Постанова

від 14.07.2016 по справі 816/435/16

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2016 року м. ПолтаваСправа № 816/435/16

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Соколенка Ф.Ф.,

за участю:

секретаря судового засідання - Шулик Н.І.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська дистрибуційна компанія" до Полтавської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішень, -

В С Т А Н О В И В:

01 квітня 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська дистрибуційна компанія" (надалі - ТОВ "УДК", позивач) звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Полтавської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості від 01.12.2016 №806020002/2015/000142/2, від 09.12.2016 №806020002/2015/000145/2, від 23.12.2016 №806020002/2015/000151/1.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на безпідставність коригування митним органом митної вартості товарів за резервним методом, оскільки для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом надано необхідний пакет підтверджуючих документів.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив суд задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти задоволення позовних вимог, просив відмовити у їх задоволенні, посилаючись на правомірність рішення про коригування митної вартості товарів за резервним методом. Зазначав, що під час митного контролю встановлено, що подані декларантом документи, які підтверджують заявлену митну вартість та на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 04.02.2013 між Акціонерним товариством спрощеного типу EDARD sas /Франція/ (продавець) та ТОВ "Українська дистрибуційна компанія" (покупець) укладено контракт №04/02/2013, за умовами якого продавець продає, а покупець купує механічні пробки Первак з логотипом на умовах DAP Запорізька область, Запорізький район, с. Хортиця, провулок Сонячний, 5А (Інкотермс 2010), якщо інше не передбачено умовами контракту, відповідними бланками-замовленнями, додатковими угодами до нього, на загальну суму 4000000,00 євро у кількості, по цінах та в терміни поставки згідно бланків-замовлень, які є невід'ємною частиною даного контракту /а.с. 20-31/.

23.11.2015 сторонами контракту підписано бланк-замовлення № 67, згідно із якого передбачено поставку механічної пробки Первак: код 6UDC7 в кількості 687500 штук по ціні 102,10 євро за 1000 штук та код 6UDC10 в кількості 259 200 штук по ціні 85,10 євро за 1000 штук, вартістю 92 256,78 євро, умови поставки FCA - Франція, 67120 Дюттленайм, вул. Гутенберг, 8 (Інкотермс 2010), строк поставки - не пізніше 23.11.2015 / т. 1 а.с. 43/.

01.12.2015 сторонами контракту підписано бланк-замовлення № 68, згідно із якого передбачено поставку механічної пробки Первак: код 6UDC10 в кількості 950 400 штук по ціні 85,10 євро за 1000 штук, вартістю 80879,04 євро, умови поставки FCA - Франція, 67120 Дюттленайм, вул. Гутенберг, 8 (Інкотермс 2010), строк поставки - не пізніше 04.12.2015 / т. 1 а.с. 90/.

16.12.2015 сторонами контракту підписано бланк-замовлення № 69, згідно із якого передбачено поставку механічної пробки Первак: код 6UDC7 в кількості 288 000 штук по ціні 85,10 євро за 1 000 штук та код 6UDC10 в кількості 662 400 штук по ціні 85,10 євро за 1 000 штук, вартістю 80 8979,04 євро, умови поставки FCA - Франція, 67120 Дюттленайм, вул. Гутенберг, 8 (Інкотермс 2010), строк поставки - не пізніше 17.12.2015 / т. 1 а.с. 126/.

З метою здійснення митного контролю та оформлення придбаного ТОВ "УДК" товару декларантом до Полтавської митниці ДФС подано митні декларації №806020002/2015/010916 від 01.12.2015, №806020002/2015/011224 від 09.12.2015, №806020002/2015/011730 від 23.12.2015, разом з пакетами товаросупровідних та комерційних документів.

Під час митного оформлення товару ввезеного на територію України згідно з контрактом від 04.02.2013 №04/02/2013, укладеним з EDARD sas /Франція/, заявлено митну вартість товару за основним методом, тобто за ціною договору, що відображено у ВМД №806020002/2015/010916 від 01.12.2015, №806020002/2015/011224 від 09.12.2015, №806020002/2015/011730 від 23.12.2015 (графа 42 митної декларації).

