Постанова

від 22.07.2016 по справі 150/928/14-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

"22" липня 2016 р.

Справа №150/928/14-а

Провадження №2-а/150/15/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2016 року с. Мазурівка

Чернівецький районний суд Вінницької області в складі:

головуючої судді Кушнір Б.Б.,

за участю: секретаря Гендзьори О.О.

представника відповідача ОСОБА_1,

представника третьої особи ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом депутатів ОСОБА_3 селищної ради ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до ОСОБА_3 селищної ради Чернівецького району Вінницької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні відповідача ОСОБА_3 районна спілка споживчих товариств, про скасування рішення селищної ради,

ВСТАНОВИВ:

До Чернівецького районного суду звернулися депутати ОСОБА_3 селищної ради ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 з позовом про скасування рішення ОСОБА_3 селищної ради Чернівецького району Вінницької області 7 сесії 6 скликання від 17.10.2011 року «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ОСОБА_3 районній спілці споживчих товариств для облаштування території ринку по вул. Леніна, 93 в смт. Чернівці». Підставою позовних вимог зазначено те, що оскаржуване рішення селищною радою прийнято на підставі неправдивих даних, поданих ОСОБА_3 районною спілкою споживчих товариств, оскільки дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки для облаштування території базару на умовах оренди із земель комунальної власності райспоживспілці не надавався і станом на 17.10.2011року до ОСОБА_3 райспоживспілки права дочірнього підприємства (далі-ДП) «Ринок» не перейшли, оскільки реорганізація ДП «Ринок» не була завершена та ДП «Ринок» не припинив свою діяльність.

Постановою Чернівецького районного суду від 03.11.2014 року, яка залишена без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 19.02.2015року, позов у даній справі було задоволено та скасовано рішення ОСОБА_3 селищної ради Чернівецького району Вінницької області 7 сесії 6 скликання від 17.10.2011 року «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ОСОБА_3 районній спілці споживчих товариств для облаштування території ринку по вул. Леніна, 93 в смт. Чернівці».

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 26.05.2016 року у даній справі постанову Чернівецького районного суду від 03.11.2014 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 19.02.2015 року скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції на новий розгляд. Підставою для скасування зазначених рішень судом касаційної інстанції визначено те, що позивачами не наведено, а судами попередніх інстанцій не встановлено, які саме права позивачів порушені та які права у відповідності до статей 2,6 Кодексу адміністративного судочинства України підлягають судовому захисту.

17.06.2015 року до Чернівецького районного суду надійшли матеріали справи за позовом депутатів ОСОБА_3 селищної ради ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до ОСОБА_3 селищної ради, третя особа без самостійних вимог - ОСОБА_3 районна спілка споживчих товариств, про скасування рішення селищної ради.

Автоматизованою системою документообігу дана справа розподілена судді Кушнір Б.Б. та призначена до попереднього судового засідання.

Врахувавши позицію Вищого адміністративного суду, викладену в ухвалі від 26.05.2016 року у даній справі, під час попереднього судового засідання позивачами через канцелярію суду подано додаткові пояснення щодо підстав звернення із даним позовом, зокрема, додатково обґрунтовано порушення прав та інтересів позивачів як представників територіальної громади в даному публічно-правовому спорі. А саме, зазначили про прийняття рішення селищною радою щодо земельної ділянки, яка знаходиться у власності територіальної громади, з порушенням порядку надання земельної ділянки в оренду на підставі неправдивих даних, відтак, з посиланням ст.ст.1-3 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» зазначають про порушення прав територіальної громади, інтереси якої вони представляють як депутати селищної ради та неможливість іншим шляхом, окрім як судовим, усунути вказане порушення, оскільки рішенням Конституційного Суду України від 13.05.1997року за №1-зп роз*яснено, що органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов*язані з реалізацією певних суб*єктних прав та охоронюваних законом інтересів і суб*єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення (принцип «гарантії стабільності суспільних відносин»).

Окрім того, через канцелярію суду позивачами подано заяву про розгляд справи без їхньої участі, з врахуванням додаткових пояснень, які ними долучені до матеріалів справи.

Представник відповідача по довіреності ОСОБА_1, який брав участь в судових засіданнях, позовні вимоги визнав та не заперечує проти їх задоволення.

