Постанова

від 20.07.2016 по справі 917/1911/15

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" липня 2016 р. Справа № 917/1911/15

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Слободін М.М., суддя Гребенюк Н. В. , суддя Істоміна О.А.

при секретарі Євтушенко В.В.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1 за довіреністю № 126 від 07.07.2016 р.

1-го відповідача - не з'явився

2-го відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ПАТ "Банк "Київська Русь" (вх.№ 1828П/3) на ухвалу господарського суду Полтавської області від 21.06.2016 р. у справі № 917/1911/15

за позовом ПАТ "Банк "Київська Русь", місце знаходження юридичної особи: вул. Хорива, 11-а, м. Київ, 04071; адреса для направлення кореспонденції: вул. К. Глінки, 1, 3-й поверх, м. Дніпропетровськ, 49000

до 1. ПП "Дорада", вул. Комарова, буд.7, м. Полтава, 36008

2. ТОВ "Полтава-Сад", вул. Облачна, 1, с. Розсошенці, Полтавський район, Полтавська область, 38751

про стягнення 16 696 638,03 грн.

ВСТАНОВИЛА:

В вересні 2015 р. ПАТ "Банк "Київська Русь" звернулось до господарського суду Полтавської області з позовом про стягнення солідарно з 1 ПП "Дорада" та з ТОВ "Полтава-Сад" 16 696 638,03 грн. боргу за Кредитним договором № 70710-89 від 30.10.2012р., у тому числі 13 135 024,27 грн. основного боргу, 1 542 645,18 грн. заборгованості за процентами, 1 381 876,53 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 210 752,42 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів, 399 448,68 грн. 30% річних за несвоєчасне погашення кредиту; 105 701,09 грн. 30% річних за несвоєчасну сплату процентів, 78 810,14 грн. інфляційних нарахувань.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 21.06.2016 р. (суддя Киричук О.А.) позов залишено без розгляду, посилаючись на п. ч. 1 ст. 81 ГПК України.

Позивач з ухвалою місцевого господарського суду не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати та передати справу на розгляд до господарського суду Полтавської області.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 08.07.2016 р. апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 20.07.2016 р.

Сторони вимоги ухвали Харківського апеляційного господарського суду від 08.07.2016 р. не виконали, відзиви на апеляційну скаргу та документи в обґрунтування своїх заперечень не надали, своїх представників в судове засідання не направили, хоча про час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином, про що відмітка канцелярії Харківського апеляційного господарського суду на зворотній стороні ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження.

Натомість, 2-м відповідачем надано клопотання про відкладення розгляду справи, в зв'язку з тим, що його представник на час розгляду даної справи буде приймати участь в іншому судовому засіданні.

Розглянувши заявлене 2-м відповідачем клопотання та вислухавши представника позивача з приводу заявленого клопотання, колегія суддів вирішила у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи відмовити, оскільки воно є необґрунтованим. При цьому колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що чинне законодавство не обмежує сторін певним колом осіб, які можуть представляти його в суді, а тому 2-й відповідач, у разі його бажання бути присутнім у судовому засіданні, повинен був направити іншого представника чи вирішити питання про залучення до участі у справі іншого представника. Разом з тим, у будь-якому випадку 2-й відповідач повинен був на виконання ухвали апеляційного господарського суду про порушення провадження по справі надати суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу з посиланням на відповідні норми чинного законодавства в обґрунтування своєї позиції у справі та докази на підтвердження своїх заперечень.

Колегія суддів вважає, що нез'явлення в судове засідання представників сторін не перешкоджає розгляду справи, судом виконано процесуальний обов'язок щодо повідомлення учасників процесу про дату, час та місце розгляду справи відповідно до вимог пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.20002 р. за №75, та враховуючи 15-ти денний строк розгляду апеляційної скарги на ухвалу місцевого господарського суду, встановлений ст.102 Господарського процесуального кодексу України, вважає за можливе розглядати справу відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, вислухавши у судовому засіданні пояснення прокурора, перевіривши повноту встановлення місцевим господарським судом обставин, що мають значення для справи, правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Згідно оскаржуваної ухвали господарським судом Харківської області позов ПАТ "Банк "Київська Русь" про стягнення 16 696 638,03 грн. залишено без розгляду на підставі п. 1 ч. 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України.

Приймаючи оскаржувану ухвалу, господарський суд Полтавської області зазначив, що позов підписано особою, яка не має відповідних повноважень на подачу такої позовної заяви від імені банку.

Однак колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, позовну заяву у справі яка розглядається, подано від імені ПАТ «Банк «Київська Русь» в особі уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ОСОБА_2 та підписано ОСОБА_3 - представником за довіреністю від 12 серпня 2015 року № 322 на представництво інтересів банку, яку видано та підписано ПАТ «Банк «Київська Русь» в особі уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ОСОБА_2

Згідно з частинами 1, 3 статті 237 ЦК України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Частинами 2, 3 статті 244 ЦК встановлено, що представництво за довіреністю може ґрунтуватися на акті органу юридичної особи. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем),, безпосередньо третій особі.

Довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами (стаття 246 ЦК).

Частиною 1 статті 18 ГПК передбачено, що до складу учасників судового процесу входять: сторони, треті особи, прокурор, інші особи, які беруть участь у процесі у випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно з частинами 1, 3 статті 28 ГПК справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації (за наявності).

Позовна заява подається до господарського суду в письмовій формі і підписується повноважною посадовою особою позивача або його представником, прокурором, громадянином - суб'єктом підприємницької с діяльності або його представником (частина 1 статті 54 ГПК).

