Постанова

від 11.07.2016 по справі 904/1801/16

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.07.2016 року Справа № 904/1801/16

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Коваль Л.А. (доповідач)

суддів: Білецької Л.М., Чередка А.Є.

за участю представників сторін:

від позивача: представник ОСОБА_1, довіреність № 5 від 11.01.2016 року; представник ОСОБА_2, довіреність № 7 від 11.01.2016 року

від відповідача: представник Самойленко В.І., довіреність № б/н від 10.05.2016 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_4 на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 03.06.2016 року у справі № 904/1801/16

за позовом ОСОБА_4, м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Новомосковський завод металів та сплавів", м. Дніпропетровськ

про зобов'язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 звернулась до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Новомосковський завод металів та сплавів" про:

зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Новомосковський завод металів та сплавів" надати ОСОБА_4 засвідчені копії витягів з книги протоколів загальних зборів учасників за 2012, 2013, 2014, 2015 роки; для ознайомлення річні баланси за 2012, 2013, 2014, 2015 роки; звіти Товариства з обмеженою відповідальністю "Новомосковський завод металів та сплавів" за 2013, 2014, 2015 роки;

зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Новомосковський завод металів та сплавів" у 10 денний термін забезпечити призначення аудиторської перевірки річної звітності за 2014, 2015 роки.

Позовні вимоги наведені з урахуванням заяви позивача про уточнення позовних вимог, яка надійшла до господарського суду 02.06.2016 року (а.с. 66, т. 1).

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 03.06.2016 року у справі № 904/1801/16 (суддя Золотарьова Я.С.) позов задоволено частково; зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Новомосковський завод металів та сплавів" надати ОСОБА_4 засвідчені копії витягів з книги протоколів загальних зборів учасників за 2012, 2013, 2014 роки; для ознайомлення - річні баланси за 2012, 2013, 2014 роки, звіти відповідача за 2013, 2014 роки; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Новомосковський завод металів та сплавів" на користь ОСОБА_4 суму судового збору у розмірі 1 033, 50 грн.; в решті позовних вимог відмовлено.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог частково, місцевий господарський суд виходив з тих обставин, що відповідно до положень частини першої статті 88 ГК України та ст. 10 Закону України "Про господарські товариства" позивачем було надіслано відповідачу вимоги щодо отримання засвідчених витягів протоколів загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Новомосковський завод металів та сплавів" за 2012, 2013 та 2014 роки, належним чином засвідчених копій річних балансів за 2012, 2013, 2014 роки, звітів товариства за 2013, 2014 роки, балансу підприємства за 9 місяців 2015 року. Враховуючи направлені вимоги, позивач, як учасник Товариства з обмеженою відповідальністю "Новомосковський завод металів та сплавів", мав право отримати засвідчені витяги протоколів загальних зборів учасників товариства за 2012, 2013 та 2014 роки, а також ознайомитись з річними балансами товариства за 2012, 2013, 2014 роки, звітами товариства за 2013, 2014 роки, балансом товариства за 9 місяців 2015 року, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову в частині зобов'язання відповідача надати позивачу засвідчені копії витягів з книги протоколів загальних зборів учасників товариства за 2012, 2013, 2014 роки; для ознайомлення - річні баланси за 2012, 2013, 2014 роки, звіти товариства за 2013, 2014 роки. В решті позовних вимог, а саме щодо зобов'язання відповідача надати позивачу засвідчені копії витягів з книги протоколів загальних зборів учасників за 2015 рік; для ознайомлення - річний баланс за 2015 рік; звіти відповідача за 2015 рік, судом відмовлено, оскільки позивач не звертався до відповідача з відповідними вимогами до подання позову. Врахувавши, що позивачем не надано до матеріалів справи доказів направлення на адресу відповідача вимоги про забезпечення призначення аудиторської перевірки річної фінансової звітності товариства за 2014, 2015 роки, а викладена у заяві позивача від 02.03.2016 року вимога, з якою позивач звертався до відповідача, не є тотожною з позовною вимогою, у цій частині позову суд також відмовив.

