Ухвала

від 29.09.2016 по справі 816/435/16

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2016 р.Справа № 816/435/16 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Тацій Л.В.

Суддів: Рєзнікової С.С. , Старостіна В.В.

за участю секретаря судового засідання Струкової Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Полтавської митниці ДФС на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 14.07.2016р. по справі № 816/435/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська дистрибуційна компанія"

до Полтавської митниці ДФС

про визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ТОВ "Українська дистрибуційна компанія", звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Полтавської митниці ДФС, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення Полтавської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 01.12.2016 №806020002/2015/000142/2, від 09.12.2016 №806020002/2015/000145/2, від 23.12.2016 №806020002/2015/000151/1.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 14.07.2016р. адміністративний позов ТОВ "Українська дистрибуційна компанія" задоволено в повному обсязі.

Не погодившись з прийнятою постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, недоведеність обставин, що мають значення для справи.

Відповідно до ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Судом першої інстанції встановлено, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що позивач пройшов передбачену законодавством процедуру державної реєстрації, зареєстроване як юридична особа.

Вказані обставини сторонами визнаються, а тому в силу ч. 3 ст. 72 КАС України не доказуються перед судом.

Між ТОВ "Українська дистрибуційна компанія" (покупець) і Акціонерним товариством спрощеного типу EDARD sas /Франція/ (продавець) 04.02.2013 р. укладено контракт №04/02/2013 (а.с. 20-31. Т.1).

За умовами вказаного контракту продавець продає, а покупець купує механічні пробки Первак з логотипом, на умовах DAP Запорізька область, Запорізький район, с. Хортиця, провулок Сонячний, 5А (Інкотермс 2010), якщо інше не передбачено умовами контракту, відповідними бланками-замовленнями, додатковими угодами до нього, на загальну суму 4000000,00 євро у кількості, по цінах та в терміни поставки згідно бланків-замовлень, які є невід'ємною частиною даного контракту.

Сторонами договру 23.11.2015 р. підписано бланк-замовлення № 67, яким передбачено поставку механічної пробки Первак: код 6UDC7 в кількості 687500 штук по ціні 102,10 євро за 1000 штук та код 6UDC10 в кількості 259 200 штук по ціні 85,10 євро за 1000 штук, вартістю 92 256,78 євро, умови поставки FCA - Франція, 67120 Дюттленайм, вул. Гутенберг, 8 (Інкотермс 2010), строк поставки - не пізніше 23.11.2015 (а.с. 43, т.1).

Також 01.12.2015 сторонами контракту підписано бланк-замовлення № 68, згідно із якого передбачено поставку механічної пробки Первак: код 6UDC10 в кількості 950 400 штук по ціні 85,10 євро за 1000 штук, вартістю 80879,04 євро, умови поставки FCA - Франція, 67120 Дюттленайм, вул. Гутенберг, 8 (Інкотермс 2010), строк поставки - не пізніше 04.12.2015 (а.с. 90, т.1).

Окрім того, сторонами контракту 16.12.2015 підписано бланк-замовлення № 69, згідно із якого передбачено поставку механічної пробки Первак: код 6UDC7 в кількості 288 000 штук по ціні 85,10 євро за 1000 штук та код 6UDC10 в кількості 662 400 штук по ціні 85,10 євро за 1000 штук, вартістю 80 8979,04 євро, умови поставки FCA - Франція, 67120 Дюттленайм, вул. Гутенберг, 8 (Інкотермс 2010), строк поставки - не пізніше 17.12.(а.с. 126, т.1).

З метою здійснення митного контролю та оформлення придбаного ТОВ "УДК" товару декларантом до Полтавської митниці ДФС подано митні декларації №806020002/2015/010916 від 01.12.2015, №806020002/2015/011224 від 09.12.2015, №806020002/2015/011730 від 23.12.2015, разом з пакетами товаросупровідних та комерційних документів.

Під час митного оформлення товару ввезеного на територію України згідно з контрактом від 04.02.2013 №04/02/2013, укладеним з EDARD sas /Франція/, заявлено митну вартість товару за основним методом, тобто за ціною договору, що відображено у ВМД №806020002/2015/010916 від 01.12.2015, №806020002/2015/011224 від 09.12.2015, №806020002/2015/011730 від 23.12.2015 (графа 42 митної декларації).

За результатами розгляду поданих митних декларацій, відповідачем складено рішення про коригування митної вартості, на підставі застосування резервного методу згідно ст. 64 Митного кодексу України: №806020002/2015/000142/2 від 01.12.2015, яким митну вартість визначено в розмірі 6,75 євро/кг - сума збільшеної митної вартості товару склала 111 834,68 євро (2 833 295,70 грн.); №806020002/2015/000145/1 від 09.12.2015, яким митну вартість визначено в розмірі 6,57 євро/кг - сума збільшеної митної вартості товару склала 109 272,24 євро (2 854 934,29 грн.); №806020002/2015/000151/1 від 23.12.2015, яким митну вартість визначено в розмірі 6,5195 євро/кг - сума збільшеної митної вартості товару склала 108 432,32 євро (2 748 804,95 грн.), використавши при цьому як основу для розрахунків раніше визначену митну вартість товару, оформленого за митною декларацією від 18.09.2015 №806020002/2015/8389 (а.с. 7-75, 109-110, 145-146, т.1)/

Не погодившись з вказаними рішенням, позивач оскаржив їх до суду.

З досліджених рішень слідує, що фактичною підставою для їх прийняття митним органом, слугували відображені судження контролюючого органу про порушення позивачем митного законодавства, а саме:

Так, рішення про коригування митної вартості товарів №806020002/2015/000142/2 від 01.12.2015 обґрунтоване тим, що позивачем заявлено неповні відомості про митну вартість товару та виявлено розбіжності у документах, що підтверджують митну вартість товару, а саме: 1) у довідці про транспортно-експедиційні витрати від 26.11.2015 №209, виданій перевізником ФОП ОСОБА_1 зазначені витрати на транспортування до кордону України, проте не виділена експедиторська винагорода, а відповідно до листа Міністерства доходів і зборів від 05.11.2013 №14693/6/99-99-24-02-04-15 плата експедитору за надання ним послуг з організації та забезпечення перевезень імпортованих вантажів на умовах поставки, які передбачають оплату транспортних витрат за рахунок покупця товару, в тому числі в разі надання послуги на всьому шляху прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення, нерозділеної до та після перетину митного кордону України, є частина загальних витрат на транспортування, тому в межах вимог законодавства з питань державної митної справи (зокрема, частини четвертої, десятої статті 58 Митного кодексу України), Податкового кодексу України (пункту 190.1 статті 190) є обов'язковою для включення до бази оподаткування таких товарів; 2) у п. 4.1 договору про надання послуг з супроводження та доставки товарів від 08.12.2014 №08/12/14-М вказано, що замовник зобов'язується надати виконавцю письмову заявку, у якій обумовлюються подробиці транспортування, яку не подано до митного оформлення, натомість подано довідку про транспортно-експедиційні витрати від 26.11.2015 №209, у якій відсутні будь-які посилання на товаро - супровідні документи, відсутній тариф відстані у кілометрах, що не дає можливості ідентифікувати довідку як таку, що відноситься до даної поставки; 3) у п. 4.2 договору про надання послуг з супроводження та доставки товарів від 08.12.2014 №08/12/14-М вказано, що виконавець зобов'язаний вжити заходів щодо страхування майнових інтересів замовника, проте до митного оформлення не подано документів щодо страхування товару; 4) у доповненні-бланку замовлення №67 від 23.11.2015 вказано кількість товару пробка 6UDС7 687 500 штук, хоча фактично відвантажено згідно інвойсу 687 550 штук на таку ж загальну суму.

Рішення про коригування митної вартості товарів №806020002/2015/000145/1 від 09.12.2015 обґрунтоване тим, що позивачем заявлено неповні відомості про митну вартість товару та виявлено розбіжності у документах, що підтверджують митну вартість товару, а саме: у п. 3.1 договору про надання послуг з супроводження та доставки товарів від 24.04.2014 №Т-24/04/2014 між ТОВ "УДК" та ФОП ОСОБА_2 вказано, що перелік наданих послуг, а також вартість послуг узгоджуються сторонами шляхом підписання Заявки встановленої форми, яка є невід'ємною частиною договору, також у п. 3.3 вищевказаного договору зазначено, що вартість послуг виконавця включає в себе компенсацію узгоджених сторонами витрат виконавця, а також винагороду виконавця без ПДВ, проте до митного оформлення не подано Заявку на транспортування, що не дає можливості митному органу визначити усі складові митної вартості.

