Ухвала

від 12.07.2016 по справі 803/2833/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 липня 2016 року м. Київ К/800/33428/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого судді - Черпіцької Л.Т. Суддів -Розваляєвої Т.С. Маслія В.І. при секретарі -Гуловій О.І. за участю представників:ГПУ - Атаманюк І.О. Ягодинської митниці - Корчинська М.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргоюЯгодинської митниці напостанову Волинського окружного адміністративного суду від 06.02.2014р. та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 29.05.2014р. у справі№ 803/2833/13-а за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Клеодора-М» до 1. Ягодинської митниці, 2. Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області за участюПрокурора Волинської області провизнання дій неправомірними, про скасування рішення про коригування митної вартості, картки відмови в прийнятті митної декларації, та стягнення надмірно сплачених платежів ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся з позовом про визнання дій неправомірними, скасування рішення про коригування митної вартості від 9 грудня 2013 року №205000006/2013/000128/1, картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 10 грудня 2013 року №205000004/2013/00010 та стягнення надмірно сплаченої суми митних платежів в розмірі 23 410,08 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на протиправність дій митниці щодо самостійного визначення митної вартості та необґрунтованим витребуванням у позивача додаткових документів щодо підтвердження митної вартості товару.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 06.02.2014р., залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 29.05.2014р., позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Ягодинської митниці про коригування митної вартості від 9 грудня 2013 року за №205000006/2013/000128/1. Визнано протиправним та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Ягодинської митниці від 10 грудня 2013 року за №205000004/2013/00010. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

На постанову Волинського окружного адміністративного суду від 06.02.2014р. та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 29.05.2014р. надійшла касаційна скарга Ягодинської митниці, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, ставиться питання про їх скасування та прийняття нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

За змістом частини 2 статті 220 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем 29 листопада 2013 року до підрозділу митного оформлення митного поста «Ковель» через представника-декларанта було подано для митного оформлення кузов до легкового автомобіля MERCEDES BENZ, модель W221, що використовувався, 2001 року випуску, номер кузова: WDD 2211761А413982, тип кузова - седан, чорного кольору, придбаний позивачем згідно контракту купівлі-продажу №01-09/02 від 2 вересня 2013 року за ціною 20 010 євро.

Декларантом для митного оформлення товару були подані: уніфікована митна квитанція МД-1 серії 20502Е від 25 листопада 2013 року; картка обліку особи, яка здійснює операції з товарами №205/2012/0000447 від 28 листопада 2012 року; висновок експертного дослідження №10747 від 26 листопада 2013 року; рахунок-фактура (інвойс) №2336К від 25 листопада 2013 року; контракт №01-09/02 від 2 вересня 2013 року; специфікація №2336К від 25 листопада 2013 року до контракту №01-09/02 від 2 вересня 2013 року; довідка про проведення декларування валютних цінностей, доходів та майна, що належать резиденту України і знаходяться за її межами від 1 жовтня 2013 року; рішення державного підприємства «Волинський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» (далі - ДП «Волинський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації») №3214д/2-5 від 26 листопада 2013 року; рішення ДП «Волинський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» №3449д/2-5 від 1 листопада 2013 року; інформація про позитивні результати здійснення санітарно-епідеміологічного контролю товару від 25 листопада 2013 року; копія сторінки 1090 із каталогу SchwackeListe 08/13.

В графах 12 та 45 ВМД №205060000/2013/028313 від 29 листопада 2013 року декларантом вказано митну вартість товару у розмірі 20 010 євро. або 217 716 грн. 28 коп. (по курсу НБУ станом на 29 листопада 2013 року 10,864086 грн./євро), за другорядним методом визначення митної вартості - за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, що передбачений статтею 60 Митного кодексу України.

На підставі частини шостої статті 54 Митного кодексу України Ягодинською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості від 9 грудня 2013 року №205000006/2013/000128/1, яким встановлено митну вартість товару на рівні 26 680 євро, що становить 292 626,11 грн. по курсу НБУ станом на 10 грудня 2013 року.

Митну вартість визначено Ягодинською митницею за резервним методом згідно із статтею 64 Митного кодексу України на підставі Методики товарознавчої експертизи із врахуванням каталогу SchwackeListe 08/13.

Декларанту був наданий перелік додаткових документів, на підставі яких митна вартість може бути визначена, а саме: копія декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

10 грудня 2013 року Ягодинською митницею було відмовлено у митному оформленні товару та видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №205000004/2013/00010. Різниця між митною вартістю визначеною відповідачем та митною вартістю визначеною декларантом за другорядним методом склала 6 670 євро.

10 грудня 2013 року позивачем через декларанта подано нову ВМД №205060000/2013/029224 вказавши у графах 12 та 45 якої, митну вартість, визначену органом доходів і зборів. Митне оформлення проведено за резервним методом із застосуванням гарантійних зобов'язань - грошової застави.

Отже, предметом даного спору є правомірність визначення митної вартості товару.

Розглядаючи справу та задовольняючи позовні вимоги суди дійшли висновку, що подані позивачем документи для митного оформлення товару дають змогу встановити митну вартість товару, а митним органом не надано належного обґрунтування причин їх неврахування для встановлення митної вартості товару.

Колегія суддів погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для задоволення позову, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 49 Митного кодексу України від 13.03.2012р. (далі - МК України) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 54 Митного кодексу України митний орган під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Статтею 53 МК України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно із ч.3 ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Аналіз даної норми дає змогу виокремити наступні обставини, за наявності яких митний орган має право зобов'язати декларанта подати додаткові документи для підтвердження митної вартості: 1) наявність розбіжностей між окремими документами; 2) наявність ознак підробки певних документів; 3) відсутність достатніх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Висновок митного органу щодо наявності даних обставин повинен бути обґрунтованими та підтверджений відповідними доказами. Так, встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Згідно з ч.1 ст.54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Статтею 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

Судами встановлено, що декларуючи договірну вартість товару згідно із ВМД від 29 листопада 2013 року №205060000/2013/028313, тобто, за другорядним методом за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, встановленим статтею 60 Митного кодексу України, позивач керувався: контрактом №01-09/02 від 2 вересня 2013 року: інформацією з каталогу SchwackeListe 08/13 стор. 1090, згідно якого вартість автомобіля марки MERCEDES BENZ, моделі W 221, 2011 року випуску становить 33 350 євро; висновком експертного дослідження №10747 від 26 листопада 2013 року; висновком експертного авторизованого дослідження №8546 від 6 грудня 2013 року; ВМД №205060000/2013/021818 від 23 серпня 2013 року; ВМД №205060000/2013/019987 від 7 серпня 2013 року.

Аналізуючи наведене, колегія суддів погоджується з судом першої та апеляційної інстанцій, що подані позивачем документи для митного оформлення товару дають змогу встановити митну вартість товару, а митним органом в свою чергу не надано належного обґрунтування причин їх неврахування для встановлення митної вартості товару.

Отже, відповідач не надав доказів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.

Таким чином, суди дійшли вірного висновку щодо протиправності рішення про коригування митної вартості товарів.

За таких обставин судова колегія дійшла висновку, що при вирішенні справи судами першої та апеляційної інстанцій вірно застосовані норми матеріального та процесуального права. Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують. За таких обставин підстав для задоволення касаційної скарги судова колегія не вбачає.

Згідно із ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Ягодинської митниці залишити без задоволення.

Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 06.02.2014р. та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 29.05.2014р. залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута в порядку ст.ст. 235-239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: