Постанова

від 19.07.2016 по справі 922/1084/16

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" липня 2016 р. Справа № 922/1084/16

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Сіверін В. І. , суддя Терещенко О.І. , суддя Ільїн О.В.

при секретарі Новіковій Ю.В.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1,

відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. №1712 Х/1-7) на рішення господарського суду Харківської області від 06.06.16 у справі

за позовом ТОВ "Чорноморська іграшка", м. Одеса,

до ТОВ "Станпром", м. Харків,

про стягнення коштів

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Чорноморська іграшка" звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Станпром" про стягнення грошових коштів в сумі 42200,00 грн. та 5% штрафу в сумі 2110,00 грн. за договором № 091015 від 09.10.2015 року. Судові витрати позивач просить суд покласти на відповідача.

Рішенням господарського суду Харківської області від 06.06.2016 року (суддя Н.С. Добреля) позовні вимоги задоволені частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Станпром" (61105, м. Харків, вул. Фонвізіна, буд. 27, код ЄДРПОУ 32136972) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Чорноморська іграшка" (65098, м. Одеса, вул. Стовпова, буд. 17, код ЄДРПОУ 05502858) 42200,00 грн. передплати за договором № 091015 від 09.10.2015 року та 1312,38 грн. витрат зі сплати судового збору. В частині стягнення 2110,00 грн. 5% штрафу в задоволенні позову відмовлено.

Відповідач із вказаним рішенням місцевого господарського суду не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить вищенаведене рішення скасувати в частині стягнення 42200,00 грн. передплати за договором № 091015 від 09.10.2015 року, і в цій частині постановити нове рішення, яким у позові відмовити.

В судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі, просив її задовольнити.

Представник відповідача у відзиві та в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення.

На думку суду обставини справи свідчать про наявність у справі матеріалів достатніх для її розгляду та ухвалення законного і обґрунтованого рішення. Крім того, суд приймає до уваги, що судом сторонам були створені належні умови для надання усіх необхідних доказів (надано достатньо часу для підготовки до судового засідання, ознайомитись із матеріалами справи, зняти з них копії, надати нові докази тощо).

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

09.10.2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Чорноморська іграшка" (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Станпром" було укладено договір № 091015, у відповідності до умов якого позивач доручає та оплачує, а відповідач зобов`язується виконати у відповідності до умов договору: реставрування друкарського вала, в кількості 1 шт.

Відповідно до п.2.4. Договору, строк оплати становить 100% передоплати, а саме 50% протягом 5 (п’яти) банківських днів з моменту підписання договору та 50% протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту отримання повідомлення про готовність до відвантаження вала.

Відповідно до п. 2.5 договору, за 3 банківських дні до відвантаження відповідач повідомляє позивача про готовність валов до відвантаження. Відвантаження здійснюється за умови отримання 100% від загальної вартості цього договору.

Відповідно до п. 3.3 договору, строки виконання робіт за даним договором - 14 робочих днів з моменту отримання 50% передплати позивачем.

Відповідно до п. 4.2 договору, за невиконання умов договору відповідач несе наступну відповідальність:

- за порушення строків виконання робіт позивач має право вимагати від відповідача сплатити штраф в розмірі 5% від загальної суми даного договору;

- за порушення п. 1.2 цього договору та/або неякісне виконання робіт - усунення недоліків за власний рахунок на протязі 10 календарних днів з моменту пред`явлення претензії позивачем, а у випадку прострочення даного строку позивач має право вимагати від відповідача повернення 100% передплати. В такому випадку відповідач повинен протягом 5 банківських днів повернути на поточний рахунок позивача 100% переплату.

З матеріалів справи вбачається, що договір укладений сторонами за своєю правовою природою є договором підряду.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 837 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Як свідчать матеріали справи, 09.10.2015 року відповідачем було направлено на адресу позивача рахунок-фактуру № С-00000011.

