Постанова

від 09.11.2016 по справі 908/3270/14

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

09.11.2016 року справа №908/3270/14

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді:ОСОБА_1 суддів За участю представників сторін: від апелянта (відповідача): від позивача:ОСОБА_2, ОСОБА_3 ОСОБА_4 - за довіреністю №3/10-Д-001 від 09.12.2015р.; ОСОБА_5 - за довіреністю б/н від 13.05.2016р.; ОСОБА_6 - за довіреністю б/н від 13.05.2016р.; розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Запорізький кабельний завод", м. Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області від 06.07.2016 року у справі за позовом№ 908/3270/14 (суддя Попова І.А.) Приватного підприємства "Атек-А", м. Запоріжжя до відповідачаПублічнго акціонерного товариства "Запорізький кабельний завод", м. Запоріжжя провстановлення оплатного земельного сервітуту ВСТАНОВИВ:

У вересні 2014 року до господарського суду Запорізької області звернулось Приватне підприємство "Амтек-А", м. Запоріжжя (далі за текстом - ПП В«Амтек-АВ» ) з позовом до Публічнго акціонерного товариства "Запорізький кабельний завод", м. Запоріжжя (далі за текстом - ПАТ "ЗКЗ"), про встановлення оплатного земельного сервітуту.

Позивач, з урахуванням уточнення позову від 07.06.2016 року, просив встановити строковий оплатний земельний сервітут на наступних умовах: В« - ПАТ "ЗКЗ" надає ПП "Амтек-А" право користування земельною ділянкою, наданою ПАТ "ЗКЗ" в постійне користування рішенням виконкому Запорізької міської ради від 31.01.1995 року № 37/34, яка знаходиться по вул. Гладкова, 2 у м. Запоріжжі та відноситься до категорії земель промисловості, надає право проходу та проїзду на транспортних засобах по наявному шляху 0,2941га відповідно до І варіанту сервітуту, визначеному у висновку судового експерта ОСОБА_7 №2192 від 22.03.2016 року за результатами проведення земельно-технічної експертизи по справі, строком до 30.10.2032 року;

- ПП "Амтек-А" сплачує ПАТ "ЗКЗ" плату за сервітут у розмірі земельного податку за 0,2941га, який підлягає сплаті за час користування земельною ділянкою протягом року;

- Оплата за сервітут за 2014 рік здійснюється у 5-ти денний строк з моменту набуття законної сили рішенням суду, яким встановлено земельний сервітут і встановлюється у розмірі земельного податку, який підлягає сплаті з дати набуття законної сили рішенням суду до 31.12.2014 року;

- Оплата за встановлення земельного сервітуту за кожен наступний рік здійснюється в строк до 20 січня наступного року.В»

Рішенням господарського суду Запорізької області від 06.07.2016 року у справі №908/3270/14 позовні вимоги ПП "Амтек-А" задоволено:

- встановлено ПП "Амтек-А" право земельного сервітуту щодо земельної ділянки площею 0,2914га по вул. Гладкова, 2 в м. Запоріжжя, користувачем якої є ПАТ В«ЗКЗВ» на підставі Державного акту на право постійного користування І-ЗП №000564 від 29.06.1995 року;

Визначено істотні умови сервітуту:

1.Об'єкт сервітутного права (площа, на яку поширюється земельний сервітут) - 0,2914га в межах відповідно до Додатку №1 до висновку експерта № 2192 вд 22.03.2016 року В«І варіант встановлення сервітутуВ» ;

2.Вид сервітуту - право проходу співробітників ПП "Амтек-А", проїзду на будь-якому виду транспортного засобу, стоянка транспорту для завантаження/розвантаження;

3.Строк сервітуту - до 2032 року (на час дії договору оренди землі ПП "Амтек-А");

4.Плата за користування сервітутом, яка складається із суми компенсації податку на землю та суми амортизації ділянки дороги під сервітутом. пропорційно розміру обтяженої земельної ділянки, складає 2524 грн. 78 коп. (без ПДВ) на місяць.

Вирішено стягнути з ПАТ"ЗКЗ" на користь ПП "Амтек-А" 1218 грн. судового збору.

