Рішення

від 06.07.2016 по справі 908/3270/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 8/111/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.07.2016 Справа № 908/3270/14

За позовом Приватного підприємства В«Амтек-АВ» (69037, м. Запоріжжя, бул. Шевченка, 4, прим. 25)

до відповідача ОСОБА_1 акціонерного товариства В«Запорізький кабельний заводВ» (69093, м. Запоріжжя, вул. Гладкова, 2)

про встановлення оплатного земельного сервітуту

Суддя І. А. Попова

Представники:

Позивача - ОСОБА_2, дов. від 01.03.2015 р.

ОСОБА_3, директор

Відповідача - ОСОБА_4, дов. № 3/10-Д-001 від 29.12.2014 р.

Заявлено позовні вимоги про встановлення оплатного земельного сервітуту.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 20.01.2016 р. по справі №908/3270/14 призначено судову земельно-технічну експертизу. Ухвалою суду від 27.04.2016 р. провадження по справі поновлено. Розгляд справи, призначений на 19.05.2016 р., відкладався до 08.06.2016 р., в судовому засіданні оголошувалися перерви до 22.06.2016 р., 06.07.2016 р. Вступну те резолютивну частини рішення оголошено в судовому засіданні 06.07.2016 р.

В судовому засіданні 08.06.2016 р. позивачем заявлено про уточнення позовних вимог. У відповідності до ст. 22 ГПК України клопотання задоволено судом.

Позивач підтримує вимоги з підстав, викладених у позові та заяві від 07.06.2016 р. В обґрунтування заявлених вимог з посиланням на ст.ст. 401, 403, 404 ЦК України, ст.ст. 98, 99, 100 ЗК України зазначає, що є орендарем земельної ділянки площею 0,3552 га, розташованої за адресою: м.Запоріжжя, вул.. Гладкова, 2 на підставі договору оренди № 201404000100003 від 15.01.2014 р., укладеного з Запорізькою міською радою. Відповідно до п. 11 Договору оренди строк його дії встановлено до 30.10.2032 року. Орендована земельна ділянка є суміжною з земельною ділянкою, яка знаходиться в постійному користуванні відповідача відповідно до рішення виконкому Запорізької міської ради від 31.01.1995 р. № 37/34. Орендована позивачем земельна ділянка має недоліки, пов'язані з тим, що прохід, проїзд до неї можливий лише через земельну ділянку, яка знаходиться в користуванні відповідача. Позивач скористався відповідно до норм чинного законодавства наданим правом на встановлення земельного сервітуту на обмежене користування суміжною (сусідньою) земельною ділянкою з метою усунення недоліків власної ділянки, при цьому направив для підписання відповідачу пропозицію щодо укладення договору встановлення сервітуту. 02 липня 2014 року позивач отримав від відповідача лист, яким останній просив надати додаткові документи, необхідні для розгляду договору сервітуту, а саме що підтверджують право на використання позивачем земельної ділянки. 04 липня 2014р. відповідачу направлено договір оренди від 05.02.2014 р. за № 45662219 та рішення Запорізької міської ради № 36/9 від 30.10.201 р. Проте, відповідач ухиляється від розгляду проекту договору сервітуту по суті. Позивач просить встановити строковий оплатний земельний сервітут на наступних умовах:

« - Публічне акціонерне товариство «Запорізький кабельний завод» надає Приватному підприємству «Амтек-А» право користування земельною ділянкою, наданою ПАТ «Запорізький кабельний завод» в постійне користування рішенням виконкому Запорізької міської ради від 31.01.1995 р. № 37/34, яка знаходиться по вул.. Гладкова, 2 у м. Запоріжжі та відноситься до категорії земель промисловості, надає право проходу та проїзду на транспортних засобах по наявному шляху 0,2941 га відповідно до І варіанту сервітуту, визначеному у висновку судового експерта ОСОБА_5 № 2192 від 22.03.2016 р. за результатами проведення земельно-технічної експертизи по справі, строком до 30 жовтня 2032р.;

- ПП «Амтек-А» сплачує ПАТ «Запорізький кабельний завод» плату за сервітут у розмірі земельного податку за 0,2941 га, який підлягає сплаті за час користування земельною ділянкою протягом року;

- Оплата за сервітут за 2014 рік здійснюється у 5-ти денний строк з моменту набуття законної сили рішенням суду, яким встановлено земельний сервітут і встановлюється у розмірі земельного податку, який підлягає сплаті з дати набуття законної сили рішенням суду до 31.12.2014 р.