На виконання умов договору, позивачем було перераховано відповідачу грошові кошти в сумі 42200,00 грн., в якості авансу, що підтверджується платіжним дорученням № 2063 від 16.10.2015 року на суму 21100,00 грн. та платіжним дорученням № 2214 від 06.11.2015 року на суму 21100,00 грн.

05.11.2015 року позивачем було направлено вал позивачу, що підтверджується накладною від 05.11.2015 року № 10020066079.

Як свідчать матеріали справи, 16.11.2015 року позивачем було складено акт про введення в експлуатацію реставраційного печатного валу, в якому зазначено про виявлення недоліків в роботі валу та необхідності направлення його відповідачу для усунення виявлених недоліків.

Також з матеріалів справи вбачається, що 16.11.2015 року позивачем було направлено адресу відповідача лист (за вих. № 306, а.с. 22) про направлення уповноваженого представника відповідача для вирішення питання щодо якості виконаних робіт та виправлення вказаних недоліків покриття вала.

В подальшому, 18.11.2015 року позивачем було направлено на адресу відповідача вал для усунення недоліків, що підтверджується товаро-транспортною накладною № 020031682 (а.с. 23). Зазначений вантаж було доставлено відповідачу 20.11.2015 року, що підтверджується листом транспортної компанії "SAT" від 28.03.2016 року за вих. № 583 (а.с. 24), яка здійснювала перевезення вантажу. Згідно вказаного листа оплата за послуги перевезення була здійснена вантажоодержувачем, тобто відповідачем.

27.11.2015 року позивачем було направлено на адресу відповідача лист за вих. № 324 з проханням підтвердити отримання валу та вирішення питання щодо усунення недоліків.

Враховуючи те, що відповідачем не було надано відповіді на листи позивача та не повернуто вал у строки, передбачені договором, позивачем 25.02.2016 року була направлена на адресу відповідача претензія за вих. № 47 про повернення передплати в сумі 42200,00 грн. на підставі п. 4.2 договору.

Відповідач відповіді на зазначену претензію позивача не надав, вал після усунення недоліків та передплату в сумі 42200,00 грн. не повернув, у зв`язку з чим позивач був змушений звернутись до суду з відповідним позовом.

Правова позиція відповідача та доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що позивач не довів причину, наслідок та причинно-наслідковий зв`язок між виконаними відповідачем роботами та недоліками вала, якщо такі мали місце. Щодо строків виконання робіт, то відповідач вказує на те, що договором встановлено, що саме позивач забезпечує передачу йому вала шляхом обрання і повідомлення відповідачу транспортної компанії та оплати послуг перевезення валу. Таким чином, у договорі, укладеному між сторонами, факт готовності вала жодним чином не пов`язаний з його передачею позивачу, оскільки отримання валу (вказівка перевізника) позивачем в даному випадку залежить від волі відповідача.

Відповідачем в обґрунтування своїх заперечень було зазначено про те, що акт про виявлення недоліків наданий позивачем в якості доказу був складений без участі представника експерта та представників відповідача.

Судом було досліджено відповідний акт про виявлення недоліків (а.с. 120), та встановлено, що його складений в односторонньому порядку без участі відповідача.

Щодо заперечень відповідача про отримання останнім вимоги №306 від 16.11.2015 року про недоліки робіт, на яку посилається позивач, то суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем в якості доказів направлення на адресу відповідача претензії щодо якості виконаних робіт було надано журнал реєстрації вихідної кореспонденції (а.с. 133-136). Судом досліджено відповідний доказ та встановлено, те що журнал вихідної кореспонденції ТОВ "Чорноморська іграшка" свідчить лише про реєстрацію самого документу на підприємстві, та не може бути доказом надіслання відповідної вимоги відповідачу, у зв'язку з наступним.

Відповідно до п.п. 59, 61 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.09 №270, внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення. У разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.

Отже належним доказом направлення кореспонденції є опис вкладення у цінний лист з відміткою відділення поштового зв`язку.

Позивачем, опису вкладення про направлення претензії відповідачу надано не було, проте надано копію роздруківки з Інтернету в якості доказу надіслання останнім на електронну адресу відповідача відповідної претензії.

Судом було досліджено умови укладеного між сторонами договору та встановлено, що сторонами не передбачено порядку складання та надіслання акту про недоліки робіт та претензії.

З матеріалів справи вбачається, що 20.11.2015 року відповідачем було прийнято вал до опрацювання на усунення недоліків в роботі, що в свою чергу підтверджує погодження відповідачем з пред'явленою претензією позивача.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що по-перше, при прийманні валу на реставрацію, відповідач мав право перевірити технічну документацію на вал та при встановленні невідповідності даної документації чи неможливості здійснити реставрацію валу за технічними характеристиками наданими позивачем умовам укладеного між сторонами договору № 091015 від 09.10.2015 року та додатку №1 до нього, відповідач, мав право повідомити про це позивача та відмовитись від виконання договору, що останнім зроблено не було.

Також, відповідачем було надано до суду висновок ТОВ "НПП "Україна" (а.с. 81) стосовно дослідження циліндра валу, яким було встановлено, що позивачем було надано відповідачу для усунення недоліків вал, не передбачений договором з ідентифікатором - чет. Л2.Ст02.001 вагою 440 кг, тобто інший вал.

Згідно із згаданим висновком, вал чет. Л2.Ст02.001 після очищення від покриття робочої поверхні має середню твердість 21,2 HRC.

Отже, за твердженням відповідача, забезпечити твердість покриття (робочої поверхні) такого валу на рівні 65-67 HR, якщо сам вал (основа робочої поверхні) має твердість 21,2 HRC - абсолютно неможливо.

Проте, суд вважає за необхідне зазначити, що після приймання спірного валу (20.11.2015 року) та встановлення неможливості усунення недоліків, відповідач також мав можливість повідомити про це позивача та направити даний вал без виконання робіт.

Як вбачається з матеріалів справи, даний вал був прийнятий відповідачем без заперечень та жодні листування щодо невідповідності валу чи відмови відповідача в усуненні недоліків зазначених позивачем, в матеріалах справи відсутні.

Також прийняття відповідачем валу на доопрацювання підтверджується листом транспортної компанії, яка здійснювала перевезення вантажу та здійснення саме відповідачем оплати транспортних послуг з перевезення валу, що прямо передбачено умовами договору (п.3.12).

Відповідно до вказаного пункту договору, у випадку поставки неякісного вала повернення його здійснюється за рахунок відповідача та відправлення повторно вала здійснюється також за рахунок відповідача.

Обставини щодо прийняття відповідачем валу після виявлення позивачем недоліків також підтверджується листом відповідача від 22.03.2016 року за вих. № 28 (а.с. 145), який було надіслано позивачу із повідомленням про усунення усіх недоліків по покриттю друкарського вала, який було надіслано на доопрацювання та те, що даний вал готовий до відвантаження.

Колегія суддів звертає увагу на те, що висновки місцевого господарського суду про те, що вищезазначені обставини спростовують твердження відповідача щодо недоведеності позивачем факту неякісного виконання робіт по реставрації валу, оскільки відповідач своїми діями щодо прийняття валу для доопрацювання та усунення недоліків підтвердив неякісність виконання своїх робіт, повністю відповідають обставинам справи та спростовують правову позицію відповідача, викладену в апеляційній скарзі.

Стосовно тверджень відповідача щодо необхідності позивача самостійно забрати вал після усунення недоліків, то суд зазначає, що сторони у договорі передбачили повернення валу саме відповідачем (п. 3.12).

Отже, з матеріалів справи вбачається, що відповідач прийняв вантаж (вал) для усунення недоліків 20.11.2015 року та мав їх усунути до 1.12.2015 року, в той час, як лист, яким відповідач повідомив позивача про усунення відповідних недоліків датований 22.03.2016 року, а за умовами п. 4.2 договору відповідач мав усунути недоліки на протязі 10 календарних днів з моменту пред`явлення претензії та в разі порушення даного строку протягом 5 банківських днів повернути на поточний рахунок позивача 100% передплату.

Враховуючи вищевикладені обставини, заперечення відповідача та доводи апеляційної скарги щодо недоведеності неякісності робіт, виконаних останнім, спростовуються матеріалами справи, а саме повторним прийняттям вказаного валу для усунення недоліків.

При вирішенні господарського спору слід звернути увагу на наступні положення чинного законодавства.

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу (ч. 1 ст. 837 ЦК України).

Відповідно до ст.857 Цивільного кодексу України, передбачено, що робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові. Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.

Відповідно до частини четвертої статті 882 ЦК України, передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського кодексу України господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань.

Відповідно до ст.ст. 627, 628, 629 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, зміст договору складається з умов, які визначаються на розсуд та за погодженням сторін, та умов, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства, договір укладений (підписаний сторонами) є обов'язковим для виконання кожної із сторін.

Згідно зі ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

В силу вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи, що у відповідності до ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов`язання повинні виконуватись сторонами у встановлених договором або законом порядку і строках, приймаючи до уваги викладені обставини; доведеність з боку позивача факту порушення відповідачем умов договору щодо строку на усунення недоліків по реставрації валу, - колегія суддів визнає вимогу позивача щодо стягнення з відповідача передплати за договором № 091015 від 09.10.2015 року в розмірі 42200,00 грн. обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Щодо стягнення з відповідача 5% штрафу в розмірі 2110,00 грн., нарахованого позивачем на підставі п. 4.2 договору, суд зазначає наступне.

Згідно ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Наслідки порушення зобов'язання передбачені ст. 611 ЦК України та ч. 1 ст. 230 ГК України. Згідно норм зазначених статей, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

При цьому ст. 549 ЦК України визначає неустойку (штраф, пеню) як грошову суму або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до п. 4.2 договору, за порушення строків виконання робіт позивач має право вимагати від відповідача сплатити штраф в розмірі 5% від загальної суми даного договору.

Як вже було встановлено судом, позивачем було здійснено відповідачу авансовий платіж в розмірі 50% в сумі 21100,00 грн. 16.10.2015 року, що підтверджується платіжним дорученням № 2063 від 16.10.2016 року (а.с. 20).

В той час, як відповідно до умов договору (п. 3.3) відвантаження валу відповідачем здійснюється протягом 14 робочих днів з моменту отримання 50% передплати відповідачем.

Отже останнім днем відвантаження валу є 05.11.2015 року.

Із системного аналізу наведених приписів чинного законодавства вбачається, що день фактичної поставки вантажу не включається до періоду часу, за який може здійснюватись нарахування штрафних санкцій.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду України від 15.01.2015 року по справі № 910/23600/13.

Як вбачається з наданої відповідачем копії накладної № НОМЕР_1, відправка валу здійснювалась відповідачем 05.11.2015 року, тобто без порушення строків, вставлених договором.

Враховуючи те, що відповідач сплачує штраф за умови порушення строків відправлення валу, та приймаючи до уваги те, що відповідачем було відправлено вал без порушення строків встановлених договором, відсутні підстави для стягнення з відповідача 5% штрафу в сумі 2110,00 грн.

У зв`язку з викладеним, суд відмовляє в задоволенні позову в частині стягнення з відповідача 5% штрафу в сумі 2110,00 грн.

Беручи до уваги всі наведені обставини в їх сукупності, судова колегія дійшла висновку, що під час розгляду справи господарським судом першої інстанції фактичні обставини справи встановлені на основі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки суду відповідають обставинам справи та їм надана правильна юридична оцінка, прийняте рішення відповідає нормам чинного законодавства та підстав для його скасування не вбачається., а тому - апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 06.06.2016 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її підписання і може бути оскаржена протягом 20 днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено 25.07.2016 року.

Головуючий суддя Сіверін В. І.

Суддя Терещенко О.І.

Суддя Ільїн О.В.