Ухвала

від 12.07.2016 по справі 822/2264/15

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 липня 2016 року м. Київ К/800/45974/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

Суддів: Вербицької О.В., Цвіркуна Ю.І.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Славутської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Хмельницькій області

на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 01 липня 2015 року

та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 01 жовтня 2015 року

у справі №822/2264/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укренергомонтаж» (надалі - ТОВ «Укренергомонтаж»)

до Славутської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Хмельницькій області (надалі - Славутська ОДПІ)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

У червні 2015 року ТОВ «Укренергомонтаж» звернулося до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом, в якому поставлено питання про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Славутської ОДПІ від 04.03.2015 року №0000012203.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 01.07.2015 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 01.10.2015 року, позовні вимоги задоволено.

Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права, ставить питання про скасування рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняття нового, яким відмовити в позові.

В письмових запереченнях на касаційну скаргу ТОВ «Укренергомонтаж» зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судами надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, позивач просить залишити касаційну скаргу відповідача без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, Славутською ОДПІ проведено документальну позапланову виїзну позапланову перевірку ТОВ «Укренергомонтаж» з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість при проведенні взаєморозрахунків ТОВ «Укренергомонтаж» з ТОВ «Траст Інвест Білд» та ТОВ «Аліас Інвест» за період з 01.03.2014 року по 30.09.2014 року, про що складено акт від 17.01.2015 року №22/22/35642925.

За наслідками проведено перевірки податковий орган дійшов висновку про порушення позивачем вимог п. 44.1, п. 44.6 ст. 44, пп. 14.1.18, пп. 14.1.231 п. 14.1 ст. 14, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п.. 200.2 ст. 200, п. 201.7 ст. 201 Податкового Кодексу України.

На підставі названого акту перевірки, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 04.03.2015 року № 0000012203, згідно з яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 553238,00 грн., в т.ч. основний платіж - 442590,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 110648 грн.

Задовольняючі позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якими погодилась колегія апеляційного суду, цілком правильно та обґрунтовано виходив з наступного.

Так, згідно з п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду (п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового Кодексу України).

Відповідно до пп. "а" п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

За змістом п.198.3 цієї ж статті Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до статті 201.10 Податкового Кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Для підтвердження правомірності включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених позивачем у складі ціни за придбану продукцію та виконані роботи, необхідні первинні документи, оформлені відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні».

Аналізовані законодавчі положення свідчать на користь висновку про те, що податкові наслідки у вигляді формування податкового кредиту з податку на додану вартість у податковому обліку є правомірними за умови реального виконання господарської операції та її підтвердження належними первинними документами, що відповідають критерію повноти та достовірності представлення інформації про юридичний факт і дозволяють встановити дійсний рух активів у процесі виконання господарської операції.

У справі, що переглядається, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що обставини справи та зібрані в ній докази у їх сукупності свідчать про те, що господарські операції позивача з його контрагентами мали товарний - реальний характер, вчинені в межах та з метою господарської діяльності суб'єктів господарювання.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, в перевіряємий період між ТОВ «Укренергомонтаж» та ТОВ «Траст Інвест Білд» було укладено ряд договорів субпідряду, а саме: № 08/07/14-е від 08.08.2014 року, № 22/07/14-с1 від 22.07.2014 року, № 05/08/14-е від 05.08.2014 року.

Крім того, між ТОВ «Укренергомонтаж» та ТОВ «Аліас Інвест» було укладено договір субпідряду № 04/04/2014-е від 04.04.2014 року, договір про надання послуг №20/03/14-1 від 20 березня 2014 року та 04.04.2014 року укладено договір субпідряду №04/04/2014-е.

На підтвердження виконання умов укладених договорів позивачем було надано податкові накладні, акти приймання виконаних будівельних робіт типової форми №КБ-2В, товарно-транспортні накладні, платіжні доручення, розрахунки договірної ціни, локальні кошториси на будівельні роботи, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат,

Зазначені первинні документи не мають дефектів щодо форми, змісту або пошкодження, які б зумовили втрату ними юридичної сили і доказовості, тобто оформлені відповідно до чинного законодавства України.

Податковим органом, в свою чергу, не наведено переконливих доводів та не подано належних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться у цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.

Також відповідачем не наведено жодних доводів та не надано будь-яких доказів, які б могли свідчити про недобросовісність позивача як платника податків або про наявність обставин, що виключають обґрунтованість включення позивачем до складу податкового кредиту спірної суми податку по господарським операціям з ТОВ «Траст Інвест Білд» та ТОВ «Аліас Інвест».

На момент здійснення господарських операцій, позивач та його контрагенти були належним чином зареєстровані як юридичні особи та платники податку на додану вартість, установчі документи недійсними в судовому поряду не визнавалися.

Поряд з цим, слід також зазначити, що чинним законодавством України не встановлено обов'язку суб'єкта господарювання, а також права здійснювати перевірку справжності наданих контрагентами документів при укладенні договорів, а також не передбачено обов'язку здійснювати перевірку місцезнаходження контрагентів або сплати податків контрагентами тощо. При невиконання контрагентом своїх обов'язків перед бюджетом не може бути підставою для неможливості формування податкового кредиту на підставі господарських операцій інших суб'єктів господарювання, оскільки відповідно до ст.61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, а тому до відповідальності може бути притягнутий лише порушник.

Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що господарські операції позивача з його контрагентами здійснювалися в межах звичайної господарської діяльності підприємств, а тому вони є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами, які містять усі обов'язкові реквізити та розкривають зміст та обсяг господарських операцій.

Отже, оцінюючі зібрані по справі докази, колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо задоволення позовних вимог та визнання протиправними й скасування податкового повідомлення-рішення Славутської ОДПІ від 04.03.2015 року №0000012203.

Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків суду.

За таких обставин, судами першої та апеляційної інстанцій, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Приймаючи до уваги те, що сплату судового збору ухвалою Вищого адміністративного суду України від 21.12.2015 року відстрочено до ухвалення судового рішення по суті, сума несплаченого судового збору підлягає стягненню.

Керуючись статтями 220, 220 1 , 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Славутської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Хмельницькій області - залишити без задоволення.

Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 01 липня 2015 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 01 жовтня 2015 року - залишити без змін.

Стягнути з Славутської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Хмельницькій області судовий збір в сумі 5846,40 грн. (п'ять тисяч вісімсот сорок шість грн. 40 коп.) до спеціального фонду Державного бюджету України (отримувач УДКCУ у Печерському районі, рахунок отримувача 31210255700007, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38004897, код банку отримувача 820019, банк отримувача ГУ ДКСУ у м. Києві, код класифікації доходу бюджету 22030105 «Судовий збір (Вищий адміністративний суд України, 075)».

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий:

---

Н.Є. Маринчак

Судді:

---

О.В. Вербицька

---

Ю.І. Цвіркун