- Оплата за встановлення земельного сервітуту за кожен наступний рік здійснюється в строк до 20 січня наступного року.»

Відповідач заявлені позовні вимоги не визнав. У відзиві на позов вказує, що 06.06.2014 р. на контрольно-пропускний пункт ПуАТ В«ЗКЗВ» переданий лист ПП В«Амтек-АВ» від 20.05.2014 р. № 11 з пропозицією розглянути та підписати доданий до нього проект договору про встановлення сервітуту. При цьому, до листа із проектом договору про встановлення земельного сервітуту не було додано будь-яких доказів наявності у позивача права вимагати укладення договору земельного сервітуту, зокрема - права користування земельною ділянкою, суміжною із земельною ділянкою відповідача. Листом № 3/10-09/062 від 24.06.2014 р. відповідач надав відповідь та зазначив, що питання укладення договору земельного сервітуту може бути розглянуто лише за наявності у ПП В«Амтек-АВ» відповідного права вимагати встановлення земельного сервітуту, зокрема, права користування суміжною земельною ділянкою, у зв'язку з чим проект договору не був підписаний. 11 липня 2014 р. від позивача надійшов лист №21 від 02.07.2014 р., яким надіслано копію рішення Запорізької міської ради від 30.10.2013 р. № 36/9 та копію договору оренди землі від 15.01.2014 р. №201404000100003, укладеного Запорізькою міською радою та ПП В«Амтек-АВ» . Зважаючи на той факт, що 20-денний строк узгодження та підписання сторонами проекту договору про встановлення сервітуту, наданого 06.06.2014 р., закінчився, нової пропозиції укласти договір земельного сервітуту та нового проекту договору позивач на адресу відповідача не надав, заходи щодо встановлення земельного сервітуту за домовленістю з відповідачем, як користувачем земельної ділянки, позивачем не були вжиті в порядку, встановленому чинним законодавством, заявлені позовні вимоги відповідач вважає безпідставними та такими, що суперечать ст.. 402 ЦК України.

Додатково до відзиву відповідач зазначає, що зазначений позивачем розмір плати за користування земельним сервітутом не є справедливим, оскільки не враховує інтереси і витрати відповідача та не відповідає розміру земельної ділянки, встановлення земельного сервітуту щодо якої є найменш обтяжуючим для відповідача відповідно до Висновку експерта № 2191 та доводів відповідача, наведених у поясненнях, оскільки у варіанті ІІ площа земельної ділянки складає 0,1784 га. Справедливою відповідач вважає суму 14755 грн. 71 коп. на місяць, яка враховує витрати відповідача на утримання автодороги, розташованої на земельній ділянці, щодо якої позивач вимагає встановлення земельного сервітуту, та персоналу КПП № 1 та № 2 на прохідній відповідача. Розрахунок зазначеної плати за користування земельним сервітутом додається.

Заслухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи, суд встановив: \

Відповідно до рішення Запорізької міської ради від 31.01.1995 р. № 37/34 Відкритому акціонерному товариству «Запорізький кабельний завод» у постійне користування надано земельну ділянку площею 11,67 га, про що видано Державний акт на право постійного користування І-ЗП № 000564 від 29.06.1995 р.

