Постанова

від 15.07.2016 по справі 826/21720/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01601, м.  Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И м. Київ 15 липня 2016 року                      № 826/21720/15           Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Качура І.А., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДМ ГРУП КОНСАЛТИНГ» до Державної податкової інспекції у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії. ВСТАНОВИВ: До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «ДМ ГРУП КОНСАЛТИНГ» (далі по тексту також - позивач) з позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві (надалі також - відповідач), в якому просило: - визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві від 24.04.2015 року № 162/26-56-15-01-15 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «ДМ ГРУП КОНСАЛТИНГ» (ЄДРПОУ - 37176119); - зобов'язати УДКСУ у Печерському районі міста Києва стягнути судовий збір в сумі 73 грн. 08 коп. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДМ ГРУП КОНСАЛТИНГ» за рахунок Державного бюджету України. В обґрунтування позовних вимог позивач покликався на те, що рішення від 24.04.2015 року № 162/26-56-15-01-15 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «ДМ ГРУП КОНСАЛТИНГ» прийнято безпідставно, всупереч приписів чинного податкового законодавства та без урахування фактичних обставин справи, з огляду про що позов просив задовольнити у повному обсязі. Відповідач проти задоволення позову заперечував з огляду на необґрунтованість та безпідставність. Так, відповідач зазначав, що після відновлення товариства платником ПДВ, а саме з 27.02.2015 року для виконання обов'язку пов'язаного з декларуванням позивачеві необхідно було подати за період відновлення йому реєстрації платником ПДВ до ДПІ, що не було зроблено позивачем. Крім того, відповідач звертав увагу на те, що позивачем подано звітність за лютий - березень 2015 року з нульовими показниками, що в свою чергу свідчать про відсутність факту постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту. Зазначені обставини підтверджено довідкою від 24.04.2015року №143/26-56-15-01-16. В подальшому, як зазначив відповідач з огляду на факт неподання податкових декларацій  з ПДВ за період з квітня 2014 по січень 2015, та має за останні 12 календарних місяці обсяги оподаткованих операцій 0,00грн., прийнято рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість № 162/26-56-15-01-15 від 24.04.2015р. ТОВ «ДМ Груп Консалтинг» (37176119). В судовому засіданні за згодою сторін ухвалено про продовження вирішення справи у письмовому провадженні відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України. Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва  дійшов висновку про те, що позов задоволенню підлягає з огляду про наступне. Фактичні обставини справи свідчать, що Державною податковою інспекцією у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві прийнято рішення  від 24.04.2015 року № 162/26-56-15-01-15 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «ДМ ГРУП КОНСАЛТИНГ» (ЄДРПОУ - 37176119) з підстав пп. «г» п. 184.1. ст. 184 Податкового кодексу України. Позивач категорично не погоджуючись із правомірністю рішення від  24.04.2015 року № 162/26-56-15-01-15, вказуючи на безпідставність його прийняття, звернувся з даним позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва. Вирішуючи спір по суті, суд виходив із наступного. Відповідно до вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та  органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти  лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією  та законами України. Відповідно до п. 184.1. Податкового кодексу України, реєстрація платника ПДВ діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо: а) будь-яка особа, зареєстрована як платник податку протягом попередніх 12 місяців, подала заяву про анулювання реєстрації, якщо загальна вартість оподатковуваних товарів/послуг, що надаються такою особою, за останні 12 календарних місяців була меншою від суми, визначеної статтею 181 цього Кодексу, за умови сплати суми податкових зобов'язань у випадках, визначених цим розділом; б) будь-яка особа, зареєстрована як платник податку, прийняла рішення про припинення та затвердила ліквідаційний баланс, передавальний акт або розподільчий баланс відповідно до законодавства за умови сплати суми податкових зобов'язань із податку у випадках, визначених цим розділом; в) будь-яка особа, зареєстрована як платник податку, реєструється як платник єдиного податку, умова сплати якого не передбачає сплати податку на додану вартість; г) особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає органу державної податкової служби декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту; ґ) установчі документи будь-якої особи, зареєстрованої як платник податку, ви знані рішенням суду недійсними; д)          господарським судом винесено ухвалу про ліквідацію юридичної особи -банкрута; є) платник податку ліквідується за рішенням суду (фізична особа позбувається статусу суб'єкта господарювання) або особу звільнено від сплати податку чи її податкову реєстрацію анульовано (скасовано, визнано