Відповідач - ПАТ "ЗКЗ" не погодився із рішенням суду першої інстанції та звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 06.07.2016 року у справі №908/3270/16 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

На думку відповідача, рішення господарського суду Запорізької області у даній справі прийняте судом з порушенням норм матеріального права та внаслідок неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, а висновки суду, викладені в ньому, не відповідають дійсним обставинам справи.

На переконання апелянта позивачем не дотримано загальний порядок укладання господарських договорів, встановлений ст. 181 ГК України, а саме те, що позивач не мав наміру здійснювати дії щодо досягнення з відповідачем домовленості про встановлення сервітуту та узгодження його умов, оскільки одночасно з наданням відповідачу копій документів, підтверджуючих наявність у нього права вимагати встановлення земельного сервітуту, передчасно звернувся до суду з позовом про встановлення оплатного земельного сервітуту.

Апелянт зазначає, що незручності у використанні власником своєї земельної ділянки, обтяженої земельним сервітутом, мають бути мінімальними, а I варіант встановлення земельного сервітуту, є більш обтяжливим для відповідача. Варіант земельного сервітуту II є таким, що більш ніж з розумною достатністю відповідає меті встановлення сервітуту, оскільки забезпечує право проходу та проїзду ПП "Амтек-А" до земельної ділянки наданій в оренду для розташування та обслуговування ділянки кольорового лиття. ПАТ "ЗКЗ" вказує на те, що суд першої інстанції безпідставно зазначив, що не вважає I варіант сервітуту, визначений у висновку експерта, більш обтяжливим для відповідача, оскільки такий варіант сервітуту не тягне для будь-якої із сторін додаткових витрат або необґрунтованих обмежень у праві користування належними їм земельними ділянками.

Апелянт вважає, що суд першої інстанції:

- не повинен встановлювати I варіант запропонований експертом, оскільки він є більш обтяжливим ніж II варіант;

- повинен встановити II варіант запропонований експертом, оскільки він відповідає меті встановлення сервітуту, а саме надає право проходу та проїзду ПП «Амтек-А» до своєї земельної ділянки.

Суд першої інстанції безпідставно проігнорував законні інтереси відповідача щодо встановлення обов'язку позивача дотримуватись графіку роботи та пропускного і внутрішньооб'єктового режимів відповідача, надання відповідачу безперешкодного доступу до власних інженерних мереж, розташованих на земельній ділянці, яка знаходиться в користуванні позивача для їх ремонту та обслуговування, встановлення справедливого розміру плати за користування земельним сервітутом, визначення порядку та строків їх справляння, а також перегляду розміру плати за користування земельним сервітутом в разі зміни розмірів її складових.

Судом першої інстанції не враховані вимоги ч. 2, ст. 2, ст. 55, ст. 55 1 Закону України "Про землеустрій", а саме щодо обов'язкового розроблення технічної документації для визначення меж земельної ділянки на місцевості, оскільки суд, приймаючи оскаржуване рішення, визначив об'єктом сервітутного права - 0.2914 га в межах відповідно до Додатку №1 до висновку експерта №2192 від 22.03.2016 року (I варіант встановлення сервітуту).

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.08.2016 року визначено колегію суддів для розгляду апеляційної скарги та сформовано у складі: головуючий суддя - Мартюхіна Н.О., судді Агапов О.Л., Малашкевич С.А.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 03.08.2016 року прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено її розгляд у судовому засіданні на 14.09.2016 року о 12 год. 10 хв.

13.09.2016 року через канцелярію суду від ПП "Атек-А" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просив суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги відповідача, а оскаржуване рішення господарського суду першої інстанції просив залишити без змін.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 14.09.2016 року відкладено розгляд апеляційної скарги, з урахуванням ухвали про виправлення описки на 26.10.2016 року року о 12 год. 10 хв.

Відповідно до розпорядження Керівника апарату Донецького апеляційного господарського суду №1451 від 25.10.2016 року, у зв'язку з відпусткою судді члена колегії Малашкевича С.А., було призначено повторний автоматизований розподіл справи №908/3270/14.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.10.2016 року визначено нову колегію суддів для розгляду справи №908/3270/16 у складі: ОСОБА_1 - головуючий (суддя-доповідач), судді Агапов О.Л., М'ясищев А.М.

