Ухвала

від 19.07.2016 по справі 921/585/15-г/11

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

19 липня 2016 року Справа № 921/585/15-г/11 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Панової І.Ю., суддів:Коваленка В.М., Короткевича О.Є., розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві

на ухвалу та постановугосподарського суду Тернопільської області від 25.12.2015 Львівського апеляційного господарського суду від 18.05.2016 у справі № 921/585/15-г/11 господарського суду Тернопільської області за заявоюФізичної особи-підприємця ОСОБА_4 доТовариства з обмеженою відповідальністю "Кортес Юкрейн" провизнання банкрутом

В С Т А Н О В И В :

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 30.06.2015 за заявою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 порушено провадження у справі № 921/585/15-г/11 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Кортес Юкрейн" (далі - ТОВ "Кортес Юкрейн").

Постановою господарського суду Тернопільської області від 25.12.2015 ТОВ "Кортес Юкрейн" визнано банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру та ліквідатором боржника призначено арбітражного керуючого Колісника Андрія Олеговича.

З метою виявлення кредиторів з вимогами за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, господарським судом 25.12.2015 здійснено офіційне оприлюднення повідомлення про визнання ТОВ "Кортес Юкрейн" банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет; граничний строк на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника - 25.02.2016.

09.02.2016 до господарського суду Тернопільської області від Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі - ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві) надійшла заява б/н від 03 лютого 2016 року про визнання кредиторських вимог відносно ТОВ "Кортес Юкрейн" в сумі 2 376,49 грн.

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 11.03.2016 у справі № 921/585/15-г/11 (суддя Сидорук А.М.) визнано грошові вимоги ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві відносно боржника ТОВ "Кортес Юкрейн" в сумі 2 376,49 грн та включено їх до шостої черги реєстру вимог кредиторів боржника.

Стягнуто з ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві в дохід Державного бюджету України 2 756,00 грн судового збору за подання до господарського суду заяви кредитора з грошовими вимогами до боржника після повідомлення про визнання боржника банкрутом. Видано наказ.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 18.05.2016 у справі № 921/585/15-г/11 (головуючий суддя: Данко Л.С., суддя Галушко Н.А., суддя Кузь В.Л.) ухвалу господарського суду Тернопільської області від 11.03.2016 у справі № 921/585/15-г/11 залишено без змін, апеляційну скаргу ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві залишено без задоволення.

Стягнуто з ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві на користь Державного бюджету України судовий збір в сумі 1 378,00 грн за перегляд ухвали місцевого суду в апеляційному порядку.

ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою б/н від 06.06.2016 на ухвалу господарського суду Тернопільської області від 25.12.2015 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 18.05.2016 у справі № 921/585/15-г/11, в частині стягнення з ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві в дохід Державного бюджету України 2 756,00 грн судового збору за подання заяви з грошовими вимогами до боржника та стягнення з ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві судового збору в сумі 1 378,00 грн за перегляд ухвали місцевого суду в апеляційному порядку, з проханням скасувати останні в зазначених частинах та зупинити виконання ухвали господарського суду Тернопільської області від 25.12.2015 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 18.05.2016 у справі № 921/585/15-г/11, в частині стягнення з ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві в дохід Державного бюджету України 2 756,00 грн судового збору за подання заяви з грошовими вимогами до боржника та стягнення з ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві судового збору в сумі 1 378,00 грн за перегляд ухвали місцевого суду в апеляційному порядку до закінчення перегляду їх в касаційному порядку.

Подана ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві касаційна скарга б/н від 06.06.2016 на ухвалу господарського суду Тернопільської області від 25.12.2015 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 18.05.2016 у справі № 921/585/15-г/11, в частині стягнення з ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві в дохід Державного бюджету України 2 756,00 грн судового збору за подання заяви з грошовими вимогами до боржника та стягнення з ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві судового збору в сумі 1 378,00 грн за перегляд ухвали місцевого суду в апеляційному порядку, не може бути прийнята до розгляду, оскільки не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.

Згідно із ч. 2 ст. 4 1 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до ст. 111 1 Господарського процесуального кодексу України, особа, яка подала касаційну скаргу, надсилає іншій стороні у справі копії касаційної скарги і доданих до неї документів, які у цієї сторони відсутні.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 111 3 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано доказів надіслання її копії іншій стороні (сторонам) у справі.

Сторонами у справі про банкрутство згідно ст. 1 Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" є конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів), боржник (банкрут).

Як вбачається з матеріалів касаційної скарги б/н від 06.06.2016, а саме з переліку додатків, доданих до касаційної скарги (п.1), скаржником надано докази надіслання копії касаційної скарги сторонам, що підтверджується оригіналами фіскальних чеків №№ 000027035 00157, 000027036 00158.