За результатами розгляду поданих митних декларацій, відповідачем складено рішення про коригування митної вартості, на підставі застосування резервного методу згідно ст. 64 Митного кодексу України: №806020002/2015/000142/2 від 01.12.2015, яким митну вартість визначено в розмірі 6,75 євро/кг - сума збільшеної митної вартості товару склала 111 834,68 євро (2 833 295,70 грн.); №806020002/2015/000145/1 від 09.12.2015, яким митну вартість визначено в розмірі 6,57 євро/кг - сума збільшеної митної вартості товару склала 109 272,24 євро (2 854 934,29 грн.); №806020002/2015/000151/1 від 23.12.2015, яким митну вартість визначено в розмірі 6,5195 євро/кг - сума збільшеної митної вартості товару склала 108 432,32 євро (2 748 804,95 грн.), використавши при цьому як основу для розрахунків раніше визначену митну вартість товару, оформленого за митною декларацією від 18.09.2015 №806020002/2015/8389 /т. 1 а.с. 7-75, 109-110, 145-146/.

Не погодившись з вказаними рішенням, позивач оскаржив їх до суду.

У судовому засіданні 14.07.2016 представником відповідача заявлено клопотання про залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку із пропуском встановлених ст. 99 КАС України строків звернення до адміністративного суду. Зокрема відповідач зазначив, що з метою вирішення спору позивач скористався передбаченим ст. 55 Митного кодексу України досудовим порядком його врегулювання. Тому, для звернення до суду в такому випадку слід застосовувати встановлений ч. 4 ст. 99 КАС України місячний строк.

Такий строк позивачем, на думку представника відповідача, пропущено, оскільки декларанту листи митниці №64/10/16-70-25 направлено 24.02.2016. Вказаний лист, як вказав відповідач, слід вважати рішенням про відмову у задоволенні скарги на рішення про коригування митної вартості товарів від 01.12.2016 №806020002/2015/000142/2, від 09.12.2016 №806020002/2015/000145/2, від 23.12.2016 №806020002/2015/000151/1.

Згідно ч. 1,2 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 4 ст. 99 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, то для звернення до адміністративного суду встановлюється місячний строк, який обчислюється з дня, коли позивач дізнався про рішення суб'єкта владних повноважень за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.

При цьому представник відповідача посилається на те, що позивач на підставі ст. 55 МК України надав до митного органу додаткові документи для підтвердження митної вартості та відповідно скористався правом досудового порядку вирішення спору.

Проте, суд не погоджується із тим, що передбачена ст. 55 МК України форма перегляду рішення митного органу є досудовим порядком вирішення спору з огляду на слідуюче.

Згідно ч. 1 ст. 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Підпунктом "б" п. 5 ч. 2 ст. 55 МК України передбачено, що прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, в тому числі інформацію про право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Статтею 24 глави 4 МК України передбачено, що кожна особа має право оскаржити рішення, дії або бездіяльність органів доходів і зборів, їх посадових осіб та інших працівників, якщо вважає, що цими рішеннями, діями або бездіяльністю порушено її права, свободи чи інтереси.

Порядок оскарження, вимоги до форми та змісту скарг, строки їх подання, порядок і строки їх розгляду, особливості розгляду врегульовані ст. ст. 25-28 глави 4 МК України.

Тому суд звертає увагу, що саме передбачений главою 4 МК України механізм оскарження рішень митних органів вважається досудовим порядком вирішення спорів у розумінні ч. 4 ст. 99 КАС України.

У випадку якщо декларант скористався передбаченим главою 4 МК України порядком оскарження рішень митних органів, при зверненні до суду застосовується передбачений ч. 4 ст. 99 КАС України місячний строк звернення до суду.

Натомість встановлений ст. 55 МК України порядок перегляду стосується лише рішень митних органів про коригування заявленої митної вартості товарів, та застосовується у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи тільки із рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів та в тому разі коли за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи митниця випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів (ч. 7 ст. 55 МК України).

Протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати органу доходів і зборів додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються (ч.8 ст. 55 МК України).

Частиною 9 ст. 55 МК України передбачено, що у разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів орган доходів і зборів розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом.

Тобто це вид перегляду власного рішення про коригування митної вартості із урахуванням додаткових документів, які не подавалися разом із митною декларацією.

До того ж, досудовий порядок повинен передбачати в тому числі можливість оскарження рішень в порядку підлеглості до вищестоящих органів, а отримана позивачем відповідь (лист №64/10/16-70-25 від 24.02.2016) предметом оскарження бути не може.

Таким чином, ототожнювати зазначений спосіб перегляду рішення із досудовим порядком вирішення спорів немає підстав.