В матеріалах справи наявні статутні документи ОСОБА_1 акціонерного товариства В«Запорізький кабельний заводВ» . Згідно п. 1.3 Статуту відповідно до вимог Закону України В«Про акціонері товаристваВ» згідно з рішенням загальних зборів акціонерів товариства (протокол № 14 від 07.04.2011 р.) найменування Відкритого акціонерного товариства В«Запорізький кабельний заводВ» змінено з Відкритого акціонерного товариства «Запорізький кабельний завод» на Публічне акціонерне товариство В«Запорізький кабельний заводВ» . Публічне акціонерне товариство В«Запорізький кабельний заводВ» по всьому майну, правам та обов'язкам є правонаступником Відкритого акціонерного товариства В«Запорізький кабельний заводВ» .

ПП «Амтек-А» звернулося до ПуАТ «Запорізький кабельний завод» з пропозицією укладення договору про встановлення земельного сервітуту відносно земельної ділянки по вул.. Гладкова, 2 в м. Запоріжжя, яку використовує ПуАТ «Запорізький кабельний завод». 02 липня 2014 р. позивач отримав від відповідача лист, яким останній просив надати додаткові документи, необхідні для розгляду договору сервітуту, а саме на підтвердження права на використання позивачем земельної ділянки. Відповідні документи відповідачу направлено. Вказаний лист - пропозиція залишений відповідачем без задоволення, договір сервітуту сторонами укладений не був.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що він позбавлений можливості під'їзду та проходу до орендованої ним земельної ділянки та розташованої на ній будівлі, відповідач доступ позивачу через земельну ділянку, що знаходиться в його користуванні, не надає, та єдиним варіантом доступу до майна позивача є територія, якою користується відповідач. Зазначені обставини стали підставою для звернення з відповідним позовом до суду з вимогою встановлення земельного сервітуту.

Згідно з ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Як передбачено ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Як зазначено у ст. 20 Господарського кодексу України, кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, про захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Згідно з приписами ст. 401 Цивільного кодексу України право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом. Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій, конкретно визначеній особі (особистий сервітут).

У відповідності до приписів ст. 402 Цивільного кодексу України сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду. Земельний сервітут може бути встановлений договором між особою, яка вимагає його встановлення, та власником (володільцем) земельної ділянки. Земельний сервітут підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому для державної реєстрації прав на нерухоме майно. У разі недосягнення домовленості про встановлення сервітуту та про його умови спір вирішується судом за позовом особи, яка вимагає встановлення сервітуту.

Стаття 98 Земельного кодексу України визначає право земельного сервітуту - як право власника або землекористувача земельної ділянки на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками).

Статтею 99 Земельного кодексу України встановлено, що власники або землекористувачі земельних ділянок можуть вимагати встановлення, зокрема, таких земельних сервітутів право проходу та проїзду на велосипеді та право проїзду на транспортному засобі по наявному шляху, тощо.

Як передбачено ст. 100 Земельного кодексу України, сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду. Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій конкретно визначеній особі (особистий сервітут). Земельний сервітут може бути встановлений договором між особою, яка вимагає його встановлення, та власником (володільцем) земельної ділянки. Земельний сервітут підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому для державної реєстрації прав на нерухоме майно.

Стаття 99 Земельного кодексу України визначає види права земельного сервітуту, положення якої є такими, що встановлюють підстави, за наявності яких можливе звернення з вимогою про встановлення сервітуту. Зазначена стаття визначає конкретних суб'єктів, між якими виникають відносини щодо сервітуту. Вимагати встановлення земельних сервітутів можуть власники або землекористувачі земельних ділянок. Ініціатором встановлення земельного сервітуту може бути власник або користувач земельної ділянки, у яких є потреба у використанні суміжної (сусідньої) земельної ділянки, щоб усунути недоліки своєї ділянки, зумовлені її місцем розташування або природним станом.

Таким чином, суб'єктом права земельного сервітуту обов'язково має бути власник або землекористувач земельної ділянки.