Представник третьої особи - ОСОБА_3 районної спілки споживчих товариств ОСОБА_2, в судових засіданнях заперечила позовні вимоги. Зокрема, зазначила, що позивачами пропущено строки звернення із позовом до адміністративного суду, а також звернула увагу суду, що додатковими поясненнями позивачі не обґрунтували порушення саме їхніх прав чи інтересів, що виключає задоволення позовних вимог. Також представником третьої особи через канцелярію суду подано письмову заяву про застосування строків позовної давності у даній справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб*єкта владних повноважень обов*язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Представник відповідача, який брав участь в судових засіданнях, позовні вимоги визнав. Окрім того, письмову заяву про визнання позовних вимог містять матеріали даної справи - пояснення ОСОБА_3 селищної ради за вих.№440 від 30.10.2014 року (а.с.36, том І).

Згідно ст.112 КАС України, відповідач може визнати адміністративний позов повністю або частково; визнання адміністративного позову під час підготовчого провадження мають бути викладені в адресованій суду письмовій заяві, яка приєднується до справи. У разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову. Суд не приймає визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Оскільки оскаржуване рішення селищної ради прийнято щодо ОСОБА_3 районної спілки споживчих товариств, на підставі якого у спілки виникли певні права та обов*язки, вказана райспоживспілка залучена до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача та заперечує щодо задоволення позову, відтак, суд у відповідності до ч.4 ст.112 КАС України не прийняв визнання відповідачем позову і вирішив розглядати справу по суті.

З матеріалів справи та пояснень представників відповідача та третьої особи вбачається наступне:

23.02.2007 року рішенням ОСОБА_3 селищної ради 7 сесії 5 скликання надано дозвіл дочірньому підприємству «Ринок» на розробку проекту відводу земельної ділянки для облаштування території базару на умовах оренди із земель комунальної власності та зобов*язано дочірнє підприємство «Ринок» в місячний термін замовити в ОСОБА_3 філії ДП «Вінницький регіональний центр ДЗК» розробку проекту відводу на земельну ділянку (а.с.8, том І).

Як вбачається з матеріалів справи, проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки виготовлено на замовлення ОСОБА_3 районної спілки споживчих товариств (а.с.46-77, том І).

Рішенням ОСОБА_3 селищної ради Чернівецького району Вінницької області 7 сесії 6 скликання від 17.10.2011 року затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_3 районній спілці споживчих товариств для облаштування території ринку по вул. Леніна, 93 в смт. Чернівці Чернівецького району Вінницької області (а.с. 6, том І).

Вподальшому, дане рішення від 17.10.2011 року було скасовано рішенням 13 сесії 6 скликання ОСОБА_3 селищної ради від 26.06.2012 року, яке, в свою чергу, скасовано постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 10.04.2013 року у справі №150/27/13-а (а.с.41-43, том І).

Як вбачається з позовної заяви, рішення від 17.10.2011 року прийнято селищною радою на підставі заяви ОСОБА_3 райспоживспілки, в якій зазначено, що 20.06.2011 року ОСОБА_3 районна спілка споживчих товариств приєднала до себе дочірнє підприємство «Ринок» ОСОБА_3 райспоживспілки і з 20.06.2011 р. до спілки перейшли всі права та обов*язки ДП «Ринок».

Дані обставини підтвердила представник ОСОБА_3 спілки споживчих товариств в судовому засіданні, вказавши, що була присутня на засіданні сесії ОСОБА_3 селищної ради 17.10.2011року під час прийняття вказаного рішення.

Однак, як вбачається з листа Реєстраційної служби Чернівецького районного управління юстиції у Вінницькій області за № 5/3.3.17 від 10.02.2014 року, державна реєстрація припинення юридичної особи дочірнього підприємства «Ринок» і/к 30160516 в результаті приєднання до ОСОБА_3 районної спілки споживчих товариств проведена 12.03.2012 року (а.с.17, том І).