Щодо встановленого ч. 2 ст. 99 КАС УКраїни загального шестимісячного строку звернення до суду, то такого позивач дотримався, що не заперечувалось відповідачем.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позивачем не пропущено строк звернення до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку позовним вимогам позивача, суд виходить з критеріїв правомірності таких рішень (дій), що встановлені частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з чим перевіряє чи прийнято дані рішення та вчинено дії: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване ці рішення; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішень; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом встановлено, що рішення про коригування митної вартості товарів №806020002/2015/000142/2 від 01.12.2015 обґрунтоване тим, що позивачем заявлено неповні відомості про митну вартість товару та виявлено розбіжності у документах, що підтверджують митну вартість товару, а саме:

1) у довідці про транспортно-експедиційні витрати від 26.11.2015 №209, виданій перевізником ФОП ОСОБА_3 зазначені витрати на транспортування до кордону України, проте не виділена експедиторська винагорода, а відповідно до листа Міністерства доходів і зборів від 05.11.2013 №14693/6/99-99-24-02-04-15 плата експедитору за надання ним послуг з організації та забезпечення перевезень імпортованих вантажів на умовах поставки, які передбачають оплату транспортних витрат за рахунок покупця товару, в тому числі в разі надання послуги на всьому шляху прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення, нерозділеної до та після перетину митного кордону України, є частина загальних витрат на транспортування, тому в межах вимог законодавства з питань державної митної справи (зокрема, частини четвертої, десятої статті 58 Митного кодексу України), Податкового кодексу України (пункту 190.1 статті 190) є обов'язковою для включення до бази оподаткування таких товарів;

2) у п. 4.1 договору про надання послуг з супроводження та доставки товарів від 08.12.2014 №08/12/14-М вказано, що замовник зобов'язується надати виконавцю письмову заявку, у якій обумовлюються подробиці транспортування, яку не подано до митного оформлення, натомість подано довідку про транспортно-експедиційні витрати від 26.11.2015 №209, у якій відсутні будь-які посилання на товаро-супровідні документи, відсутній тариф відстані у кілометрах, що не дає можливості ідентифікувати довідку як таку, що відноситься до даної поставки;

3) у п. 4.2 договору про надання послуг з супроводження та доставки товарів від 08.12.2014 №08/12/14-М вказано, що виконавець зобов'язаний вжити заходів щодо страхування майнових інтересів замовника, проте до митного оформлення не подано документів щодо страхування товару;

4) у доповненні-бланку замовлення №67 від 23.11.2015 вказано кількість товару пробка 6UDС7 687 500 штук, хоча фактично відвантажено згідно інвойсу 687 550 штук на таку ж загальну суму.

Рішення про коригування митної вартості товарів №806020002/2015/000145/1 від 09.12.2015 обґрунтоване тим, що позивачем заявлено неповні відомості про митну вартість товару та виявлено розбіжності у документах, що підтверджують митну вартість товару, а саме: у п. 3.1 договору про надання послуг з супроводження та доставки товарів від 24.04.2014 №Т-24/04/2014 між ТОВ «УДК» та ФОП ОСОБА_4 вказано, що перелік наданих послуг, а також вартість послуг узгоджуються сторонами шляхом підписання Заявки встановленої форми, яка є невід'ємною частиною договору, також у п. 3.3 вищевказаного договору зазначено, що вартість послуг виконавця включає в себе компенсацію узгоджених сторонами витрат виконавця, а також винагороду виконавця без ПДВ, проте до митного оформлення не подано Заявку на транспортування, що не дає можливості митному органу визначити усі складові митної вартості.

Натомість, до митного оформлення подано довідку про транспортні витрати від ФОП ОСОБА_4 від 08.12.2015 N908/12, у якій зазначені витрати на транспортування до кордону України, проте не виділена експедиторська винагорода, про яку йдеться у п. 3.3 договору про надання послуг з супроводження та доставки товарів, а відповідно до листа Міністерства доходів і зборів від 05.11.2013 №14693/6/99-99-24-02-04-15 плата експедитору за надання ним послуг з організації та забезпечення перевезень імпортованих вантажів на умовах поставки, які передбачають оплату транспортних витрат за рахунок покупця товару, в тому числі в разі надання послуги на всьому шляху прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення, нерозділеної до та після перетину митного кордону України, є частина загальних витрат на транспортування, тому в межах вимог законодавства з питань державної митної справи (зокрема, частини четвертої, десятої статті 58 Митного кодексу України), Податкового кодексу України (пункту 190.1 статті 190) є обов'язковою для включення до бази оподаткування таких товарів.

Крім того, вищевказана довідка не містить посилань на будь-які товарно-супровідні, не містить тариф відстані у кілометрах, що не дозволяє визнати її як таку, що відноситься до даної поставки.

Рішення про коригування митної вартості товарів №806020002/2015/000151/1 від 23.12.2015 обґрунтоване тим, що позивачем заявлено неповні відомості про митну вартість товару та виявлено розбіжності у документах, що підтверджують митну вартість товару, а саме: у п. 3.2 договору про міжнародні перевозки вантажів автомобільним транспортом від 04.05.2015 за №487/12/03, укладеного між ФОП ОСОБА_5 та корпорацією "Транспортний Союз Донбасса» вказано, що ціни, конкретної поставки (груп однотипних поставок) зазначаються в разових заявка, які є невід'ємною частиною договору, однак дана заявка до митного оформлення не подана.

Також відповідачем встановлно, що у п. 5.1 договору, укладеного між ТОВ "УДК" та ФОП ОСОБА_5 про надання послуг по супроводженню та доставці товарів від 08.12.2014 за №Т- 2/14-м зазначено, що розрахунок за послуги поставки товару здійснюється відповідно до заявок замовника, товаро-транспортних накладних і актів приймання-передачі наданих послуг, підписаних уповноваженими особами сторін, проте до митного оформлення не подано заявку на транспортування, що не дає можливості митному органу визначити усі складові митної вартості.

Натомість, до митного оформлення подано довідку про транспортні витрати від ФОП ОСОБА_5 від 21.12.2015 за №1128, у якій зазначені витрати на транспортування до кордону України, проте не виділена експедиторська винагорода, про яку йдеться у п. 5.1 договору про надання послуг з супроводження та доставки товарів та відповідно до листа Міністерства доходів і зборів від 05.11.2013 №14693/6/99-99-24-02-04-15.

Крім того, вищевказана довідка не містить посилань на тариф відстані у кілометрах, що не дозволяє визнати її як таку, що відноситься до даної поставки.

Наявна у митного органу інформація щодо митної вартості імпортованих товарів призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості. Так, рівень заявленої декларантом митної вартості товару № 1 становить 5,4 дол. США за кг, а рівень митної вартості товару зі схожими характеристиками, оформленого за МД від 18.09.2015 № 806020002/2015/8389, що визнана митним органом, становить 7,14 дол. США за кг. З огляду на відмову декларанта надати додаткові документи під час консультацій та неможливості послідовного застосування інших методів, митну вартість скориговано із застосуванням резервного методу відповідно до ст. 64 Митного кодексу України із урахуванням визнаної митним органом митної вартості згідно МД від 18.09.2015 № 806020002/2015/8389.

Надаючи оцінку доводам митного органу, покладеним в основу спірних рішень, суд враховує наступне.

Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, справлянням митних платежів регулюються положеннями Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI, що набрав чинності з 01.06.2012.

Статтею 49 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Статтею 57 Митного кодексу України встановлено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише в разі, якщо митна вартість не може бути визначна шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно з частиною четвертою статті 58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця (частина п'ята статті 58 Митного кодексу України).

Отже, митною вартістю товарів є сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю.

Судом встановлено, що підставою для відмови в митному оформленні товару та підставою для коригування митної вартості товару Полтавською митницею ДФС визначено невідповідність номера угоди, на підставі якої здійснено поставку, що зазначений у експортній митній декларації країни-відправника (Китайська Народна Республіка), номеру угоди, наданої до митного оформлення.

При цьому відповідач вказав, що метод визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, відповідно до частини другої статті 58 Митного кодексу України не міг бути прийнятий у зв'язку з тим, що використані декларантом відомості не були підтверджені документально.

Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів не може бути прийнятий у зв'язку з відсутністю даних щодо вартості операцій з ідентичними товарами, скоригованими відповідно до комерційних умов поставки та партії товару (кількості).

Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів не може бути прийнятий у зв'язку з відсутністю даних щодо вартості операцій з подібними (аналогічними) товарами, скоригованими відповідно до комерційних умов поставки та партії товару (кількості).

Метод визначення митної вартості на основі віднімання вартості не може бути використаний у зв'язку з відсутністю даних, необхідних для проведення розрахунків.

Метод визначення митної вартості на основі додавання вартості не може бути використаний у зв'язку з відсутністю даних, необхідних для проведення розрахунків.