Згідно з ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Згідно з ст. 404 Цивільного кодексу України право користування чужою земельною ділянкою або іншим нерухомим майном полягає у можливості проходу, проїзду через чужу земельну ділянку, прокладання та експлуатації ліній електропередачі, зв'язку і трубопроводів, забезпечення водопостачання, меліорації тощо. Особа має право вимагати від власника (володільця) сусідньої земельної ділянки, а в разі необхідності - від власника (володільця) іншої земельної ділянки надання земельного сервітуту.

В постанові Пленуму Вищого Господарського суду України від 17.05.2011 № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин", зокрема в п.п. 2.31, 2.33, 2.34, зазначено, що господарським судам для визначення правильності обрання позивачем способу захисту порушеного права необхідно розмежовувати встановлення сервітуту та усунення перешкод у користуванні майном (негаторний позов). У зв'язку з цим слід звернути увагу господарських судів на те, що основним критерієм у відповідному розмежуванні є наявність або відсутність протиправного характеру дій відповідача. За відсутності протиправного характеру дій відповідача виключається можливість задоволення негаторного позову про усунення перешкод у користуванні майном. У такому разі позивач для задоволення потреби у доступі до свого нерухомого майна повинен вжити заходів для встановлення земельного сервітуту або іншим способом отримати право користування земельною ділянкою.

Згідно з частиною третьою статті 402 Цивільного кодексу України спір про встановлення сервітуту вирішується судом за позовом особи, яка вимагає встановлення сервітуту, у разі не досягнення домовленості про встановлення сервітуту та його умови. У зв'язку з цим господарським судам необхідно враховувати, що обов'язковою умовою звернення до суду з позовом про встановлення сервітуту є вжиття особою, яка вимагає такого встановлення, заходів щодо встановлення сервітуту за домовленістю з власником (володільцем) відповідної земельної ділянки. Якщо особа до звернення до суду не вчиняла дій щодо встановлення сервітуту за домовленістю сторін (зокрема, не звернулася до іншої сторони з пропозицією про укладення договору про встановлення сервітуту), господарським судам слід відмовляти у задоволенні відповідних вимог у зв'язку з відсутністю у такої особи права вимагати встановлення сервітуту за рішенням суду. Під час розгляду справи у спорі про встановлення земельного сервітуту господарським судам належить з'ясовувати, з яких причин позивач не може використовувати належне йому майно. Не підлягають задоволенню позовні вимоги про встановлення земельного сервітуту, якщо судом визначено, що неможливість використання майна зумовлена діями самого позивача. З викладеного вбачається, що встановлюючи земельний сервітут на певний строк чи без зазначення строку (постійний), суд має враховувати, що метою сервітуту є задоволення потреб власника або землекористувача земельної ділянки для ефективного її використання; умовою встановлення є неможливість задовольнити такі потреби в інший спосіб.

Таким чином, як вбачається з аналізу зазначених норм, потреба встановлення сервітуту виникає у тих випадках, коли власник майна не може задовольнити свої потреби будь-яким іншим способом, наприклад, пройти чи проїхати до своєї земельної ділянки, користуватися належною йому будівлею тощо.

Отже, підставою встановлення сервітуту є відсутність у будь-якої особи, у тому числі і у власника майна, можливості задовольнити свої потреби іншим способом як встановленням права користування чужим майном - сервітуту.

Як встановлено, за результатами відкритих торгів ПП «Амтек-А» придбало, а з 27.03.2013 р. набуло право власності на ділянку кольорового лиття інв.. № 6 загальною площею 1888,7 кв.м, яка знаходиться за адресою м.Запоріжжя, вул.. Гладкова, 2 та раніше належала ТОВ «Інтерсталь МЦ».

15 січня 2014 р. Запорізькою міської радою (орендодавець) та ПП «Амтек-А» (орендар) укладено договір оренди землі № 201404000100003, за умовами якого орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку площею 0,3552 га для розташування ділянки кольорового лиття, яка знаходиться: м. Запоріжжя, вул.. Гладкова, 2, кадастровий номер земельної ділянки - 2310100000:04:011:0023. На земельній ділянці розміщені об'єкти нерухомого майна: будівлі ділянки кольорового лиття орендаря. Договір укладено до 30.10.2032 р.

