Окрема думка

від 14.07.2016 по справі 925/292/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОКРЕМА ДУМКА

Суддя Київського апеляційного господарського суду Разіна Т.І.

На постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.07.2016, що прийнята за результатами розгляду апеляційної скарги ліквідатора товариства з обмеженою відповідальністю "Родоніт Стоун" арбітражного керуючого Галічевої В.О. на ухвалу господарського суду Черкаської області від 29.03.2016, що прийнята за наслідками заяви розпорядника майна боржника - арбітражного керуючого Галічевої В.О. до товариства з обмеженою відповідальністю "Стор Фуд Дистриб'юшн" (відповідач- 1), товариства з обмеженою відповідальністю "Фудмережа" (відповідач-2), товариства з обмеженою відповідальністю "Фудмаркет" (відповідач-3) про визнання правочинів (договорів) недійсними та спростування майнових дій боржника у справі № 925/292/15 за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Буассон Еліт" Бельведер Груп" до товариства з обмеженою відповідальністю "Родоніт Стоун" про визнання банкрутом.

28.09.2015 до місцевого господарського суду розпорядник майна боржника - ТОВ«Родоніт Стоун» арбітражний керуючий Галічева В.О. звернулася з заявою визнання правочинів (договорів) недійсними та спростування майнових дій та просила суд:

- визнати недійсним договір відступлення права вимоги № 2 від 03.11.2014, між первісним кредитором товариством з обмеженою відповідальністю «Родоніт Стоун» та новим кредитором товариством з обмеженою відповідальністю "Стор Фуд Дистриб'юшн" та боржником товариством з обмеженою відповідальністю "Фудмережа";

- визнати недійсним договір відступлення права вимоги № 1 від 03.11.2014 між первісним кредитором товариством з обмеженою відповідальністю «Родоніт Стоун» та новим кредитором товариством з обмеженою відповідальністю "Стор Фуд Дистриб'юшн" та боржником товариством з обмеженою відповідальністю "Фудмаркет".

Заява мотивована тим, що виходячи з умов договору, ТОВ "Родоніт Стоун" було відступлено свої майнові вимоги ТОВ "Стор Фуд Дистриб'юшн" на безоплатній основі, з чого слідує, що ТОВ "Родоніт Стоун" навмисними діями відмовилося від майнових вимог, що у подальшому призвело до неплатоспроможності товариства, погіршило своє фінансове становище на 874 701,15 грн. Як зазначає ліквідатор оскаржувані договори укладалися з юридичними особами які мають одного і того ж засновника, директора. Враховуючи вищезазначене ліквідатор вважає, що для здійснення навмисного ухилення від сплати своїх зобов'язань перед кредиторами ТОВ "Родоніт Стоун" протягом одного року, який передував порушенню справи про банкрутство уклало договори відступлення права вимоги, що завдало матеріальну шкоду останньому та дало можливість не сплачувати свої грошові зобов'язання та навмисними діями приводити компанію до неплатоспроможності, щоб у подальшому присвоїти грошові кошти та поставлений товариству товар.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 29.03.2016 у справі № 925/292/15 за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Буассон Еліт" Бельведер Груп" про визнання банкрутом товариства з обмеженою відповідальністю "Родоніт Стоун" відмовлено повністю у задоволенні заяви розпорядника майна товариства з обмеженою відповідальністю "Родоніт Стоун" арбітражного керуючого Галічевої В.О. про визнання правочинів (договорів) недійсними та спростування майнових дій боржника - у визнанні недійсним договору відступлення права вимоги № 2 від 03.11.2014, укладеного товариством з обмеженою відповідальністю "Родоніт Стоун", товариством з обмеженою відповідальністю "Стор Фуд Дистриб'юшн", товариством з обмеженою відповідальністю "Фудмережа" та у визнанні недійсним договору відступлення права вимоги № 1 від 03.11.2014, укладеного товариством з обмеженою відповідальністю "Родоніт Стоун", товариством з обмеженою відповідальністю "Стор Фуд Дистриб'юшн", товариством з обмеженою відповідальністю "Фудмаркет".