Судом встановлено, що при декларуванні товару позивач визначив його митну вартість, виходячи саме з ціни договору, що підлягала сплаті згідно бланків-замовлень № 67 від 23.11.2015, №68 01.12.2015 та №69 від 16.12.2015, виставлених рахунків-фактур (інвойсів) № FAC005673 від 23.11.2015, № FAC005726 від 04.12.2015, №FAC005779 від 17.12.2015 та інших документів постачальника, які були подані до митного оформлення.

Відповідно до бланків-замовлень до контракту № 04/02/2013 від 04.02.2013 сторонами визначено умови поставки FCA - Франція, 67120 Дюттленайм, вул. Гутенберг, 8 (Інкотермс 2010).

Згідно із Офіційними правилами тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (Інкотермс) термін FCA (FREE CARRIER (... named place) ФРАНКО-ПЕРЕВІЗНИК (... назва місця) означає, що продавець здійснює поставку товару, який пройшов митне очищення для експорту, шляхом передання призначеному покупцем перевізнику у названому місці. Покупець зобов'язаний за власний рахунок укласти договір перевезення товару від названого місця.

Враховуючи наведене, за умовами контракту № 04/02/2013 від 04.02.2013 та бланків-замовлень № 67 від 23.11.2015, №68 01.12.2015 та №69 від 16.12.2015 позивач (покупець) зобов'язаний був нести витрати із перевезення товару від Франція, 67120 Дюттленайм, вул. Гутенберг, 8 (Інкотермс 2010).

Відповідно до пункту 5 частини 10 статті 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а саме, витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Згідно з пунктом 2 частини 11 статті 58 Митного кодексу України до митної вартості не включаються витрати або кошти за умови виділення їх з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, що документально підтверджені та які піддаються обчисленню, а саме: витрати на транспортування після ввезення.

Беручи до уваги те, що за умовами контракту витрати на транспортування товарів із Франції до місця ввезення на митну територію України не включалися у ціну товару, вказані витрати як складова митної вартості в силу приписів частини 10 статті 58 Митного кодексу України, підлягали додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари. Також відповідно до вимог пункту 6 частини 2 статті 53 Митного кодексу України декларант мав обов'язок подати транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, а згідно із пунктом 1 частини 5 статті 52 Митного кодексу України - декларацію митної вартості.

Матеріалами справи підтверджено, що до митного оформлення позивачем подано транспортний (перевізний) документ - товарно-транспортні накладні CMR № 234022, CMR № 021548, CMR № 0715381 /т. 1 а.с.36, 84, 119/, а також документи, що містили відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів - договір про надання послуг по супроводженню та доставці товарів від 08.12.2014 №Т-08/12/14-М, укладений позивачем із ФОП ОСОБА_5 (перевізник) /т. 1 а.с. 61-65/, договір про надання послуг по супроводженню та доставці товарів від 24.04.2014 №Т-24/04/14, укладений позивачем із ФОП ОСОБА_4 (перевізник) /т. 1 а.с. 99-103/; довідки про транспортні витрати № 209 від 26.11.2015, №1128 від 21.12.2015, видані ФОП ОСОБА_5 /т. 1 а.с. 37, 120/ та довідку про транспортні витрати від 08.12.2015, видану ФОП ОСОБА_4 /т. 1 а.с. 85/.

Згідно заявок № 36 від 23.11.2015, №7 від 27.11.2015, №31 від 17.12.2015 (т. 1, а.с. 162-164) марка та номер транспортних засобів, що здійснювали перевезення вантажу (механічні пробки Первак з логотипом) АА7947АВ/АА1164ХХ, DAF АІ2735ЕО/АІ0591ХК, АА4931ОЕ/ВВ3679ХХ.

Довідками ФОП ОСОБА_5 № 209 від 26.11.2015 повідомлено, що транспортні витрати по перевезенню вантажу автомобілем НОМЕР_1/АА1164ХХ від Дюттленайм 67120, Франція до п/п Ягодин складають 28 600,00 грн.; № 1128 від 21.12.2015 - транспортні витрати автомобіля НОМЕР_2/ВВ3679ХХ по перевезенню вантажу від Дюттленайм 67120, Франція до м. Полтава складають 51 029,79 грн. Страхування товару не проводилось.

