Рішення

від 19.07.2016 по справі 925/611/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" липня 2016 р. Справа № 925/611/16

За позовом приватного підприємства "ОСОБА_1 Стиль"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Мареллі"

про стягнення 108537 грн. 93 коп.

Суддя Дорошенко М.В.

Секретар судового засідання Биченко М.О.

Представники сторін:

від позивача: адвокат ОСОБА_2;

від відповідача: не з'явився .

Приватне підприємство "ОСОБА_1 Стиль" звернулося до Господарського суду Черкаської області із позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "Мареллі" про стягнення 108537 грн. 93 коп. інфляційних нарахувань за прострочення оплати виконаних позивачем за договором від 26.06.2012 № 26/06-12 робіт.

Позивач у позові також просить господарський суд стягнути з відповідача на свою користь судові витрати у складі: 1625 грн. 62 коп. витрат на сплату судового збору і 8000 грн. витрат на оплату послуг адвоката.

В обґрунтування позову позивач вказав на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за укладеним між сторонами договором на виконання робіт від 26.06.2012 № 26/06-12 щодо оплати виконаних позивачем робіт.

Ухвалою від 06.06.2016 Господарський суд Черкаської області прийняв позовну заяву приватного підприємства "ОСОБА_1 Стиль" до розгляду, порушив провадження у цій справі і призначив її до розгляду в судовому засіданні на 10 годину 30 хвилин 30.06.2016 у приміщенні Господарського суду Черкаської області.

Ухвалою від 30.06.2016 Господарський суд Черкаської області через нез'явлення представників сторін у судове засідання призначене на 10 годину 30 хвилин 30.06.2016, відклав розгляд даної справи на 10 годину 19.07.2016 у приміщенні Господарського суду Черкаської області.

У судовому засіданні, яке відбулося 19.07.2016 за участю представника позивача, останній підтримав позов з викладених у ньому підстав.

Відповідач належним чином був повідомлений про дату, час і місце судового засідання, призначеного ухвалою від 30.06.2016 на 10 годину 19.07.2016, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення йому 11.07.2016 поштового відправлення з вказаною ухвалою. Проте представник відповідача у це судове засідання не з'явився і про причини нез'явлення господарський суд не повідомив. Відзив на позов до господарського суду не надійшов.

Нез'явлення представника відповідача у судове засідання не перешкоджає вирішенню спору за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши наявні у справі письмові докази, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд Черкаської області

ВСТАНОВИВ:

Рішенням від 22.05.2015 у справі №925/1291/14 Господарський суд Черкаської області задовольнив позов приватного підприємства "ОСОБА_1 Стиль" до товариства з обмеженою відповідальністю "Мареллі" про стягнення 170424 грн. 69 коп. і стягнув з товариства з обмеженою відповідальністю "Мареллі" на користь приватного підприємства "ОСОБА_1 Стиль" 162823,30 грн. основного боргу за виконані роботи, 11241,49 грн. 3% річних, 3482,91 грн. на відшкодування судового збору та 6000,00 грн. на відшкодування адвокатський витрат.

При цьому рішенням Господарського суду Черкаської області від 22.05.2015 у справі №925/1291/14 встановлений факт невиконання відповідачем зобов'язань за укладеним між сторонами договором від 26.06.2012 №26/06-12 в частині оплати в установлений цим договором строк виконаних позивачем робіт на суму 162 823,30 грн.

Постановою від 15.09.2015 Київський апеляційний господарський суд апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Мареллі" на рішення Господарського суду Черкаської області від 22.05.2015 у справі №925/1291/14 залишив без задоволення, а вказане судове рішення суду першої інстанції - без змін.

Постановою від 02.12.2015 Вищий господарський суд України касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Мареллі", на рішення Господарського суду Черкаської області від 22.05.2015 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.09.2015 у справі №925/1291/14 залишив без задоволення, а вказані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

Отже, 15.09.2015 рішення Господарського суду Черкаської області від 22.05.2015 у справі №925/1291/14 набрало законної сили, тому відповідно до ч. 3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України встановлені цим рішенням обставини не підлягають доказуванню при розгляді даної справи.

28 вересня 2015 року Господарський суд Черкаської області видав наказ на примусове виконання свого рішення від 22.05.2015 у справі №925/1291/14.

16 жовтня 2015 року за наказом Господарського суду Черкаської області від 28.09.2015 у справі №925/1291/14 державним виконавцем Придніпровського відділу Державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції була винесене постанова про відкриття виконавчого провадження №48978649.

23 жовтня 2015 року державним виконавцем Придніпровського відділу Державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції у виконавчому провадженні №48978649 була винесене постанова про арешт коштів боржника на його рахунках в установах банків.

22 грудня 2015 року Придніпровський відділ Державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції перерахував приватному підприємству "ОСОБА_1 Стиль" стягнуту за наказом Господарського суду Черкаської області від 28.09.2015 у справі №925/1291/14 з товариства з обмеженою відповідальністю "Мареллі" суму коштів у розмірі 184227 грн. 70 коп.

