Рішення

від 29.11.2012 по справі 225/1666/12

ТРОСТЯНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 225/1666/12

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.11.2012 року

Тростянецький районний суд Вінницької області

в складі: головуючого Капуша С. І.,

при секретарі Свистун А.П.,

за участю представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Тростянець, Вінницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Тростянецького сільського споживчого товариства смт. Тростянець Тростянецького району Вінницької області про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до Тростянецького сільського споживчого товариства смт. Тростянець Тростянецького району Вінницької області про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди, зазначивши, що працювала буфетником в кафе «Шашлична»в с. Буди Тростянецького району Вінницької області, яке належить відповідачу. В результаті виявлення недостачі, 25.01.2012 року її було відсторонено від роботи. Згодом, 21.03.2012 року відповідач видав чергове розпорядження про її відсторонення від роботи. Весь час її трудова книжка знаходиться у відповідача. Вважає, що її відсторонено від роботи незаконно, в силу чого, просить суд стягнути з відповідача на її користь 19451 грн. 74 коп. за період вимушеного прогулу, та 20000 грн. 00 коп. компенсації за завдану моральну шкоду.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі, обгрунтувавши їх обставинами, викладеними в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову, зазначивши, що відсторонення позивачки було проведено з додержанням вимог чинного законодавства. Позивачка ніяк не реагувала на погашення недостачі. Згідно вироку суду вона винна. Заробітна плата виплачується робітнику за виконану роботу. Просив суд відмовити в позові.

Дослідивши матеріали справи, взявши до уваги позицію сторін, суд визначив, встановив та дослідив наступні докази, обставини та відповідні правовідносини:

Копія трудової книжки АК № 626349 виписаної на ім'я ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, заповненої 15.11.2003 року зазначає, що згідно запису № 5 від 08.07.2008 року ст. 4, на підставі розпорядження № 8 від 08.07.2008 року ОСОБА_3 прийнята на роботу до Тростянецького сільського споживчого товариства буфетником кафе «Шашлична»с. Буди Тростянецького сільського споживчого товариства(а.с. 15).

Згідно копії розпорядження голови правління Тростянецького ССТ ОСОБА_2 № 8 від 08.07.2008 року, копія якого була надана на адвокатський запит(а.с. 9,10), ОСОБА_3 було прийнято на роботу буфетником кафе «Шашлична»с. Буди Тростянецького сільського споживчого товариства з 08.07.2008 року(а.с. 11).

Дослідивши та оцінивши вищезазначені докази, суд встановив, що трудова книжка виписана на ім'я ОСОБА_3, в той час як ім'я позивачки звучить - ОСОБА_3, і зміст розпорядження про прийняття на роботу стосується ОСОБА_3, в силу чого суд, врахувавши, що дані обставини визнаються сторонами, прийшов до висновку про належність трудової книжки АК № 626349 виписаної на ім'я ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, заповненої 15.11.2003 року, -позивачці: ОСОБА_3.

Зміст розпорядження голови правління Тростянецького ССТ ОСОБА_2 № 4 від 25.01.2012 року вказує, що ОСОБА_3 відсторонено від роботи та заборонено виконання обов'язків буфетника кафе «Шашлична»с. Буди Тростянецького ССТ згідно акта інвентаризації та в зв'язку з виявленою недостачею в сумі 12843грн. 60 коп. з 25.01.2012 року(а.с. 12).

Копія постанови про притягнення як обвинуваченого від 13.04.2012 року, винесена слідчим Тростянецького РВ УМВС України у Вінницькій області ОСОБА_4 зазначає, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, жительку с. Буди Тростянецького району, притягнуто як обвинувачену у вчинені злочину, передбаченого ч.1 ст. 191 КК України.(а.с. 6).

Зміст розпорядження голови правління Тростянецького ССТ ОСОБА_2 № 7 від 21.03.2012 року вказує, що ОСОБА_3 відсторонено від роботи та заборонено виконання обов'язків буфетника кафе «Шашлична»с. Буди Тростянецького ССТ по факту розтрати та у зв'язку з порушенням кримінальної справи та на основі довідки Тростянецького РВ УМВС України у Вінницькій області з 21.03.2012 року(а.с. 14).

Відповідно до ст. 46 КЗпП України, відсторонення працівників від роботи власником або уповноваженим ним органом допускається у разі: появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння; відмови або ухилення від обов'язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони; в інших випадках, передбачених законодавством.

Норма ч.2, ч.3 ст. 14 Закону України «Про споживчу кооперацію»зазначає, що споживчі товариства, їх спілки та підпорядковані їм підприємства мають право наймати та звільняти працівників. Дисциплінарні стягнення (включаючи звільнення з роботи) на осіб, які займають виборні платні посади в споживчому товаристві або спілці споживчих товариств та їх відсторонення від роботи застосовуються в порядку, передбаченому їх статутами та чинним законодавством.

Згідно вимог ст. 147 КПК України(редакція 1960 р.), в разі притягнення посадової особи до кримінальної відповідальності за посадовий злочин, а так само, якщо ця особа притягається до відповідальності за інший злочин і може негативно впливати на хід досудового чи судового слідства, слідчий зобов'язаний відсторонити її від посади, про що виносить мотивовану постанову. Відсторонення від посади провадиться з санкції прокурора чи його заступника. Копія постанови надсилається для виконання за місцем роботи (служби) обвинуваченого.

Виходячи з системного аналізу вищевказаних норм законодавства, оцінивши зазначені докази в їх сукупності, враховуючи, що зміст відповідних розпоряджень про відсторонення від роботи ОСОБА_3 не містить підстав, визначених ст. 46 КЗпП України, з огляду на відсутність вмотивованої постанови слідчого про відсторонення ОСОБА_3 від роботи, беручи до уваги те, що посада, на якій перебувала ОСОБА_3, не є виборною, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав у роботодавця на відсторонення ОСОБА_3 від роботи, в силу чого, відповідні розпорядження голови Тростянецького ССТ № 4 від 25.01.2012 року та № 7 21.03.2012 року про відсторонення ОСОБА_3 від роботи є такими, що видані з порушенням вимог чинного, на момент їх видання, законодавства України, а відтак, є незаконними.

Відповідно до ст. 48 КЗпП України, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Копія трудової книжки, належної позивачці та наданої відповідачем на адвокатський запит № 52 від 22.08.2012 року(а.с. 9,10,15), не містить записів про звільнення працівника з роботи, що є беззаперечним доказом перебування ОСОБА_3 та Тростянецького сільського споживчого товариства в трудових правовідносинах, які підлягають регулюванню згідно норм КЗпП України.

Відповідно до ч.1, ч.3 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Разом з тим, відповідач та його представник не надав суду жодного належного та допустимого доказу, який підтверджував би обставини звільнення ОСОБА_3 з займаної посади буфетника кафе «Шашлична»с. Буди Тростянецького ССТ у спосіб, передбачений законом, а саме: нормами КЗпП України, який регулює трудові відносини. При цьому сторонами визнаються обставини не виконання ОСОБА_3 своїх трудових обов'язків та не перебування ОСОБА_3 на роботі, в силу її відсторонення від роботи на підставі відповідних розпоряджень роботодавця, тобто з ініціативи останнього та знаходження трудової книжки ОСОБА_3 в роботодавця - Тростянецького сільського споживчого товариства.

Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_3, перебуваючи в трудових відносинах з Тростянецьким сільським споживчим товариством, починаючи з 08.07.2008 року, була відсторонена від роботи 25.01.2012 року із ініціативи роботодавця, без законних на те підстав в порушення ст. 46 КЗпП України, із зупиненням виплати заробітної плати, та на день ухвалення рішення по даній справі з роботи не звільнена у спосіб, визначений законом, на що у роботодавця були підстави, передбачені п.2 ч.1 ст. 41 КЗпП України або п.8 ч.1 ст. 40 КЗпП України, врахувавши при цьому вимоги ст.ст. 43, 43-1 КЗпП України.

Суд при ухвалені рішення враховує позицію Верховного Суду України, закріплену в п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.12.1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», а саме: якщо буде встановлено, що на порушення ст. 46 КЗпП роботодавець із власної ініціативи без законних підстав відсторонив працівника від роботи із зупиненням виплати заробітної плати, суд має задовольнити позов останнього про стягнення у зв'язку з цим середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Відповідно до довідки, виданої Правлінням Тростянецького сільського споживчого товариства заробітна плата ОСОБА_3 за грудень 2011 року становить 1900,00 грн., а за січень 2012 року становить 3164,36 грн., остання складається із зарплати - 791,00 грн., та відпус.- 2373,36 грн.(а.с. 16).

Суд критично оцінює зазначену складову зарплати позивачки за січень 2012 року, а саме: «відпуск. 2373,36», вказану в довідці про зарплату, і вважає, що виплата позивачці в зазначений період коштів в розмірі 2373 грн. 36 коп. є частиною зарплати і не відноситься до виплат за час, протягом якого зберігається середній заробіток працівника, які згідно норм чинного законодавства не враховуються при обчисленні середньої заробітної плати за останні два місяці, так як дане зазначення суперечить дійсним обставинам справи, оскільки, судом не встановлено обставин надання позивачці щорічної основної відпустки з відповідною виплатою заробітної плати працівникові за час відпустки, як і не встановлено обставин щодо надання позивачці грошової компенсації за невикористану щорічну відпустку, яка надається виключно при звільнені працівника, що при даних правовідносинах не відбулося, а тому, суд вважає, що загальний розмір заробітної плати позивачки за січень місяць 2012 року становить 3164 грн. 36 коп.