Згідно довідки ФОП ОСОБА_4 від 08.12.2015 транспортно-експедиторські витрати по перевезенню вантажу автомобілем НОМЕР_3/АІ0591ХК від Дюттленайм 67120 (Франція) до місця перетину кордону (митний пограничний перехід - Ягодин) складають 28 600,00 грн. Страхування товару не проводилось.

При цьому суд враховує, що автомобілі НОМЕР_4/АА1164ХХ, д.н. НОМЕР_5/ВВ3679ХХ та д.н. НОМЕР_6/АІ0591ХК були вказані у товарно-транспортних накладних CMR № 234022, CMR № 021548, CMR №0715381 відповідно.

Наведене, на думку суду, свідчить про підтвердження віднесення даних поставок до інформації, що містилась при митному декларуванні.

Надання послуг також підтверджується рахунками-фактурами, Актами здачі-приймання робіт (надання послуг) /т. 1, а.с. 165-171/.

Таким чином суд приходить до висновку, що позивачем були надані до митного оформлення транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містили відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, при цьому дозволяли виділити із ціни витрати на транспортування товару після ввезення на територію України.

Посилання митного органу на те, що декларантом не подано транспортний документ згідно вищевказаних договорів про надання послуг по супроводженню та доставці товарів - письмову разову заявку, суд оцінює критично, оскільки даний документ не є транспортним (перевізним) документом, а є документом щодо замовлення послуг з перевезення.

Твердження митного органу про те, що подані позивачем довідки про транспортні витрати неможливо ідентифікувати як транспортні (перевізні) документи по даній поставці, оскільки в них відсутній тариф відстані в кілометрах, суд вважає безпідставними, зважаючи на те, вимога щодо зазначення тарифу відстані у кілометрах у таких документах чинним законодавством не передбачена.

Стосовно зауважень митного органу до бланку-замовлення № 67 від 23.11.2015, в якому вказано кількість товару пробка 6UЮС7 687 500 штук, а фактично відвантажено 687 550 штук на таку ж загальну суму, то суд враховує, що в бланку-замовлення допущено очевидну описку щодо кількості товару, яка жодним чином не може свідчити про наявність розбіжностей у документах.

Матеріалами справи підтверджено, що за поставлені 23.11.2015 Акціонерним товариством спрощеного типу EDARD sas (Франція) товари позивач мав сплатити кошти загалом в розмірі 92256,78 євро. Дана сума коштів є ціною товарів, що визначена у інвойсі від 23.11.2015 № FAC005673 /а.с. 41/

При цьому, як підтверджено калькуляціями ціни виробника вартість механічної пробки код 6UDC7 в кількості 1 000 штук становить 102,10 євро та механічної пробки код 6UDC10 в кількості 1 000 штук становить 85,10 євро.

За придбані товари позивач сплатив Акціонерному товариству спрощеного типу EDARD sas (Франція) грошові кошти, на підтвердження чого до матеріалів справи залучено копії платіжних доручень в іноземній валюті /т. 1 а.с. 190-193/.

В силу положень частини 3 статті 54 Митного кодексу України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до частини 6 статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Частиною 1 статті 55 Митного кодексу України передбачено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Беручи до уваги викладене, зважаючи на те, що у документах позивача були усі відомості, що підтверджували числові значення складових митної вартості товарів, суд приходить до висновку, що у митного органу були відсутні обґрунтовані підстави вважати, що позивачем заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, а відтак і законні підстави для коригування митної вартості товару та відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю .

Також суд враховує, що надані документи за своїм змістом не суперечать один одному, оскільки свідчать про незмінність кількості та ціни товару протягом усього шляху слідування, а тому таких документів було цілком достатньо для визначення митної вартості товарів за основним методом.

Фактів здійснення позивачем на користь постачальника чи третіх осіб будь-яких інших платежів (страхових виплат, транспортних послуг, комісійної чи брокерської винагород тощо) відповідачем не встановлено та суду відповідних доказів не надано.

Посилання митного органу на те, що у наданих до митного оформлення довідках про транспортні витрати не виділена окремо експедиційна винагорода, суд вважає необґрунтованими з огляду на таке.

Відповідно до листа Міністерства доходів і зборів України від 05.11.2013 №14693/6/99-99-24-02-04-15 плата експедитору за надання ним послуг з організації та забезпечення перевезень імпортованих вантажів на умовах поставки, які передбачають оплату транспортних витрат за рахунок покупця товару, в тому числі в разі надання послуги на всьому шляху прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення, нерозділеної до та після перетину митного кордону України, є частина загальних витрат на транспортування, тому в межах вимог законодавства з питань державної митної справи (зокрема, частини четвертої, десятої статті 58 Митного кодексу України), Податкового кодексу України (пункту 190.1 статті 190) є обов'язковою для включення до бази оподаткування таких товарів.