Відповідно до частини 3 статті 57 ГПК до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший; документ, що підтверджує повноваження представника позивача.

Отже, у представника за довіреністю від імені юридичної особи, підписаною особою, уповноваженою на це законом або установчими і документами, виникає право на представництво інтересів саме юридичної особи від імені якої видано довіреність.

Колегією суддів також встановлено, що 16 липня 2015 року правлінням Національного банку України ухвалено постанову № 460 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Банк «Київська Русь».

За змістом частини 1 статті 35 Закону тимчасовим І адміністратором неплатоспроможного банку та ліквідатором банку (крім ліквідації банку за рішенням власників) є Фонд. Фонд може делегувати рішенням виконавчої, дирекції Фонду частину або всі свої повноваження як - тимчасового адміністратора або ліквідатора уповноваженій особі: (уповноваженим особам) Фонду, яка має високі професійні та моральні якості, бездоганну ділову репутацію, повну вищу освіту в галузі економіки, фінансів чи [права (не нижче кваліфікаційного рівня «спеціаліст») та професійний досвід, необхідний для виконання заходів у межах здійснення тимчасової адміністрації.

Згідно з пунктом 17 частини 1 статті 2 Закону уповноважена особа Фонду -працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом та/або делегованих Фондом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.

Уповноважена особа Фонду (кілька уповноважених осіб Фонду) визначається виконавчою дирекцією Фонду (частина 1 статті 47 Закону).

Колегією суддів також встановлено, що рішенням виконавчої дирекції Фонду від 17 липня 2015 року № 138 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Банк «Київська Русь» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку» розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Банк «Київська Русь» та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ «Банк «Київська Русь» провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків ОСОБА_2 строком на 1 рік з 17 липня 2015 року по 16 липня 2016 року включно.

Відповідно до частини 2 статті 37 Закону Фонд безпосередньо або уповноважена особа Фонду у разі делегування їй повноважень має право, зокрема:

- вчиняти будь-які дії та приймати рішення, що належали до повноважень органів управління і органів контролю банку;

- укладати від імені банку будь-які договори (вчиняти правочини), необхідні для забезпечення операційної діяльності банку, здійснення ним банківських та інших господарських операцій, з урахуванням вимог, встановлених цим Законом;

- заявляти від імені банку позови майнового та немайнового характеру до суду, у тому числі позови про винесення рішення, відповідно до якого боржник банку має надати інформацію про свої активи;

- залучати до роботи у процесі здійснення тимчасової адміністрації за рахунок банку на підставі цивільно-правових договорів інших осіб (радників; аудиторів, юристів, оцінювачів та інших) у межах кошторису витрат, затвердженого виконавчою дирекцією Фонду. Такі договори можуть бути розірвані в односторонньому порядку у день повідомлення Фондом другої сторони про таке розірвання з наслідками, встановленими цивільним , законодавством.

Уповноважена особа Фонду діє від імені банку в межах повноважень Фонду. Уповноважена особа Фонду має право: призначати на посаду, звільняти з посади чи переводити на іншу посаду будь-кого з керівників чи , працівників банку, переглядати їхні службові обов'язки, змінювати розмір оплати праці з додержанням вимог законодавства про працю; здійснювати( інші повноваження, встановлені цим Законом, та делеговані їй Фондом (частина 3 статті 37 Закону).

На виконання своїх повноважень уповноважена особа Фонду діє без довіреності від імені банку, має право підпису будь-яких договорів (правочинів), інших документів від імені банку (пункт 1 частини 4 статті 37 Закону).

Відповідно до частини 1 статті 48 Закону Фонд безпосередньо або шляхом делегування повноважень уповноваженій особі Фонду з дня початку процедури ліквідації банку здійснює, зокрема, повноваження органів управління банку; вживає у встановленому законодавством порядку заходів до повернення дебіторської заборгованості банку, заборгованості позичальників перед банком та пошуку, виявлення, повернення (витребування) майна банку, що перебуває у третіх осіб; здійснює повноваження, що визначені частиною 2 статті 37 цього Закону.

Наведене дає підстави для висновку, що уповноважена особа Фонду з дня початку процедури ліквідації банку набуває повноважень органів управління та контролю неплатоспроможного банку, тобто крім повноважень, визначених Законом, уповноважена особа Фонду здійснює повноваження керівництва банку, а відтак наділена правом видачі та підписання довіреностей від імені банку, як юридичної особи на представництво його (банку) інтересів.

Аналогічна правова позиція також викладена у поставі Верховного Суду України у справі № 922/5701/15, предметом якої було саме право представника ПАТ "Банк "Київська Русь" підписувати позовну заяву.

Тому колегія суддів вважає, що представник за довіреністю ОСОБА_3 мав право підписувати спірну позовну заяву.

Таким чином, господарським судом було неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи та невірно застосовано п. 1 ч. 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що при винесені ухвали від 21.06.2016 р. у справі № 917/1911/15 господарським судом Полтавської області було порушено норми процесуального права, в зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала скасуванню.

Керуючись статтями 22, 99, 101, 102, п.2 статті 103, п. 4 ч.1 ст. 104, статтями 105,106 Господарського процесуального кодексу України судова колегія Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ПАТ "Банк "Київська Русь" на ухвалу господарського суду Полтавської області від 21.06.2016 р. у справі № 917/1911/15 задовольнити.

Ухвалу господарського суду Полтавської області від 21.06.2016 р. у справі № 917/1911/15 скасувати.

Справу передати на розгляд господарському суду Полтавської області.

Головуючий суддя Слободін М.М.

Суддя Гребенюк Н. В.

Суддя Істоміна О.А.