Як вбачається з матеріалів справи, земельна ділянка площею 0,3552 га, орендарем якої є ПП «Амтек-А», знаходиться в межах земельної ділянки площею 11,3128 га, що знаходиться в користуванні ПАТ «Запорізький кабельний завод».

Матеріали справи свідчать, що товариство «Інтерсталь МЦ» (попередній користувач земельної ділянки по вул.. Гладкова, 2 на підставі договору оренди землі, зареєстрованого 30.08.2005 р. за № 040526100539) та ВАТ «Запорізький кабельний завод» укладали договір №5 про встановлення сервітуту від 28.01.2008 р. Згідно п. 2.1 зазначеного договору земельний сервітут встановлено на термін дії договору оренди землі № 040526100539. Договір оренди землі № 040526100539 припинився, оскільки користувачем земельної ділянки та власником майна стало ПП «Амтек-А» (відповідач по даній справі).

З плану зовнішніх меж землекористування позивача вбачається та представниками сторін не заперечується, що єдиним варіантом доступу до орендованої позивачем земельної ділянки є проїзд (прохід) по земельній ділянці, що знаходиться в користуванні ОСОБА_1 акціонерного товариства «Запорізький кабельний завод». Отже, позивач взагалі позбавлений можливості під'їзду та проходу до будівлі, яка належить йому на праві власності, що призводить до неможливості використовувати орендовану земельну ділянку та просить встановити земельний сервітут.

Таким чином, при розгляді спору про встановлення земельного сервітуту необхідно встановити: 1) неможливість задоволення потреби особи, яка вимагає встановлення сервітуту (позивача) в інший спосіб; 2) об'єкт сервітутного права; 3) визначити умови договору про встановлення земельного сервітуту (оскільки закон не встановлює істотних умов такого договору) - характер сервітуту, що встановлюється (обсяг прав), порядок його здійснення, сторін сервітуту, плату за його встановлення.

В процесі розгляду даної справи для роз'яснення окремих питань судом призначено судову земельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Регіональному судово-експертному бюро.

У висновку експерта № 2192 за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи від 22.03.2016 зазначено наступне: у зв'язку з тим, що нерухоме майно, належне ПП «Амтек-А», а саме ділянка кольорового лиття інв. №6, що розташована на земельній ділянці, що знаходиться в користування ПП «Амтек-А» по вул.. Гладкова, 2 в м. Запоріжжя (кадастровий номер 2310100000:04:011:0023), знаходиться всередині земельної ділянки, що знаходиться в користуванні ПуАТ «Запорізький кабельний завод» по вул. Гладкова, 2 в м.Запоріжжя, розробити та надати суду варіанти порядку користування (здійснювати заїзд чи прохід) земельною ділянкою кольорового лиття інв.. № 6, що розташована на земельній ділянці, що знаходить в користуванні ПП «Амтек-А» по вул. Гладкова, 2 в м.Запоріжжя поза межами земельної ділянки, що знаходиться в користуванні ПуАТ «Запорізький кабельний завод» по вул. Гладкова, 2 в м.Запоріжжі, з технічної точки зору не видається за можливе. На розгляд суду надано два варіанта сервітуту для забезпечення проходу, проїзду ПП «Амтек-А» по наявному шляху до належного ПП «Амтек-А» нерухомого майна, а саме ділянки кольорового лиття інв. №6, що розташована на земельній ділянці, що знаходиться в користуванні ПП «Амтек» по вул. Гладкова, 2 в м.Запоріжжя (кадастровий номер 2310100000:04:011:0023) в межах земельної ділянки, що знаходиться в користуванні ПуАТ «Запорізький кабельний завод» по вул.. Гладкова, 2 в м.Запоріжжя.

За І варіантом для встановлення сервітуту для забезпечення проходу, проїзду ПП «Амтек-А» по наявному шляху до належної йому будівлі експертом запропонована земельна ділянка S - 3 площею 0,2941 га (зелений маркер).

