Постанова

від 19.07.2016 по справі 915/970/15

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" липня 2016 р.Справа № 915/970/15

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів :

головуючого судді : Т.А. Величко,

суддів: С.В. Таран, Філінюка І.Г.

(згідно розпорядження керівника апарату від 04.07.2016р. № 379 щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи)

при секретарі: Альошиній Г.М.

за участю представників сторін:

від прокуратури - ОСОБА_1

від позивача - ОСОБА_2;

від відповідача - не з'явився;

від третьої особи - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фонду державного майна України

на ухвалу господарського суду Миколаївської області від 26.04.2016р.

по справі № 915/970/15

за позовом: Фонду державного майна України

до Богданівської сільської ради

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Публічного акціонерного товариства В«МиколаївобленергоВ»

за участю Прокуратури Миколаївської області

про визнання незаконним та скасування свідоцтва про право власності,

ВСТАНОВИВ:

В червні 2015р. Фонд державного майна України звернувся до господарського суду Миколаївської області з позовними вимогами до Богданівської сільської ради, КП „Вознесенське міжміське бюро технічної інвентарізаціїВ» , Реєстраційної служби Доманівського районного управління юстиції Миколаївської області про визнання незаконним та скасування свідоцтва про право власності від 11.08.2011р. САЕ № 274606, виданого виконавчим комітетом Богданівської сільської ради Доманівського району Миколаївської області.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 13.08.2015р. припинено провадження у справі відносно КП „Вознесенське МБТІВ» , Реєстраційної служби Доманівського РУЮ Миколаївської області.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 13.08.2015р. (суддя Фролов В.Д.) позов задоволено. Визнано незаконним та скасовано свідоцтво про право власності від 11.08.2011 р. САЕ № 274606, видане виконавчим комітетом Богданівської сільської ради Доманівського району Миколаївської області.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 03.11.2015р. рішення господарського суду від 13.08.2015р. залишено без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Постановою ВГСУ від 17.02.2016р. постанову Одеського апеляційного господарського суду від 03.11.2015р. та рішення господарського суду Миколаївської області від 13.08.2015р. у справі №915/970/15 - скасовано, справу направлено на новий розгляд до господарського суду Миколаївської області.

Як зазначив суд касаційної інстанції, суди попередніх інстанцій, розглядаючи заявлені позовні вимоги, належним чином не встановили та не дослідили обставини, на яких ґрунтуються ці вимоги, не дослідили докази, які входять до предмета доказування у справі, що призвело до передчасності висновків по суті спору.

В матеріалах справи взагалі відсутнє як саме свідоцтво про право власності від 11.08.2011 р. САЕ № 274606 , видане виконавчим комітетом Богданівської сільської ради, яке є предметом спору в даній справі, так і рішення виконавчого комітету Богданівської сільської ради Доманівського району Миколаївської області №22 „Про оформлення права власності на об'єкти нерухомого майнаВ» , на праві якого видано оспорюване свідоцтво. Не було досліджено, на які об'єкти видане вказане свідоцтво, чи є саме ці об'єкти тими, що не увійшли до статутного фонду ПАТ „МиколаївобленергоВ» , не встановлено, хто є власником об'єктів, на яке було видано оскаржуване позивачем свідоцтво.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 21.03.2016р. справу прийнято до провадження суддею Ковалем Ю.М.

Додатковими поясненнями у справі №915/970/15 від 01.04.2016р. №10-43-5860, Фонд державного майна України просив задовольнити свої позовні вимоги в повному обсязі.

19.04.2016р. до господарського суду Миколаївської області від Фонду державного майна України надійшла заява про збільшення позовних вимог у справі 915/970/15, в якій позивач просив в порядку ст. 22 ГПК України збільшити позовні вимоги та:

- визнати незаконним та скасування свідоцтва про право власності від 11.08.2011 р. САЕ № 274606, видане виконавчим комітетом Богданівської сільської ради Доманівського району Миколаївської області;

- визнати незаконним та скасувати свідоцтво про право власності від 11.08.2011 р. САЕ № 274606, видане виконавчим комітетом Богданівської сільської ради Доманівського району Миколаївської області;

- визнати незаконним та скасувати рішення виконавчого комітету Богданівської сільської ради Доманівського району Миколаївської області від 07.07.2009р. №14 „Про оформлення права власності на об'єкт нерухомого майнаВ» ;

- визнати незаконним та скасувати рішення виконавчого комітету Богданівської сільської ради Доманівського району Миколаївської області від 21.07.2009р. №22 „Про оформлення права власності на об'єкт нерухомого майнаВ» ;

- стягнути судовий збір на користь Фонду державного майна України.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 26.04.2016р. про повернення позовної заяви (суддя Коваль Ю.М.) повернуто заяву Фонду державного майна України, яка містить позовні вимоги про визнання незаконними та скасування рішення виконавчого комітету Богданівської сільської ради Доманівського району Миколаївської області від 07.07.2009р. №14 та від 21.07.2011р. №22 „Про оформлення права власності на об'єкт нерухомого майнаВ» та додані до неї документи без розгляду на підставі п.5 ч.1 ст. 63 ГПК України.

Як зазначив господарський суд, предметом спору, за яким порушено провадження у справі, є визнання незаконним та скасування правовстановлюючого документа - свідоцтва про право власності на спірне нерухоме майно.

Викладені в заяві вимоги не можуть бути визнанні збільшенням розміру позовних вимог або зміною предмету спору, а є іншими самостійними предметами спору, по яким провадження у справі не порушено.

