Ухвала

від 12.07.2016 по справі 200/11097/16-ц

БАБУШКІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 200/11097/16-ц

Провадження №2/200/3339/16

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 липня 2016 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська у складі: головуючого-судді Єлісєєвої Т.Ю.

при секретарі Кузьминій С.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Т-ФАКТОР» до ОСОБА_1 про застосування наслідків нікчемного правочину та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Т-ФАКТОР» про визнання договорів дійсними та визнання права власності, -

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «Т-ФАКТОР» звернулось до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину. В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на те, що 01 листопада 2012 року ОСОБА_2 та Відповідач уклали Договір про відступлення права вимоги № 01/11/12, відповідно до якого ОСОБА_2 передав Відповідачу право вимоги до Позивача за Договором № 03/11 підряду на капітальне будівництво від 03 листопада 2010 року, який укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Українська будівельно-промислова компанія» та Позивачем.

В забезпечення виконання зобов'язань Позивача за Договором підряду, між Позивачем та Відповідачем, було укладено Договір іпотеки від 01 листопада 2012 року (далі - Договір іпотеки), відповідно до якого Позивач передав в іпотеку Відповідачу об'єкт незавершеного будівництва, а саме об'єкт незавершеного будівництва багатоквартирного 301 кв. житлового будинку з вбудованими приміщеннями соціально-культурної сфери, розташований за адресою: Київська обл., м. Бровари, вул. Черняховського, буд. 21б, розташований на земельній ділянці кадастровий номер 3210600000000300535, Предмет іпотеки.

01 вересня 2013 року між Позивачем та Відповідачем було укладено Договір про задоволення вимог іпотекодержателя (далі - Договір про задоволення вимог іпотекодержателя), відповідно до якого Відповідач задовольнив забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на Предмет іпотеки, зокрема, Позивач передав, а Відповідач прийняв у власність належне Позивачу майно - об'єкт незавершеного будівництва, а саме об'єкт незавершеного будівництва багатоквартирного 301 кв. житлового будинку з вбудованими приміщеннями соціально-культурної сфери, розташований за адресою: Київська обл., м. Бровари, вул. Черняховського, буд. 21б, розташований на земельній ділянці кадастровий номер 3210600000000300535.

Оскільки Договір іпотеки та Договір про задоволення вимог іпотекодержателя були укладені в простій письмовій формі, в порушення вимог ч. 1 ст. 220, ч. 1 ст. 577 ЦК України, ч. 1 ст. 18, ч. 1 ст. 36 Закону України «Про іпотеку» щодо нотаріальної форми таких договорів, Позивач просить застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину до Договору іпотеки від 01 листопада 2012 року, укладеного між Позивачем та Відповідачем, та Договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 01 вересня 2013 року, укладеного між Позивачем та Відповідачем, а саме визнати Відповідача таким, що не має права набути у власність об'єкт незавершеного будівництва, а саме об'єкт незавершеного будівництва багатоквартирного 301 кв. житлового будинку з вбудованими приміщеннями соціально-культурної сфери, розташований за адресою: Київська обл., м. Бровари, вул. Черняховського, буд. 21б, розташований на земельній ділянці кадастровий номер 3210600000000300535.

До початку розгляду справи по суті Відповідач пред'явив зустрічний позов до Позивача про визнання Договору іпотеки від 01 листопада 2012 року, укладеного між Позивачем та Відповідачем, та Договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 01 вересня 2013 року, укладеного між Позивачем та Відповідачем, дійсними та визнання права власності Відповідача на об'єкт незавершеного будівництва багатоквартирного 301 кв. житлового будинку з вбудованими приміщеннями соціально-культурної сфери, розташований за адресою: Київська обл., м. Бровари, вул. Черняховського, буд. 21б, розташований на земельній ділянці кадастровий номер 3210600000000300535.

В обґрунтування позовних вимог за зустрічним позовом Відповідач за первісним позовом посилається на наступне. Відповідач за первісним позовом вважає, що Договір іпотеки від 01 листопада 2012 року, укладений між Позивачем за первісним позовом та Відповідачем за первісним позовом, та Договір про задоволення вимог іпотекодержателя від 01 вересня 2013 року, укладений між Позивачем за первісним позовом та Відповідачем за первісним позовом, є дійсними, оскільки сторони домовилися щодо усіх істотних умов зазначених договорів, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне їх виконання, а тому у Відповідача за первісним позовом виникло право набути у власність Предмет іпотеки.

При цьому, виявивши невідповідність форми договорів вимогам законодавства України Відповідач за первісним позовом листом від 25 серпня 2015 року звернувся до Позивача за первісним позовом з пропозицією переукласти Договір іпотеки від 01 листопада 2012 року та Договір про задоволення вимог іпотекодержателя від 01 вересня 2013 року шляхом їх нотаріального посвідчення. Позивач за первісним позовом листом від 16 вересня 2015 року повідомив, що не вбачає необхідності у переукладенні та нотаріальному посвідченні Договору іпотеки та Договору про задоволення вимог іпотекодержателя, оскільки сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов відповідних договорів, вони є виконаними, а нотаріальне посвідчення тільки спричинить додаткові фінансові витрати для сторін.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги Відповідач за первісним позовом також зазначає, що не може зареєструвати право власності на Предмет іпотеки за собою, оскільки дійсні договори не відповідають формі відповідних договорів, а Позивач за первісним позовом ухиляється від їх нотаріального посвідчення.

Посилаючись на вказані обставини, Відповідач за первісним позовом просить визнати дійсними Договір іпотеки від 01 листопада 2012 року, укладений між Позивачем за первісним позовом та Відповідачем за первісним позовом, та Договір про задоволення вимог іпотекодержателя від 01 вересня 2013 року, укладений між Позивачем за первісним позовом та Відповідачем за первісним позовом, а також визнати право власності Відповідача за первісним позовом на об'єкт незавершеного будівництва багатоквартирного 301 кв. житлового будинку з вбудованими приміщеннями соціально-культурної сфери, розташований за адресою: Київська обл., м. Бровари, вул. Черняховського, буд. 21б, розташований на земельній ділянці кадастровий номер 3210600000000300535.

Сторони в судове засідання не з'явились, до суду надали заяви про розгляд справи за їх відсутності.

В зв'язку з неявкою осіб, які приймають участь у справі, суд розглядає справу у відповідності до ч.2 ст.197 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що первісний позов задоволенню не підлягає, а зустрічна позовна заява підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що 01 листопада 2012 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 позовом уклали Договір про відступлення права вимоги № 01/11/12, відповідно до якого ОСОБА_2 передав ОСОБА_1 право вимоги до ТОВ «Т-ФАКТОР» за Договором № 03/11 підряду на капітальне будівництво від 03 листопада 2010 року, який укладений між ТОВ «Українська будівельно-промислова компанія», код ЄДРПОУ 36470593, та ТОВ «Т-ФАКТОР».

В забезпечення виконання зобов'язань ТОВ «Т-ФАКТОР» за Договором підряду, між ТОВ «Т-ФАКТОР» та ОСОБА_1, було укладено Договір іпотеки від 01 листопада 2012 року, відповідно до якого ТОВ «Т-ФАКТОР» передав в іпотеку ОСОБА_1 об'єкт незавершеного будівництва, а саме об'єкт незавершеного будівництва багатоквартирного 301 кв. житлового будинку з вбудованими приміщеннями соціально-культурної сфери, розташований за адресою: Київська обл., м. Бровари, вул. Черняховського, буд. 21б, розташований на земельній ділянці кадастровий номер 3210600000000300535.

01 вересня 2013 року між ТОВ «Т-ФАКТОР» та ОСОБА_1г. було укладено Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, відповідно до якого ОСОБА_1 задовольнив забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на Предмет іпотеки, зокрема, ТОВ «Т-ФАКТОР» передав, а ОСОБА_1 прийняв у власність належне ТОВ «Т-ФАКТОР» майно - об'єкт незавершеного будівництва, а саме об'єкт незавершеного будівництва багатоквартирного 301 кв. житлового будинку з вбудованими приміщеннями соціально-культурної сфери, розташований за адресою: Київська обл., м. Бровари, вул. Черняховського, буд. 21б, розташований на земельній ділянці кадастровий номер 3210600000000300535.

Дослідивши Договір іпотеки від 01 листопада 2012 року, укладений між ТОВ «Т-ФАКТОР» та ОСОБА_1, та Договір про задоволення вимог іпотекодержателя від 01 вересня 2013 року, укладений між ТОВ «Т-ФАКТОР» та ОСОБА_1г., суд встановив, що обидва договори містять всі істотні умови, передбачені ст. 18 та ст. 36 Закону України «Про іпотеку» для таких договорів.

Також суд встановив, що Договір іпотеки від 01 листопада 2012 року та Договір про задоволення вимог іпотекодержателя від 01 вересня 2013 року були укладені між ТОВ «Т-ФАКТОР» та ОСОБА_1 у письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про іпотеку» іпотечний договір укладається між одним або декількома іпотекодавцями та іпотекодержателем у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Згідно з ч. 1 ст. 36 Закону про іпотеку, Сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Таким чином щодо договорів іпотеки та договорів про задоволення вимог іпотекодержателя встановлена обов'язкове нотаріальне посвідчення договорів.

Також судом встановлено, що на момент укладення Договору іпотеки від 01 листопада 2012 року та Договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 01 вересня 2013 року ці спірні договори не підлягали державній реєстрації у Державному реєстрі правочинів.

Відповідно до ч.1 ст. 220 ЦК України, у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

На підстав поданих ОСОБА_1 доказів судом було встановлено, що 25 серпня 2015 року він звернувся до ТОВ «Т-ФАКТОР» з листом щодо переукладення Договору іпотеки від 01 листопада 2012 року та Договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 01 вересня 2013 року шляхом їх нотаріального посвідчення. Одержання даного листа ТОВ «Т-ФАКТОР» підтверджується відміткою від 26 серпня 2015 року про отримання листа.