Не погодившись з прийнятим рішенням в частині відмови у задоволенні позовних вимог, ОСОБА_4 подала апеляційну скаргу. Посилаючись на невідповідність висновку місцевого господарського суду, наведеного в оскаржуваному рішенні, про недоведеність позивачем обставин, що мають значення для справи, фактичним обставинам справи, позивач просить скасувати рішення суду у цій частині та задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначає, що як на підставу для відмови в задоволенні вимоги про забезпечення проведення аудиту місцевий господарський суд послався на обставини відсутності доказів досудового врегулювання зазначеного питання, а саме недоведеність факту направлення позивачем відповідачу заяви про проведення аудиту від 02.03.2016 року. Таке твердження суду, на думку позивача, є помилковим, оскільки в якості додатків до позовної заяви позивач надав до суду копію письмової вимоги від 02.03.2016 року про проведення аудиторської перевірки, а також докази її відправлення від 04.03.2016 року на 2-х аркушах. Вказаними доказами про відправлення письмової вимоги про проведення аудиту від 02.03.2016 року є копія фіскального чеку ПН № 215688426655 від 04.03.2016 року та копія опису вкладення на ім'я відповідача із зазначенням вкладеного документу "Заява про аудит". За доводами позивача, факт направлення вказаної заяви про проведення аудиту не заперечувався відповідачем, а судом зазначені обставини під сумнів не ставилися; у судовому засіданні 03.06.2016 року вищезазначені документи досліджені судом, їх об'єктивність та достовірність не заперечувалася. Позивач посилається на ті обставини, що ним у письмовій заяві від 02.03.2016 року про проведення аудиторської перевірки товариства визначено строк для проведення відповідної перевірки, який становить більше як 10 днів, який позивач вважає розумним строком для організації її проведення, однак заява позивача відповідачем ігнорується. Як стверджує позивач, дані обставини досліджено судом та підтверджено представником позивача у судовому засіданні. Також, на думку позивача, фінансова звітність товариства за попередні періоди (2013, 2014 роки) за відсутності висновків ревізійної комісії не затверджувалась взагалі за участі позивача, як учасника товариства. До апеляційної скарги позивачем додані докази направлення відповідачу 04.03.2016 року заяви про аудит (опис вкладення до поштового відправлення з зазначенням предмету направлення та фіскальний чек "Укрпошти").

Відповідач проти задоволення апеляційної скарги заперечує. Відповідач заперечує отримання від позивача вимог щодо надання інформації та проведення аудиту та погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що доказів направлення на адресу відповідача вимоги про проведення аудиту позивачем не надано. Відповідач вважає, що додані до апеляційної скарги копії квитанції та опису вкладення до поштового відправлення в підтвердження звернення позивача до відповідача з вимогою про проведення аудиту в силу приписів ст. 101 ГПК України не можуть бути прийняті апеляційним господарським судом за відсутності обґрунтування позивачем неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Разом з тим, за доводами відповідача, відповідач не заперечував та не заперечує проти забезпечення призначення аудиторської перевірки, як того вимагає в позові позивач, і така перевірка може бути проведена в силу приписів ст. 146 ЦК України за рахунок позивача. Більше того, як стверджує відповідач, ним та ТОВ аудиторською фірмою "Ресурс-Аудит" було підписано договір № 143/13/А на проведення аудиторської перевірки фінансової звітності відповідача за 2013, 2014, 2015 роки та 05.07.2016 року направлено про це повідомлення позивачу разом з копією зазначеного договору з пропозицією ознайомитися та зі своєї сторони підписати вказаний договір. Тобто, на думку відповідача, ним зі свого боку здійснено усі дії для забезпечення призначення аудиторської перевірки, що свідчить про відсутність порушення прав позивача в цій частині. Також відповідач зазначає, що його представниками у ході розгляду справи неодноразово наголошувалось на наявності у позивача можливості ознайомитися із річними балансами та звітами підприємства у будь-який зручний для позивача час.

У судовому засіданні 11.07.2016 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково в силу наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Новомосковський завод металів та сплавів" (далі - Товариство), затвердженого загальними зборами Товариства, протокол № 84 від 14.10.2014 року, державну реєстрацію змін до установчих документів проведено 28.10.2014 року, номер запису 12241050027001282 (а.с. 7-18, т. 1), статутний капітал Товариства складає 300 000, 00 грн., учасниками Товариства є:

ОСОБА_4 з часткою у статутному капіталі 50% (150 000, 00 грн.)