Натомість, до митного оформлення подано довідку про транспортні витрати від ФОП ОСОБА_2 від 08.12.2015 N908/12, у якій зазначені витрати на транспортування до кордону України, проте не виділена експедиторська винагорода, про яку йдеться у п. 3.3 договору про надання послуг з супроводження та доставки товарів, а відповідно до листа Міністерства доходів і зборів від 05.11.2013 №14693/6/99-99-24-02-04-15 плата експедитору за надання ним послуг з організації та забезпечення перевезень імпортованих вантажів на умовах поставки, які передбачають оплату транспортних витрат за рахунок покупця товару, в тому числі в разі надання послуги на всьому шляху прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення, нерозділеної до та після перетину митного кордону України, є частина загальних витрат на транспортування, тому в межах вимог законодавства з питань державної митної справи (зокрема, частини четвертої, десятої статті 58 Митного кодексу України), Податкового кодексу України (пункту 190.1 статті 190) є обов'язковою для включення до бази оподаткування таких товарів.

Крім того, вищевказана довідка не містить посилань на будь-які товарно-супровідні, не містить тариф відстані у кілометрах, що не дозволяє визнати її як таку, що відноситься до даної поставки.

Рішення про коригування митної вартості товарів №806020002/2015/000151/1 від 23.12.2015 обґрунтоване тим, що позивачем заявлено неповні відомості про митну вартість товару та виявлено розбіжності у документах, що підтверджують митну вартість товару, а саме: у п. 3.2 договору про міжнародні перевозки вантажів автомобільним транспортом від 04.05.2015 за №487/12/03, укладеного між ФОП ОСОБА_3 та корпорацією "Транспортний Союз Донбасса" вказано, що ціни, конкретної поставки (груп однотипних поставок) зазначаються в разових заявка, які є невід'ємною частиною договору, однак дана заявка до митного оформлення не подана.

Також відповідачем встановлно, що у п. 5.1 договору, укладеного між ТОВ "УДК" та ФОП ОСОБА_3 про надання послуг по супроводженню та доставці товарів від 08.12.2014 за №Т- 2/14-м зазначено, що розрахунок за послуги поставки товару здійснюється відповідно до заявок замовника, товаро-транспортних накладних і актів приймання-передачі наданих послуг, підписаних уповноваженими особами сторін, проте до митного оформлення не подано заявку на транспортування, що не дає можливості митному органу визначити усі складові митної вартості.

Натомість, до митного оформлення подано довідку про транспортні витрати від ФОП ОСОБА_3 від 21.12.2015 за №1128, у якій зазначені витрати на транспортування до кордону України, проте не виділена експедиторська винагорода, про яку йдеться у п. 5.1 договору про надання послуг з супроводження та доставки товарів та відповідно до листа Міністерства доходів і зборів від 05.11.2013 №14693/6/99-99-24-02-04-15.

Крім того, вищевказана довідка не містить посилань на тариф відстані у кілометрах, що не дозволяє визнати її як таку, що відноситься до даної поставки.

Наявна у митного органу інформація щодо митної вартості імпортованих товарів призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості. Так, рівень заявленої декларантом митної вартості товару № 1 становить 5,4 дол. США за кг, а рівень митної вартості товару зі схожими характеристиками, оформленого за МД від 18.09.2015 № 806020002/2015/8389, що визнана митним органом, становить 7,14 дол. США за кг. З огляду на відмову декларанта надати додаткові документи під час консультацій та неможливості послідовного застосування інших методів, митну вартість скориговано із застосуванням резервного методу відповідно до ст. 64 Митного кодексу України із урахуванням визнаної митним органом митної вартості згідно МД від 18.09.2015 № 806020002/2015/8389.

На вказані доводи відповідач посилався як у рішеннях, так і в запереченнях на адміністративний позов, поданих до суду першої інстанції, а також і у доводах апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, які покладені суб'єктом владних повноважень в основу спірних правових актів індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, з урахуванням положень ч. 1 ст. 195 КАС України, колегія суддів виходить з наступного.

Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, справлянням митних платежів регулюються положеннями Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI, що набрав чинності з 01.06.2012.

Статтею 49 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ст. 57 Митного кодексу України встановлено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише в разі, якщо митна вартість не може бути визначна шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно з частиною четвертою статті 58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця (частина п'ята статті 58 Митного кодексу України).

Отже, митною вартістю товарів є сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю.

