Рішення

від 20.07.2016 по справі 923/561/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Театральна, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 липня 2016 р. Справа № 923/561/16

Господарський суд Херсонської області у складі судді Ярошенко В.П. при секретарі Бєловій О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Талісман", м. Бахчисарай АРК Крим

до: дочірнього підприємства "Таврія", м. Нова Каховка Херсонської області

про вилучення майна

представники сторін в засідання суду не прибули

          Товариство з обмеженою відповідальністю "Талісман" (позивач) звернувся з позовом до дочірнього підприємства "Таврія" (відповідач) про вилучення у дочірнього підприємства "Таврія" майна, переданого на зберігання згідно договору № 332 від 26.05.2014р. та акту приймання-передачі хімічних засобів захисту рослин № 1, а саме: хімічні засоби захисту рослин "Люмакс" в кількості 980 літрів загальною вартістю 389844,00 грн.

          Ухвалою суду від 30.06.2016р. розгляд справи було відкладено на 14.07.2016р. У зв'язку з перебуванням судді на лікарняному, сторін було повідомлено листом від 14.07.2016р., що засідання суду відбудеться 20.07.2016р., однак представники сторін в засідання суду не прибули.

          Відповідач згідно відзиву на позовну заяву позовні вимоги не визнає, мотивуючи відсутністю правових підстав для їх задоволення, позовну заяву вважає такою, що не відповідає фактичним обставинам справи.

          Крім того, відповідач просить зупинити провадження у справі та надіслати до Головного управління національної поліції в Херсонській області до кримінального провадження № 12016230070001389 від 14.06.2016 всі матеріали судової справи.

          Суд відхилив зазначене клопотання відповідача з підстав, зазначених нище.

          Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані до справи докази, суд –

в с т а н о в и в:

26 травня 2014 року між ТОВ "Талісман" - поклажодавець (далі - позивач) та ДП "Таврія" - зберігач (далі - відповідач) був укладений договір №332 відповідального складського зберігання (далі - договір). Відповідно до умов договору (п. 1.1) відповідач зобов'язується на умовах, встановлених договором, прийняти на зберігання та зберігати хімічні засоби захисту рослин, що передаються позивачем (далі - товар) згідно акту приймання-передачі та повернути товар в схоронності на першу вимогу позивача.

Пунктом 4.1. договору встановлений строк його дії, а саме до 31 грудня 2014 року. Додатковою угодою №1 від 30 грудня 2014 року до договору його дію було подовжено до 31 грудня 2015 року.

Позивачем на зберігання були передані, а відповідачем прийняті хімічні засоби захисту рослин "Люмакс" в кількості 980 літрів загальною вартістю 389 844,00 грн., про що свідчить акт приймання-передачі хімічних засобів захисту рослин №1 до договору №332 від 26.05.2014р., підписаний керівниками сторін та скріплений печатками товариств.

Відповідно до п.2.1.9 договору зберігач зобов'язаний повернути поклажодавцю той товар, який був переданий на зберігання та в тому стані, в якому він був прийнятий на зберігання.

Пунктом 2.2.2. договору передбачено право поклажодавця в будь-який час забрати весь чи частину товару зі зберігання.

06.04.2016року позивач звернувся з письмовою вимогою до відповідача про повернення майна переданого на зберігання, у зв'язку із закінченням строку дії договору, про що свідчить опис вкладення у цінний лист з направленням вимоги на адресу відповідача, але відповідач залишив вимогу без виконання.

          Частиною 1 статті 193 ГК України встановлено обов'язок суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.

          Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язання закріплені і в статті 526 ЦК України.

Відповідно до частини 1 статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

          Станом на день розгляду справи договір № 332 від 26.05.2014р. не розірваний, не оспорений, судом недійсним не визнаний.

У відповідності до частини 1 статті 936 Цивільного кодексу України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Згідно з ч. 1, 2 статті 949 Цивільного кодексу України зберігач зобов'язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості. Річ має бути повернена поклажодавцю в такому стані, в якому вона була прийнята на зберігання, з урахуванням зміни її природних властивостей.

Статтею 953 Цивільного кодексу України визначено, що зберігач зобов'язаний на першу вимогу поклажодавця повернути річ, навіть якщо строк її зберігання не закінчився.

Відповідно до положень ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач позовні вимоги належними та доступними засобами доказування не спростував, а наявні в матеріалах справи документи свідчать про обґрунтованість позовних вимог.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню.

Понесені позивачем витрати зі сплати судового збору відшкодовуються йому за рахунок відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

          Крім того, відповідач просив суд зупинити провадження у справі та надіслати до Головного управління національної поліції в Херсонській області до кримінального провадження № 12016230070001389 від 14.06.2016 всі матеріали судової справи.

          Відповідач зазначає, що дане кримінальне провадження було відкрито за правовою кваліфікацією ККУ ст. 191 ч. 1, у зв'язку з тим, що до поліції надійшов рапорт про те, що посадові особи ДП "Таврія" за попередньою згодою з ТОВ "Талісман" здійснили привласнення 980л ядохімікатів, спричинивши своїми діями шкоду ДП "Таврія".

          Суд відхиляє клопотання відповідача про зупинення провадження у справі, виходячи з наступного.

          Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 79 ГПК України господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадках, надсилання господарським судом матеріалів прокурору або органу досудового розслідування.

          Надіслання матеріалів справи прокурору або органу досудового розслідування можливо відповідно до ст. 90 ГПК: якщо при вирішенні господарського спору господарський суд виявить у діяльності працівників підприємств та організацій порушення законності, що містять ознаки кримінального правопорушення, господарський суд надсилає про цей факт повідомлення прокурору або органу досудового розслідування.

          Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

          Згідно з ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

          Відповідач в обґрунтування своїх заперечень не надав належних доказів. Не надав відповідач і документального обґрунтування підстав, які дали можливість виявити ознаки кримінального правопорушення в діях певних осіб.

          В наданій відповідачем копії акту приймання-передачі № 1 (а.с. 36) відсутнє посилання на те, що він укладений на виконання саме договору № 332 від 26.05.2014р.                     Відповідач в запереченнях посилається, зокрема, на те, що позивачем не надано складської квитанції або складського свідоцтва на підтвердження передавання товару, однак в договорі № 332 від 26.05.2014р. відсутня така умова.           

          За таких підстав, суд відхиляє клопотання про зупинення провадження у справі.

          В той же час, якщо в ході зазначеного кримінального провадження буде встановлено винних осіб, відповідач не позбавлений права стягнути спричинену йому шкоду.

          Керуючись ст.ст.44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

в и р і ш и в:

          1. Позов задовольнити.

           2. Вилучити у дочірнього підприємства "Таврія" (м. Нова Каховка Херсонської області с. Тополівка вул. Виноградна 2, код 30593528) майно, передане на зберігання згідно договору № 332 від 26.05.2014р. та акту приймання-передачі хімічних засобів захисту рослин № 1, а саме: хімічні засоби захисту рослин "Люмакс" в кількості 980 літрів загальною вартістю 389844,00 грн. та передати їх товариству з обмеженою відповідальністю "Талісман" (м. Бахчисарай Автономна республіка Крим, вул. Промислова 3а, код 23894253).

           3. Стягнути з дочірнього підприємства "Таврія" (м. Нова Каховка Херсонської області с. Тополівка вул. Виноградна 2, код 30593528) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Талісман" (Автономна республіка Крим, м. Бахчисарай, вул. Промислова 3а, код 23894253) - 5847грн. 66коп. витрат зі сплати судового збору.

           4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                       В.П.Ярошенко