ОСОБА_5 з часткою у статутному капіталі 50% (150 000, 00 грн.).

Вказаний склад учасників Товариства з такими ж частками у статутному капіталі Товариства підтверджується і станом на 2012 та 2013 роки відповідними редакціями статуту Товариства (а.с. 38-48, 99-109, т. 1).

Статтею 9 статуту Товариства в редакції станом на 28.10.2014 року передбачено, що учасник має право сам чи через свого представника брати участь в керуванні справами Товариства у порядку, передбаченому цим статутом; одержувати частину прибутку (дивіденди) від діяльності Товариства; одержувати повну інформацію про діяльність Товариства; вийти в установленому законом порядку з Товариства.

Такі ж положення щодо прав учасника Товариства містять і редакції статуту Товариства (стаття 9) станом на 25.08.2011 року та станом на 21.03.2013 року.

Також, 26.01.2016 року позивач зверталася до відповідача з заявою від 26.01.2016 року з вимогами надати їй особисто або її представнику за довіреністю у строк до 03.02.2016 року засвідчені витяги протоколів загальних зборів учасників Товариства за 2012, 2013 та 2014 роки, а також у цей же строк надати для ознайомлення з одночасною передачею належним чином засвідчених копій - річні баланси за 2012, 2013, 2014 роки, звіти Товариства за 2013, 2014 роки, баланс підприємства за 9 місяців 2015 року (а.с. 35, т. 1).

В матеріалах справи наявні докази направлення вказаних заяв позивача на адресу Товариства (а.с. 20-23, т. 1) - опис вкладення, фіскальний чек № 0000000024 від 26.01.2016 року та копія конверту.

Також, в матеріалах справи є адресована відповідачу заява позивача від 02.03.2016 року, у якій позивач навела вимогу у строк до 18.03.2016 року провести аудиторську перевірку річної фінансової звітності Товариства за 2013, 2014, 2015 роки із залученням професійного аудитора, не пов'язаного майновими інтересами з Товариством чи з його учасниками, та зазначила, що витрати, пов'язані з проведенням даної перевірки, позивач зобов'язується відшкодувати особисто власним коштом як учасник Товариства, на вимогу якого проводиться аудиторська перевірка (а.с. 24, т. 1).

Позивачем до суду апеляційної інстанції надано докази направлення вказаного листа - опис вкладення до поштового відправлення, фіскальний чек від 04.03.2016 року, копія конверту (а.с. 85, 88, т. 1).

Відповідач вказану вищу інформацію, запитану позивачем, позивачу не надав та не забезпечив на вимогу позивача, до її звернення до господарського суду з даним позовом, проведення аудиторської перевірки.

Відповідно до п. 5 частини першої ст. 116 ЦК України учасники господарського товариства мають право одержувати інформацію про діяльність товариства у порядку, встановленому установчим документом.

Пунктом "г" частини першої статті 10 Закону України "Про господарські товариства" передбачено, що учасники товариства мають право одержувати інформацію про діяльність товариства. На вимогу учасника товариство зобов'язане надавати йому для ознайомлення річні баланси, звіти товариства про його діяльність, протоколи зборів.

Також, згідно статті 88 ГК України учасники господарського товариства мають право одержувати інформацію про товариство. На вимогу учасника товариство зобов'язане надати йому для ознайомлення річні баланси, звіти про фінансово-господарську діяльність товариства, протоколи ревізійної комісії, протоколи зборів органів управління товариства тощо.

Відповідно до положень статті 10 Закону України "Про господарські товариства" та статті 78 Закону України "Про акціонерні товариства" господарське товариство, якщо його установчими документами не передбачено інше, зобов'язане надавати на вимогу учасника (акціонера) лише документи звітного характеру (річні баланси, звіти про фінансово-господарську діяльність товариства, протоколи ревізійної комісії, протоколи зборів органів управління товариства) та інформацію, що міститься в установчих документах товариства, а не будь-яку інформацію щодо господарської діяльності товариства. Чинним законодавством не передбачено обов'язку товариства надавати учаснику запитувану ним інформацію в письмовому вигляді (у вигляді ксерокопій), а лише встановлено обов'язок надавати учаснику товариства для ознайомлення визначену законом інформацію, з якої вже сам учасник має право робити виписки, фотографії, копії (п. 2.33. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 25 лютого 2016 року № 4 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин").

