Постанова

від 19.07.2016 по справі 825/1015/16

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 липня 2016 року м. Чернігів Справа № 825/1015/16

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді - Бородавкіної С.В.,

суддів: - Житняк Л.О., Поліщук Л.О.,

за участі секретаря - Гайдука С.В.,

представників позивача - Василець В.Ю., Забродського Ю.А., Шестак К.В.,

представника відповідача - Репеха Т.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Віанна групп" до Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернігівській області про визнання протиправною та скасування постанови,

В С Т А Н О В И В:

Позивач 30.05.2016 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернігівській області (далі - УДАБІ у Чернігівській області) та просить визнати протиправною та скасувати постанову відповідача від 11.05.2016 № 9/815 про накладення штрафу за порушення містобудівної діяльності.

Свої вимоги мотивує тим, що він не був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення. Протокол про правопорушення в сфері містобудівної діяльності від 28.04.2016 було отримано 11.05.2016 близько 16 год. 00 хв., в той самий день, коли відбувся розгляд справи, призначений на 12 год. 00 хв.

Крім того, ТОВ «Віанна групп» не є замовником реконструкції об'єкту. Введення об'єкта в експлуатацію, подання декларації про готовність об'єкта до експлуатації для реєстрації здійснювалось ПП «Віанна» - дійсним замовником реконструкції об'єкта.

Враховуючи зазначене вважає, що оскільки законодавством про містобудівну діяльність відповідальність за його порушення покладено виключно на замовника будівництва (яким не є ТОВ «Віанна групп»), застосування до нього штрафних санкцій на підставі ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» є незаконним.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою суду, постановленою без виходу до нарадчої кімнати від 24.06.2016, було замінено відповідача на належного, а саме на Державну архітектурно-будівельну інспекцію України в особі Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернігівській області.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, просив відмовити в їх задоволенні, надав письмові заперечення та пояснив, що позивач відмовився від підписання та отримання протоколу, складеного за результатами перевірки, тому відповідач рекомендованим листом з повідомленням направив на його адресу відповідні документи (акт, протокол, припис), які ТОВ «Віанна групп» були отримані на дату проведення розгляду справи. Таким чином, позивач був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, а Управління вживало усі передбачені законом заходи, спрямовані на забезпечення її об'єктивного розгляду.

Стосовно посилань позивача на ту обставину, що він не є замовником будівництва, а тому його не можна притягувати до відповідальності за порушення містобудівної діяльності зазначив, що законодавством визначено єдиний спосіб зміни замовника об'єкта будівництва: через подання останнім відповідного повідомлення до органу державного архітектурно-будівельного контролю.

З урахуванням того, що на момент здійснення посадовою особою Управління перевірки відповідний об'єкт містобудування (не введений в експлуатацію) експлуатувався позивачем, стверджує, що саме ним проводились певні будівельні роботи, які серед іншого полягали у встановленні відповідного технологічного обладнання, проведенні пусконалагоджувальних робіт та інше.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що позов має бути задоволений з таких підстав.

Колегією суддів встановлено, що ТОВ «Віанна групп» є юридичною особою, зареєстрованою Реєстраційною службою Чернігівського міського управління юстиції Чернігівської області 27.09.2013, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесено відповідний запис (а.с. 8, 9).

Як вбачається з Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, основним видом діяльності позивача є: 35.30 постачання пари, гарячої вод та кондиційованого повітря (а.с. 8).

06.04.2016 начальником УДАБІ у Чернігівській області було виписано направлення для проведення позапланової перевірки на «реконструкція теплової мережі з встановлення блочно-модульної котельні у Краснянському НВК по вул. Шкільна, 1, в с. Красне, Бахмацького району, Чернігівської області». Строк дії направлення: з 25.04.2016 по 29.04.2016 (а.с. 62).

Відповідно до ст. 41 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та згідно із Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контрою, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553, на підставі звернення Бахмацького відділу поліції ГУНП в Чернігівській області, посадовими особами УДАБІ у Чернігівській області проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил ТОВ «Віанна групп».

