Ухвала

від 11.11.2015 по справі 923/1508/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

У Х В А Л А

"11" листопада 2015 р. Справа № 923/1508/15

Господарський суд Херсонської області у складі судді Пінтеліної Т.Г. при секретарі Литвиненко Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом: Селянського (фермерського) господарства "Каховське" , ідентифікаційний код 24751455, місцезнаходження с. Коробки, Каховського р-ну, Херсонської області

до: Товариства з додатковою відповідальністю "Ім.Латиських стрільців" ідентифікаційний код 05396764, місцезнаходження смт. Маячка, Цюрупинського р-ну, Херсонської області

про стягнення шкоди, завданої самовільним зайняттям земельної ділянки

за участі представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 дов. б/н від 01.07.2015р.

від відповідача: ОСОБА_2 дов. № 29 від 01.09.2015р.

в с т а н о в и в:

Селянське (фермерське) господарства "Каховське" (надалі - Позивач) звернулось до господарського суду Херсонської області з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю "Ім. Латиських стрільців" (надалі - Відповідач) про стягнення шкоди 14157,16грн., завданої самовільним зайняттям земельної ділянки.

Ухвалою від 31 серпня 2015р. суд прийняв позовну заяву, порушив провадження у справі та призначив справу до розгляду. До суду від позивача надійшло клопотання про витребування доказів - витребувати у Цюрупинської районної державної адміністрації Херсонської області Акт визначення розміру збитків, а саме неодержаних доходів які би могло отримати СФГ "Каховське" в 2014р., із земельної ділянки площею 12,8 га, в разі використання її для вирощування соняшника і які СФГ "Каховське" не одержало внаслідок неправомірних дій з боку ТДВ "ім. Латиських стрільців" визначених за процедурою, передбаченою Порядком визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.93 № 284.

Згідно роз'яснень Пленуму Вищого господарського суду України в п. 3.7 Постанови "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" 17.05.2011 № 6, власники землі та землекористувачі мають право на захист своїх прав шляхом стягнення збитків з особи, яка вчинила неправомірні дії щодо відповідних земельних ділянок, у випадках, встановлених главою 24 ЗК України, та за процедурою, передбаченою Порядком визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.93 № 284.

Ухвалою від 27.10.2015р. суд витребував у Цюрупинської районної державної адміністрації Херсонської області Акт визначення розміру збитків, а саме неодержаних доходів які би могло отримати СФГ "Каховське" в 2014р., із земельної ділянки площею 12,8 га, в разі використання її для вирощування соняшника і які СФГ "Каховське" не одержало внаслідок неправомірних дій з боку ТДВ "ім. Латиських стрільців" визначених за процедурою, передбаченою Порядком визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.93 № 284, зобов'язавши надати витребувані відомості до 09.11.2015р.

Цією ж ухвалою суд уповноважив представника СФГ "Каховське" ОСОБА_1 (дов. б/н від 01.07.2015р.) на отримання витребуваних документів від Цюрупинської районної державної адміністрації Херсонської області.

В судовому засіданні 11.11.2015р. представник Позивача надав до суду копію листа Цюрупинської районної державної адміністрації від 04.11.2015р. № 01-28/7-3704, яким відмовило у наданні витребуваних судом документів, посилаючись на відсутність повноважень визначення розміру шкоди.

10.11.2015р. Позивачем подано заяву про збільшення позовних вимог, призначення судової експертизи та зупинення провадження у справі.

Відповідно до ст.22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог, отже, суд приймає заяву Позивача про збільшення позовних вимог, призначення судової експертизи та зупинення провадження у справі та надалі розглядає справу з урахуванням цієї заяви.

Стаття 4-3 ГПК України встановлює, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Принцип змагальності є визначальним принципом судового процесу взагалі та господарського зокрема. Відповідно до ст. 129 Конституції України змагальність віднесено до основних засад судочинства.

Змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності власної правової позиції. Спір повинен вирішуватися на користь тієї сторони, яка за допомогою відповідних процесуальних засобів переконала суд в обґрунтованості своїх вимог чи заперечень. Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи обстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі. Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Принцип змагальності передбачає покладання тягаря доказування на сторони, покладання на них відповідальності за доведеність їхніх вимог чи заперечень, звільнення суду від обов'язку збирання доказів.

Принцип змагальності вимагає від сторін ініціативи та активності в реалізації їхніх процесуальних прав, тобто обумовлює мотивацію поведінки сторін під час розгляду справи. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, активно впливають на судову діяльність, оскільки їхні розпорядчі волевиявлення можуть бути обов'язковими для суду.

За таких обставин суд відкладає розгляд справи.

Разом з тим, суд звертає увагу учасників провадження на необхідність добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до усіх учасників провадження, вживати заходів до всебічного, повного та об’єктивного дослідження усіх обставин справи, не спричинювати судову тяганину.

В судовому засіданні представником Відповідача заявлено клопотання про відкладення розгляду справи для належного вивчення поданої Позивачем заяви, підготовкою своїх зауважень та заперечень та про розгляд справи у розумні строки. З метою законного, повного та всебічного розгляду справи суд зазначає наступне.

Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Європейської конвенції з прав людини), прийнятої Радою Європи 4 листопада 1950 року , встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Виходячи з практики Європейського суду з прав людини, справи мають бути розглянути впродовж розумного строку.

В поняття "розумний строк" розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. Право на справедливий судовий розгляд включає в себе право на доступ до суду та право на доступ до правосуддя в широкому розумінні.

Чинні міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України згідно зі ст. 9 Конституції України. Пріоритетність застосування норм таких міжнародних договорів у господарському процесі встановлена ч.3 ст.4 ГПК України.

Відповідно до Закону "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основних свобод" від 17.07.1997 р. дана Конвенція та Протоколи до неї №2,4,7,11 є частиною національного законодавства України.

Відповідно до ст. 17 Закону "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ як джерело права Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини.

Конвенція на відміну від національного законодавства України не запроваджує чітких строків розгляду справи, проте посилання на строк містить ст. 6 Конвенції, яка постулює дефініцію розумного строку розгляду справи.

Критерій розумності строку розгляду справи також наведений в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 18.11.2003 р. №01-8/1427 (зі змінами та доповненнями, внесеними в останнє інформаційним листом ВГСУ від 24.07.2008р. №01-8/451). У цьому листі зазначено: "Критеріями оцінки розгляду справи упродовж розумного строку є складність справи, поведінка учасників процесу і поведінка державних органів (суду), важливість справи для заявника".

Визначаючи ці критерії, ВГСУ посилається на рішення Європейського суду з прав людини у справі "Красношапка проти України" № 23786/02 від 30.11.2006 р. (§ 51).

Таким чином, норми ГПК України щодо строків розгляду справи не узгоджуються з нормами Конвенції про захист прав людини і основних свобод, яка є частиною національного законодавства і має пріоритет над національним законодавством, та із практикою Європейського суду з прав людини, яку суди мають використовувати як джерело права при вирішенні спорів.

Аналізуючи практику Європейського суду з прав людини, можна дійти висновку, що критерії оцінки розумності строку розгляду справи має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття розумності строку розгляду справи можна застосовувати, коли стороною у спорі є орган державної влади.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, одним із основних завдань господарського судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Керуючись Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод (Європейської конвенції з прав людини), ст.ст.77, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ухвалив:

1. Розгляд справи здійснити у розумні строки, з урахуванням приписів Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Європейської конвенції з прав людини).

2. Розгляд справи відкласти. Призначити розгляд справи на "18" листопада 2015 р. о 10:00 год. за адресою: м. Херсон, вул. Горького, 18, каб. № 211

3. Явку в засідання представників сторін з доказами про повноваження, визначеними ст. 28 ГПК України, визнати обов'язковою.

4. Ухвалу надіслати сторонам.

Суддя Т.Г. Пінтеліна