В апеляційній скарзі, не погоджуючись з висновками суду, Фонд державного майна України просить ухвалу господарського суду Миколаївської області від 26.04.2016р. скасувати, заяву про збільшення позовних вимог у справі №915/970/15 передати на розгляд до суду першої інстанції.

Вимоги, викладені у заяві про збільшення розміру позовних вимог пов'язані саме з позовними вимогами, оскільки оспорюване свідоцтво про право власності було видане на підставі рішення виконавчого комітету Богданівської сільської ради Доманівського району Миколаївської області від 07.07.2009р. №14 „Про оформлення права власності на об'єкт нерухомого майнаВ» та рішення виконавчого комітету Богданівської сільської ради Доманівського району Миколаївської області від 21.07.2011р. №22 „Про оформлення права власності на об'єкти нерухомого майнаВ» . А тому висновки господарського суду щодо порушення правил об'єднання позовних вимог є помилковими, оскільки вони не ґрунтуються на матеріалах справи та законодавстві України.

Колегія суддів, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності їх юридичної оцінки господарським судом, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення присутніх в засіданні представників сторін, дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню підлягає, виходячи з такого.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених ст. 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитися від позову або змінити розмір позовних вимог.

Під збільшенням чи зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну кількісних показників, в яких виражається позовна вимога (збільшення чи зменшення ціни позову, збільшення чи зменшення кількості товару тощо). Під зміною розміру позовних вимог не можна розуміти заявлення ще однієї чи кількох вимог , додатково до викладених у позовній заяві - така дія кваліфікується як зміна предмета позову.

Вищий господарський суд України в постанові Пленуму від 26.12.2011р. №18 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанціїВ» зазначив: передбачені ч. 4 ст. 22 ГПК України права позивача збільшити чи зменшити розмір позовних вимог, відмовлення від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідне збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.

Збільшено (чи зменшено) може бути розмір вимог майнового характеру, Якщо в заяві позивача йдеться про збільшення розміру немайнових вимог (наприклад, про визнання недійсним ще одного акта крім того, стосовно якого відповідну вимогу вже заявлено), то фактично також йдеться про подання іншого позову.

Право позивача на зміну предмета або підстави позову може бути реалізовано лише до початку розгляду господарським судом справи по суті та лише в суді першої інстанції: - шляхом подання до суду відповідної письмової заяви, лише за формою і змістом має узгоджуватися із ст. 54 ГПК України, з доданням до неї документів, зазначених у ст. 57 ГПК України. Невідповідність згаданої заяви вимогам цих норм процесуального права є підставою для її повернення з підстав, передбачених ст. 63 ГПК України.

Заяви про зміну предмета або підстави позову, які відповідають вимогам ст. 54 і 57 ГПК України, проте подані після початку розгляду судом справи по суті, залишаються без розгляду та приєднуються до матеріалів справи, про що суд зазначає в описовій частині рішення, прийнятого по суті спору (або в ухвалі, якою закінчується розгляд справи).

Постановою ВГСУ від 17.02.2016р. скасовано рішення господарського суду Миколаївської області від 13.08.2015р. та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 03.11.2015р. у даній справі і справу передано на новий розгляд до господарського суду Миколаївської області.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 21.03.2016р. справу прийнято до провадження суддею Коваль Ю.М., розгляд справи призначено на 04.04.2016р.

Як вбачається із протоколу судового засідання від 04.04.2016р. саме 04.04.2016р. було розпочато розгляд справи по суті та за клопотанням позивача відкладено на 26.04.2016р.

19.04.2016р. до господарського суду надійшла від позивача заява про збільшення позовних вимог, в якій позивач з посиланням на ст. 22, 54 ГПК України доповнив свою вимогу про визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності ще вимогами про визнання недійсними та скасування рішення виконавчого комітету органу місцевого самоврядування, на підставі яких було видане свідоцтво про право власності.

Початок розгляду справи по суті має місце з моменту, коли господарський суд після відкриття судового засідання, роз'яснює сторонам та іншим учасникам процесу їх права та обов'язки і розглядає клопотання. В даному випадку початок розгляду даної справи підтверджено протоколом від 04.04.2016р.

Відповідно до ст.22 ГПК України, у разі надходження до господарського суду заяв, клопотань, якими доповнюються або уточнюються позовні вимоги, господарський завод, виходячи із змісту такої заяви, а також змісту фактично поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен надати правову оцінку такій заяві та застосувати відповідні процесуальні дії.

Подана після початку розгляду справи заява про збільшення розміру позовних вимог, а фактично, доповнення позовних вимог, повинна бути прийнята господарським судом до матеріалів справи, але юридична оцінка цій заяві надається господарським судом при винесенні рішення, про що в подальшому має бути зазначено в описовій частині судового рішення.

В даному випадку господарський суд помилково визнав подану після початку розгляду справи по суті заяву як іншу позовну заяву і застосував до її повернення положення п.5 ч. 1 ст. 63 ГПК України, оскільки Фондом не порушено положення ст. 58 ГПК України щодо підстав об'єднання кількох позовних вимог.

За таких обставин, ухвала господарського суду від 26.04.2016р. підлягає скасуванню, матеріали справи разом із заявою про збільшення розміру позовних вимог від 19.04.2016р. - поверненню до господарського суду Миколаївської області.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103-106 ГПК України,

суд постановив:

Апеляційну скаргу Фонду державного майна України - задовольнити.

Ухвалу господарського суду Миколаївської області від 26.04.2016р. у справі №915/970/15 - скасувати, матеріали справи передати до господарського суду Миколаївської області на розгляд по суті.

Постанова в порядку ст. 105 Господарського Процесуального Кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку

Головуючий суддя Т.А. Величко

Суддя С.В. Таран

Суддя І.Г. Філінюк