Постанова

від 25.10.2016 по справі 917/1911/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2016 року Справа № 917/1911/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:Владимиренко С.В. - доповідача, суддів:Демидової А.М., Шевчук С.Р., розглянувши касаційну скаргуПриватного підприємства "Дорада" на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 20.07.2016 року у справі№ 917/1911/15 господарського суду Полтавської області за позовомПублічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" до 1. Приватного підприємства "Дорада" 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтава-Сад" простягнення 16 696 638,03 грн. за участю представників:

позивача - Гармидер А.А. - предст. за дов. № 17 від 15.09.2016 року

відповідачів - 1) не з'явились

2) не з'явились

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство "Банк "Київська Русь" звернулось до господарського суду Полтавської області з позовом про стягнення солідарно з Приватного підприємства "Дорада" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтава-Сад" 16 696 638,03 грн. боргу за кредитним договором № 70710-89 від 30.10.2012 року, в тому числі: 13 135 024,27 грн. основного боргу, 1 542 645,18 грн. боргу по процентам, 1 381 876,53 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 210 752,42 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів, 30 % річних за несвоєчасне погашення кредиту в сумі 399 448,68 грн., 30 % річних за несвоєчасну сплату процентів у розмірі 105 701,09 грн., а також 78 810,14 грн. інфляційних втрат.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 01.09.2015 року вказану позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у даній справі.

В подальшому ухвалою цього ж місцевого господарського суду від 21.06.2016 року у справі № 917/1911/15 (суддя Киричук О.А.) на підставі пункту 1 частини 1 статті 81 Господарського процесуального кодексу України позов залишено без розгляду.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 20.07.2016 року (колегія суддів у складі: головуючого судді Слободіна М.М., суддів Гребенюк Н.В., Істоміної О.А.) ухвалу господарського суду Полтавської області від 21.06.2016 року у справі №917/1911/15 скасовано; справу передано на розгляд до цього ж місцевого господарського суду.

Не погодившись з постановою апеляційного господарського суду, Приватне підприємство "Дорада", посилаючись на неправильне застосування апеляційною інстанцією приписів Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та порушення пункту 1 частини 1 статті 81 Господарського процесуального кодексу України, звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати, а ухвалу місцевого господарського суду залишити в силі.

До початку слухання справи у суді касаційної інстанції, відповідачами у справі - ТОВ "Полтава-Сад" та ПП "Дорада" подано клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, у зв'язку з перебуванням представника відповідачів - Дубинки Ю.С. на лікарняному. Зазначені клопотання залишені судом касаційної інстанції без задоволення, оскільки заявниками не надано документів, які б підтверджували викладені у клопотанні обставини, явка представників сторін обов'язковою не визнавалась, а повноваження суду касаційної інстанції відповідно до вимог ст.ст.111 5 , 111 7 Господарського процесуального кодексу України полягають лише у перевірці правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права без встановлення фактичних обставин справи та додаткової перевірки чи оцінки наявних у матеріалах справи доказів. Крім того, колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що відповідно до приписів ст.111 8 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга ПП "Дорада" повинна бути розглянута протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття касаційної скарги до провадження Вищим господарським судом України, тоді як, клопотання про продовження строку розгляду касаційної скарги згідно ст.69 Господарського процесуального кодексу України заявником не заявлялось.

Відтак, колегія суддів касаційної інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та правильність застосування апеляційним господарським судом норм процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Позовна заява подається до господарського суду в письмовій формі і підписується повноважною посадовою особою позивача або його представником, прокурором, громадянином - суб'єктом підприємницької с діяльності або його представником (частина 1 статті 54 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частини 3 статті 57 цього ж Кодексу до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.

В силу частин 2, 3 статті 244 та статті 246 Цивільного кодексу України представництво за довіреністю може ґрунтуватися на акті органу юридичної особи. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі. Довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами.

Згідно частин 1, 3 статті 28 Господарського процесуального кодексу України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації (за наявності).

З матеріалів справи вбачається, що позовну заяву від імені Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" підписано представником за довіреністю від 12.08.2015 року № 322 ОСОБА_6, виданою Уповноваженою особою Фонду на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" ОСОБА_7, оскільки 16.07.2015 року Правлінням Національного банку України прийнято постанову "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" № 460, а 17.07.2015 року - рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб "Про початок процедури ліквідації Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку" № 138 та розпочато процедуру ліквідації Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь", в зв'язку з чим призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків ОСОБА_7 строком на 1 рік з 17.07.2015 року по 16.07.2016 року включно.