Статутом ОСОБА_3 районної спілки споживчих товариств (в редакції, затвердженій четвертими зборами ради шостого скликання ОСОБА_3 райспоживспілки, оформлених протоколом від 13.03.2013 року, зареєстрованим державним реєстратором 18.04.201З року за №11701050014000138) передбачено, що райспоживспілка є повним юридичним правонаступником активів, пасивів та зобов'язань реорганізованого шляхом приєднання до неї: дочірнього підприємства "Ринок" ОСОБА_3 районної спілки споживчих товариств, ідентифікаційний код 30160516, зареєстрованого ОСОБА_3 районною державною адміністрацією Вінницької області, реєстраційний № 1 170 107 000 1000 256 від 15.12.2010 року, свідоцтво про державну реєстрацію серії А01 № 517932 (п.3.1).

Дані обставини встановлені рішенням господарського суду Вінницької області від 30 липня 2014 року, яке залишено без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 02.04.2015року, у справі № 902/646/14 за позовом ОСОБА_3 районної спілки споживчих товариств до ОСОБА_3 селищної ради про скасування рішень селищної ради (а.с.8-16, 190-200, том І), відтак, у відповідності до ч.1 ст.72 КАС України, визнані судом такими, що не потребують доказування.

Зокрема, вказаним рішенням господарського суду Вінницької області від 30 липня 2014 року встановлено, що державна реєстрація припинення юридичної особи дочірнього підприємства «Ринок» в результаті приєднання до ОСОБА_3 районної спілки споживчих товариств була проведена 12.03.2012року і саме з цієї дати ОСОБА_3 районна спілка споживчих товариств є правонаступником усіх прав та обов*язків ДП «Ринок».

Народні депутати ОСОБА_3 селищної ради ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 вважаючи, що рішення ОСОБА_3 селищної ради від 17.10.2011 року прийнято за результатами подання ОСОБА_3 районною спілкою споживчих товариств неправдивих відомостей, звернулись із відповідним клопотанням до ОСОБА_3 селищної ради про винесення на розгляд сесії питання про скасування незаконного рішення від 17.10.2011 року (а.с.18, том І). Як вбачається з протоколу 31 сесії 6 скликання ОСОБА_3 селищної ради від 07.08.2014року дане звернення депутатів було предметом розгляду на засіданні, однак, рішення по вказаному питанню не прийнято, оскільки «за» проголосувало п*ять депутатів, «проти» нуль, «утримались» шестеро депутатів.

На підставі даного протоколу селищна рада прийняла рішення про відмову в задоволенні клопотання про скасування рішення 7 сесії 6 скликання від 17.10.2011 року «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_3 районній спілці споживчих товариств для облаштування території ринку по вул. Леніна 93 в смт. Чернівці» (а.с.22, том І).

Як пояснив представник ОСОБА_3 селищної ради ОСОБА_1 та вбачається з позовної заяви депутатів ОСОБА_3 селищної ради, а також підтверджується письмовими документами, які містяться в матеріалах справи, депутати ОСОБА_3 селищної ради утримались від голосування за вказане звернення депутатів у зв»язку з тим, що скасування рішення селищної ради можливе лише в судовому порядку.

Дані обставини стали підставою звернення зазначених депутатів із адміністративним позовом від 09.09.20014 року про скасування рішення ОСОБА_3 селищної ради Чернівецького району Вінницької області 7 сесії 6 скликання від 17.10.2011 року (згідно поштового штемпеля на конверті, даний позов направлений на адресу Чернівецького районного суду Вінницької області 10.09.2014року - а.с.27, том І).

Правовою підставою позову визначено порушення порядку надання земельної ділянки комунальної власності в оренду юридичній особі, якій дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки на умовах оренди не надавався, та порушення приписів ст.104 ЦК України, ст.91 ГК України.

Що стосується строків звернення до суду з адміністративним позовом, то позивачами в позовній заяві зазначено, що про обставини подання ОСОБА_3 районною спілкою споживчих товариств неправдивих відомостей щодо дати реорганізації ДП «Ринок», припинення її діяльності як юридичної особи та правонаступництва ОСОБА_3 районної спілки споживчих товариств стало відомо лише під час розгляду господарським судом Вінницької області справи № 902/646/14 і до ухвалення рішення 30.07.2014 року у даній справі не було і не могло бути відомо про обставини неправомірності прийняття відповідачем у справі оскаржуваного рішення.

