Ухвала

від 12.07.2016 по справі 804/13288/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

01029, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 5

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"12" липня 2016 р. К/800/7201/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: головуючого суддіБорисенко І.В. суддів Кошіля В.В. Моторного О.А. розглянувши в порядку письмового провадження

касаційну скаргуКриворізької центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постановуДніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11.12.2014

у справі№ 804/13288/13-а за позовомПриватного підприємства «Ремтехснаб» доКриворізької центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області провизнання протиправними наказу та дій ,-

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Ремтехснаб» звернулось до суду з адміністративним позовом до Криворізької центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, в якому просить:

- визнати протиправним наказ Криворізької центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 27.08.2013 №209 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки приватного підприємства «Ремтехснаб» (код ЄДРПОУ 24246190) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства України під час здійснення взаємовідносин з суб'єктами господарської діяльності за лютий, травень та жовтень 2012 року»;

- визнати протиправними дії Криворізької центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області по проведенню на підставі наказу Криворізької центральної об'єднаної державної податкової інспекції головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 27.08.2013 року № 209 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки приватного підприємства «Ремтехснаб» (код ЄДРПОУ 24246190) документальної позапланової невиїзної перевірки приватного підприємства «Ремтехснаб» (код ЄДРПОУ 24246190) за період лютий, травень, жовтень 2012 року;

- визнати протиправними дії Криворізької центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, по проведенню документальної позапланової невиїзної перевірки приватного підприємства «Ремтехснаб» (код ЄДРПОУ 24246190) за періоди грудень 2011 року, березень, квітень, червень, липень, серпень 2012 року згідно акту Криворізької центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 10.09.13 №528/22-01/24246091 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки приватного підприємства «Ремтехснаб» (код за ЄДРПОУ 24246190), з питань дотримання вимог податкового законодавства під час взаємовідносин з суб'єктами господарської діяльності за період, лютий, травень, жовтень 2012 року».

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.11.2013 у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11.12.2014 постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.11.2013 скасовано, позов задоволено частково, визнано протиправним та скасовано наказ Криворізької центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області в частині призначення перевірки за жовтень 2012 року, в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями суду апеляційної інстанції, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить його скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції, оскільки вважає, що постанову суду апеляційної інстанції було прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до п.1 ч.1 ст.222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги, з огляду на таке.

Відповідно до ч.1 ст.220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами попередніх інстанцій встановлено та з матеріалів справи вбачається наступне:

- позивачу направлено відповідачем запити про надання документів та письмових пояснень від 18.06.2012 №4724/10/231, від 18.06.2013 №8177/10/152, 22.07.2013 №890/10/04-81-15-01;

- відповідачем проведено позапланову невиїзну перевірку позивача з питання дотримання вимог податкового законодавства України під час здійснення взаємовідносин з суб'єктами господарювання за лютий, травень та жовтень 2012 року на підставі наказу Криворізької центральної ОДПІ №209 від 27.08.2013 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Ремтехснаб» (код ЄДРПОУ 24246190)» та повідомлення №132/2224246190 від 27.08.2013, які вручено до початку проведення перевірки провідному інженеру підприємства Буцу М.М. 28.08.2013;

- за результатами перевірки складено акт №528/22-01/24246109 від 10.09.2013.

Вважаючи протиправними названий наказ №209 від 27.08.2013 та дії щодо проведення перевірки, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що проведення відповідачем документальної позапланової невиїзної перевірки позивача на підставі наказу на проведення перевірки №209 від 27.08.2013 та повідомлення про проведення перевірки №132/22/24246190 від 27.08.2013 є правомірним.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позов частково, суд апеляційної інстанції виходив з того, що призначення перевірки позивача за період жовтень 2012 року не відповідає вимогам п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, оскільки надіслані відповідачем запити від 18.06.2012, від 23.06.2012 не стосуються жовтня 2012 року.

Відмовляючи в задоволенні позову в іншій частині позовних вимог, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що в іншій частині спірний наказ відповідачем прийнято правомірно. Крім того, суд виходив з того, що заявляючи вимоги про визнання дій податкового органу протиправними, позивач вимагає здійснення судового захисту у спосіб, що не передбачений КАС України.

Колегія суддів касаційної інстанції такі висновки судів попередніх інстанцій вважає передчасними, як такими, що зроблені без всебічного та об'єктивного дослідження усіх обставин справи, з огляду на таке.

