Рішення

від 25.07.2016 по справі 190/734/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/4338/16 Справа № 190/734/16-ц Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Тамакулова В.О.

Категорія 2

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2016 року м. Дніпро

25 липня 2016 року колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого-судді: Тамакулової В.О.

суддів: Деркач Н.М., Козлова С.П.

при секретарі: Гулієву М.І.о.,

яка розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Дніпро апеляційну скаргу селянського (фермерського) господарства "Черьомушки" в особі ОСОБА_2 на рішення П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 31 березня 2016 року по справі за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_4 районної державної адміністрації Дніпропетровської області, управління Держгеокадастру у П'ятихатському районі Дніпропетровської області, селянського (фермерського) господарства "Черьомушки" про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом, розірвання договору оренди землі та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИЛА:

В березні 2016 р. позивач звернулася з позовом до суду в якому просила визнати за нею право власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом, розірвати договір оренди землі та зобов'язати СФГ «Черьомушки» здійснити державну реєстрацію припинення права оренди землі.

В обґрунтовання вимог зазначала, що її брату ОСОБА_5 належав сертифікат на право на земельну частку (пай) у землі, яка знаходилась у колективній власності КСП ім. Ватутіна П'ятихатського району в розмірі 7,12 умовних кадастрових гектар.

30 вересня 1998 р. спадкодавець помер, 22 червня 2015 р. вона отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на вказану земельну ділянку( пай).

15 липня 2015 р. ОСОБА_4 райдержадміністрація надала їй дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, запропонована земельна ділянка площею 6,6105 га ріллі з кадастровим номером 1224586000:02:003:0216 на території Саївської сільської ради, яка належала до нерозподілених земельних ділянок (не витребуваних паїв) власників земельних часток (паїв) колишнього КСП ім. Ватутіна і знаходилась в оренді у СФГ «Черьомушки» на підставі договору оренди землі від 27 січня 2009 р., укладеного з ОСОБА_4 райдержадміністрацією.

13 серпня 2015 р. розпорядженням голови ОСОБА_4 РДА припинено СФГ «Черьомушки» право оренди на земельну ділянку, повернуто земельну ділянку площею 6, 6105 га. до земель не витребуваних паїв Саївської сільської ради та рекомендовано господарству укласти угоду про розірвання договору оренди, здійснити державну реєстрацію припинення права оренди.

Позивачем був замовлений та виготовлений проект землеустрою земельної ділянки, фактичний розмір якої становив 6,6107 га, погоджений управлінням Держгеокадастру у П'ятихатському районі, однак державний реєстратор відмовився реєструвати його, оскільки запропонована їй земельна ділянка вже була сформована, присвоєний кадастровий номер.

Тому ОСОБА_4 РДА відмовляється затверджувати проект землеустрою, СФГ «Черьомушки» не укладає угоду про розірвання договору оренди землі.

Позивач вважає, що виділена їй земельна ділянка вже сформована і зареєстрована в Державному земельному кадастрі, тому для надання їй у власність не потрібно розробляти проект землеустрою, затверджувати і реєструвати його.

Однак чинним законодавством не передбачений порядок надання сформованої ділянки у власність в порядку виділення її в натурі (на місцевості) власнику, що змушує звернутися до суду.

Крім того, при визнанні за нею права власності на спірну земельну ділянку договір оренди землі від 27 січня 2009 р. підлягає розірванню.

Відповідачі ОСОБА_4 районна державна адміністрація, управління держгеокадастру у П'ятихатському районі до суду не з'явилися, проти позову не заперечували.

Відповідач селянського (фермерського) господарства «Черьомушки» позов не визнав і пояснив, що між ОСОБА_4 РДА і СФГ «Черьомушки» дійсно 27 січня 2009 р. укладено договір оренди землі на 49 років, підстав для його розірвання немає, господарство виконує свої обов'язки за договором.

На початку жовтня 2015 р. керівник СФГ «Черьомушки» ОСОБА_2 отримала повідомлення голови ОСОБА_4 РДА про розірвання договору оренди, однак відразу ж направила звернення про відкликання повідомлення як такого, що суперечить законодавству.

