Постанова

від 20.07.2016 по справі 917/365/16

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" липня 2016 р. Справа № 917/365/16

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Сіверін В. І. , суддя Терещенко О.І. , суддя Хачатрян В.С.

при секретарі Новіковій Ю.В.

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився,

відповідача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. №1775 П/1-7) на рішення господарського суду Полтавської області від 07.06.16 у справі

за позовом Державної екологічної інспекції в Полтавській області, м. Полтава,

до Комунального підприємства "Декоративні культури" Полтавської міської ради, м. Полтава,

про стягнення грошових коштів.

ВСТАНОВИЛА:

Господарським судом Полтавської області розглянута позовна заява про стягнення 21 471,50 грн. шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Рішенням суду від 07.06.2016 року (суддя Іваницький О.Т.) позов задоволено повністю. Стягнуто з КП «Декоративні культури» Полтавської міської ради (вул.9 Січня, 2, м. Полтава, ідентифікаційний код 03351970) 21471,50 грн. збитків з перерахуванням їх на р/р 33115331700002 Полтавська м/р, УДКС у м. Полтава, код ЄДРПОУ 38019510, МФО - 831019 для зарахування надходжень по коду бюджетної класифікації 24062100 "Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської діяльності", символ звітності 331 в установі банку - Головне управління Державного казначейства України в Полтавській області, та 1378,00 грн. судового збору.

Відповідач із вказаним рішенням місцевого господарського суду не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить вищенаведене рішення скасувати, прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.

В судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі, просив її задовольнити.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, у поданому до суду відзиві на апеляційну скаргу проти її доводів заперечував, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду - без змін. Також, у відзиві позивач просив розглянути справу за відсутності його представника. Про дату, час та місце проведення судового засідання позивач повідомлявся належним чином, про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення.

На думку суду обставини справи свідчать про наявність у справі матеріалів достатніх для її розгляду та ухвалення законного і обґрунтованого рішення. Крім того, суд приймає до уваги, що судом сторонам були створені належні умови для надання усіх необхідних доказів (надано достатньо часу для підготовки до судового засідання, ознайомитись із матеріалами справи, зняти з них копії, надати нові докази тощо).

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Як зазначає позивач, Державною екологічною інспекцією у Полтавській області за результатами розгляду листа КП «Декоративні культури» Полтавської міської ради (далі - відповідач) від 19.12.2014 № 481 встановлено порубку дерев в зеленій зоні «Гришкин ліс» у м. Полтава (р-н Половки) біля перехрестя вул. Курчатова та вул. Примакова. У відповідності до акту обстеження від 24.12.2014 № 07-20-205 та польової перелікової відомості виявлено знесення 26 сироростучих дерев та 2 сухостійного дерева до ступеня припинення росту по вищевказаній адресі.

Держекоінспекцією встановлено, що відповідач утримує на своєму балансі зелену зону «Гришкин ліс», дозвільні документи щодо порубки дерев у відповідача були відсутні.

Пунктом 3 Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2006 № 1045, передбачено, що видалення зелених насаджень на території населеного пункту здійснюється за рішенням виконавчого органу сільської, селищної, міської ради (далі - компетентний орган) на підставі ордера.

У відповідності до п. 5.2, 5.5 Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10.04.2006 року № 105 далі - Правила), балансоутримувач забезпечує належне утримання та своєчасний ремонт об'єкта благоустрою власними силами або може на конкурсних засадах залучати інші підприємства, установи, організації, використовуючи для цього кошти, передбачені власником об'єкта. Відповідальними за збереження зелених насаджень і належний догляд за ними є на об'єктах благоустрою державної чи комунальної власності - балансоутримувачі цих об'єктів.

У відповідності до ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність.

Відповідно до частини 4 статті 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Держекоінспекцією на адресу відповідача направлено претензію №04/02-08 від 28.01.2015 щодо відшкодування заподіяної шкоди в розмірі 21471,50 грн. Проте, як зазначає позивач, відповідач не сплатив зазначеної суми шкоди.

З огляду на викладені обставини, позивач звернувся до господарського суду про стягнення з відповідача вищезазначеної грошової суми.

Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський виходив з того, що відповідач є відповідальним за збереження зелених на об'єктах благоустрою державної чи комунальної власності, оскільки такі об'єкти перебувають у нього на балансі, а позовні вимоги позивача підлягають задоволенню відповідно до положень статей 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» та 1166 Цивільного кодексу України.

В свою чергу відповідач в обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що вирубку дерев здійснено невідомими особами, які на день розгляду справи не встановлені.

Крім того, на позачерговій тридцять восьмій сесії Полтавської міської ради шостого скликання 30.01.2014р. прийнято рішення, яким затверджено перелік робіт з утримання, догляду капітального та поточного ремонту об'єктів благоустрою КП "Декоративні культури" Полтавської міської ради та даною програмою не передбачено фінансування заходів охорони і збереження зелених насаджень в зеленій зоні "Гришкин ліс". На підставі викладеного відповідач просить суд відмовити екологічній інспекції у задоволенні позову.

Вирішуючи питання про наявність або відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним зазначити наступне.

Відповідно до частин першої, другої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідальність за завдану шкоду може наставати лише за наявності підстав, до яких законодавець відносить: наявність шкоди; протиправну поведінку заподіювача шкоди; причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вину. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

За загальним правилом шкода підлягає відшкодуванню: в повному обсязі - відшкодовується як реальна шкода, тобто втрачене або пошкоджене майно в результаті протиправної поведінки правопорушника, так і упущена вигода; особою, яка безпосередньо завдала шкоду.

При цьому, встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоду, та збитками потерпілої сторони є важливим елементом доказування наявності реальних збитків. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність завдавача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки.

З матеріалів справи вбачається, що на позачерговій тридцять восьмій сесії Полтавської міської ради шостого скликання 30.01.2014р. прийнято рішення, яким затверджено перелік робіт з утримання, догляду капітального та поточного ремонту об'єктів благоустрою КП "Декоративні культури" Полтавської міської ради та даною програмою не передбачено фінансування заходів охорони і збереження зелених насаджень в зеленій зоні "Гришкин ліс".

У відповідності до п. 5.2, 5.5 Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, балансоутримувач забезпечує належне утримання та своєчасний ремонт об'єкта благоустрою власними силами або може на конкурсних засадах залучати інші підприємства, установи, організації, використовуючи для цього кошти, передбачені власником об'єкта.

Таким чином, власником не передбаченні кошти, які відповідач може використовувати для забезпечення належного утримання об'єкта благоустрою.

Крім того, колегія зазначає про відсутність причинного зв'язку між діями або бездіяльністю відповідача та завданою шкодою.

Так, шкода завдана активними діями невстановлених осіб щодо вирубки дерев, а не діями або бездіяльністю відповідача щодо збереження об'єкту благоустрою. Про наявність такого зв'язку може йтися коли дерева знищені поза обставин протиправного втручання третіх осіб в діяльність відповідача, проте у даному випадку шкода завдана саме протиправними діями невстановлених осіб.

За викладеного, колегія суддів зазначає про відсутність повної сукупності підстав за умов яких може наставати відповідальність за завдану шкоду, тому й відсутні підстави для застосування положень статті 1166 Цивільного кодексу України та задоволення позовних вимог.

Колегія суддів зазначає, що рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги норм процесуального права і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, і при їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Мотивувальна частина рішення повинна містити встановлені судом обставини, які мають значення для справи, їх юридичну оцінку, а також оцінку всіх доказів.

Оскаржуване рішення вищенаведеним критеріям не відповідає, оскільки місцевим господарським судом неправильно застосовано норми матеріального права, у зв'язку з чим таке рішення підлягає скасуванню, а апеляційна скарга відповідача - задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Рішення господарського суду Полтавської області від 07.06.2016 року скасувати.

Постановити нове рішення.

У задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її підписання і може бути оскаржена протягом 20 днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено 25.07.2016 року.

Головуючий суддя Сіверін В. І.

Суддя Терещенко О.І.

Суддя Хачатрян В.С.