09.2014 року № 00084.

03.10.2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Такт» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будактив-ТМ» укладено договір купівлі-продажу товару № 0310/50.

На підтвердження реальності придбання товару за цим договором позивачем надано: специфікацію від 13.10.2014 року № 1, видаткові накладні від 13.10.2014 року № 98 та від 18.11.2014 року № 168, податкові накладні від 13.10.2014 року № 98 та від 18.11.2014 року № 168, платіжні доручення від 20.10.2014 року № 458 та від 21.11.2014 року № 930.

На підтвердження транспортування товару придбаного за цим договором, представником позивача в судовому засіданні надані пояснення, що товар перевозився автомобілем, який належить позивачу, що підтверджується подорожними листами від 17.11.2014 року № 00112 та від 12.10.2014 року № 00043.

03.10.2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Такт» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будактив-ТМ» укладено договір надання послуг № 0310/51.

На підтвердження отримання послуг за цим договором позивачем надані: додаток до договору 1 від 03.10.2014 року, податкова накладна від 04.11.2014 року № 10, акт здачі-приймання робіт від 04.11.2014 року № 10, платіжне доручення від 21.11.2014 року № 930.

Щодо відсутності інформації про наявність/чисельність основних фондів, виробничих та складських приміщень у Товариства з обмеженою відповідальністю «Будактив-ТМ», суд звертає увагу на те, що порушення контрагентом позивача законодавства тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цього платника. Нереальність господарських операцій з придбання платником податку товарів (робіт, послуг) має підтверджуватися належними, допустимими та достатніми доказами і не може ґрунтуватися на припущеннях, зокрема обумовлюватись лише відсутністю у контрагента платника податку основних засобів та нематеріальних активів, адже підприємство не позбавлено права залучати матеріально-технічні ресурси для здійснення господарської діяльності.

Факт порушення контрагентами своїх податкових зобов'язань може бути підставою для висновку про необґрунтованість заявлених платником податку вимог про надання податкової вигоди - відшкодування ПДВ з державного бюджету, якщо податковий орган доведе, зокрема, що платник податку діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускали його контрагенти, або що діяльність платника податку спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з податковою вигодою, переважно з контрагентами, які не виконують своїх податкових зобов'язань, зокрема й у випадках, коли такі операції здійснюються через посередників.

Надаючи оцінку доводам відповідача щодо непідтвердження спірних операцій, суд зазначає, що наданими позивачем документами спростовуються висновки зазначені в акті перевірки від 10.07.2015 року №2151/22-02/21858879.

За таких обставин суд дійшов висновку про протиправність податкових повідомлень-рішень від 07.08.2015 року: № 0003522202 з податку на прибуток, в частині взаємовідносин Товариства з обмеженою відповідальністю «Такт» з Товариством з обмеженою відповідальністю «Будактив-ТМ» (код ЄДРПОУ 39189895) у розмірі 14709,60 гри., штрафні санкції у розмірі 7354,80 грн.; № 0003512202 з податку на додану вартість в, частині взаємовідносин Товариства з обмеженою відповідальністю «Такт» з Товариством з обмеженою відповідальністю «Будактив-ТМ» (код ЄДРПОУ 39189895) в в розмірі 7713,00 грн., штрафні санкції у розмірі 3856,50 грн.; № 0003502202 з податку на додану вартість про зменшення розміру від'ємного значення, в частині взаємовідносин Товариства з обмеженою відповідальністю «Такт» з Товариством з обмеженою відповідальністю «Будактив-ТМ» (код ЄДРПОУ 39189895) у розмірі 8631,00 грн.

Керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Такт» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська про скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення у Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська від 07.08.2015 року № 0003522202 з податку на прибуток, в частині взаємовідносин Товариства з обмеженою відповідальністю «Такт» з Товариством з обмеженою відповідальністю «Будактив-ТМ» (код ЄДРПОУ 39189895) у розмірі 14709,60 гри., штрафні санкції у розмірі 7354,80 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська від 07.08.2015 року № 0003512202 з податку на додану вартість, в частині взаємовідносин Товариства з обмеженою відповідальністю «Такт» з Товариством з обмеженою відповідальністю «Будактив-ТМ» (код ЄДРПОУ 39189895) у розмірі 7713,00 грн., штрафні санкції у розмірі 3856,50 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська від 07.08.2015 року № 0003502202 з податку на додану вартість про зменшення розміру від'ємного значення в частині взаємовідносин Товариства з обмеженою відповідальністю «Такт» з Товариством з обмеженою відповідальністю «Будактив-ТМ» (код ЄДРПОУ 39189895) у розмірі 8631,00 грн.

Стягнути з Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Такт» судовий збір в сумі 1218,00 грн.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 17 травня 2016 року

Суддя О.В. Кононенко