Крім того відповідач вважає, що ОСОБА_3 не може бути спадкоємцем за законом, оскільки свідоцтво про право на спадщину отримала в порушення цивільного законодавства, пропустила строки прийняття спадщини, а свідоцтво видано на підставі ст. 530 ЦК Української РСР, тоді коли правовідносини виникли і продовжують існувати після набрання чинності ЦК України (2003 року).

Рішенням суду І інстанції позов задоволено частково.

Визнано за ОСОБА_3 право власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 6,6107 гектар (кадастровий номер 1224586000:02:003:0216), розташовану на території Саївської сільської ради П'ятихатського району Дніпропетровської області.

Розірвано договір оренди земельної ділянки (кадастровий № 1224586000:02:003:0216) від 27 січня 2009 року, укладений між ОСОБА_4 районною державною адміністрацією Дніпропетровської області та селянським (фермерським) господарством «Черьомушки», зареєстрований у Жовтоводському відділі Дніпропетровської регіональної філії ДП «Центр ДЗК» 20 березня 2009 року за № 040913801224.

В решті заявлених вимог відмовлено.

В скарзі апелянт посилається на порушення норм матеріального та про цесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить скасувати рішення й постановити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Колегія суддів перевірила законність, обґрунтованість рішення суду, в межах заяв-лених вимог та апеляційної скарги і дійшла до висновку, що скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Частково задовольняючи вимоги суд зазначив, що згідно сертифікату право на земельну частку (пай) серія ДП № 0273975, виданого 25 квітня 1997 р. ОСОБА_4 районною державною адміністрацією, ОСОБА_5 належало право на земельну частку (пай) земель, які знаходилися у колективній власності КСП ім. Ватутіна П'ятихатського району Дніпропетровської області, розміром 7.12 умовних кадастрових гектарів без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості). В розділі «Зміни, які вносяться до сертифіката у зв'язку з передачею права на земельну частку (пай)», вказано, що право на земельну частку (пай) передано ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 22 червня 2015 року № 1-445 (а.с. 8).

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом (спадкова справа № 145/2015) спадкоємцем зазначеного у цьому свідоцтві майна ОСОБА_5, який помер 30 вересня 1998 року, є його сестра ОСОБА_3

Спадщина, на яку видано свідоцтво, складається з права на земельну частку (пай) розміром 7,12 умовних кадастрових гектарів без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), що розташована у КСП ім. Ватутіна в с. Саївка П'ятихатського району, яка належала померлому на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ДП № 0273975, виданого 25 квітня 1997 р. (а.с. 9).

Розпорядженням голови ОСОБА_4 районної державної адміністрації № Р-257/0/364-15 від 15 липня 2015 року надано дозвіл ОСОБА_3 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність у розмірі земельної частки (паю) площею 7,12 ум.кад.га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в межах колишнього КСП ім. Ватутіна на території Саївської сільської ради (а.с. 10).

На виконання розпорядження 26 жовтня 2015 р. ОСОБА_3 отримала в управлінні Держгеокадастру у П'ятихатському районі висновок про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за № 19-409-0.4-5230/2-15, з якого слідує, що управління погоджує проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_3 площею 6,6107 га ріллі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (пай) за межами населеного пункту на території Саївської сільської ради П'ятихатського району (а.с.12).

Проект землеустрою про відведення земельної ділянки виданий ОСОБА_3 у 2015 році (а.с. 14-15).

Згідно повідомлення № РВ-1200294362016 від 10 лютого 2016 р. державним кадастровим реєстратором управління Держгеокадастру у П'ятихатському районі ОСОБА_3 відмовлено у наданні відомостей з державного земельного кадастру з реєстраційний номером РВ-1203528122016 (а.с. 21).

27 січня 2009 р. між ОСОБА_4 районною державною адміністрацією і селянським (фермерським) господарством «Черьомушки» укладено договір оренди землі, зареєстрований у Жовтоводському відділі Дніпропетровської регіональної філії ДП «Центр ДЗК» 20 березня 2009 року за № 040913801224. Згідно договору в оренду передано земельну ділянку площею 6,6105 га ріллі (кадастровий номер 1224586000:02:003:0216) строком на 49 років (а.с. 16-18).