26.10.2016 року в судовому засідання апеляційної інстанції оголошено перерву до 09.11.2016 року о 12 год. 40 хв. Сторони були повідомлені про дату, час та місце проведення наступного судового засідання, про що складено розписку.

09.11.2016 року у судовому засіданні апеляційної інстанції був присутній представник апелянта - ПАТ "ЗКЗ", який підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі, просив суд скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 06.07.2016 року у справі №908/3270/14 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ПП "Амтек-А" в повному обсязі.

09.11.2016 року у судовому засіданні апеляційної інстанції були присутні заступник директора ПП "Амтек-А" та представники позивача, які заперечували проти доводів викладених в апеляційній скарзі, просили суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення господарського суду Запорізької області від 06.07.2016 року у справі №908/3270/14 просили залишити без змін.

Особливості меж перегляду справи в апеляційній інстанції, передбачені нормами ст. 101 ГПК України, які полягають у тому, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Нормами ч. 2 цієї статті передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду встановила наступне.

З матеріалів справи вбачається, що за результатами відкритих торгів ПП "Амтек-А" придбало, а з 27.03.2013 року набуло право власності на ділянку кольорового лиття інвентарний №6 загальною площею 1888,7 кв.м., яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Гладкова, 2 та раніше належала ТОВ В«Інтерсталь МЦВ» .

15.01.2014 року Запорізькою міської радою (Орендодавець) та ПП "Амтек-А" (орендар) укладено договір оренди землі №201404000100003, за умовами якого орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку площею 0,3552 га для розташування ділянки кольорового лиття, яка знаходиться: м. Запоріжжя, вул. Гладкова, 2, кадастровий номер земельної ділянки - 2310100000:04:011:0023. На земельній ділянці розміщені об'єкти нерухомого майна: будівлі ділянки кольорового лиття орендаря. Договір укладено до 30.10.2032 року.

Земельна ділянка площею 0,3552 га, орендарем якої є ПП "Амтек-А", знаходиться в межах земельної ділянки площею 11,3128га, що знаходиться в користуванні ПАТ "ЗКЗ".

Матеріали справи свідчать, що ТОВ "Інтерсталь МЦ" (попередній користувач земельної ділянки по вул. Гладкова, 2 на підставі договору оренди землі, зареєстрованого 30.08.2005 року за №040526100539) та ПАТ "ЗКЗ" укладали договір №5 про встановлення сервітуту від 28.01.2008 року.

Згідно п. 2.1 зазначеного договору земельний сервітут встановлено на термін дії договору оренди землі №040526100539.

Договір оренди землі №040526100539 припинився, оскільки користувачем земельної ділянки та власником майна стало ПП "Амтек-А".

В подальшому, ПП "Амтек-А" звернулося до ПАТ "ЗКЗ" з пропозицією укладення договору про встановлення земельного сервітуту відносно земельної ділянки по вул. Гладкова, 2 в м. Запоріжжя, яку використовує ПАТ "ЗКЗ".

02.07.2014 року позивач отримав від відповідача лист, яким останній просив надати додаткові документи, необхідні для розгляду договору сервітуту, а саме на підтвердження права на використання позивачем земельної ділянки. Відповідні документи відповідачу направлено. Вказаний лист-пропозиція залишений відповідачем без задоволення, договір сервітуту сторонами укладений не був, що як наслідок позбавило можливості позивача під'їзду та проходу до орендованої ним земельної ділянки та розташованої на ній будівлі, відповідач доступ позивачу через земельну ділянку, що знаходиться в його користуванні, не надає, та єдиним варіантом доступу до майна позивача є територія, якою користується відповідач. Зазначені обставини стали підставою для звернення з відповідним позовом до суду першої інстанції з вимогою встановлення земельного сервітуту.

Як вже було зазначено, рішенням господарського суду Запорізької області від 06.07.2016 року у справі №908/3270/14 позовні вимоги ПП "Амтек-А" задоволено.

Місцевий господарський суд при прийнятті оскаржуваного рішення виходив, зокрема, з наявності правових підстав для задоволення позовних вимог про встановлення ПП "Амтек-А" земельного сервітуту щодо земельної ділянки площею 0,2914га, користувачем якої є ПАТ "ЗКЗ" з визначенням істотних умов сервітуту.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду погоджується з таким висновком виходячи з наступного.

