Ухвала

від 15.07.2016 по справі 2-236/2007

ДИМИТРОВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-236/2007

ЄУН № 2-236/2007

Провадження 6/226/132/2016

У Х В А Л А

щодо розгляду питання про тимчасове обмеження

у праві виїзду за кордон

15 липня 2016 року м. Мирноград

Димитровський міський суд Донецької області у складі:

головуючого судді Коваленко Т.О.,

за участі секретаря Трифонової І.О.,

учасники судового процесу:

державний виконавець Редька Л.Г. (відсутня),

стягувач ОСОБА_1 (відсутня)

боржник ОСОБА_2 (відсутній),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Мирнограді Донецької області подання державного виконавця Димитровського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_3 про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон ОСОБА_2,

в с т а н о в и в:

Державний виконавець Димитровського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_3 звернулась до суду з поданням, про тимчасове обмеження виїзду за кордон ОСОБА_2. В обґрунтування вимог зазначила, що на примусовому виконанні у відділі державної виконавчої служби Димитровського міського управління юстиції знаходиться виконавче провадження з примусового виконання стягнення з боржника ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти в розмірі ? частини доходу боржника. Борг за аліментами станом на 01.07.2016 року становить 56138,38 грн. Оскільки зобов*язання божником не виконане, просили суд винести ухвалу про тимчасове обмеження ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документу до виконання ним своїх зобов*язань.

Суб'єкт внесення подання, будучи належним чином повідомленим про час і місце розгляду подання, до судового засідання для обґрунтування своїх доводів не з'явився, надіславши на адресу суду клопотання про розгляд справи у його відсутність, що з огляду на визначену законом негайність судового розгляду, не є процесуальною перешкодою для його розгляду по суті.

Дослідивши матеріали подання, суд вважає, що воно не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України, порядок вирішення спорів у цій сфері регулюється Законом України від 21.01.1994року №3857-Х11 «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України». Згідно ст.6 зазначеного Закону громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта чи за його наявності може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон в разі, якщо діють неврегульовані аліментні, договірні чи інша невиконані зобов'язання, або в разі, якщо він ухиляється від їх виконання. Отже, юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду можуть застосовуватися не за наявності факту невиконання зобов'язань, а при ухиленні боржника від їх виконання.

Процесуальний порядок обмеження права боржника на виїзд за кордон визначається ст.377-1 ЦПК України, за нормами якої на стадії виконання рішення державний виконавець може звернутися до суду з поданням, погодженим із начальником відділу державної виконавчої служби, про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України. При цьому державним виконавцем, яким ініціюється застосування такої юридичної санкції як тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України, має бути доведено факт ухилення боржника від виконання зобов'язання, можливість виїзду за межі України з цією метою, наявність в нього закордонного паспорта, вжиття заходів примусового виконання рішення суду відповідно до ст. 32 Закону України «Про виконавче провадження», тощо, оскільки санкція у вигляді тимчасового обмеження виїзду із України встановлюється не за наявність факту невиконання зобов'язань, а за ухилення від їх виконання.

Ця ж вимога міститься і в п. 12.1.1 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженій наказом Міністерства юстиції України від 2 квітня 2012 року № 512/5 (в редакції наказу Міністерства юстиції України від 29.09.2015 р. № 1839/5), згідно якого подання державного виконавця щодо обмеження у праві виїзду за межі України у разі не виконання боржником своїх зобов'язань повинно містити, зокрема, підтвердження факту ухилення боржника від виконання своїх зобов'язань.

Як видно із подання та долучених до нього матеріалів, жодного доказу на предмет свідомого ухилення боржника від виконання своїх зобов'язань, вчинення ним дій, спрямованих на невиконання відповідного обов'язку у виконавчому провадженні чи даних про його намір залишити межі України.

Сама ж по собі постанова про відкриття виконавчого провадження без підтвердження одержання боржником копії такої постанови чи здійснення державним виконавцем всіх необхідних заходів примусового виконання відповідно до ст.32 Закону України «Про виконавче провадження» не може бути свідченням того, що боржник свідомо ухиляється від виконання зобов'язань і не може бути єдиною і достатньою підставою для застосування судом такого заходу, як обмеження права особи на виїзд за межі України.

Окрім того, відповідно до ч. 11.1.5. ст. 1.1. Розділу ХІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року № 512/5, яка введена в дію з 17.04.2012 року, державний виконавець має повідомити боржника про направлення до суду подання щодо встановлення відносно нього тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України, але ж таких даних подання не містить.

Оскільки суду не надано доказів того, що державним виконавцем було вичерпано весь передбачений законом перелік заходів щодо примусового виконання рішення або всі вони виявилися безрезультатними, дійти висновку про ухилення ОСОБА_2 від виконання зобов'язань неможливо. Наявність лише самого зобов'язання не наділяє державного виконавця правом ініціювати обмеження гарантованого людині статтею 33 Конституції України та статтею 2 Протоколу №4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод права на свободу пересування, вільний вибір місця проживання та права вільно залишати територію України. Тому з огляду на викладене правових підстав для задоволення подання суд не вбачає.

Керуючись ст. 33 Конституції України, ст. 377-1 ЦПК України, суд -

у х в а л и в:

У задоволенні подання державного виконавця Димитровського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_3 про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), зареєстрованої за адресою: 85320, Донецька область, місто Мирноград, вулиця Фадєєва, буд. 1, відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Т.О. Коваленко