Розпорядженням голови ОСОБА_4 районної державної адміністрації № Р-292/0/364-15 від 13 серпня 2015 року прийнято рішення про припинення селянському (фермерському) господарству «Черьомушки» права оренди на земельну ділянку площею 6,6105 га ріллі (кадастровий номер 1224586000:02:003:0216) на території Саївської сільської ради, зобов'язано повернути земельну ділянку до земель не витребуваних паїв сільської ради (а.с. 11).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» право на земельну частку (пай) мають громадяни - спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом.

Згідно ст. 2 цього Закону, основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є свідоцтво про право на спадщину.

Статтею 3 Закону визначено, що підставами для виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) є рішення відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації.

Особи, власники сертифікатів на право на земельну частку (пай), які виявили бажання одержати належну їм земельну частку (пай) в натурі (на місцевості), подають до відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації заяву про виділення їм земельної частки (паю) в натурі (на місцевості).

Земельна частка (пай) виділяється її власнику в натурі (на місцевості), як правило, однією земельною ділянкою.

Відповідно до ст. 5 Закону сільські, селищні, міські ради чи районні державні адміністрації в межах їх повноважень стосовно виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості): розглядають заяви власників земельних часток (паїв) щодо виділення їм в натурі (на місцевості) земельних ділянок і видачі документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку; приймають рішення щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості); уточняють списки осіб, які мають право на земельну частку (пай); уточняють місце розташування, межі і площі сільськогосподарських угідь, які підлягають розподілу між власниками земельних часток (паїв); приймають рішення про видачу документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку, власникам земельних часток (паїв).

Згідно ст. 1 Закону України «Про Державний земельний кадастр», кадастровий номер земельної ділянки - індивідуальна, що не повторюється на всій території України, послідовність цифр та знаків, яка присвоюється земельній ділянці під час її державної реєстрації і зберігається за нею протягом усього часу існування.

Відповідно до п. 6 ст. 16 цього Закону, кадастровий номер скасовується лише у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки. Зміна власника чи користувача земельної ділянки, зміна відомостей про неї не є підставою для скасування кадастрового номера.

Статтею 24 Закону визначено, що державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку.

Згідно ст. 791 Земельного кодексу України, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об'єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Відповідно п. 29 постанови Кабінету Міністрів України № 1051 від 17 жовтня 2012 року «Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру», кадастровий номер присвоюється земельній ділянці незалежно від форми власності. У разі переходу права власності на земельну ділянку від однієї особи до іншої, виникнення інших, крім права власності, речових прав на земельну ділянку, зміни речових прав на земельну ділянку, інших відомостей про неї кадастровий номер не змінюється. У разі поділу чи об'єднання земельній ділянці присвоюється новий кадастровий номер.

Пунктом 116 постанови передбачено, що внесення до Державного земельного кадастру відомостей (змін до них) про зареєстровану земельну ділянку, зазначених у пункті 24 цього Порядку, здійснюється шляхом внесення таких відомостей до відповідної Поземельної книги. У разі коли до Державного земельного кадастру вносяться відомості (зміни до них) про зареєстровану раніше земельну ділянку, на яку відповідно до цього Порядку Поземельна книга не відкривалася, такі відомості (зміни до них) вносяться до неї після її відкриття відповідно до пунктів 49-54 цього Порядку.

Згідно п. 130 Порядку, відомості (зміни до них) про нового власника, користувача земельної ділянки відповідно до даних про зареєстровані речові права у Державному реєстрі речових прав на нерухому майно вносяться до Поземельної книги Державним кадастровим реєстратором відповідно до пункту 113 цього Порядку.

За пунктом 113 постанови, після отримання від органу державної реєстрації прав інформації в порядку інформаційного обміну Державний кадастровий реєстратор протягом двох робочих днів з моменту її отримання вносить інформацію про власників, користувачів земельної ділянки відповідно до даних про зареєстровані речові права у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно до Поземельної книги в електронній (цифровій) та паперовій формі.

Статтею 392 ЦК України надано власнику майна право пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», нерозподілені (не витребувані) земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки, а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участь у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі, у разі якщо відоме їх місцезнаходження.

Згідно ст. 10 Закону України «Про оренду землі», передача в оренду земельної ділянки не є підставою для припинення або зміни обмежень (обтяжень) та інших прав третіх осіб на цю земельну ділянку.