недійсною) за рішенням суду; є) фізична особа, зареєстрована як платник податку, померла, її оголошено по мерлою, визнано недієздатною або безвісно відсутньою, обмежено її цивільну дієздатність; ж) в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців наявний запис про відсутність юридичної особи або фізичної особи за її місцезнаходженням (місцем проживання) або запис про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу; з) закінчився строк дії свідоцтва про реєстрацію особи як платника податку на додану вартість. Разом з тим, порядок реєстрації платників податку на додану вартість; анулювання реєстрації платників податку на додану вартість; ведення реєстру платників податку на додану вартість (далі - Реєстр); присвоєння індивідуального податкового номера платника податку на додану вартість; оприлюднення даних з Реєстру; перереєстрації платників податку на додану вартість; ведення документації при реєстрації / анулюванні реєстрації платників податку на додану вартість; формування і надання витягів та довідок з Реєстру регламентовано Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 14.11.2014 №1130 та  зареєстрованого в Міністерстві  юстиції України 17 листопада 2014 р. за № 1456/26233 (надалі також – Положення). Пунктом 5.2. Положення визначено, що   при розгляді питання анулювання реєстрації згідно з підпунктом «г» пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу 12 місяців визначаються із урахуванням того, що: - не враховується місяць, в якому проведено реєстрацію особи платником ПДВ, якщо особа зареєстрована платником ПДВ з дня іншого ніж перший день календарного місяця; - включаються останні 12 послідовних податкових місяців, за які подані податкові декларації (у разі подання декларацій) або сплив строк подання податкових декларацій (у разі неподання декларацій) до отримання чи складання контролюючим органом документа, який є підставою для анулювання реєстрації. За правилами п. 5.5. Положення, рішення про анулювання реєстрації за самостійним рішенням контролюючого органу приймаються за наявності відповідних підтвердних документів (відомостей), зокрема: - довідка про подання/неподання платником ПДВ контролюючому органу декларації з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців та/або реєстр (перелік) податкових декларацій (податкових розрахунків) особи за 12 послідовних податкових місяців, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту у таких деклараціях (податкових розрахунках) протягом 12 послідовних податкових місяців (підстава - підпункт "г" пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу). У реєстрі (переліку) зазначаються дані про реєстрацію особи платником ПДВ та по кожній декларації (податковому розрахунку) - податковий період, дата надходження декларації (податкового розрахунку) до контролюючого органу, загальні обсяги постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту звітного періоду, вказані у відповідних рядках та колонках податкової декларації (податкового розрахунку). Так, відповідач зазначав, що підставою прийняття спірного рішення стало  неподання позивачем податкових декларацій  з ПДВ за період з квітня 2014 по січень 2015. Надаючи правову оцінку наведеним доводам відповідача як підстави прийняття рішення № 162/26-56-15-01-15 від 24.04.2015р., суд виходив із наступного. В межах судового розгляду справи встановлено, що постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.09.2012, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27.03.2013, позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ДМ ГРУП КОНСАЛТИНГ» по справі №2а-5903/12/2670 задоволено, визнано протиправними дії Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Подільської районної в місті Києві державної адміністрації щодо внесення 30.03.2012 року в Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб підприємців запису про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу -Товариство з обмеженою відповідальністю «ДМ ГРУП КОНСАЛТИНГ» та визнано протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва ДПС від 11.04.2012 року № 84 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «ДМ ГРУП КОНСАЛТИНГ». 16.04.2013 позивач звернувся до ДПІ у Подільському районі м. Києва ДПС з  заявою щодо внесення Товариства з обмеженою відповідальністю «ДМ ГРУП КОНСАЛТИНГ» в реєстр платників податку на додану вартість та прийняття в електронному вигляді податкових декларацій з податку на додану вартість за період з травня по дату звернення. Однак, листом від 25.04.2013 №5253/10/10-005 позивача повідомлено проте, що розгляд клопотання про поновлення Товариства з обмеженою відповідальністю «ДМ ГРУП КОНСАЛТИНГ» у реєстрі платників податку на додану вартість можливий після кінцевого розгляду справи Вищим адміністративним судом України. При цьому, матеріали справи свідчать, що позивачем за період з квітня 2014 по 27 лютого 2015 позивачем подавались до ДПІ у Подільському районі у м. Києві податкові декларації з податку на додану вартість, за наслідками розгляду яких відповідачем повідомлялось про відмову у прийнятті податкової декларації, з огляду на анулювання свідоцтва платника ПДВ ТОВ «ДМ ГРУП КОНСАЛТИНГ» з 11 квітня 2012, відтак