Відповідно до п. 1 ст. 98 ЗК України право земельного сервітуту - це право власника або землекористувача земельної ділянки на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками).

Відповідно ст. 99 ЗК України власники або землекористувачі земельних ділянок можуть вимагати встановлення земельного сервітуту на право проходу та проїзду на велосипеді.

Відповідно до ст. 401 ЦК України право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом.

Підставами встановлення земельного сервітуту згідно з ч. 2 ст. 100 Земельного кодексу України є договір або рішення суду.

Стаття 403 ЦК України регулює зміст сервітуту, а саме - сервітут визначає обсяг прав щодо користування особою чужим майном.

Згідно з цією статтею сервітут може бути встановлений на певний строк або без визначення строку. Особа, яка користується сервітутом, зобов'язана вносити плату за користування майном, якщо інше не встановлено договором, законом, заповітом або рішенням суду. Сервітут не позбавляє власника майна, щодо якого він встановлений, права володіння, користування та розпорядження цим майном, в тому числі права продажу. Сервітут зберігає чинність у разі переходу до інших осіб права власності на майно, щодо якого він встановлений. Збитки, завдані власникові (володільцеві) земельної ділянки або іншого нерухомого майна, особою, яка користується сервітутом, підлягають відшкодуванню на загальних підставах.

Пунктом 1 ст. 404 ЦК України, зокрема, визначено, що право користування чужою земельною ділянкою або нерухомим майном полягає у можливості проходу, проїзду через чужу земельну ділянку, прокладення та експлуатації ліній електропередачі, зв'язку і трубопроводів, забезпечення водопостачання, меліорації тощо.

Виходячи із системного аналізу вказаних норм, зміст права земельного сервітуту полягає в тому, що власник (користувач) однієї земельної ділянки (панівної) має право на обмеження користування суміжною (сусідською) земельною ділянкою (обслуговуючого) з метою усунення недоліків своєї ділянки , пов'язаних, зокрема, з її місцем розташування і природним станом, тобто, обслуговуюча земельна ділянка своїми зручностями, перевагами, природними ресурсами усуває недоліки панівної земельної ділянки, задля задоволення своїх потреб, які не можуть бути задоволені іншим шляхом .

Таким чином, позивач має довести наявність єдиної підстави для встановлення земельного сервітуту неможливість використання свого майна і своєї земельної ділянки через недоліки їх природного стану чи місця розташування без надання йому права користування земельною ділянкою відповідача .

При цьому, необхідною умовою є те, що задоволення потреб сервітурія неможливо здійснити яким-небудь іншим способом.

Отже, для встановлення земельного сервітуту необхідна наявність таких умов:

- ініціатором встановлення земельного сервітуту може бути власник або користувач земельної ділянки, у яких є потреба у використанні суміжної (сусідньої) земельної ділянки, щоб усунути недоліки своєї ділянки, зумовлені її місцем розташування або природним станом;

- потреби особи, яка вимагає встановлення земельного сервітуту, не можуть бути задоволені іншим способом ;

- особа, відносно земельної ділянки якої встановлюється сервітут, повинна бути власником або володільцем цієї земельної ділянки;

- вжиття особою, яка вимагає такого встановлення, заходів щодо встановлення сервітуту за домовленістю з власником (володільцем) відповідної земельної ділянки.

При вирішенні даного спору судом апеляційної інстанції з'ясовано, що позивач до звернення з даним позовом вчиняв дії щодо встановлення сервітуту за домовленістю з відповідачем.

В матеріалах справи міститься лист-пропозиція ПП "Амтек-А" (вих.№11 від 20.05.14р.) яким направлено ПАТ "ЗКЗ" проект договору про встановлення земельного сервітуту відносно земельної ділянки по вул. Гладкова, 2, м. Запоріжжя, яку використовує ПАТ "ЗКЗ". Вказаний лист отримано представником ПАТ "ЗКЗ" 06.06.2014 року.

02.07.2014 року позивач отримав від відповідача лист, яким останній просив надати додаткові документи, необхідні для розгляду договору сервітуту, а саме на підтвердження права на використання позивачем земельної ділянки

ПП "Амтек-А" направлено ПАТ "ЗКЗ" лист (вих.№21 від 02.07.14р.) у якості відповіді на лист ПАТ "ЗКЗ" (вих.3/10-09-062 від 24.06.14р.) з копією рішення Запорізької міської ради №36/9 від 30.10.2013 року та з копією договору оренди землі №201404000100003 від 15.01.2014 року.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що ПАТ "ЗКЗ" оскаржувало вказане рішення Запорізької міської ради №36/9 від 30.10.2013 року в порядку адміністративного судочинства.

Так, ПАТ "ЗКЗ" зверталось до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя з позовом до Запорізької міської ради за участю третьої особи ПП "Амтек-А" про визнання протиправним та скасування рішення №36/9 від 30.10.2013 року, яким було затверджено ПП "Амтек-А" технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі по. вул. Гладкова, 2 для розташування ділянки кольорового лиття та передання Запорізькою міською радою права користування земельною ділянкою ПП "Амтек-А". Постановою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 01.12.2014 року у справі №335/11188/14-а відмовлено у задоволенні позову ПАТ "ЗКЗ" до Запорізької міської ради про визнання протиправним та скасування рішення №36/9 від 30.10.2013 року. Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19.04.2016 року залишено без змін постанову Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 01.12.2014 року у справі №335/11188/14-а.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем було заявлено клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи, на вирішення якої запропоновано поставити наступні питання:

1.Чи є можливість у ПП "Амтек-А" здійснювати заїзд, прохід, з урахуванням встановлених державних норм, до земельної ділянки, що знаходиться у користуванні ПП "Амтек-А" по вул. Гладкова, 2 в м. Запоріжжя без використання частини земельної ділянки, що знаходиться у користуванні ПАТ "ЗКЗ» відповідно до рішення виконкому Запорізької міської ради від 31.01.1995 року № 37/34?

2.Які існують варіанти сервітуту відносно земельної ділянки, яка знаходиться в користуванні ПАТ «ЗКЗ» відповідно до рішення виконкому Запорізької міської ради від 31.01.1995 року № 37/34 для забезпечення проходу, проїзду ПП «Амтек-А» до земельної ділянки, яка знаходиться в його користуванні відповідно до договору оренди землі №201404000100003 від 15.01.2014 року.

Оскільки з'ясування спірних питань, що виникли в ході судового розгляду справи, потребувало спеціальних знань, суд першої інстанції задовольнив клопотання позивача та призначив судову земельно-технічну експертизу. Проведення судової земельно-технічної експертизи доручив Регіональному судово-експертному бюро.

Колегія суддів вважає за необхідне підтримати зазначений висновок місцевого господарського суду щодо дійсної необхідності спеціальних знань та призначення будівельної-технічної експертизи для визначення варіантів встановлення сервітуту.

Відповідно до положень ст. 42 ГПК України висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими ст. 43 цього кодексу.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін, яка, зокрема, проявляється в тому, що, як зазначається в ч. 1 ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З урахуванням вимог ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Вищий господарський суд України в постанові Пленуму ВГСУ від 17.05.2011 року №6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин», зазначив, що складовою договору про встановлення земельного сервітуту має бути план земельної ділянки та визначення на місцевості меж дії земельного сервітуту.

За таких обставин, колегія суддів апеляційного суду переглядаючи в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції, розцінює вищевказаний експертний висновок як доказ в даній справі. З урахуванням вимог господарського процесуального законодавства, оцінці підлягають всі докази в їх сукупності, якими сторони обґрунтовують свої позовні вимоги або заперечення в задоволенні позовних вимог.

У висновку експерта №2192 за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи від 22.03.2016 року зазначено наступне: у зв'язку з тим, що нерухоме майно, належне ПП "Амтек-А", а саме ділянка кольорового лиття інв. №6, що розташована на земельній ділянці, що знаходиться в користування ПП "Амтек-А" по вул. Гладкова, 2 в м. Запоріжжя (кадастровий номер 2310100000:04:011:0023), знаходиться всередині земельної ділянки, що знаходиться в користуванні ПАТ "ЗКЗ" по вул. Гладкова, 2 в м. Запоріжжя, розробити та надати суду варіанти порядку користування (здійснювати заїзд чи прохід) земельною ділянкою кольорового лиття інв. № 6, що розташована на земельній ділянці, що знаходить в користуванні ПП "Амтек-А" по вул. Гладкова, 2 в м. Запоріжжя поза межами земельної ділянки , що знаходиться в користуванні ПАТ "ЗКЗ" по вул. Гладкова, 2 в м. Запоріжжі, з технічної точки зору не видається за можливе .

Тобто, за висновком експерта інші варіанти, які могли б бути запропоновані експертом в якості встановлення сервітуту на спірній земельній ділянці, - відсутні, оскільки технічно не можливо надати сервітут в користування по за межами земельної ділянки, що знаходиться в користуванні ПАТ "ЗКЗ".

Так, експертом на розгляд суду надано два варіанта сервітуту для забезпечення проходу, проїзду ПП "Амтек-А" по наявному шляху до належного ПП "Амтек-А" нерухомого майна, а саме ділянки кольорового лиття інв. №6, що розташована на земельній ділянці, що знаходиться в користуванні ПП "Амтек-А" по вул. Гладкова, 2 в м. Запоріжжя (кадастровий номер 2310100000:04:011:0023) в межах земельної ділянки, що знаходиться в користуванні ПАТ В«ЗКЗВ» по вул. Гладкова, 2 в м. Запоріжжя.

За І варіантом для встановлення сервітуту для забезпечення проходу, проїзду ПП "Амтек-А" по наявному шляху до належної йому будівлі експертом запропонована земельна ділянка S - 3 площею 0,2941 га (зелений маркер).

За ІІ варіантом для встановлення сервітуту для забезпечення проходу, проїзду ПП "Амтек-А" експертом запропоновано земельну ділянку S - 3 площею 0,1784 га (зелений маркер) та визначено ІІ варіант, як найменш обтяжливий.

При вирішенні питання вибору найменш обтяжливого для відповідача варіанту встановлення сервітуту експерт віддав перевагу другому варіанту.

Як стверджує відповідач сервітут повинен здійснюватись способом, найменш обтяжливим для власника земельної ділянки, щодо якої він встановлений.

Представник апелянта, який був присутній у судовому засіданні апеляційної інстанції вказав щодо можливості встановлення земельного сервітуту, проте заперечив проти умов визначених ПП "Амтек-А" хоч і не зазначив про ті умови, які є найменш обтяжливими для ПАТ "ЗКЗ".

Будь-яких варіантів умов надання земельного сервітуту відповідачем не запропоновано.

Колегія суддів апеляційного господарського суду, дослідивши план-схему надану експертом (першого та другого варіантів сервітуту) зазначає, що варіант ІІ не є варіантом яким позивач зможе усунути недоліки земельної ділянки для задоволення своїх потреб , оскільки земельна ділянка передана в користування ПП В«Амтек-АВ» Запорізькою міською радою, яка знаходиться в м. Запоріжжя по вул. Гладкова, 2, кадастровий номер - 2310100000:04:011:0023 виключно для розташування ділянки кольорового лиття .

Тобто, вона надана з метою використання в галузі металургії із використанням сировини, яка не може бути транспортована без застосування важкої техніки та необхідних транспортних засобів. Використання орендованої земельної ділянки ПП В«Амтек-АВ» за цільовим призначенням можливо лише за І варіантом для встановлення сервітуту.

Беззаперечним є твердження апелянта щодо можливості проходу та проїзду працівників ПП "Амтек-А" до своєї земельної ділянки, як за І так і за ІІ варіантом висновку експерта для встановлення сервітуту, проте, за І варіантом надається можливість позивачу проходу та проїзду навколо своєї будівлі та земельної ділянки, а за ІІ варіантом існує можливість проходу та проїзду лише до однієї торцевої частини будівлі позивача на якій відсутня можливість входу чи в'їзду.

При цьому, основною метою встановлення сервітуту є усунення неможливості використання майна і своєї земельної ділянки ПП "Амтек-А" через недоліки їх місця розташування без надання йому права користування земельною ділянкою відповідача за цільовим призначенням . Тобто, для ведення господарської діяльності, а саме ливарного виробництва, без можливості систематичного підвозу сировини та безпечного розвантаження з подальшим транспортуванням до приміщення будівлі за допомогою техніки за ІІ варінантом земельного сервітуту не вбачається можливим.

Таким чином, встановивши ІІ варіант сервітуту, на якому наполягає відповідач, ПП "Амтек-А" втратить необхідністі встановлення права проходу та проїзду у зв'язку з неможливістю та незручністю використання техніки, інших засобів розвантаження для безальтернативного функціонування свого підприємства. Нормальне господарське використання ПП "Амтек-А" наданою йому земельною ділянкою та обслуговування підприємства кольорового лиття, неможливо без обтяження сервітутом суміжної земельної ділянки відповідача ПАТ "ЗКЗ" за І варіантом. Задоволення потреб позивача неможливо здійснити яким-небудь іншим способом.

Враховуючи розташування земельної ділянки ПП "Амтек-А" та земельної ділянки ПАТ "ЗКЗ", І варіант експертного висновку є прийнятним для встановлення сервітуту, а саме земельна ділянка S - 3 площею 0,2941 га згідно технічної документації, виконаної експертом з обсягом прав - прохід співробітників землекористувача та проїзд будь-якого транспортного засобу по наявному шляху від КПП ПАТ "ЗКЗ".

При цьому, відповідно до ст. 403 Цивільного кодексу України власник слугуючої речі має право вимагати від сервітуарія відповідну плату за користування чужим майном.

Статтею 101 ЗК України також передбачено, що власник, землекористувач земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, має право вимагати від осіб, в інтересах яких встановлено земельний сервітут, плату за його встановлення, якщо інше не передбачено законом.

Плата має носити адекватний характер та відповідати тим обмеженням, які зазнає власник (володілець) у реалізації свого права на обтяжене сервітутом майно.

Позивач у запропонованому відповідачу проекті договору про встановлення сервітуту пропонував плату за сервітут у розмірі земельного податку, який підлягає сплаті ПАТ "ЗКЗ" пропорційно розміру обтяженої земельної ділянки.

Відповідач до заперечень проти запропонованої ПП "Амтек-А" плати за користування земельним сервітутом надав розрахунок з визначеною вартістю 14755,10 грн. на місяць зі складовими: сума амортизації ділянки дороги під сервітутом, компенсація податку на землю, компенсація витрат на роботу КПП №1 та № 2, прибуток 20%, ПДВ -20%.

Колегія судді вважає вірним висновок, що адекватна плата за земельний сервітут має складатися із суми компенсації податку на землю та суми амортизації ділянки дороги під сервітутом, що, виходячи із наданих сторонами документів, на даний час складає 2524,78 грн. (без ПДВ) на місяць. Внаслідок зміни розмірів будь-якої із складових розмір плати підлягає перегляду сторонами.

Доводи ПАТ "ЗКЗ" щодо порушення позивачем порядку укладення господарських договорів, передбаченого ГК України, суд апеляційної інстанції не може прийняти до уваги оскільки земельні відносини суб'єктів господарювання регулюються спеціальною нормою законодавства - Земельним кодексом України. Глава 16 Земельного кодексу України, що регулює порядок встановлення земельних сервітутів не визначає істотних умов договору про встановлення земельного сервітуту.

Поряд з викладеним, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок місцевого господарського суду щодо того, що І варіант сервітуту не є більш обтяжливим для відповідача, оскільки такий варіант сервітуту не тягне для будь-якої із сторін додаткових витрат або необґрунтованих обмежень у праві користування належними їм земельними ділянками.

Посилання апелянта на незручності в наслідок встановлення І варіанту сервітуту є непідтвердженим та такими, що зводиться до суб'єктивної оцінки відповідачем доказів наявних у справі, оскільки як ПАТ "ЗКЗ" так і ПП "Амтек-А" в подальшому зможуть безперешкодно, спільно користуватись суміжною земельною ділянкою. Встановлення земельного сервітуту не веде до позбавлення власника земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, прав володіння, користування та розпорядження нею.

У разі не досягнення такої згоди щодо спільного користування сторони жодним чином не позбавлені права врегулювати це питання в договірному порядку або в інший встановленим законом спосіб.