Зокрема, в даному листі Відповідач за первісним позовом посилається на те, що всупереч чинному законодавству України, Договір іпотеки від 01 листопада 2012 року та Договір про задоволення вимог іпотекодержателя від 01 вересня 2013 року були укладені у простій письмовій формі, у зв'язку з чим Відповідач за первісним позовом не зміг належним чином зареєструвати за собою право власності на Предмет іпотеки. У зв'язку з цим, для належного виконання вимог ст.ст. 18, 36 Закону України «Про іпотеку», ОСОБА_1 запропонував ТОВ «Т-ФАКТОР» переукласти Договір іпотеки від 01 листопада 2012 року та Договір про задоволення вимог іпотекодержателя від 01 вересня 2013 року та посвідчити вказані договори нотаріально.

У відповідь на лист від 25 серпня 2015 року ТОВ «Т-ФАКТОР» листом від 16 вересня 2015 року повідомило, що не вбачає необхідності у переукладенні та нотаріальному посвідченні Договору іпотеки та Договору про задоволення вимог іпотекодержателя, оскільки сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов відповідних договорів, вони є виконаними, а нотаріальне посвідчення тільки спричинить додаткові фінансові витрати для сторін.

Таким чином, на підставі доказів, які містяться в матеріалах справи суд приходить до висновку, що ТОВ «Т-ФАКТОР» ухилився від нотаріального посвідчення Договору іпотеки від 01 листопада 2012 року та Договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 01 вересня 2013 року.

Відповідно до ч. 2 т. 220 Цивільного кодексу України якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Оскільки судом було встановлено, що спірні договори містять всі істотні умови, наявність яких є обов'язковою для договорів іпотеки та договорів про задоволення вимог іпотекодержателя, Відповідач за первісним позовом не заперечує проти того, що спірні договори є виконаними, що підтверджується його листом від 16 вересня 2015 року, при цьому судом було встановлено, що ТОВ «Т-ФАКТОР» ухилився від нотаріального посвідчення спірних договорів, суд доходить до висновку про наявність підстав для визнання дійсними Договору іпотеки від 01 листопада 2012 року та Договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 01 вересня 2013 року.

Відповідно до ч 1 ст. 15 Цивільного кодексу України гарантує кожній особі право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України визнання права власності є способом захисту цивільних прав та інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

У зв'язку з ухиленням ТОВ «Т-ФАКТОР» від укладення у нотаріальній формі Договору іпотеки від 01 листопада 2012 року та Договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 01 вересня 2013 року, ОСОБА_1 не може зареєструвати своє право власності на об'єкт незавершеного будівництва багатоквартирного 301 кв. житлового будинку з вбудованими приміщеннями соціально-культурної сфери, розташований за адресою: Київська обл., м. Бровари, вул. Черняховського, буд. 21б, розташований на земельній ділянці кадастровий номер 3210600000000300535.

При цьому, відповідно ч. 1 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно, є підставою для проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав.

Таким чином, суд доходить до висновку, що визнання судом права власності ОСОБА_1г. на об'єкт незавершеного будівництва багатоквартирного 301 кв. житлового будинку з вбудованими приміщеннями соціально-культурної сфери, розташований за адресою: Київська обл., м. Бровари, вул. Черняховського, буд. 21б, розташований на земельній ділянці кадастровий номер 3210600000000300535 є належним способом захисту порушених прав.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні первісних позовних вимог в повному обсязі, та задовольнити в повному обсязі заявлені Відповідачем зустрічні позовні вимоги.

На підставі викладеного й керуючись ст.ст.7,8,10,11,15,209,212-215 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Т-ФАКТОР» у позові до ОСОБА_1 про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину відмовити в повному обсязі.

Задовольнити зустрічний позов ОСОБА_1 повністю.

Визнати дійсним Договір іпотеки від 01 листопада 2012 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Т-ФАКТОР» та ОСОБА_1.

Визнати дійсним Договір про задоволення вимог іпотекодержателя від 01 вересня 2013 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Т-ФАКТОР» та ОСОБА_1.

Визнати право власності ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на об'єкт незавершеного будівництва багатоквартирного 301 кв. житлового будинку з вбудованими приміщеннями соціально-культурної сфери, розташований за адресою: Київська обл., м. Бровари, вул. Черняховського, буд. 21б, розташований на земельній ділянці кадастровий номер 3210600000000300535.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Т-ФАКТОР» на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 7 441 грн. 21 коп..

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі апеляційної скарги в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення.

Особами, які не були присутні в судовому засідання, рішення може бути оскаржене на протязі десяти днів з дня отримання його копії до апеляційного суду Дніпропетровської області через Бабушкінський районний суд міста Дніпропетровська.

Суддя Єлісєєва Т.Ю.