Звертаючись до адміністративного суду з вимогами про визнання протиправними дій контролюючого органу, позивач скористався гарантованим Конституцією України правом на звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод.

Дане право закріплене і в ч.1 ст.6 Кодексу адміністративного суду України, в якій зазначено, що кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Крім того, відповідно до ст.2, п.1 ч.1 ст.17 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод.

Із наведених норм права випливає, що позивач на власний розсуд визначає, чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень.

Проте, ці рішення, дія або бездіяльність у будь-якому випадку повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів касаційної інстанції вважає помилковим висновок суду апеляційної інстанції про те, що оскарження позивачем дій податкового органу щодо проведення перевірки є вимогою про здійснення судового захисту не у спосіб, що передбачений КАС України.

Таким чином, під час нового розгляду справи судам необхідно дослідити відповідні обставини та встановити, чи впливають оскаржувані позивачем дії податкового органу безпосередньо на права та обов'язки позивача, чи порушені права позивача (за захистом яких він звернувся до суду) та чи порушені вони саме вчиненням відповідачем дій щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача.

Згідно пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом (пп.75.1.2 п.75 ст.75 названого Кодексу).

Документальна позапланова перевірка здійснюється за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту (пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 названого Кодексу, у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин).

Отже, виявлені факти, які свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, можуть бути підставою для проведення перевірки лише у випадку, коли сумніви не усунуті наданими поясненнями та документальними підтвердженнями.

За таких обставин у контролюючого органу є право на оцінку пояснень і їх документальних підтверджень. Якщо ці пояснення не обґрунтовані або документально не підтверджені, перевірка може бути призначена.

Отже, наведеними нормами Податкового кодексу України, з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, встановлені умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок. Лише їх дотримання може бути належною підставою наказу про проведення перевірки.

З наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку. Невиконання вимог пп.78.1.1 п.78.1 ст.78, п.79.2 ст.79 Податкового кодексу України призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Вищезазначені висновки узгоджуються з позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 27.01.2015 по справі №21-425а14.

Відповідно до ст.138 КАС України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Для встановлення обставин, зазначених у частині першій цієї статті, у судовому засіданні заслуховуються пояснення осіб, які беруть участь у справі, показання свідків, досліджуються письмові та речові докази, у тому числі носії інформації із записаною на них інформацією, висновки експертів.

Як вбачається з матеріалів справи, при розгляді справи суди попередніх інстанцій, в порушення вимог процесуального законодавства, не надали правової оцінки доводам позивача про те, що надіслані відповідачем листи №4724/10/321 від 18.06.2012 «Про надання документів та письмових пояснень», №8177/10/152 від 23.06.2013 «Про надання документів та письмових пояснень», №890/10/04-81-15-01 від 22.07.2013 «Повідомлення про податковий ризик» оформлені неналежним чином, а саме: зміст вказаних запитів не містить викладення жодних фактів порушення позивачем вимог податкового чи іншого законодавства; відсутні посилання на підстави надіслання такого запиту, передбачені п.73.3 ст.73 Податкового кодексу України.

Також, судами не надано правової оцінки обставинам справи щодо того, чи є вищезазначені листи запитами про подання інформації в розумінні п.73.3 ст.73 названого Кодексу, складеними у відповідності до передбачених податковим законодавством вимог, ненадання відповіді на які та/або надання не обґрунтованих пояснень (не підтверджених документально) має правовим наслідком призначення перевірки на підставі пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 названого Кодексу.

Вищевказані обставини та фактичні дані залишилися поза межами дослідження судами першої та апеляційної інстанцій, що, з урахуванням повноважень касаційного суду (які не дають касаційній інстанції права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні), виключає можливість перевірити Вищим адміністративним судом України правильність висновків судів попередніх інстанцій по суті спору в оскаржуваній частині.

Відповідно до ч.2 ст.227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

З огляду на викладене, а також враховуючи той факт, що судами попередніх інстанцій не було з'ясовано належним чином обставини справи, у той час як їх встановлення впливає на правильність вирішення спору, ухвалені у справі судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи судам слід взяти до уваги вищевикладене, встановити повно і правильно фактичні обставини відповідно до заявлених позовних вимог та предмету доказування у справі та, в залежності від встановленого й у відповідності до норм матеріального та процесуального права, вирішити даний спір.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 227, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Криворізької центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області задовольнити частково.

2. Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11.12.2014 та постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.11.2013 скасувати та справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

3. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І.В. Борисенко СуддіВ.В. Кошіль О.А. Моторний