Приватне підприємство "ОСОБА_1 Стиль" за прострочення сплати товариством з обмеженою відповідальністю "Мареллі" основного боргу за виконані за договором від 26.06.2012 №26/06-12 роботи у сумі 162 823,30 грн., що було встановлено рішенням Господарського суду Черкаської області від 22.05.2015 у справі №925/1291/14, нарахувало і пред'явило до стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Мареллі" 108374 грн. 63 коп. передбачених ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України інфляційних нарахувань за період прострочення з червня 2013 року по вересень 2015 року.

На день прийняття господарським судом цього рішення товариство з обмеженою відповідальністю "Мареллі" вказану суму інфляційних нарахувань приватному підприємству "ОСОБА_1 Стиль" не сплатило.

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Стаття 599 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Пленум Вищого господарського суду України у п. 7.1 своєї постанови від 17.12.2013 №14 В«Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язаньВ» роз'яснив, що за відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України). Саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов'язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України сум. Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов'язання. Однак при цьому слід мати на увазі, що у разі коли судовим рішенням з боржника стягнуто суму неустойки (штрафу, пені), то правова природа відповідної заборгованості саме як неустойки у зв'язку з прийняттям такого рішення залишається незмінною, і тому на неї в силу припису частини другої статті 550 ЦК України проценти не нараховуються, інфляційні ж нарахування та нарахування трьох процентів річних на цю заборгованість можуть здійснюватися на загальних підставах відповідно до частини другої статті 625 названого Кодексу з дня, наступного за днем набрання законної сили відповідним судовим рішенням.

З огляду на викладені вище обставини та норми чинного законодавства Господарський суд Черкаської області дійшов таких висновків.

Чинне законодавство не пов'язує припинення зобов'язання з постановленням судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження щодо його примусового виконання, а наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов'язань боржника та не виключає його відповідальності за порушення строків розрахунків.

Наявність рішення Господарського суду Черкаської області від 22.05.2015 у справі №925/1291/14, не звільняло відповідача як боржника від відповідальності за несвоєчасне невиконання грошового зобов'язання за договором на виконання робіт від 26.06.2012 № 26/06-12, а також не позбавляє права позивача як кредитора на отримання коштів, передбачених ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, за період прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання за вказаним договором.

Аналогічного висновку щодо застосування вказаних вище норм матеріального права у подібних правовідносинах дійшов Верховний Суд України у своїй постанові від 23 січня 2012 року у справі № 3-142гс11.

Відповідач у період з червня 2013 року по вересень 2015 року допустив прострочення виконання зобов'язання щодо оплати виконаних позивачем за договором від 26.06.2012 №26/06-12 робіт у сумі 162 823,30 грн., тому позивач має право на стягнення з відповідача на свою користь за вказаний період прострочення передбачених ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України інфляційних нарахувань.

Стягувана сума інфляційних нарахувань не перевищує суми таких нарахувань, на стягнення якої з відповідача позивач має право за період прострочення з червня 2013 року по вересень 2015 року.

За таких обставин позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

За подання позову позивач за платіжним дорученням від 24.05.2016 №2149 сплатив до Державного бюджету України 1628 грн. 07 коп. судового збору.

Витрати позивача у сумі 8000 грн. на оплату послуг адвоката ОСОБА_2 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю від 06.07.2005 №1095) підтверджуються укладеним між позивачем і вказаним адвокатом договором про надання правової допомоги від 23.05.2016, виданою позивачем адвокату довіреністю від 23.05.2016, переліком послуг наданих адвокатом ОСОБА_2 позивачу послуг за договором про надання правової допомоги від 23.05.2016 та платіжним дорученням від 24.05.2016 №2150 на перерахування позивачем адвокату ОСОБА_2 8000 грн. плати за послуги згідно з договором від 23.05.2016.

Пленум Вищого господарського суду України у п. 6.3 своєї постанови від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" роз'яснив, що витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 44 Господарського процесуального кодексу України витрати на оплату послуг адвоката відносяться до судових витрат

У зв'язку із повним задоволенням позову саме на відповідача слід покласти судові витрати у вигляді витрат на сплату судового збору і на оплату послуг адвоката ОСОБА_2

Пленум Вищого господарського суду України у п. 6.5 своєї постанови від 21.02.2013 №7 В«Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу УкраїниВ» зазначив, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

У п. 11 листа Вищого господарського суду України від 14.12.2007 № 01-8/973 "Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права" зазначено, що у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.

З урахуванням тривалості розгляду і складність даної справи, господарський суд вважає заявлену позивачем до відшкодування за рахунок відповідача суму витрат на оплату послуг адвоката завищеною. З огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи господарський суд вважає за можливе зменшити вказану позивачем суму витрат на оплату послуг адвоката з 8000,00 грн. до 6000,00 грн.

Таким чином, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України позивачу за рахунок відповідача підлягають відшкодуванню 1628 грн. 07 коп. витрат на сплату судового збору і 6000,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Черкаської області

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю В«МарелліВ» (18001, м. Черкаси, вул. Чигиринська, 15, ідентифікаційний код 36262384) на користь приватного підприємства В«ОСОБА_1 СтильВ» (81726, Львівська область, Жидачівський район, с. Рудківці, ідентифікаційний код 33849875) - 108537 грн. 93 коп. інфляційних нарахувань, 1628 грн. 07 коп. витрат на сплату судового збору та 6 000,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката.

Це рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду у порядку та строки, передбачені розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено і підписано 22.07.2016.

СУДДЯ М.В. Дорошенко