Що стосується порушення прав позивачів як депутатів ОСОБА_3 селищної ради, то згідно позовної заяви та додаткових пояснень до неї, ними обґрунтовано неможливість в інший спосіб захистити права територіальної громади, яку вони представляють, ніж як звернення з відповідним позовом. При цьому, депутати посилаються на норми ст.19 Конституції України, ст.59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст.ст.1-3, 11 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад».

Суд, заслухавши пояснення представників відповідача та третьої особи, оцінивши подані сторонами докази на відповідність їх фактичним обставинам і матеріалам справи, вважає вимоги позивача законними та обґрунтованими, виходячи з наступного:

До повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема, розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власті відповідно до Земельного кодексу України (ст.12 Земельного кодексу України).

Відповідно до вимог статті 123 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент прийняття рішення ОСОБА_3 селищної ради від 23.02.2007 року), надання земельних ділянок юридичним особам у постійне користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування за проектами відведення цих ділянок. Юридична особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у постійне користування із земель державної або комунальної власності, звертається з відповідним клопотанням до районної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій або сільської, селищної, міської ради. До клопотання про відведення земельної ділянки додаються матеріали, передбачені частиною п'ятнадцятою статті 151 цього Кодексу, документи, що обґрунтовують її розмір, призначення та місце розташування. Відповідна районна державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає клопотання у місячний строк і дає згоду на розроблення проекту відведення земельної ділянки. Проект відведення земельної ділянки погоджується із землекористувачем, органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури та охорони культурної спадщини і після одержання висновку державної землевпорядної експертизи по об'єктах, які їй підлягають, подається до відповідної державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради, які розглядають його у місячний строк і, в межах своїх повноважень, визначених цим Кодексом, приймають рішення про надання земельної ділянки.

На момент прийняття ОСОБА_3 селищною радою рішення 17.10.2011 року дана стаття 123 Земельного кодексу була затверджена в новій редакції, згідно якої надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: зміни цільового призначення земельних ділянок відповідно до закону; надання у користування земельних ділянок, межі яких не встановлені в натурі (на місцевості). Надання у користування земельної ділянки, межі якої встановлені в натурі (на місцевості), без зміни її цільового призначення здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо складання документа, що посвідчує право користування земельною ділянкою. Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідної сільської, селищної, міської, районної, обласної ради, Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи приймає рішення про надання земельної ділянки у користування.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч. 3 ст. 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», встановлено, що органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов*язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Відповідно до п. 34 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», виключно на пленарних засіданнях, зокрема, сільської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням ОСОБА_3 селищної ради від 23.02.2007 року надано дозвіл на розробку проекту землеустрою дочірньому підприємству «Ринок» та зобов*язано дочірнє підприємство «Ринок» в місячний термін замовити в ОСОБА_3 філії ДП «Вінницький регіональний центр ДЗК» розробку проекту відводу на земельну ділянку. Однак, замовником проекту відводу земельної ділянки по вул.Леніна, 93 в смт.Чернівці виступила ОСОБА_3 районна спілка споживчих товариств, яка вподальшому звернулась до ОСОБА_3 селищної ради про затвердження даного проекту, зазначивши, що ДП «Ринок» реорганізовано шляхом приєднання до ОСОБА_3 районної спілки споживчих товариств.

Рішенням ОСОБА_3 селищної ради Чернівецького району Вінницької області 7 сесії 6 скликання від 17.10.2011 року затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_3 районній спілці споживчих товариств для облаштування території ринку по вул. Леніна, 93 в смт. Чернівці Чернівецького району Вінницької області.

Згідно ч.ч.1, 2 ст. 104 ЦК України, юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов*язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Відповідно до ст. 91 ГК України, припинення діяльності господарського товариства відбувається шляхом його ліквідації або реорганізації відповідно до ст. 59 цього Кодексу.

Отже, реорганізація чи ліквідація юридичної особи вважається завершеною, а товариство таким, що припинило свою діяльність з дня внесення запису про його ліквідацію до державного реєстру.

Матеріалами справи підтверджено факт припинення діяльності дочірнього підприємства «Ринок» 12.03.2012 року, оскільки саме за вказаною датою відбулась реєстрація припинення юридичної особи ДП «Ринок».