Судом встановлено, що ТОВ "УДК" було включено до бази оподаткування товарів плату за надання послуг з організації та забезпечення перевезень імпортних вантажів на умовах поставки, які передбачають оплату транспортних витрат за рахунок покупця. Вказане підтверджується додатками до митних декларацій /пункт 20 додатку - "Витрати га транспортування до UA"/, який подався до митниці разом із зазначеною митною декларацією.

При цьому, пунктом 5 частини 10 статті 58 Митного кодексу України передбачено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Стосовно зауважень митниці з приводу того, що в у п. 4.2 договору про надання послуг з супроводження та доставки товарів від 08.12.2014 №08/12/14-М вказано, що виконавець зобов'язаний вжити заходів щодо страхування майнових інтересів замовника, проте до митного оформлення не подано документів щодо страхування товару, суд вважає їх безпідставними з огляду на те, що умовами бланку-замовлення від 23.11.2015 № 67 Сторони погодили поставку на умовах FCA згідно з Інкотермс 2010, які не передбачають здійснення страхування, отже, твердження відповідача щодо факту страхування товару не можуть бути взяті судом до уваги.

Крім того, судом встановлено, що у довідках про транспортні витрати експедиторами вказано, що страхування вантажу не проводилося.

З приводу посилань контролюючого органу на відомості про вартість товарів зі схожими характеристиками, ввезеного згідно МД від 18.09.2015 № 806020002/2015/8389, то суд звертає увагу на те, що сама по собі різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю товарів зі схожими характеристиками, що розмитнювались іншою або цією ж особою у попередніх періодах, ще не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів.

Відповідно до частини 2 статті 60 Митного кодексу України під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не однакові за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними.

Відповідачем не надано суду доказів на підтвердження того, що товари, які розмитнювалися позивачем, та оформлені по МД №806020002/2015/010916 від 01.12.2015, №806020002/2015/011224 від 09.12.2015, №806020002/2015/011730 від 23.12.2015 є комерційно взаємозамінними.

З огляду на вищенаведене, посилання відповідача на раніше визнану вартість товару "механічна пробка "Первак" з логотипом призначена для закупорювання пляшок з горілкою - код 6UDС7, 6UDС10" на рівні 7,14 долари США за 1 кг є необґрунтованими.

Таким чином, в ході розгляду справи належними доказами не спростовано твердження позивача, що надані в сукупності документи фактично підтверджують контрактну ціну імпортованого товару та правильність визначення за вказаною ціною його митної вартості на рівні 5,96 доларів США за 1 кг.

Як наслідок, суд дійшов висновку, що митний орган неправомірно відмовив позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом, визначив митну вартість за другорядним методом та прийняв рішення про коригування митної вартості товару, а тому такі рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

В силу частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У відповідності до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, обов'язок щодо доведення правомірності спірних рішень про коригування митної вартості товарів покладено на контролюючий орган як на суб'єкта владних повноважень.

Однак, відповідачем таких доказів суду не надано. Натомість, матеріалами справи підтверджено правомірність визначення позивачем митної вартості товарів на підставі основного методу - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що при прийнятті оскаржених рішень про коригування митної вартості товарів суб'єкт владних повноважень діяв всупереч встановленому законом порядку, необґрунтовано, упереджено, без з'ясування необхідних обставин, що мали значення для прийняття рішення, без дотримання необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямовано це рішення, чим порушив законні інтереси позивача.

Отже позов підлягає задоволенню.

Згідно з частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська дистрибуційна компанія" до Полтавської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішень задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Полтавської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів 01.12.2016 №806020002/2015/000142/2, від 09.12.2016 №806020002/2015/000145/2, від 23.12.2016 №806020002/2015/000151/1.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська дистрибуційна компанія" (код ЄДРПОУ 37310549) за рахунок бюджетних асигнувань Полтавської митниці ДФС (код ЄДРПОУ 38719157) витрати зі сплати судового збору у розмірі 9 382,09 грн (дев'ять тисяч триста вісімдесят дві гривні дев'ять копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 18 липня 2016 року.

Суддя Ф.Ф. Соколенко