Як вбачається з тексту фіскальних чеків, ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві відправило кореспонденцію лише боржнику - ТОВ "Кортес Юкрейн" та арбітражному керуючому Коліснику А.О.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, звертає увагу на те, що в матеріалах скарги відсутні докази надіслання скаржником копій касаційної скарги іншим сторонам у справі про банкрутство, зокрема, Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_4 - ініціюючому кредитору.

Таким чином, заявником касаційної скарги не дотримано вимог п. 3 ст. 111 3 Господарського процесуального кодексу України щодо надання доказів надіслання копії касаційної скарги всім сторонам у справі про банкрутство, що є підставою для повернення скарги відповідно до приписів п. 3 ч. 1 ст. 111 3 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 111 3 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Порядок та розмір справляння судового збору встановлений Законом України "Про судовий збір" (у редакції Закону України від 22.05.2015 року № 484-VIII, що набрав чинності 01.09.2015).

Згідно з п. п. 5 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання касаційної скарги у справі про банкрутство становить 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Відповідно до п. п. 10 п. 2 ч. 2 ст. 4 вказаного Закону, ставка судового збору за подання до господарського суду, зокрема, заяви кредиторів, які звертаються з грошовими вимогами до боржника після оголошення про порушення справи про банкрутство, а також після повідомлення про визнання боржника банкрутом становить 2 розміри мінімальної заробітної плати, яка станом на 01.01.2016 встановлена у розмірі 1 378, 00 грн.

Тобто, за подання касаційної скарги підлягав сплаті судовий збір в сумі 3 307,20 грн.

Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, скаржником не надано доказів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Заявник - ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві до касаційної скарги додав клопотання б/н від 06.06.2016 про звільнення останнього від сплати судового збору, у зв'язку із відсутністю можливості для сплати судового збору. Вищезазначене клопотання обґрунтоване тим, що органи державної влади здійснюють свою діяльність виключно за рахунок бюджетного фінансування в межах, передбачених Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік, яким видатки на сплату судового збору не передбачені.

Як вбачається з матеріалів касаційної скарги ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві направило касаційну скаргу до Львівського апеляційного господарського суду 07.06.2016.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що в даному випадку застосовується редакція Закону України "Про судовий збір", яка набрала чинності 01.09.2015.

Статтею 5 Закону України "Про судовий збір" передбачено пільги щодо сплати судового збору та визначено перелік осіб, які звільняються від сплати останнього.

До вказаного переліку органи Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві не відносяться.

Частиною 2 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати.

Як вбачається з тексту доданого до касаційної скарги клопотання б/н від 06.06.2016, ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві просило суд звільнити її повністю від сплати судового збору.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" (у редакції Закону України від 22.05.2015 року № 484-VIII, що набрав чинності 01.09.2015 року) Кабінет Міністрів України зобов'язаний забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, отже, в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати.

Аналогічна правова позиція викладена у пункті 3.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 (із змінами та доповненнями).

Крім того, колегія суддів Вищого господарського суду України звертає увагу на те, що рішення місцевого господарського суду підлягають касаційному оскарженню тільки після їх перегляду в апеляційному порядку та прийняття відповідної постанови. Відсутність же здійснення такого перегляду та відповідної постанови суду апеляційної інстанції виключає, відповідно до вимог ст. 107 Господарського процесуального кодексу України, оскарження такого рішення суду першої інстанції в касаційному порядку.

Як вбачається із тексту касаційної скарги ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві оскаржує постанову Львівського апеляційного господарського суду від 18.05.2016 у справі № 921/585/15-г/11 предметом перегляду якої була ухвала господарського суду Тернопільської області від 11.03.2016 у справі № 921/585/15-г/11, а не ухвала господарського суду Тернопільської області від 25.12.2015, яку оскаржує скаржник в касаційній скарзі б/н від 06.06.2016.

Зважаючи на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві б/н від 06.06.2016 на ухвалу господарського суду Тернопільської області від 25.12.2015 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 18.05.2016 у справі № 921/585/15-г/11, в частині стягнення з ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві в дохід Державного бюджету України 2 756,00 грн судового збору за подання заяви з грошовими вимогами до боржника та стягнення з ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві судового збору в сумі 1 378,00 грн за перегляд ухвали місцевого суду в апеляційному порядку не може бути прийнята до розгляду і підлягає поверненню скаржнику.

Керуючись ст.ст. 86, 107, пунктами 3, 4 ч. 1 ст. 111 3 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

У Х В А Л И В :

Відмовити Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві в задоволенні клопотання б/н від 06.06.2016 про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві б/н від 06.06.2016 на ухвалу господарського суду Тернопільської області від 25.12.2015 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 18.05.2016 у справі № 921/585/15-г/11, в частині стягнення з ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві в дохід Державного бюджету України 2 756,00 грн судового збору за подання заяви з грошовими вимогами до боржника та стягнення з ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві судового збору в сумі 1 378,00 грн за перегляд ухвали місцевого суду в апеляційному порядку - повернути заявнику.

Головуючий І.Ю. Панова

Судді В.М. Коваленко

О.Є. Короткевич