З матеріалів справи судом встаовлено, що підставою для відмови в митному оформленні товару та підставою для коригування митної вартості товару Полтавською митницею ДФС визначено невідповідність номера угоди, на підставі якої здійснено поставку, що зазначений у експортній митній декларації країни-відправника (Китайська Народна Республіка), номеру угоди, наданої до митного оформлення.

При цьому, відповідач вказав, що метод визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, відповідно до частини другої статті 58 Митного кодексу України не міг бути прийнятий у зв'язку з тим, що використані декларантом відомості не були підтверджені документально.

Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів не може бути прийнятий у зв'язку з відсутністю даних щодо вартості операцій з ідентичними товарами, скоригованими відповідно до комерційних умов поставки та партії товару (кількості).

Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів не може бути прийнятий у зв'язку з відсутністю даних щодо вартості операцій з подібними (аналогічними) товарами, скоригованими відповідно до комерційних умов поставки та партії товару (кількості).

Метод визначення митної вартості на основі віднімання вартості не може бути використаний у зв'язку з відсутністю даних, необхідних для проведення розрахунків.

Метод визначення митної вартості на основі додавання вартості не може бути використаний у зв'язку з відсутністю даних, необхідних для проведення розрахунків.

Позивач при декларуванні товару визначив його митну вартість, виходячи саме з ціни договору, що підлягала сплаті згідно бланків-замовлень № 67 від 23.11.2015, №68 01.12.2015 та №69 від 16.12.2015, виставлених рахунків-фактур (інвойсів) № FAC005673 від 23.11.2015, № FAC005726 від 04.12.2015, №FAC005779 від 17.12.2015 та інших документів постачальника, які були подані до митного оформлення.

Відповідно до бланків-замовлень до контракту № 04/02/2013 від 04.02.2013 сторонами визначено умови поставки FCA - Франція, 67120 Дюттленайм, вул. Гутенберг, 8 (Інкотермс 2010).

Згідно із Офіційними правилами тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (Інкотермс) термін FCA (FREE CARRIER (... named place) ФРАНКО-ПЕРЕВІЗНИК (... назва місця) означає, що продавець здійснює поставку товару, який пройшов митне очищення для експорту, шляхом передання призначеному покупцем перевізнику у названому місці. Покупець зобов'язаний за власний рахунок укласти договір перевезення товару від названого місця.

Таким чином, за умовами контракту № 04/02/2013 від 04.02.2013 та бланків-замовлень № 67 від 23.11.2015, №68 01.12.2015 та №69 від 16.12.2015 позивач (покупець) зобов'язаний був нести витрати із перевезення товару від Франція, 67120 Дюттленайм, вул. Гутенберг, 8 (Інкотермс 2010).

Відповідно до пункту 5 частини 10 статті 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а саме, витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Згідно з пунктом 2 частини 11 статті 58 Митного кодексу України до митної вартості не включаються витрати або кошти за умови виділення їх з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, що документально підтверджені та які піддаються обчисленню, а саме: витрати на транспортування після ввезення.

Беручи до уваги те, що за умовами контракту витрати на транспортування товарів із Франції до місця ввезення на митну територію України не включалися у ціну товару, вказані витрати як складова митної вартості в силу приписів частини 10 статті 58 Митного кодексу України, підлягали додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.

Окрім того, відповідно до вимог пункту 6 частини 2 статті 53 Митного кодексу України декларант мав обов'язок подати транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, а згідно із пунктом 1 частини 5 статті 52 Митного кодексу України - декларацію митної вартості.

До митного оформлення позивачем подано транспортний (перевізний) документ - товарно-транспортні накладні CMR № 234022, CMR № 021548, CMR № 0715381 (а.с.36, 84, 119, т.1), а також документи, що містили відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів - договір про надання послуг по супроводженню та доставці товарів від 08.12.2014 №Т-08/12/14-М, укладений позивачем із ФОП ОСОБА_3 (перевізник) (а.с. 61-65, т.1), договір про надання послуг по супроводженню та доставці товарів від 24.04.2014 №Т-24/04/14, укладений позивачем із ФОП ОСОБА_2 (перевізник) (а.с. 99-103, т.1); довідки про транспортні витрати № 209 від 26.11.2015, №1128 від 21.12.2015, видані ФОП ОСОБА_3 (а.с. 37, 120, т.1) та довідку про транспортні витрати від 08.12.2015, видану ФОП ОСОБА_2 (а.с. 85, т.).