За ІІ варіантом для встановлення сервітуту для забезпечення проходу, проїзду ПП «Амтек-А» експертом запропоновано земельну ділянку S - 3 площею 0,1784 га (зелений маркер) та визначено ІІ варіант, як найменш обтяжливий.

Позивач у запереченнях проти ІІ варіанту встановлення сервітуту зазначає, що наявність проїзду до будівлі без можливості розвороту вантажного транспорту призводить до неможливості виконувати роботи з навантаження/розвантаження продукції. Панівна земельна ділянка відноситься до земель промисловості. При цьому, позивач зазначає, що здійснити перевлаштування своєї земельної ділянки, виконавши розворот навколо власної будівлі не має можливості, оскільки вздовж будівлі визначені охоронні зони об'єктів енергетичної системи, каналізації та водогону.

Відповідач в обґрунтування заперечень за І варіантом сервітуту зазначає, що цей варіант є для нього більш обтяжливим, оскільки ПуАТ «Запорізький кабельний завод» також користується наявним шляхом, запропонованим для встановлення сервітуту, у господарській діяльності.

Суд не вважає І варіант сервітуту більш обтяжливим для відповідача (обслуговуючої земельної ділянки), оскільки такий варіант сервітуту не тягне для будь-якої із сторін додаткових витрат або необґрунтованих обмежень у праві користування належними їм земельними ділянками.

Об'єктом сервітутного права за договором сервітуту має бути земельна ділянка S - 3 площею 0,2941 га (І варіант експертного висновку) згідно технічної документації, виконаної експертом з обсягом прав - прохід співробітників землекористувача та проїзд будь-якого транспортного засобу по наявному шляху від КПП ПуАТ «Запорізький кабельний завод».

Що стосується плати за встановлений сервітут суд виходить з наступного: відповідно до ст. 403 ЦК України власник слугуючої речі має право вимагати від сервітуарія відповідну плату за користування чужим майном. Статтею 101 ЗК України також передбачено, що власник, землекористувач земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, має право вимагати від осіб, в інтересах яких встановлено земельний сервітут, плату за його встановлення, якщо інше не передбачено законом.

При визначенні її розміру слід виходити з того, що плата має носити адекватний характер та відповідати тим обмеженням, які зазнає власник (володілець) у реалізації свого права на обтяжене сервітутом майно. Позивач у запропонованому відповідачу проекті договору про встановлення сервітуту пропонував плату за сервітут у розмірі земельного податку, який підлягає сплаті товариством «Запорізький кабельний завод» пропорційно розміру обтяженої земельної ділянки. Відповідач до заперечень проти запропонованої ПП «Амтек-А» плати за користування земельним сервітутом надав розрахунок з визначеною вартістю 14755,1 грн. на місяць зі складовими: сума амортизації ділянки дороги під сервітутом, компенсація податку на землю, компенсація витрат на роботу КПП № 1 та № 2, прибуток 20%, ПДВ -20%. Суд вважає, виходячи із обставин справи, що адекватна плата за земельний сервітут має складатися із суми компенсації податку на землю та суми амортизації ділянки дороги під сервітутом, що, виходячи із наданих сторонами документів, на даний час складає 2524 грн. 78 коп. (без ПДВ) на місяць. Внаслідок зміни розмірів будь-якої із складових розмір плати підлягає перегляду сторонами.