Не погоджуючись з винесеною ухвалою, ліквідатор товариства з обмеженою відповідальністю "Родоніт Стоун" арбітражний керуючий Галічева В.О. звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить частково скасувати оскаржувану ухвалу, вимоги арбітражного керуючого Галічевої В.О. задовольнити у повному обсязі, визнати недійсним договір відступлення права вимоги № 1 та від 03.11.2014 та договір відступлення права вимоги № 2 від 03.11.2014, стягнути судовий збір на користь скаржника.

Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду 14.07.2016 за результатами розгляду апеляційної скарги прийняла постанову, якою апеляційну скаргу ліквідатора товариства з обмеженою відповідальністю "Родоніт Стоун" арбітражного керуючого Галічевої В.О. залищила без задоволення, а ухвалу господарського суду Черкаської області від 29.03.2016 - без змін.

Я суддя Київського апеляційного суду Разіна Т.І., при прийнятті рішення по даній справі залишилася у меншості і свою думку вважаю за необхідне викласти окремо.

Як вбачається з матеріалів справи № 925/845/14 ухвалою господарського суду Черкаської області від 26.03.2015 порушено провадження у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Родоніт Стоун" (20000, вул. Леніна, 89, м. Христинівка, Черкаська область, код ЄДРПОУ 37313320).

Постановою господарського суду Черкаської області від 16.12.2015 боржника - ТОВ "Родоніт Стоун" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Галічеву Валентину Олександрівну.

03.11.2014, тобто протягом одного року, який передував порушенню справи про банкрутство, між ТОВ "Родоніт Стоун" (первісний кредитор за договором), ТОВ "Стор Фуд Дистриб'юшн" (новий кредитор за договором), ТОВ "Фудмаркет" (боржник за договором) укладено договір відступлення права вимоги № 1, за умовами якого первісний кредитор уступає право вимоги, що належить йому за договорами поставки № 4600036579 та №4600036582 від 22.07.2013 р., що укладені між первісним кредитором та боржником, надалі іменується "основні договори поставки", а новий кредитор приймає на себе право вимоги і стає кредитором за основними договорами поставки № 4600038043 (системний № 4600038043) (п.1.1. Договору).

Заборгованість боржника перед первісним кредитором складає:

- по договору поставки № 4600036579 - 176 835,39 грн., в т.ч. ПДВ;

- по договору поставки №4600036582- 386 478,03 грн., в т.ч. ПДВ, що разом складає 563 313,42 гривень в т.ч. ПДВ.

Згідно п. 3.1. договору новий кредитор та боржник домовилися, що останній виконує свої зобов'язання по погашенню суми заборгованості, вказаної в п. 2.1. з розстроченням на дев'ять місяців, сплачуючи новому кредитору рівними платежами щомісяця по 62 590,38 грн., починаючи з місяця, в якому підписаний даний договір.

03.11.2014 між ТОВ "Родоніт Стоун" (первісний кредитор за договором), ТОВ "Стор Фуд Дистриб'юшн" (новий кредитор за договором), ТОВ "Фудмережа" (боржник за договором) укладено договір відступлення права вимоги № 2 , відповідно до якого первісний кредитор уступає право вимоги, що належить йому за договорами поставки № 4600036584 та № 4600036580 від 22.07.2013, що укладені між первісним кредитором та боржником, надалі іменується основні договори поставки, а новий кредитор приймає на себе право вимоги і стає кредитором за основним договором поставки №4600038043 (п.1.1. Договору).

заборгованість боржника перед первісним кредитором складає:

- по договору поставки №4600036584 - 128 881,21 грн., в т.ч. ПДВ;

- по договору поставки №4600036580 - 182 506,52 грн., в т.ч. ПДВ,

що разом складає 311 387,73 гривень в т.ч. ПДВ.

Згідно п. 3.5. договору новий кредитор та боржник домовились, що останній виконує свої зобов'язання по погашенню суми заборгованості, вказаної п. 2.1. з розстроченням на 9 місяців, сплачуючи новому кредитору рівними платежами щомісяця по 34 598,63 грн., починаючи з місяця, в якому підписаний даний договір.

Проаналізувавши вищенаведені обставини справи, які не заперечуються сторонами я вважаю за можливе зробити висновок, що за один день боржник погіршив своє фінансове становище на 874 701,15 грн. 15 коп.