Згідно заявок № 36 від 23.11.2015, №7 від 27.11.2015, №31 від 17.12.2015 (т. 1, а.с. 162-164) марка та номер транспортних засобів, що здійснювали перевезення вантажу (механічні пробки Первак з логотипом) НОМЕР_7/НОМЕР_8, DAF НОМЕР_6/НОМЕР_9, НОМЕР_5/НОМЕР_10.

Довідками ФОП ОСОБА_3 № 209 від 26.11.2015 повідомлено, що транспортні витрати по перевезенню вантажу автомобілем НОМЕР_1/НОМЕР_8 від Дюттленайм 67120, Франція до п/п Ягодин складають 28 600,00 грн.; № 1128 від 21.12.2015 - транспортні витрати автомобіля НОМЕР_2/НОМЕР_10 по перевезенню вантажу від Дюттленайм 67120, Франція до м. Полтава складають 51 029,79 грн. Страхування товару не проводилось.

За даними довідки ФОП ОСОБА_2 від 08.12.2015 транспортно-експедиторські витрати по перевезенню вантажу автомобілем НОМЕР_3/НОМЕР_9 від Дюттленайм 67120 (Франція) до місця перетину кордону (митний пограничний перехід - Ягодин) складають 28 600,00 грн. Страхування товару не проводилось.

Колегія суддів враховує, що автомобілі НОМЕР_4/НОМЕР_8, д.н. НОМЕР_5/НОМЕР_10 та д.н. НОМЕР_6/НОМЕР_9 були вказані у товарно-транспортних накладних CMR № 234022, CMR № 021548, CMR №0715381 відповідно, що спростовує доводи контролюючого органу про невіднесення даних поставок до інформації, що містилась при митному декларуванні.

Надання послуг також підтверджується рахунками-фактурами, Актами здачі-приймання робіт (надання послуг) (а.с. 165-171, т.1).

Враховуючи викладені обставини та наявні у матеріалах справи докази, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що позивачем до митного оформлення надані транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містили відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, при цьому дозволяли виділити із ціни витрати на транспортування товару після ввезення на територію України.

Доводи відповідача з приводу того, що декларантом не подано транспортний документ згідно вищевказаних договорів про надання послуг по супроводженню та доставці товарів - письмову разову заявку, суд оцінює критично, оскільки даний документ не є транспортним (перевізним) документом, а є документом щодо замовлення послуг з перевезення.

Твердження митного органу про те, що подані позивачем довідки про транспортні витрати неможливо ідентифікувати як транспортні (перевізні) документи по даній поставці, оскільки в них відсутній тариф відстані в кілометрах, також є безпідставними, зважаючи на те, що вимога щодо зазначення тарифу відстані у кілометрах у таких документах чинним законодавством не передбачена.

Стосовно зауважень митного органу до бланку-замовлення № 67 від 23.11.2015, в якому вказано кількість товару пробка 6UЮС7 687 500 штук, а фактично відвантажено 687 550 штук на таку ж загальну суму, то суд враховує, що в бланку-замовлення допущено очевидну описку щодо кількості товару, яка жодним чином не може свідчити про наявність розбіжностей у документах.

З матеріалів справи судом встановлено, що за поставлені 23.11.2015р. Акціонерним товариством спрощеного типу EDARD sas (Франція) товари позивач мав сплатити кошти загалом в розмірі 92256,78 євро.

Дана сума коштів є ціною товарів, що визначена у інвойсі від 23.11.2015 № FAC005673 (а.с. 41, т.1).

При цьому, як підтверджено калькуляціями ціни виробника вартість механічної пробки код 6UDC7 в кількості 1000 штук становить 102,10 євро та механічної пробки код 6UDC10 в кількості 1000 штук становить 85,10 євро.

За придбані товари позивач сплатив Акціонерному товариству спрощеного типу EDARD sas (Франція) грошові кошти, що пітверджується копіями платіжних доручень в іноземній валюті (а.с. 190-193, т.1)

В силу положень частини 3 статті 54 Митного кодексу України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до частини 6 статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Частиною 1 статті 55 Митного кодексу України передбачено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Беручи до уваги викладене, зважаючи на те, що у документах позивача були усі відомості, що підтверджували числові значення складових митної вартості товарів, суд приходить до висновку, що у митного органу були відсутні обґрунтовані підстави вважати, що позивачем заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, а відтак і законні підстави для коригування митної вартості товару та відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю .

Надані документи за своїм змістом не суперечать один одному, оскільки свідчать про незмінність кількості та ціни товару протягом усього шляху слідування, а тому таких документів було цілком достатньо для визначення митної вартості товарів за основним методом.

Фактів здійснення позивачем на користь постачальника чи третіх осіб будь-яких інших платежів (страхових виплат, транспортних послуг, комісійної чи брокерської винагород тощо) відповідачем не встановлено та суду відповідних доказів не надано.

Доводи відповідача про те, що у наданих до митного оформлення довідках про транспортні витрати не виділена окремо експедиційна винагорода, колегія суддів вважає безпідставними, виходячи з наступного.

Відповідно до листа Міністерства доходів і зборів України від 05.11.2013 №14693/6/99-99-24-02-04-15 плата експедитору за надання ним послуг з організації та забезпечення перевезень імпортованих вантажів на умовах поставки, які передбачають оплату транспортних витрат за рахунок покупця товару, в тому числі в разі надання послуги на всьому шляху прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення, нерозділеної до та після перетину митного кордону України, є частина загальних витрат на транспортування, тому в межах вимог законодавства з питань державної митної справи (зокрема, частини четвертої, десятої статті 58 Митного кодексу України), Податкового кодексу України (пункту 190.1 статті 190) є обов'язковою для включення до бази оподаткування таких товарів.

ТОВ "УДК" включено до бази оподаткування товарів плату за надання послуг з організації та забезпечення перевезень імпортних вантажів на умовах поставки, які передбачають оплату транспортних витрат за рахунок покупця. Вказане підтверджується додатками до митних декларацій /пункт 20 додатку - "Витрати га транспортування до UA"/, який подався до митниці разом із зазначеною митною декларацією.

При цьому, пунктом 5 частини 10 статті 58 Митного кодексу України передбачено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

З приводу доводів відповідача про те, що у п. 4.2 договору про надання послуг з супроводження та доставки товарів від 08.12.2014 №08/12/14-М вказано, що виконавець зобов'язаний вжити заходів щодо страхування майнових інтересів замовника, проте до митного оформлення не подано документів щодо страхування товару, колегія суддів зазначає наступне.

Умовами бланку-замовлення від 23.11.2015 № 67 сторони контракту погодили поставку на умовах FCA згідно з Інкотермс 2010, які не передбачають здійснення страхування, отже, твердження відповідача щодо факту страхування товару не можуть бути взяті судом до уваги.

Крім того, з матеріалів справи судом встановлено, що у довідках про транспортні витрати експедиторами вказано, що страхування вантажу не проводилося.

З приводу посилань контролюючого органу на відомості про вартість товарів зі схожими характеристиками, ввезеного згідно МД від 18.09.2015 № 806020002/2015/8389, колегія суддів зазначає наступне.

Сама по собі різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю товарів зі схожими характеристиками, що розмитнювались іншою або цією ж особою у попередніх періодах, не може свідчити про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів.

Відповідно до частини 2 статті 60 Митного кодексу України під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не однакові за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними.

Відповідачем не надано суду доказів на підтвердження того, що товари, які розмитнювалися позивачем, та оформлені по МД №806020002/2015/010916 від 01.12.2015, №806020002/2015/011224 від 09.12.2015, №806020002/2015/011730 від 23.12.2015 є комерційно взаємозамінними.

З огляду на вищенаведене, посилання відповідача на раніше визнану вартість товару "механічна пробка "Первак" з логотипом призначена для закупорювання пляшок з горілкою - код 6UDС7, 6UDС10" на рівні 7,14 долари США за 1 кг є необґрунтованими.

Виходячи з наведеного, колегія суддів зазначає, що в ході розгляду справи належними доказами не спростовано твердження позивача, що надані в сукупності документи фактично підтверджують контрактну ціну імпортованого товару та правильність визначення за вказаною ціною його митної вартості на рівні 5,96 доларів США за 1 кг.

Окрім того, з приводу доводів апеляційної скарги по порушення позивачем приписів ст. 99 КАС України, а також порушення судом першої інстанції норм процесуального права при вирішенні питання про визнання причин попуску строку на звернення до суду поважними, у зв'язку з не викладенням окремим судовим рішення вказаного питання, колегія суддів зазначає наступне.