Доводи ПуАТ «Запорізький кабельний завод» щодо порушення позивачем порядку укладення господарських договорів, передбаченого Господарським кодексом України, суд знаходить хибними, при цьому зазначає: земельні відносини суб'єктів господарювання регулюються спеціальною нормою законодавства - Земельним кодексом України. Глава 16 ЗК України, що регулює порядок встановлення земельних сервітутів не визначає істотних умов договору про встановлення земельного сервітуту. Відповідно до ст.. 100 ЗК України договір про встановлення земельного сервітуту укладається у письмовій формі. Окремою підставою встановлення сервітуту є судове рішення. Відповідно до постанови пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17.05.2011 р. (з наступними змінами та доповненнями) суд може винести рішення про встановлення сервітуту, умови якого визначаються судом з урахуванням обставин справи. У разі якщо підставою позову про встановлення земельного сервітуту є недосягнення сторонами згоди щодо окремих умов встановлення сервітуту господарський суд, встановлюючи сервітут своїм рішенням, не позбавлений права врахувати досягнуту сторонами домовленість щодо умов сервітуту. Спір, що розглядається, не стосується врегулювання розбіжностей щодо окремих умов встановлення сервітуту, оскільки відповідач не надав своє пропозиції щодо умов отриманого ним від ПП «Амтек-А» проекту договору.

Також, суд звертає увагу, що інші умови здійснення сторонами господарської діяльності, в тому числі проїзд через КПП, отримання перепусток тощо, не є предметом даного судового розгляду. Відповідно до ст. 96 ЗК України землекористувачі зобов'язані дотримуватися правил добросусідства та обмежень, пов'язаних з встановленням земельних сервітутів та охоронних зон.

Оцінивши усі обставини справи у їх сукупності та дослідивши надані сторонами по справі докази, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог про встановлення ПП «Амтек-А» земельного сервітуту щодо земельної ділянки площею 0,2914 га, користувачем якої є ПуАТ «Запорізький кабельний завод» з визначенням істотних умов сервітуту.

Позовні вимоги задовольняються.

Відповідно до приписів постанови пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17.05.2011 р. обов'язок обґрунтування площі і меж чужої земельної ділянки, встановлення сервітуту на яку вимагає позивач, а також виготовлення проекту технічного (кадастрового) плану спірної земельної ділянки покладається на позивача. Таким чином, витрати по оплаті експертизи покладаються на позивача.

Судові витрати, що складаються із судового збору, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, ст. 401- 404 ЦК України, 98-101 ЗК України, керуючись ст. ст. 49, 82-84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Встановити Приватному підприємству «Амтек-А» (69037, м.Запоріжжя, бул. Шевченка, 4, прим. 25, ідентифікаційний код 36911260) право земельного сервітуту щодо земельної ділянки площею 0,2914 га по вул. Гладкова, 2 в м.Запоріжжя, користувачем якої є Публічне акціонерне товариство «Запорізький кабельний завод» (69093, м.Запоріжжя, вул.. Гладкова, 2, ідентифікаційний код 13604509) на підставі Державного акту на право постійного користування І-ЗП № 000564 від 29.06.1995 р.

Визначити істотні умови сервітуту:

1. Об'єкт сервітутного права (площа, на яку поширюється земельний сервітут) - 0,2914 га в межах відповідно до Додатку № 1 до висновку експерта № 2192 вд 22.03.2016 р. «І варіант встановлення сервітуту»;

2. Вид сервітуту - право проходу співробітників ПП «Амтек-А», проїзду на будь-якому виду транспортного засобу, стоянка транспорту для завантаження/розвантаження;

3. Строк сервітуту - до 2032 року (на час дії договору оренди землі ПП «Амтек-А»);

4. Плата за користування сервітутом, яка складається із суми компенсації податку на землю та суми амортизації ділянки дороги під сервітутом. пропорційно розміру обтяженої земельної ділянки, складає 2524 грн. 78 коп. (без ПДВ) на місяць.

Стягнути з ОСОБА_1 акціонерного товариства В«Запорізький кабельний заводВ» (69093, м. Запоріжжя, вул. Гладкова, 2, ідентифікаційний код 13604509) на користь Приватного підприємства В«Амтек-АВ» (69037, м. Запоріжжя, бул. Шевченка, 4, прим. 25 ідентифікаційний код 36911260) 1218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн. судового збору. Видати наказ.

Повне рішення складено 15 липня 2016 року .

Суддя Попова І.А.