При цьому, колегією суддів апеляційної інстанції приймається до уваги той факт, що попередній користувач земельної ділянки по вул. Гладкова, 2 на підставі договору оренди землі, зареєстрованого 30.08.2005 року за №040526100539 - ТОВ "Інтерсталь МЦ" та ПАТ "ЗКЗ" укладали договір №5 про встановлення сервітуту від 28.01.2008 року. При встановлені межі земельної ділянки загальна площа була 0,3552 га.

Враховуючи, що у попереднього власника будівлі та землекористувача існували відносини сервітуту які булу чинними з ПАТ "ЗКЗ", посилання апелянта на обставини необхідності оцінки та розрахунку ризику ПП "Амтек-А", а саме те, що позивач повинен був знати про існування незручностей використання орендованої земельної ділянки за цільовим призначенням не можуть бути прийняті об'єктивно до уваги.

Відповідно до ст. 100 ЗК України договір про встановлення земельного сервітуту укладається у письмовій формі. Окремою підставою встановлення сервітуту є судове рішення.

Відповідно до постанови пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17.05.2011 року (з наступними змінами та доповненнями) суд може винести рішення про встановлення сервітуту, умови якого визначаються судом з урахуванням обставин справи. У разі якщо підставою позову про встановлення земельного сервітуту є недосягнення сторонами згоди щодо окремих умов встановлення сервітуту господарський суд, встановлюючи сервітут своїм рішенням, не позбавлений права врахувати досягнуту сторонами домовленість щодо умов сервітуту.

Тобто, як вірно зазначено господарським судом першої інстанції спір, що розглядається, не стосується врегулювання розбіжностей щодо окремих умов встановлення сервітуту, оскільки відповідач не надав своє пропозиції щодо умов отриманого ним від ПП "Амтек-А" проекту договору.

До того ж, інші умови здійснення сторонами господарської діяльності, в тому числі проїзд через КПП, отримання перепусток тощо, не є предметом даного судового розгляду.

З цього приводу колегія суддів апеляційної інстанції виходить з тих підстав, що будь-який варіант сервітуту щодо права користування земельною ділянкою може призвести до певних незручностей в користуванні та експлуатації земельної ділянкою відповідачем. Сторони не позбавлені можливості в подальшому узгодити порядок та умови експлуатації, несення витрат через прохід та проїзд земельною ділянкою відповідача, проте, зазначене не є підставою для відмови позивачу в наданні сервітуту.

Натомість, відповідно до ст. 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов'язані дотримуватися правил добросусідства та обмежень, пов'язаних з встановленням земельних сервітутів та охоронних зон.

Поряд з цим, не можуть бути прийняті доводи апелянта щодо неможливості встановлення земельного сервітуту без обов'язкового розроблення технічної документації для визначення меж земельної ділянки, оскільки межі земельної ділянки на якій встановлений земельний сервітут визначені експертом, позивач має беззаперечне право на встановлення земельного сервітуту, а підстави відмови у наданні такого права - відсутні.

Враховуючи викладене, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає, що господарський суд Запорізької області дійшов правомірних та обґрунтованих висновків про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог про встановлення ПП "Амтек-А" земельного сервітуту щодо земельної ділянки площею 0,2914 га, користувачем якої є ПАТ "ЗКЗ" з визначенням істотних умов сервітуту.

Твердження заявника апеляційної скарги про порушення і неправильне застосування місцевим господарським судом норм матеріального права при прийнятті оскаржуваного рішення не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для скасування законного та обґрунтованого рішення господарського суду Запорізької області від 06.07.2016 року у справі №908/3270/14 суд апеляційної інстанції не вбачає.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача - ПАТ "ЗКЗ".

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, 103, 105 ГПК України, Донецький апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Запорізький кабельний завод", м. Запоріжжя, на рішення господарського суду Запорізької області від 06.07.2016 року у справі №908/3270/14 - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Запорізької області від 06.07.2016 року у справі №908/3270/14 - залишити без змін.

Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом 20 днів.

Головуючий суддя Н.О. Мартюхіна

Судді: О.Л. Агапов

ОСОБА_3