Тобто, на момент прийняття оскаржуваного рішення ОСОБА_3 селищною радою від 17.10.2011 року дочірнє підприємство «Ринок» існувало як юридична особа і саме даному підприємству було надано дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки.

Відтак, рішення селищної ради 7 сесії 6 скликання від 17.10.2011 року, яким було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_3 районній спілці споживчих товариств для облаштування території ринку по вул. Леніна 93 в смт. Чернівці є таким, що прийнято внаслідок неправдивих даних, поданих ОСОБА_3 районною спілкою споживчих товариств, оскільки райспоживспілці не надавався дозвіл на виготовлення проекту землеустрою і станом на 17.10.2011 року до ОСОБА_3 райспоживспілки всі права ДП «Ринок» не перейшли, оскільки реорганізація завершена не була та дочірнє підприємство «Ринок» не припинило свою діяльність.

Посилання третьої особи на ту обставину, що згідно свідоцтва про право власності на мясний павільйон з добудовою від 29.01.2003 року, який розміщений на вул.Леніна, 93 в смт.Чернівці, дане майно належить на праві колективної власності ОСОБА_3 районній спілці споживчих товариств і передавалось ДП «Ринок» в оперативне управління, не підтверджено матеріалами справи, оскільки статут чи інший установчий документ ДП «Ринок» до матеріалів справи не долучено, відтак, суд позбавлений можливості встановити залежність дочірнього підприємства «Ринок» до ОСОБА_3 районної спілки споживчих товариств.

При цьому суд зазначає, що хоча дочірнє підприємство створюється одним засновником, який виділяє необхідне для цього майно, формує відповідно до закону статутний фонд, затверджує статут, розподіляє доход, безпосередньо або через призначеного ним керівника керує підприємством, формує його трудовий колектив на основі трудового найму, вирішує питання реорганізації і ліквідації підприємств, однак, дочірнє підприємство - це юридична особа, яка у відносинах стосовно інших юридичних осіб виступає як самостійний суб'єкт підприємницької діяльності.

З огляду на викладене, суд зазначає, що матеріалами справи підтверджено факт прийняття ОСОБА_3 селищною радою рішення від 17.10.2011 року про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_3 районній спілці споживчих товариств для облаштування території ринку по вул. Леніна 93 в смт. Чернівці, з порушенням вимог земельного законодавства в частині дотримання порядку надання земельної ділянки комунальної власності в користування.

Що стосується підстав звернення з даним позовом депутатів ОСОБА_3 селищної ради ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та встановлення порушення їхніх прав та інтересів чи прав територіальної громади в даному публічно-правовому спорі, то судом встановлено наступне:

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно із ч.ч.1,2,4 ст.6 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси. У випадках, установлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в адміністративному суді, до підсудності якого вона віднесена цим Кодексом.

Згідно ст.ст. 1-3, 11 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад», депутат місцевої ради як представник інтересів територіальної громади, виборців свого виборчого округу зобов'язаний виражати і захищати інтереси відповідної територіальної громади та її частини - виборців свого виборчого округу, виконувати їх доручення в межах своїх повноважень, наданих законом, брати активну участь у здійсненні місцевого самоврядування. Депутат місцевої ради є повноважним і рівноправним членом відповідної ради представницького органу місцевого самоврядування. Депутат місцевої ради відповідно до цього Закону наділяється всією повнотою прав, необхідних для забезпечення його реальної участі у діяльності ради та її органів. Депутат місцевої ради має право вимагати усунення порушень законності і встановлення правового порядку.

Відповідно до ч. 10 ст.59 Закону України «Про місцеве самоврядування», акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Пунктом 5 рішення № 7-рп/2009 Конституційного Суду України визначено, що органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Ненормативні правові акти місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вони вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, а тому не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.

Оскільки оскаржуваним рішенням селищної ради надано у користування на умовах оренди земельну ділянку, яка знаходиться у власності територіальної громади, з порушенням порядку надання земельної ділянки в користування на умовах оренди на підставі неправдивих даних, відтак, має місце порушення прав територіальної громади, інтереси якої представляють позивачі як депутати селищної ради. Також судом прийнято до уваги доводи позивачів щодо неможливості іншим шляхом, окрім як судовим, усунути вказане порушення.