Враховуючи Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 р. № 100 та дані про зарплату за два останні місяці, та те, що позивачка фактично працювала в січні місяці 25 днів, так як 25.01.2012 року була відсторонена від роботи, а також період вимушеного прогулу позивачки - з 25.01.2012 року по 21.11.2012 року(день ухвалення рішення суду), суд вважає, що сума середньої заробітної плати позивачки за час вимушеного прогулу, яка підлягає стягненню на її користь з відповідача, становить 28659 грн. 90 коп., а саме:1900 грн. 00 коп. + 3164 грн. 36 коп.(зарплата за 24 роб. дні грудня місяця 2011 р. та 20 роб. днів січня місяця 2012 р.) = 5064 грн. 36 коп.(зарплата за 44 роб. дні), що становить 115 грн. 10 коп. за один робочий день. 115 грн. 10 коп. х 249 робочих днів (в період з 25.01.2012 року по 21.11.2012 року, не враховуючи святкові та вихідні дні), що становить 28659 грн. 90 коп.

З огляду на те, що наслідки незаконного відсторонення працівника від роботи без послідуючого його звільнення без наявності вмотивованої постанови слідчого про відсторонення, що має місце в даних правовідносинах, не прописані нормами КЗпП України та не передбачають механізму врегулювання відповідних правовідносин - суд вважає за необхідне застосувати аналогію закону, передбачену нормою ст. 8 ЦК України.

Проаналізувавши норми КЗпП України, суд вважає, що незаконні рішення та дії роботодавця щодо перешкоджанню працівникові виконувати свої трудові обов'язки згідно укладеного трудового договору, тобто, перебувати на роботі, шляхом його незаконного відсторонення без послідуючого звільнення, - мають подібний зміст правовідносин, що і незаконне звільнення працівника або незаконне переведення на іншу роботу.

При цьому, одним із обов'язків органу, який розглядає трудовий спір, є поновлення працівника на попередній роботі, у разі його незаконного звільнення або переведення на іншу роботу, з одночасним прийняттям рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу, що передбачено ст. 235 КЗпП України.

А відтак, суд, з метою врегулювання даних спірних правовідносин, вважає за необхідне застосувати аналогію закону, врегулювавши дані правовідносини, у спосіб, передбачений нормою ст. 235 КЗпП України, а саме: поновити позивачку на роботі з стягненням на її користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

При вирішенні спору в частині стягнення з відповідача на користь позивачки компенсації за завдану моральну шкоду, суд виходить з норми ст. 23 ЦК України, ст. 237-1 КЗпП України, враховує принцип розумності, справедливості, та вважає, що позивачці дійсно було завдано моральної шкоди, так як, фактично маючи на утриманні неповнолітнього сина та малолітню доньку(а.с. 4), була незаконно позбавлена можливості довгий час працевлаштуватись та забезпечити необхідний та достатній життєвий рівень своїй сім'ї, оскільки, відповідач, відсторонивши її від роботи, не звільнив та не видав трудову книжку, що об'єктивно впливало на позивачку, завдаючи їй моральних страждань, вимагаючи від неї додаткових зусиль для організації свого життя та змушуючи відстоювати свої права в різних інспектуючих та контролюючих органах(а.с. 7,8), в силу чого, відповідні позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з стягненням з відповідача на користь позивачки дві тисячі гривень.

На підставі наведеного та керуючись п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.12.1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», ст.46, 235, 237-1 КЗпП України, ст. 8, 23 ЦК України, ст. ст. 10, 60, 88, 212, 213, 214 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з Тростянецького сільського споживчого товариства смт. Тростянець Тростянецького району Вінницької області, код: 01742212, на користь ОСОБА_3 середнього заробітку за час вимушеного прогулу в розмірі 19451 грн. 74 коп.

Стягнути з Тростянецького сільського споживчого товариства смт. Тростянець Тростянецького району Вінницької області, код: 01742212, на користь ОСОБА_3 компенсацію за завдану моральну шкоду в розмірі 2000 грн. 00 коп.

Стягнути з Тростянецького сільського споживчого товариства смт. Тростянець Тростянецького району Вінницької області, код: 01742212, на користь ОСОБА_3 600 грн. 00 коп. понесених судових витрат за оплату правової допомоги.

Стягнути з Тростянецького сільського споживчого товариства смт. Тростянець Тростянецького району Вінницької області, код: 01742212, на користь держави судовий збір в сумі 321 грн. 90 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя