Ухвала

від 19.07.2016 по справі 923/935/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

19 липня 2016 року Справа № 923/935/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Круглікової К.С. (доповідач) суддівМалетича М.М., Могил С.К. розглянувши у касаційну скаргуОСОБА_4 на рішення та на постановуГосподарського суду Херсонської області від 18.11.2014 Одеського апеляційного господарського суду від 04.02.2015 у справі№ 923/935/14 господарського судуХерсонської області за позовомНовокаховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів у Херсонській області доТовариства з обмеженою відповідальністю "Південенерго" простягнення 771 298,50 грн.

за участю представників сторін:

позивача: не з'явився,

відповідача: не з'явився,

скаржника : ОСОБА_5

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Херсонської області від 18.11.2014 у справі №923/935/14 позов задоволено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 04.02.2015 рішення місцевого господарського суду від 18.11.2014 у справі №923/935/14 залишено без змін.

Не погоджуючись з рішеннями попередніх судових інстанцій, ОСОБА_4 звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати вказані вище рішення, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник послався на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм судами попередніх інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", кожному гарантується захист його прав, свобод та законних інтересів незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно до закону.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 129 Конституції України, однією із основних засад судочинства є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду.

Зазначена конституційна норма конкретизована законодавцем і в статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадку і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Крім того, в пунктах 8, 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 13.06.2007 № 8 "Про незалежність судової влади" встановлено, що звернення до суду здійснюється у формі, порядку, випадках та особами, передбаченими процесуальним законом; звернення у справах інших осіб у всіх випадках, а учасників процесу - поза випадками, передбаченим процесуальним законом, розгляду судами не підлягають; оскарження судових рішень допускається у випадках, порядку та з підстав, визначених законом.

Відповідно до ст. 107 ГПК України, сторони, прокурор, треті особи, особи, які не брали участі у справі, але щодо яких суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати касаційну скаргу на рішення місцевого господарського суду після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови апеляційного господарського суду, ухвалені за результатами апеляційного розгляду.

Тобто, особи, які не є сторонами по справі повинні доводити той факт, що оскаржуване рішення стосується їх прав та обов'язків.

Судове рішення, оскаржуване не залученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов'язків цієї особи, тобто, судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов'язки цієї особи у відповідних правовідносинах. Рішення є таким, що прийняте про права та обов'язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення наявні висновки суду про права та обов'язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо зазначив про права та обов'язки таких осіб. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов'язків. Будь-який інший правовий зв'язок між скаржником і сторонами спору не береться до уваги . (Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 02.09.2008 у справі №23/294).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, предметом спору є стягнення з ТОВ "Південенерго" податкового боргу з податку на прибуток у сумі 771 298,50 грн., який утворився внаслідок дій його працівника - ОСОБА_4 .під час роботи її на посаді головного бухгалтера відповідача (не задекларовані та несплачені податки).

В підтвердження доводів касаційної скарги ОСОБА_4 зазначає, що оскаржувані судові рішення у даній справі стосуються її прав та обов'язків, хоча вона не є стороною, оскільки не була залучена до участі справи.

При цьому ОСОБА_4 вказує, що як місцевим господарським судом так і апеляційним господарським судом було прийнято як належний доказ постанову Новокаховського міського суду Херсонської області від 12.02.2013, якою встановлено, що органами досудового слідства підтверджена вина ОСОБА_4, як головного бухгалтера підприємства, в умисному ухиленні від сплати податків, що має склад злочину, передбаченого ч. 2 ст.212 КК України.

За вказаних обставин посилаючись на ст. 35 ГПК України суди попередніх судових інстанцій дійшли до висновку про задоволення позовної заяви Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів у Херсонській області щодо відшкодування шкоди, яка була заподіяна з вини його працівника - головного бухгалтера підприємства.

Посилання ОСОБА_4 у касаційній скарзі на те, що господарський суд мав у будь-якому разі залучити її до участі у справі у якості третьої особи відхиляються Вищим господарським судом України з огляду на те, що відповідно до ст. 27 ГПК України залучення третіх осіб у справі є правом господарського суду, а не обов'язком.

Колегія суддів вважає, що ОСОБА_4 не є в даному випадку належним суб'єктом касаційного оскарження, що унеможливлює касаційний перегляд судових рішень у справі за його скаргою (відсутній суб'єкт оскарження визначений ст. 107 ГПК України), оскільки з матеріалів справи вбачається, що питання права та обов'язки скаржника місцевим та апеляційним господарськими судами не вирішувалось, а висновок щодо вини ОСОБА_4 у спричиненні шкоди зроблено не господарським судом, а встановлено постановою Новокаховського міського суду Херсонської області від 12.02.2013 .

Статтею 111 10 ГПК України встановлено, що підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права. Порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого або постанови апеляційного господарського суду, якщо господарський суд прийняв рішення або постанову, що стосується прав і обов'язків осіб, які не були залучені до участі в справі.

У свою чергу, відсутність підстав для касаційного перегляду оскаржуваних судових рішень по суті унеможливлює й подальше здійснення даного касаційного провадження та є підставою для його припинення.

Відповідно до п. 6 3 ПостановиПленуму Вищого господарського суду України від 24.10.20011 № 11 "Про деякі питання практики застосування розділу XII-1 Господарського процесуального кодексу України", у розгляді касаційної скарги, поданої особою, яка не брала участі в розгляді справи господарським судом нижчої інстанції і яка вважала, що таким господарським судом вирішено питання про її права та обов'язки, касаційна інстанція, прийнявши касаційну скаргу до провадження (якщо вона не підлягає поверненню з передбачених ГПК підстав), повинна з'ясувати наявність правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі. Якщо при цьому буде встановлено, що права такої особи судовими рішення місцевого та апеляційного господарських судів не порушено та що питання про її права і обов'язки стосовно сторін у справі попередніми судовими інстанціями не вирішувалися, то суд касаційної інстанції своєю ухвалою припиняє касаційне провадження на підставі пункту 1 частини першої статті 80 ГПК, оскільки у такому випадку не існує правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі, в зв'язку з чим відсутній суб'єкт касаційного оскарження.

Аналогічної позиції про необхідність припинення провадження за скаргою особи, яка не брала участі у справі, і яка не довела в суді факту вирішення питання судами попередніх інстанцій про її права та обов'язки, а також про відсутність необхідності перегляду рішень судів по суті за вказаних обставин, дотримується Верховний Суд України, зокрема, в постанові від 07.07.2009 у справі № 01/65-88 та постановах від 02.03.2010 у справі № 5/131-09, від 02.03.2010 у справі № 5/130-09, від 23.03.2010 у справі № 1/1120-26/396.

Керуючись ст.ст. 80, 86, 107 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

УХВАЛИВ:

Касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_4 у справі № 923/935/14 припинити.

Головуючий К. Круглікова Судді:С. Могил М. Малетич