ТОВ «ДМ ГРУП КОНСАЛТИНГ» не є платником ПДВ, а отже подана декларація з податку на додану вартість не вважається податковою декларацією (підтверджується листами відповідача від 20.05.2014 №4575/10/26-56-18-04-05; від 17.06.2014 №5392/10/26-56-18-04-05; від 17.07.2014 №5503/10/26-56-18-04-05; від 18.08.2014 №6585/10/26-56-18-03-05; від 19.09.2014 №9662/10/26-56-18-04-05; від 20.10.2014 №10782/10/26-18-03-05; від 14.11.2014 №508/10/26-56-18-03-05; від 18.12.2014 №1963/10/26-56-18-03-05;від 21.0.2015 №781/10/26-56-18-03-05; від 19.02.2015 №2284/10/25-56-18-03-05, копії яких містяться у матеріалах справи). Таким чином, після набрання законної сили судовим рішенням по справі №2а-5903/12/2670, яким скасовано рішення Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва ДПС від 11.04.2012 року № 84 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «ДМ ГРУП КОНСАЛТИНГ», незважаючи на подання ТОВ  «ДМ ГРУП КОНСАЛТИНГ» податкової декларації з ПДВ, відповідач відмовляв у прийнятті податкової декларації з мотивів «анулювання свідоцтва платника ПДВ ТОВ «ДМ ГРУП КОНСАЛТИНГ» з 11 квітня 2012». Суд критично ставиться до таких доводів, зважаючи на наступне. Відповідно до ч. 5 ст. 124 та п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України одним з основних принципів судочинства проголошується обов'язковість судових рішень. Конституційний Суд України в Рішенні від 26.06.2013 по справі № 1-7/2013 (5-    рп/2013) вказав на те, що відповідно до Основного Закону України   держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання; усі суб'єкти права власності рівні перед законом; права і свободи людини і громадянина захищаються судом; судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій її території; обов'язковість рішень суду є однією з основних засад судочинства (частина четверта статті 13, частина перша статті 55, частина п'ята статті 124, пункт 9 частини третьої статті 129). Згідно з ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»  від 07 липня 2010 року № 2453-VI (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. За правилами ч. 1 ст. 255 КАС України, постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Рішення по справі №2а-5903/12/2670 набрало законної сили - 27.03.2013, однак лише 27.02.2015 відповідачем прийнято рішення №6839/7/99-99-11-02-02-17 про внесення до реєстру платників ПДВ змін про скасування анулювання реєстрації ТОВ  «ДМ ГРУП КОНСАЛТИНГ», внесення запису про реєстрацію позивача платником ПДВ з 08.11.2010. З огляду на вищевикладене, обумовлюється висновок проте, що позивач у період з квітня 2014 року по 27 лютого 2015 року був відсутній у реєстрі платників ПДВ та не мав можливості проводити підприємницьку діяльність, яка б свідчила про постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту. В той час, пп. г) статті 184.1. Податкового кодексу України, визначено, що анулювання реєстрації платника ПДВ відбувається, якщо особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає органу державної податкової служби декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту. Однак, в ході судового розгляду справи встановлено, що ТОВ «ДМ ГРУП КОНСАЛТИНГ» було відновлено у реєстрі платників ПДВ тільки 27 лютого 2015 року, отже фактично ТОВ «ДМ ГРУП КОНСАЛТИНГ» відновило свою діяльність у статусі платника ПДВ тільки з 27 лютого 2015 року. При цьому, матеріалами справи підтверджено, що ТОВ «ДМ ГРУП КОНСАЛТИНГ» податкова звітність з податку ПДВ подавалась, однак не приймалась відповідачем з підстав анулювання свідоцтва платника ПДВ ТОВ «ДМ ГРУП КОНСАЛТИНГ» з 11 квітня 2012, що на переконання суду свідчить про відсутність у відповідача правових підстав для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «ДМ ГРУП КОНСАЛТИНГ» (ЄДРПОУ - 37176119). Відтак, суд приходить до висновку про протиправність рішення Державної податкової інспекції у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві від 24.04.2015 року №162/26-56-15-01-15, та як наслідок необхідність скасування останнього у судовому порядку. У відповідності до ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративній справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін. Згідно ч.4 ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору. Згідно частини 1 статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку проте, що у діях позивача відсутні порушення приписів чинного законодавства. Частиною 2 статті 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд прийшов до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову. Керуючись статтями 69, 70, 71, 128, 158-163, 167, 254 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, - П О С Т А Н О В И В: Позов задовольнити. Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві від 24.04.2015 року № 162/26-56-15-01-15 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «ДМ ГРУП КОНСАЛТИНГ» (ЄДРПОУ - 37176119). Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДМ ГРУП КОНСАЛТИНГ» понесені судові витрати в розмірі 73, 08 грн.   Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України.            Суддя                                                                                                    І.А. Качур