Що стосується заяви представника третьої особи про застосування строків позовної давності, встановлених чинним законодавством, для звернення із позовом до суду, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 100 КАС України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Як вбачається з позовної заяви та доданих до неї матеріалів, обставини припинення ДП «Ринок» як юридичної особи із внесенням відповідних відомостей до державного реєстру, а також факт приєднання ДП «Ринок» до ОСОБА_3 районної спілки споживчих товариств та правонаступництва всіх прав і обов*язків ДП «Ринок» третьою особою, стали відомі позивачам під час розгляду справи № 902/646/14 за позовом ОСОБА_3 районної спілки споживчих товариств до ОСОБА_3 селищної ради про скасування рішень селищної ради.

Господарський суд Вінницької області за результатами розгляду даної справи прийняв рішення 30 липня 2014 року, відтак, саме з моменту отримання даного рішення у справі депутатам ОСОБА_3 селищної ради стало відомо про подання ОСОБА_3 районною спілкою споживчих товариств неправдивих відомостей під час прийняття рішення від 17.10.2011 року. Таким чином, до часу ухвалення господарським судом вищевказаного рішення позивачам не було відомо, що ОСОБА_3 районна спілка споживчих товариств стала правонаступником прав та обов»язків ДП «Ринок» з часу державної реєстрації відповідних змін до Статуту 13.03.2013року.

Відповідно до ч.9 ст.103 КАС України, датою подання позовної заяви є дата відправлення позовної заяви на пошту. Згідно поштового штемпеля на конверті, даний позов подано Чернівецькому районному суду Вінницької області 10.09.2014 року (а.с.27, том І).

На підставі вище викладених обставин, суд, визнаючи причини пропуску позивачами строку звернення до суду поважними, приходить до висновку про поновлення строку для звернення до адміністративного суду.

Доводи представника ОСОБА_3 районної спілки споживчих товариств про те, що оскаржуване рішення від 17.10.2011 року було скасовано рішенням 13 сесії 6 скликання ОСОБА_3 селищної ради від 26.06.2012 року, і вподальшому було предметом судового розгляду у справі №150/27/13-а, процесуальні документи по яких виносились 2013, відтак, вважає, що саме з 2013 року позивачі знали про порушене право.

Оглянувши процесуальні документи у справі №150/27/13-а суд зазначає, що подання неправдивих відомостей під час прийняття рішення ОСОБА_3 селищною радою від 17.10.2011 року не було підставою позовних вимог у даній справі, відтак, доводи третьої особи в частині виникнення у позивачів права на звернення з даним позовом у 2013році не заслуговують на увагу.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1 ст.86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

За таких обставин суд приходить до висновку про задоволення позову, оскільки рішення ОСОБА_3 селищної ради від 17.10.2011 року прийнято не на підставі та не у спосіб, що передбачені законами України та без врахування всіх обставин, що мали значення при його прийнятті, а тому останнє є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до ч.ч.1,3 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб*єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб*єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа. Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази сплати позивачем 75грн. судового збору та задоволення позову, дана сума судових витрат підлягає відшкодуванню позивачам за рахунок відповідача.

Керуючись ст. ст. 8-11, 70, 71, 86, 94, 158-160, 162, 163, 185, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задоволити.

Скасувати рішення ОСОБА_3 селищної ради Чернівецького району Вінницької області 7 сесії 6 скликання від 17.10.2011 року «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ОСОБА_3 районній спілці споживчих товариств для облаштування території ринку по вул. Леніна, 93 в смт. Чернівці».

Присудити до стягнення за рахунок бюджетних асигнувань ОСОБА_3 селищної ради Чернівецького району Вінницької області на користь ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 75 /сімдесят п*ять/ гривень, понесених судових витрат по сплаті судового збору.

Відповідно до ст.186 КАС України, апеляційна скарга на постанову подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через Чернівецький районний суд протягом десяти днів з дня її проголошення.

Згідно п. 1 ст. 254 КАС України, постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови, у відповідності до ч.3 ст.160 КАС України, складено 22.07.2016 року.

Суддя Кушнір Б.Б.