За наслідками перевірки складено акт від 28.04.2016 № 203, в якому вказано, що «згідно декларації про початок виконання будівельних робіт № ЧГ 083132811007 від 08.10.2013 розпочаті будівельні роботи на об'єкті по реконструкції теплової мережі з встановлення блочно-модульної котельні по вул. Шкільна, 1, в с. Красне, Бахмацького району, замовник будівництва ПП «Віанна». Так як ПП «Віанна» є засновником ТОВ «Віанна групп», 13.12.2013 між Відділом освіти Бахмацької РДА та ТОВ «Віанна групп» укладено договір на постачання теплової енергії. Також за договором від 02.09.2014 № 14-1 проведена купівля обладнання котельні ТОВ «Віанна групп». Отже, ТОВ «Віанна групп» експлуатує об'єкт будівництва не прийнятий в експлуатацію, що є порушенням ч. 8 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та постанови Кабінету Міністрів України «Питання прийняття в експлуатацію закінченого будівництва об'єктів» від 13.04.2011 № 461» (а.с. 64).

У зв'язку з вищевикладеним, посадовими особами відповідача щодо ТОВ «Віанна групп» складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 28.04.2016 та припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 28.04.2016 № 53 (а.с. 65, 66).

Оскільки представник ТОВ «Віанна групп» від підпису та отримання вищевказаних документів відмовився, останні були направлені на адресу позивача засобами поштового зв'язку із рекомендованим повідомленням про вручення (а.с. 67, 68). Як вбачається із відмітки у вищевказаному повідомленні, ТОВ «Віанна групп» було отримано зазначені документи 11.05.2016 (а.с. 69), а отже був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи.

УДАБІ у Чернігівській області 11.05.2016 за наслідками розгляду матеріалів справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності прийнято постанову про накладення штрафу в сумі 130 500,00 грн. № 9/815 (а.с. 79).

Вважаючи таку постанову протиправною, позивач звернувся до суду з відповідним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає таке.

Спірні правовідносини регулюються Законом України від 17.02.2011 № 3038-VІ «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон № 3038), Законом України 14.10.1994 № 208/94-ВР «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» (далі - Закон № 208/94), Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 533 (далі - Порядок № 533), Порядком накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 № 244 (далі - Порядок № 244), Порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 461 (далі - Порядок № 461).

Отже, перевіряючи правомірність проведення перевірки та дотримання вимог законодавства при винесенні оскарженої постанови від 11.05.2016 № 9/815 суд враховує, що згідно із ч. 1 ст. 41 Закону № 3038 державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Органом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду (ч. 3 ст. 6 Закону № 3038).

Управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється шляхом контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, проектної документації (п. 6 ст. 7 Закону № 3038).

У відповідності до пунктів 1-3 Порядку № 553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється Держархбудінспекцією та її територіальними органами (далі - інспекції). Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням: 1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; 2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; 3) інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об'єкта будівництва. Державний архітектурно-будівельний контроль на об'єктах будівництва, що є власністю іноземних держав, міжнародних організацій, іноземних юридичних і фізичних осіб та розташовані на території України, здійснюється відповідно до цього Порядку. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється посадовими особами органів державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до їх посадових інструкцій та функціональних повноважень.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом (п. 5 Порядку № 553).

За змістом ч. 4 ст. 41 Закону № 3038, посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право: 1) безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню; 2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; 3) видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт; 4) проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації; 4-1) проводити перевірку відповідності будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що використовуються під час будівництва об'єктів, вимогам державних стандартів, норм і правил згідно із законодавством; 5) виключено; 6) залучати до проведення перевірок представників центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, експертних та громадських організацій (за погодженням з їх керівниками), фахівців галузевих науково-дослідних та науково-технічних організацій; 7) одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю. Забороняється витребовувати інформацію та документи податкової, фінансової звітності, щодо оплати праці, руху коштів та інші, не пов'язані із здійсненням державного архітектурно-будівельного контролю; 8) вимагати у випадках, визначених законодавством, вибіркового розкриття окремих конструктивних елементів будинків і споруд, проведення зйомки і замірів, додаткових лабораторних та інших випробувань будівельних матеріалів, виробів і конструкцій; 9) забороняти за вмотивованим письмовим рішенням експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію; 10) здійснювати фіксування процесу проведення перевірки з використанням аудіо- та відеотехніки; 11) здійснювати контроль за дотриманням порядку обстеження та паспортизації об'єктів, а також за реалізацією заходів щодо забезпечення надійності та безпеки під час їх експлуатації.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставами для проведення позапланової перевірки є зокрема вимога правоохоронних органів про проведення перевірки (п. 7 Порядку № 553).

За результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком. Акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю. Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку та суб'єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль (п. 16, п. 18 Порядку № 553).

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис). Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль. Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку. Протокол протягом трьох днів після його складення та всі матеріали перевірки подаються керівникові відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю або його заступникові для винесення постанови про накладення штрафу, передбаченої законодавством України (п. 17, п. 19, п. 20 Порядку № 553).

Відповідно до п. 21 Порядку № 553, якщо суб'єкт містобудування щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід'ємною частиною такого акта. У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис. У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

Постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб'єкту містобудування (керівнику або уповноваженому представнику суб'єкта містобудування) або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, про що робиться запис у справі. Два примірники залишаються в органі державного архітектурно-будівельного контролю, який наклав штраф (п. 22 Порядку № 553).

Відповідно до ст.1 Закону № 208/94 правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб'єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами.

Вчинення суб'єктами містобудування правопорушень у сфері містобудівної діяльності тягне за собою відповідальність, передбачену цим та іншими законами України.

Згідно із ст. 3 Закону № 208/94 справи про правопорушення, передбачені цим Законом, розглядаються: виконавчими органами з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад; структурними підрозділами з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій; центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Відповідно до п. 9 Порядку № 244, про вчинення правопорушення у сфері містобудівної діяльності посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю, які згідно з функціональними обов'язками здійснюють державний архітектурно-будівельний контроль, складають протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Згідно із п. 16 Порядку № 244 справа про правопорушення у сфері містобудівної діяльності розглядається посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд таких справ, протягом 15 днів з дня одержання зазначеною особою протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та інших матеріалів справи.

Відповідно до п. 17 Порядку № 244 справа може розглядатися за участю суб'єкта містобудування, який притягається до відповідальності, або його уповноваженого представника, експертів, інших осіб.

Відомості про час і місце розгляду справи повідомляються суб'єкту містобудування, який притягається до відповідальності, та іншим особам, які беруть участь у розгляді справи, не пізніше як за три доби до дня розгляду справи.

Неприбуття суб'єкта містобудування у визначений час і місце не перешкоджає розгляду справи.

За результатами розгляду справи посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, приймає одну з таких постанов:

1) постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - постанова про накладення штрафу);

2) постанову про закриття справи щодо накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - постанова про закриття справи) (п. 22 Постанови № 244).

Доказами у справі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності є будь-які фактичні дані, на підставі яких встановлюється наявність або відсутність правопорушення, винність відповідного суб'єкта містобудування в його вчиненні, інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (п. 19 Порядку № 244).

У постанові про накладення штрафу зазначаються: посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка винесла постанову; дата розгляду справи; для юридичних осіб: найменування, місцезнаходження, код згідно з ЄДРПОУ, посада, прізвище, ім'я, по батькові керівника, інші відомості; обставини установлені під час розгляду справи; нормативно-правовий акт, нормативний документ (акт), вимоги якого порушено; положення Закону, яке передбачає відповідальність за відповідне правопорушення; прийняте у справі рішення. У постанові зазначаються порядок і строк її оскарження. Постанова підписується уповноваженою особою органу державного архітектурного-будівельного контролю, яка розглянула справу, та скріплюється печаткою.

Тобто, чинним законодавством не передбачено обов'язку наведення у такій постанові доказів вини у вчиненні правопорушення, оскільки вона є кінцевим процесуальним документом та лише встановлює вид відповідальності та санкції. При цьому докази мають наводитись під час розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності і в розумінні п. 19 Порядку № 244 встановлюються на підставі протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, пояснень суб'єкта містобудування, який притягається до відповідальності, свідків, інших документів.

Досліджуючи підстави притягнення позивача до відповідальності, колегія суддів зазначає таке.

Статтею 39 Закону № 3038 визначено порядок прийняття в експлуатацію, після набрання ним чинності, закінчених будівництвом об'єктів та містить заборону на експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію, за час його дії (п. 8 зазначеної статті).