При цьому, судом першої інстанції не було враховано, що відповідно до умов вищевказаних договорів товариство з обмеженою відповідальністю «Родоніт Стоун» відступило свої майнові вимоги безоплатно та жодних коштів від товариства з обмеженою відповідальністю «Стор Фуд Дистрнб'юшн» не отримувало.

На мою думку відступлення боржником права вимоги на суму 874 701 грн. 15 коп. безпосередньо вплинуло на втрату ним платоспроможності та можливість виконувати свої зобов'язання, що у підсумку призвело до порушення прав кредиторів.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» правочини (договори) або майнові дії боржника, які були вчинені боржником після порушення справи про банкрутство або протягом одного року, що передував порушенню справи про банкрутство, можуть бути відповідно визнані недійсними або спростовані господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або конкурсного кредитора з таких підстав: боржник безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без відповідних майнових дій іншої сторони, відмовився від власних майнових вимог.

На підставі вищевикладеного я вважаю, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали безпідставно не було враховано, що ТОВ «Родоніт Стоун» протягом одного року, що передував порушенню справи про банкрутство укладало вищевказані договори про відступлення права вимоги, що завдало матеріальної шкоди останньому на суму 874 701 грн. 15 коп. та в подальшому призвело до банкрутства товариства.

Не приймаючи до уваги твердження розпорядника майна Галічевої щодо безоплатності договорів про відступлення права вимоги № 1, № 2 суд першої інстанції мотивує це наявністю за ТОВ "Родоніт Стоун" заборгованість перед ФОП ОСОБА_3 по укладеному між ними договору № 2509/13 від 13.12.2013 "Про надання послуг абонентського юридичного обслуговування" та наявністю договору № 0311/2014 від 03 листопада 2014 року про відступлення права вимоги, який укладений між ФОП ОСОБА_3 та ТОВ «Стор Фуд Дистриб'юшн», боржником в особі директора ОСОБА_4

Згідно із п.п. 2.1. договору № 0311/2014 заборгованість Боржника перед ФОП ОСОБА_3 складала 948 000 грн.

Однак, ТОВ «Стор Фуд Дистриб'юшн» не надано жодних належних доказів, які б підтверджували надання послуг з юридичного обслуговування на вищевказану суму.

Так, ст. 1 «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинниі документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 вищевказаного Закону первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Господарським судом Черкаської області не було враховано наступні дефекти актів приймання-передачі наданих послуг, які ТОВ «Стор Фуд Дистриб'юшн», надав у справу в якості доказів:

• у вказаних актах не зазначено зміст та обсяг наданих ФОП ОСОБА_3 послуг з юридичного обслуговування боржника, а тому неможливо встановити які саме послуги були надані, а також їх вартість;

• в акті приймання-передачі наданих послуг за грудень 2013 року (з 15 грудня 2013 року по 31 грудня 2013 року) зазначена сума у розмірі 70 000 грн. Зазначена вартість наданих послуг вказана лише за півмісяця надання послуг, в той час як в наступних актах така сума вказана як за цілий місяць надання послуг;

• акти приймання-передачі наданих послуг за травень 2014 року та серпень 2014 року були підписані в неробочий день. Враховуючи те, що дата документа означає дату його складання, то цілком логічним є висновок про те, що документи були складені у вихідний день, чого по суті бути не могло. А тому, дані акти є неправомірними;

• в акті приймання-передачі наданих послуг за липень 2014 року вказано, що він складений 31 липня 2014 року та підписаний директором ТОВ «Родоніт Стоун» ОСОБА_5

Однак, суд першої інстанції під час розгляду справи не врахував, що директором ТОВ «Родоніт Стоун» з 21 липня 2014 року був ОСОБА_4, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підпрнємців та громадських формувань, який міститься в матеріалах справи.

Таким чином, ОСОБА_5 не мав повноважень підписувати від імені боржника акти приймання-передачі наданих послуг.

ТОВ «Стор Фуд Дистриб'юшн» надано акти приймання-передачі наданих послуг за період з грудня 2013 року по жовтень 2014 року на загальну суму 770 000 грн.

Як зазначалось вище, згідно із п.п. 2.1. договору № 0311/2014 заборгованість ТОВ «Родоніт Стоун» перед ФОП ОСОБА_3 складала 948 000 грн.

Різниця між вищевказаними сумами складає 178 000 грн.

На підставі наведено колегія суддів вважає, що ТОВ «Стор Фуд Дистриб'юшн» не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження надання послуг на вищевказану суму, однак судом першої інстанції даного факту не враховано.

Крім того, ТОВ «Стор Фуд Дистриб'юшн» у письмових поясненнях зазначається, що на підставі договору про відступлення права вимоги № 0311/2014 від 03.11.2014 були проведені платежі ФОП ОСОБА_6 на загальну суму 819 495, 55 грн.

Однак, вказана сума була перерахована лише через один рік після підписання договору 0311/2014, а саме: 18 грудня 2015 року - 279 076, 91 грн., 21 грудня 2015 року 260 495, 55 грн., 28 грудня 2015 року -280 000, 00 грн.

Крім того, при винесенні оскаржуваної ухвали судом першої інстанції не взято до уваги, що в матеріалах справи відсутні належні та допустині докази на підтвердження того факту проведення ТОВ «Стор Фуд Дистриб'юшн» зарахування зустрічних однорідних вимог, вчаровуючи наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 601 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

Згідно із ч. 2 ст. 601 Цивільного кодексу України зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Однак, для припинення зобов'язань зарахування зустрічних однорідних вимог необхідна одночасна наявність декількох умов.

По-перше, залік можливий за умови, що зобов'язання є зустрічним. Тобто, для заліку є необхідною і достатньою наявність двох зобов'язань. При цьому, особа, яка виступає кредитором по першому зобов'язанню, повинна бути боржником по іншому, і навпаки, боржник по першому зобов'язанню повинен бути кредитором по іншому з них.

З наданої ТОВ «Стор Фуд Дистриб'юшн» заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог неможливо встановити, про які саме зустрічні однорідні вимоги йде мова. В цій заяві вказано лише про наявність заборгованості боржника перед ТОВ «Стор Фуд Дистриб'юшн» у розмірі 948 000 грн., однак жодним чином не вказується про вимоги боржника до ТОВ «Стор Фуд Дистриб'юшн». В зв'язку з чим неможливо встановити, які саме зустрічні однорідні вимоги пропонував зарахувати ТОВ «Стор Фуд Дистриб'юшн» даною заявою.

По-друге, вимоги, що підлягають заліку, повинні бути однорідними.

Загальна сума оспорюваних ліквідатором договорів про відступлення права вимоги № 1 та № 2 від 03.11.2014 складає 874 701 грн. 15 коп.

В той час, як вимоги ТОВ «Стор Фуд Дистриб'юшн» до боржника відповідно до договору № 0311/2014 від 03.11.2014 складають 948 000 грн., в тому числі ПДВ.

Різниця між даними вимогами складає 73 298 грн. 85 коп., а тому колегія суддів вважає, що зазначення в такій заяві про зарахування зустрічних однорідних вимог у повному обсязі, із зазначенням їх рівності не відповідає дійсності.

По-третє, залік можливий тільки за умови, що термін виконання зобов'язання настав, або строк виконання не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

ТОВ «Стор Фуд Дистриб'юшн» та ТОВ «Родоніт Стоун» домовилися, що останній виконує свої зобов'язання по погашенню суми заборгованості, вказаної в п.2.1. з розстроченням, а саме: сума заборгованості перераховується після отримання всієї суми на рахунок ТОВ «Стор Фуд Дистриб'юшн» (п.п. 3.5. договору 0311/2014).

Таким чином, договір №0311/2014 передбачає розстрочку у погашенні суми боргу ТОВ «Родоніт Стоун», а тому, термін виконання зобов'язання станом на 04 .11.2014 ще не настав, що в свою чергу робило неможливим зарахування зустрічних однорідних вимог.

Крім того, у випадку проведення зарахування зустрічних однорідних вимог сторона зобов'язана належним чином повідомити іншу сторону про здійснення зарахування зустрічних однорідних вимог шляхом відправлення відповідної заяви.