Як зазначалось вище, ухвалою господарського суду Полтавської області від 21.06.2016 року № 917/1911/15 позовну заяву Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" залишено без розгляду на підставі пункту 1 частини 1 статті 81 Господарського процесуального кодексу України внаслідок її підписання від імені банку особою, яка не має відповідних повноважень.

Переглядаючи ухвалу суду першої інстанції в апеляційному порядку, апеляційний господарський суд вірно вказав на помилковість висновку суду щодо залишення позову без розгляду з підстав неправильного застосування пункту 1 частини 1 статті 81 Господарського процесуального кодексу України, оскільки за Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" представник ОСОБА_6 за довіреністю, виданою уповноваженою особою Фонду на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" ОСОБА_7, мав право підписувати позовну заяву у даній справі.

Так, в силу частини 1 статті 35 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" тимчасовим адміністратором неплатоспроможного банку та ліквідатором банку (крім ліквідації банку за рішенням власників) є Фонд, який може делегувати рішенням виконавчої дирекції частину або всі свої повноваження, як тимчасового адміністратора або ліквідатора, уповноваженій особі Фонду, яка має високі професійні та моральні якості, бездоганну ділову репутацію, повну вищу освіту в галузі економіки, фінансів чи права (не нижче кваліфікаційного рівня "спеціаліст") та професійний досвід, необхідний для виконання заходів у межах здійснення тимчасової адміністрації.

Згідно пункту 17 частини 1 статті 2 цього ж Закону уповноважена особа Фонду -працівник Фонду, який від його імені та в межах повноважень, передбачених цим Законом та/або делегованих Фондом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку. Уповноважена особа Фонду (кілька уповноважених осіб Фонду) визначається виконавчою дирекцією Фонду (частина 1 статті 47 цього ж Закону).

Відповідно до частин 2, 3, 4 статті 37 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд безпосередньо або уповноважена особа Фонду у разі делегування їй повноважень має право, зокрема, заявляти від імені банку позови майнового та немайнового характеру до суду. Уповноважена особа Фонду діє від імені банку в межах повноважень Фонду. Уповноважена особа Фонду має право: призначати на посаду, звільняти з посади чи переводити на іншу посаду будь-кого з керівників чи працівників банку, переглядати їхні службові обов'язки, змінювати розмір оплати праці з додержанням вимог законодавства про працю; здійснювати інші повноваження, встановлені цим Законом, та делеговані їй Фондом. На виконання своїх повноважень уповноважена особа Фонду діє без довіреності від імені банку, має право підпису будь-яких договорів (правочинів), інших документів від імені банку.

В силу частини 1 статті 48 цього ж Закону Фонд безпосередньо або шляхом делегування повноважень уповноваженій особі Фонду з дня початку процедури ліквідації банку здійснює, зокрема, повноваження органів управління банку; вживає заходів до повернення дебіторської заборгованості банку, заборгованості позичальників перед банком та пошуку, виявлення, повернення (витребування) майна банку, що перебуває у третіх осіб; здійснює повноваження, визначені частиною 2 статті 37 цього Закону.

Аналіз положень Цивільного кодексу України, Господарського процесуального кодексу України та Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" дає підстави для висновку, що уповноважена особа Фонду з дня початку процедури ліквідації банку набуває повноважень органів управління та контролю неплатоспроможного банку, тобто крім повноважень, визначених Законом, уповноважена особа Фонду здійснює повноваження керівництва банку, а відтак наділена правом видачі та підписання довіреностей від імені банку, як юридичної особи на представництво його (банку) інтересів.

Аналогічного змісту викладена правова позиція Верховним Судом України в Постанові від 08.06.2016 року у справі №3-399гс16.

Згідно статті 111 28 Господарського процесуального кодексу України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини 1 статті 111 16 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів. Невиконання судових рішень Верховного Суду України тягне за собою відповідальність, установлену законом.

З огляду на викладене, постанова апеляційного господарського суду відповідає нормам господарського процесуального законодавства і підстав для її скасування, за наведених у касаційній скарзі підстав, судова колегія касаційної інстанції не вбачає.

При цьому, Харківським апеляційним господарським судом правильно дотримано приписів частини 7 статті 106 Господарського процесуального кодексу України, згідно якої, у випадках скасування апеляційною інстанцією ухвали про залишення позову без розгляду, справа передається на розгляд місцевого господарського суду.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Приватного підприємства "Дорада" залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 20.07.2016 року у справі №917/1911/15 залишити без змін.

Головуючий суддяС.В. Владимиренко СуддіА.М. Демидова С.Р. Шевчук