Статутом Товариства в редакціях за станом на 2012, 2013, 2014 року (а.с. 7-18, 38-48, 99-109 (статут 2012 року долучений позивачем до матеріалів справи у судовому засіданні 11.07.2016 року на вимогу суду), т. 1) не визначено порядку надання інформації Товариством його учаснику, як не передбачено і процедури ознайомлення його учасника з документами фінансової звітності та інформацією про діяльність Товариства. Однак, не передбачення способу надання інформації не може бути підставою для відмови Товариства її надати у відповідності з вимогами законодавства.

Таким чином, зазначеними вище нормами матеріального права та положеннями статуту Товариства (стаття 9) передбачено право позивача, як учасника господарського Товариства, на одержання інформації щодо діяльності товариства і документів, які містять таку інформацію, що кореспондується із обов'язком відповідача їх надати.

Однак ні під час розгляду справи по суті заявлених позовних вимог судом першої інстанції, ні під час апеляційного перегляду оскаржуваного судового рішення у даній справі, відповідачем не надано доказів надання відповідної інформації позивачу, тобто не спростовано, в порушення вимог ст. 33 ГПК України, наявність порушення відповідного права, на що посилався позивач, звертаючись до суду з даним позовом.

Місцевий господарський дійшов правомірного висновку щодо необхідності задоволення позовних вимог в частині надання відповідачем позивачу для ознайомлення річних балансів Товариства за 2012, 2013, 2014 роки, звітів Товариства за 2013, 2014 роки та правомірно відмовив у вимогах про надання позивачу для ознайомлення звітів та балансу товариства за 2015 рік, оскільки з відповідною вимогою позивач до Товариства не зверталась. Позивач зверталась до відповідача лише з вимогою про надання для ознайомлення балансу підприємства за 9 місяців 2015 року, проте, чинним законодавством передбачено надання лише річних балансів, надання учаснику товариства такої звітності за 9 місяців року не передбачено.

За положеннями частини шостої ст. 60 Закону України "Про господарські товариства" голова зборів товариства організує ведення протоколу. Книга протоколів має бути у будь-який час надана учасникам товариства. На їх вимогу повинні видаватися засвідчені витяги з книги протоколів.

Відносно вимог позивача про зобов'язання відповідача надати позивачу засвідчені копії витягів з книги протоколів загальних зборів учасників за 2012, 2013, 2014, 2015 роки, місцевий господарський суд правомірно задовольнив ці вимоги частково, оскільки з вимогою про надання витягів з книги протоколів загальних зборів учасників за 2015 рік позивач до відповідача попередньо не зверталась, у цій частині судом правомірно відмовлено у позові.

Відповідно до частини першої ст. 17 Закону України "Про господарські товариства" перевірки фінансової діяльності товариства здійснюються державними податковими інспекціями, іншими державними органами у межах їх компетенції, ревізійними органами товариства та аудиторськими організаціями.

За приписами ст. 18 Закону України "Про господарські товариства" товариство веде бухгалтерський облік, складає і подає статистичну інформацію та адміністративні дані у порядку, встановленому законодавством. Достовірність та повнота річної фінансової звітності товариства повинні бути підтверджені аудитором (аудиторською фірмою). Обов'язкова аудиторська перевірка річної фінансової звітності товариств з річним господарським оборотом менш як двісті п'ятдесят неоподатковуваних мінімумів проводиться один раз на три роки.