19.01.2012 згідно із Законом України від 22.12.2011 № 4220-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності та вдосконалення державного регулювання у сфері містобудівної діяльності» Закон України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» викладено у новій редакції.

Зокрема, п. 6 ч. 2 ст. 2 Закону встановлено, що суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за експлуатацію або використання об'єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об'єкта до експлуатації чи акті готовності об'єкта до експлуатації.

Як було встановлено та зазначено в акті перевірки від 28.04.2016 № 203, замовником будівництва «реконструкція теплової мережі з встановлення блочно-модульної котельні у Краснянському НВК по вул. Шкільна, 1, в с. Красне, Бахмацького району, Чернігівської області» є ПП «Віанна», що також підтверджується декларацією про початок виконання будівельних робіт від 08.10.2013 № ЧГ 083132811007 (а.с. 52-54).

При цьому, експлуатація не прийнятого в експлуатацію об'єкта не може тлумачитись як триваюче правопорушення. Змістом цього правопорушення є невиконання обов'язку із введення в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта містобудування до початку його експлуатації.

Зазначена правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду України від 04.03.2014 у справі № 21-433а13, яка в силу вимог ч. 2 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України є обов'язковою для врахування судами.

Тобто, обов'язок щодо введення в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта містобудування до початку його експлуатації покладається саме на замовника будівництва, що і передбачено п. 6 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», яким в даному випадку виступає ПП «Віанна».

Як вбачається із Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 18.07.2016, ПП «Віанна» є самостійною юридичною особою, якій присвоєно індивідуальний код: 32139161 (а.с. 80).

Колегія суддів вважає, що передача у строкове платне володіння та користування ТОВ «Віанна групп» на умовах оренди теплової мережі, що розташована за адресою вул. Шкільна, 1, в с. Красне, Бахмацького району, Чернігівської області для надання послуг з постачання теплової енергії за укладеними договорами, не позбавляє ПП «Віанна» обов'язку виконати всі передбачені законом умови введення в експлуатацію об'єкта будівництва.

Обов'язок введення об'єктів будівництва в експлуатацію, відповідальність за експлуатацію об'єктів, не введених в експлуатацію, можуть стосуватися лише тих суб'єктів, які після закінчення будівництва та початку використання, маючи відповідний обов'язок, не ввели об'єкти містобудування в експлуатацію, за що встановлена відповідна відповідальність.

Враховуючи, що договір купівлі-продажу обладнання від 02.09.2014 №14-1 (а.с. 76-78), на який посилається відповідач, було укладено значно пізніше закінчення будівництва та початку використання, зазначений доказ не може слугувати підставою для притягнення до відповідальності саме ТОВ «Віанна групп», оскільки як було зазначено вище, обов'язок щодо введення об'єкта будівництва в експлуатацію покладено саме на замовника - ПП «Віанна».

Невиконання останнім такого обов'язку, на думку колегії суддів, не може ставитись у вину ТОВ «Віанна групп», навіть за врахування факту того, що ПП «Віанна» є засновником позивача. Так, в силу ч. 2 ст. 61 Конституції України позивач може нести повну міру юридичної відповідальності тільки за особисто вчинені правопорушення, а не за вчинені дії засновником, який є окремою юридичною особою.

Враховуючи вищевикладене та ту обставину, що замовником будівництва є юридична особа ПП «Віанна», на котру чинним законодавством покладено обов'язок після закінчення будівництва та початку використання ввести об'єкти містобудування в експлуатацію, і невиконання таких вимог може ставитись у відповідальність лише замовникам будівництва, колегія суддів приходить до висновку про відсутність в діях позивача ознак правопорушення у зв'язку із чим позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Віанна груп» до Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернігівській області має бути задоволено.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Віанна групп" задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернігівській області від 11.05.2016 № 9/815 про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної архітектурно-будівельної інспекції України (код ЄДРПОУ 37471912) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Віанна групп" (код ЄДРПОУ 38915769) судові витрати в сумі 1 957 (одна тисяча дев'ятсот п'ятдесят сім) грн. 50 коп.

Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167,186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Головуючий суддя С.В. Бородавкіна

Судді: Л.О. Житняк

Л.О. Поліщук