З матеріалів справи судом встановлено, що у судовому засіданні 14.07.2016 представником відповідача заявлено клопотання про залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку із пропуском встановлених ст. 99 КАС України строків звернення до адміністративного суду.

Такий строк позивачем, на думку представника відповідача, пропущено, оскільки декларанту листи митниці №64/10/16-70-25 направлено 24.02.2016. Вказаний лист, як вказав відповідач, слід вважати рішенням про відмову у задоволенні скарги на рішення про коригування митної вартості товарів від 01.12.2016 №806020002/2015/000142/2, від 09.12.2016 №806020002/2015/000145/2, від 23.12.2016 №806020002/2015/000151/1.

Згідно ч. 1,2 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 4 ст. 99 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, то для звернення до адміністративного суду встановлюється місячний строк, який обчислюється з дня, коли позивач дізнався про рішення суб'єкта владних повноважень за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.

При цьому представник відповідача посилається на те, що позивач на підставі ст. 55 МК України надав до митного органу додаткові документи для підтвердження митної вартості та відповідно скористався правом досудового порядку вирішення спору.

Суд, вирішуючи клопотання відповідача, дійшов висновку про необґрунтованість доводів митного органу про те, що передбачена ст. 55 МК України форма перегляду рішення митного органу є досудовим порядком вирішення спору.

Колегія суддів погоджується з наведеним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Підпунктом "б" п. 5 ч. 2 ст. 55 МК України передбачено, що прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, в тому числі інформацію про право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Статтею 24 глави 4 МК України передбачено, що кожна особа має право оскаржити рішення, дії або бездіяльність органів доходів і зборів, їх посадових осіб та інших працівників, якщо вважає, що цими рішеннями, діями або бездіяльністю порушено її права, свободи чи інтереси.

Порядок оскарження, вимоги до форми та змісту скарг, строки їх подання, порядок і строки їх розгляду, особливості розгляду врегульовані ст. ст. 25-28 глави 4 МК України.

Отже, саме передбачений главою 4 МК України механізм оскарження рішень митних органів вважається досудовим порядком вирішення спорів у розумінні ч. 4 ст. 99 КАС України.

У випадку якщо декларант скористався передбаченим главою 4 МК України порядком оскарження рішень митних органів, при зверненні до суду застосовується передбачений ч. 4 ст. 99 КАС України місячний строк звернення до суду.

Натомість встановлений ст. 55 МК України порядок перегляду стосується лише рішень митних органів про коригування заявленої митної вартості товарів, та застосовується у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи тільки із рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів та в тому разі коли за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи митниця випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів (ч. 7 ст. 55 МК України).

Протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати органу доходів і зборів додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються (ч.8 ст. 55 МК України).

Частиною 9 ст. 55 МК України передбачено, що у разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів орган доходів і зборів розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом.

Тобто це вид перегляду власного рішення про коригування митної вартості із урахуванням додаткових документів, які не подавалися разом із митною декларацією.

Окрім того, досудовий порядок повинен передбачати, в тому числі, можливість оскарження рішень в порядку підлеглості до вищестоящих органів, а отримана позивачем відповідь (лист №64/10/16-70-25 від 24.02.2016) предметом оскарження бути не може.

Таким чином, колегія суддів погоджується в повній мірі з висновком суду першої інстанції про те, що ототожнювати зазначений спосіб перегляду рішення із досудовим порядком вирішення спорів немає підстав.

Щодо встановленого ч. 2 ст. 99 КАС України загального шестимісячного строку звернення до суду, то такого позивач дотримався, що не заперечувалось відповідачем.

З огляду на викладене, суд дійшов до висновку, що позивачем не пропущено строк звернення до суду з даним позовом. Вказане клопотання вирішено судом у постанові.

Відповідно до п. 16 ч. 4 ст. 160 КАС України окремим документом викладаються ухвали з питань залишення позовної заяви без розгляду.

Клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, вирішено судом за результатами розгляду справи, а окрім того не є підставою, передбаченою ст. 202 КАС України, для скасування постанови.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують з підстав, наведених вище.

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції підтверджує, що постанова суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Полтавської митниці ДФС залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 14.07.2016р. по справі № 816/435/16 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Тацій Л.В. Судді Рєзнікова С.С. Старостін В.В. Повний текст ухвали виготовлений 04.10.2016 р.