Згідно приписів частин першої, третьої, четвертої ст. 146 ЦК України контроль за діяльністю виконавчого органу товариства з обмеженою відповідальністю здійснюється у порядку, встановленому статутом та законом. Для здійснення контролю за фінансовою діяльністю товариства з обмеженою відповідальністю згідно з рішенням його загальних зборів, а також в інших випадках, встановлених статутом і законом товариства, може призначатися аудиторська перевірка. Порядок проведення аудиторських перевірок діяльності та звітності товариства з обмеженою відповідальністю встановлюється статутом товариства і законом. На вимогу будь-кого з учасників товариства може бути проведено аудиторську перевірку річної фінансової звітності товариства із залученням професійного аудитора, не пов'язаного майновими інтересами з товариством чи з його учасниками. Витрати, пов'язані з проведенням такої перевірки, покладаються на учасника, на вимогу якого проводиться аудиторська перевірка, якщо інше не встановлено статутом товариства.

Передбачене зазначеною статтею Цивільного кодексу України право учасника спрямоване на контроль діяльності виконавчого органу, а тому є складовою права на управління товариством в установленому законом і установчими документами порядку.

Порядок пред'явлення учасниками вимоги про проведення аудиторської перевірки визначається статутом товариства. За відсутності відповідних положень у статуті товариства господарські суди повинні брати до уваги, що організаційне забезпечення аудиторської перевірки діяльності та звітності товариства на вимогу його учасників, зокрема укладення договору з аудитором (аудиторською фірмою), надання аудиторові необхідних документів тощо, здійснюється товариством в особі виконавчого або іншого органу, уповноваженого на це статутом, а не учасниками товариства.

Строки розгляду господарським товариством вимог його учасників про проведення аудиторської перевірки визначаються статутом товариства. Якщо у статуті відповідні положення відсутні, господарським судам слід виходити з розумних строків, необхідних для розгляду та виконання таких вимог (п.п. 2.34., 2.35. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 25 лютого 2016 року № 4 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин").

Як встановлено вище, позивач зверталась до відповідача з заявою від 02.03.2016 року, якою вимагала у строк до 18.03.2016 року провести аудиторську перевірку річної фінансової звітності Товариства за 2013, 2014, 2015 роки із залученням професійного аудитора, не пов'язаного майновими інтересами з Товариством чи з його учасниками.

Зважаючи, що відповідачем до звернення позивача з позовом до суду та в період розгляду даної справи судом першої інстанції не було надано суду доказів реагування на вимогу, заявлену позивачем, як і доказів проведення аудиторської перевірки Товариства за вказані роки, апеляційний господарський суд приходить до висновку про порушення відповідачем корпоративних прав учасника Товариства - позивача.

У зв'язку з наведеним вимоги позивача у цій частині заявлені правомірно та підлягають задоволенню з встановленням строку для виконання цієї вимоги протягом 10 днів з дати набрання законної сили рішенням суду.

Апеляційний господарський суд не погоджується з висновками місцевого господарського суду щодо відсутності підстав для задоволення позову у наведеній частині з підстав нетотожності вимог заяви позивача про проведення аудиту та заявлених відповідних позовних вимог.

Місцевий господарський суд не вказав у оскаржуваному рішенні, в чому полягає відмінність вимог заяви від 02.03.2016 року та відповідних позовних вимог.

Відсутність дослівного відтворення вимог заяви у позові, зазначення у позовній заяві меншої кількості років для проведення перевірки, ніж було вказано у заяві, вказівка іншого строку для проведення перевірки (протягом 10 днів у позові, та у строк до 18.03.2016 року у заяві, який сплив на момент звернення з позовом) не свідчать про зміну суті вимог позивача щодо проведення аудиту річної фінансової звітності Товариства, які залишаються незмінними.

Відносно посилання суду першої інстанції на відсутність у матеріалах справи доказів направлення позивачем відповідачу вказаної заяви про проведення аудиту, апеляційний господарський суд зазначає, що такі докази були подані позивачем при апеляційному перегляді оскаржуваного рішення суду з обґрунтуванням причин їх неподання до суду першої інстанції.

Згідно з частиною другою статті 43 ГПК України та статтею 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Якщо подані сторонами та іншими учасниками судового процесу докази є недостатніми, господарський суд може за їх клопотанням чи за власною ініціативою витребувати в порядку підготовки справи до розгляду необхідні для цього письмові і речові докази, інші матеріали (пункти 3, 4, 6, 8 і 11 статті 65 ГПК України), притому не лише від учасників судового процесу, а й від інших підприємств, установ, організацій, державних органів.