Однак, відповідно до матеріалів справи ТОВ «Стор Фуд Дистриб'юшн» не надано жодного доказу, який би підтверджував відправлення такої заяви про зарахування зустрічних вимог ТОВ «Родоніт Стоун», а також отримання останнім такої заяви.

В оскаржуваній ухвалі судом першої інстанції не надано правової оцінки фактам, викладеним в наданих ліквідатором в суді першої інстанції письмових поясненнях попереднього директора боржника ОСОБА_4, в яких останній зазначає про те, що йому нічого не відомо про існування договору № 0311/2014, а також те, що він його не підписував.

На підставі вищенаведеного, на мою думку, можна зробить висновок, що обгрунтування ТОВ «Стор Фуд Дистриб'юшн» безоплатності оспорюваних правочинів наявністю заборгованості боржника перед ТОВ «Стор Фуд Дистриб'юшн» на підставі договору № 0311/2014 не є доведеними та спростовуються матеріалами справи.

Однак, господарським судом Черкаської області не було враховано даний факт при прийняті оскаржуваного рішення.

Окремо вважаю за необхідне зазначити наступне щодо застосування господарським судом Черкаської області норми матеріального права під час прийняття оскаржуваної ухвали.

Так, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Однак, при системному аналізі вищевказаної норми та ст. 20 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» можна дійти висновку, що законодавством встановлено обмеження на укладання первісним кредитором договорів про відступлення права вимоги, зокрема у випадку якщо укладення такого договору призведе до втрати платоспроможності такої особи, або призведе до неможливості виконувати свої зобов'язання.

А тому висновок суду першої інстанції щодо правомірності здійснення боржником відступлення права вимоги на підставі ст. 512 Цивільного кодексу України є помилковим.

Крім того, господарським судом Черкаської області не було враховано те, що відповідно до п. 6.4. статуту ТОВ «Родоніт Стоун» директор має право вчиняти правочини, укладати договори, контракти з юридичними та фізичними особами на суму, що не перевищує 100 000 гривень.

Судом першої інстанції не взято до уваги, що спірні правочини були укладені попереднім директором на загальну суму 311 387,73 гривень в т.ч. ПДВ та 563 313,42 гривень в т.ч. ПДВ, що відповідно до статуту потребує згоди загальних зборів учасників боржника.

Про відсутність такої згоди свідчить зазначена в договорі № 1 та договорі № 2 інформація про те, що директор боржника ОСОБА_4 діє на підставі статуту. В даних договорах відсутнє зазначення про дію на підставі рішення загальних зборів учасників боржника.

Враховуючи наведені факти, я вважаю, що підписання директором боржника ОСОБА_4 договорів № 1 та № 2 було неправомірним, оскільки відповідно до установчих документів він не мав повноважень на їх укладення.

Таким чином на підставі вищевикладеного, господарським судом Черкаської області приймаючи оскаржувану ухвалу не було враховано існування причинно-наслідкового зв'язку між укладенням боржником безоплатно договорів № 1 та № 2 та втратою ним платоспроможності, оскільки відступлення права вимоги на суму у розмірі 874 701,15 грн. 15 коп. безпосередньо вплинуло на можливість здійснення боржником підприємницької діяльності, погашення ним кредиторської заборгованості, що у підсумку призвело до відкриття провадження у справі про банкрутство через 4 місяці після укладення даних договорів.

Тому, я вважаю, що позивачем - ліквідатором товариства з обмеженою відповідальністю "Родоніт Стоун" арбітражним керуючим Галічевою В.О. доведено свої вимоги та доводи, викладені в апеляційній скарзі, які є підставою для скасування ухвали суду першої інстанції і вважаю, що апеляційна скарга має бути задоволена, ухвала господарського суду Черкаської області від 29.03.2016 - скасована, а заява розпорядника майна боржника - ТОВ«Родоніт Стоун» арбітражний керуючий Галічева В.О. про визнання правочинів (договорів) недійсними та спростування майнових дій задоволена, згідно ст.ст. 4-1, 4-2, 4-3, 4-7, 32-34, 43, 86, 99, 101-106 ГПК України.

Суддя

Київського апеляційного

господарського суду Т.І. Разіна

"14" липня 2016 р.