Отже, місцевий господарський суд мав процесуальну можливість витребувати необхідні докази для повного, всебічного та об'єктивного з'ясування всіх обставини справи та прийняття правильного рішення у справі, однак вказані дії судом першої інстанції не були вчинені.

З додатків до позовної заяви вбачається, що до позову мали бути додані копія письмової вимоги від 02.03.2016 року про проведення аудиторської перевірки, докази відправлення від 04.03.2016 року (пункт 5 додатків), проте, фактично докази відправлення в матеріалах справи відсутні.

Документ, що підтверджує відсутність додатка до позовної заяви, апеляційної (касаційної) скарги, долучається до справи (п. 2.4.12. Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.02.2013 року № 28). Проте, такий документ в матеріалах справи також відсутній, що свідчить про недоліки у формуванні справи.

За приписами ч. 1 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Позивач в апеляційній скарзі зазначає, що відповідач факт направлення вказаної заяви про проведення аудиту не заперечував при розгляді справи у суді першої інстанції, а суд зазначені обставини не ставив під сумнів. Окрім того, вказані докази направлення значаться як додатки до позовної заяви.

У зв'язку з вищевикладеним, апеляційний господарський суд вважає за можливе визнати поважними причинами неподання вказаних доказів до суду першої інстанції (враховуючи їх відсутність у матеріалах справи) та прийняти їх при вирішенні спору у суді апеляційної інстанції.

Відносно поданої відповідачем до апеляційного господарського суду копії договору № 143/13/А (а.с. 93-96, т. 1), укладеного відповідачем з аудиторською фірмою, колегія суддів зазначає, що такий договір був направлений на адресу позивача для підписання лише 05.07.2016 року (а.с. 92, 97, т. 1), тобто після прийняття місцевим господарським судом рішення у даній справі, отже не може впливати на переоцінку доказів у справі при розгляді апеляційної скарги.

З урахуванням викладеного, оскаржуване рішення місцевого господарського суду підлягає скасуванню в частині відмови у задоволенні позову щодо зобов'язання відповідача забезпечити призначення аудиторської перевірки річної звітності за 2014, 2015 роки та розподілу судових витрат як таке, що прийнято у цій частині з порушенням норм матеріального та процесуального права та неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, з прийняттям у цій частині нового рішення про задоволення відповідних позовних вимог та нового розподілу судових витрат.

Отже, апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.

Судові витрати за подання позовної заяви та апеляційної скарги у відповідності до ст. 49 ГПК України підлягають розподілу пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 03.06.2016 року у справі № 904/1801/16 задовольнити частково.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 03.06.2016 року у справі № 904/1801/16 скасувати в частині відмови у задоволені позову щодо зобов'язання відповідача забезпечити призначення аудиторської перевірки річної звітності за 2014, 2015 роки та розподілу судових витрат.

У цій частині прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог з новим розподілом судових витрат.

Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Новомосковський завод металів та сплавів" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Комсомольська, буд. 34-А, ідентифікаційний код 32062230) у 10 денний термін з дня набрання законної сили постанови забезпечити призначення аудиторської перевірки річної звітності за 2014, 2015 роки.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Новомосковський завод металів та сплавів" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Комсомольська, буд. 34-А, ідентифікаційний код 32062230) на користь ОСОБА_4 (49050, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) судовий збір за подання позовної заяви у сумі 2 411 (дві тисячі чотириста одинадцять) грн. 50 коп.

В решті рішення господарського суду Дніпропетровської області від 03.06.2016 року у справі № 904/1801/16 залишити без змін.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Новомосковський завод металів та сплавів" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Комсомольська, буд. 34-А, ідентифікаційний код 32062230) на користь ОСОБА_4 (49050, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) судовий збір за подання апеляційної скарги у сумі 2 652 (дві тисячі шістсот п'ятдесят дві) грн. 65 коп.

Видачу наказів доручити господарському суду Дніпропетровської області

Повна постанова складена 18.07.2016 року.

Головуючий суддя Л.А. Коваль

Суддя Л.М. Білецька

Суддя А.Є. Чередко