Виходячи з викладеного суд, дійшов висновку, що ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 22 червня 2015 року державним нотаріусом Шостої Криворізької державної нотаріальної контори, успадкувала право на земельну частку (пай) розміром 7,12 в умовних кадастрових гектарах, що належало ОСОБА_5, померлому 30 вересня 1998 року. Посилання представника відповідача ОСОБА_6 на те, що свідоцтво видано з порушеннями норм цивільного законодавства, у тому числі з пропущенням строку для прийняття спадщини, застосуванням норм Цивільного кодексу Української РСР, є неспроможними, оскільки відповідно до ст. 1301 ЦК України свідоцтво має юридичну силу, адже не визнано недійсним за рішенням суду, тому документами, що посвідчують право на земельну частку (пай) ОСОБА_3 є сертифікат на право на земельну частку (пай) та свідоцтво про право на спадщину.

Земельна ділянка з кадастровим номером 1224586000:02:003:0216 сформована і зареєстрована в Державному земельному кадастрі, однак між сторонами виник спір через порядок надання сформованої земельної ділянки у власність в порядку виділення її в натурі (на місцевості) ОСОБА_3 як власнику земельної частки (паю), оскільки земельна ділянка передана ОСОБА_4 райдержадміністрацією в оренду СФГ «Черьомушки», однак передача в оренду земельної ділянки не є підставою для припинення або зміни обмежень (обтяжень) та інших прав третіх осіб на цю земельну ділянку. Посилання представника відповідача на те, що земельній ділянці, яку б могла одержати у власність ОСОБА_3, повинен бути присвоєний інший кадастровий номер, є хибним, оскільки спірна земельна ділянка сформована, їй присвоєно кадастровий номер, а зміна власника чи користувача земельної ділянки не є підставою для скасування кадастрового номера.

Пунктом 20 Договору оренди землі від 27 січня 2009 р. орендар зобов'язався у разі звернення громадян - власників сертифікатів та громадян, які отримали право на землю за рішенням суду, забезпечити їх земельними частками (паями). З пункту 36 Договору слідує, що сторони дійшли згоди, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи - орендаря, є підставою для зміни умов або розірвання договору.

Суд вважав, що ОСОБА_3 має право на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом, тому її слід визнати власником земельної ділянки площею 6,6107 га (кадастровий номер 1224586000:02:003:0216), розташованої на території Саївської сільської ради П'ятихатського району Дніпропетровської області, а договір оренди, укладений між ОСОБА_4 РДА та СФГ «Черьомушки» підлягає розірванню. Заявлена ОСОБА_3 вимога щодо зобов'язання СФГ «Черьомушки» здійснити державну реєстрацію припинення права оренди землі є зайвою, оскільки саме розірвання договору оренди землі тягне за собою припинення такого права для сторін.

Проте погодитися з висновком судового рішення неможливо, враховуючи наступне.

За ст. ст. 213, 214 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувались вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ст. 3 ЦПК України).

Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

В скарзі апелянт посилається на те, що судом встановлена належність спадкодавцю ОСОБА_7І земельної ділянки розміром 7.12 умовних кадастрових гектарів без визначення меж цієї частки в натурі( на місцевості), земельна ж ділянка ( пай), яку орендує селянське (фермерське) господарства "Черьомушки» складає площу 6,6105 га ріллі з визначенням меж паю за кадастровим номером 1224586000:02:003:0216, тобто має місце наявність різниці в розмірі та кадастровому (цифровому) визначенні земельної ділянки, отже визначенні предмету спору. Крім того розірвавши договір оренди, суд в протиріч вимог ст.32 Закону «Про оренду землі» не зазначив правові підстави такого розірвання.

Судова колегія вважає необхідним зазначити наступне.

За правилами статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути розірваний або змінений за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладанні договору.

За частиною першою статті 32 Закону України "Про оренду землі " на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 , 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Згідно із ч. 2 ст. 20 Закону України від 6 жовтня 1998 року № 161-XIV «Про оренду землі» державна реєстрація договорів оренди землі проводиться в порядку, встановленому законом.

З 1 січня 2004 року, набрав чинності Цивільний кодекс України, ст. 182 якого передбачено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації, а порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість і підстави відмови в ній установлюються законом.

Закон України від 1 липня 2004 року № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» набрав чинності 3 серпня 2004 року, ст. 3 передбачено, що речові права на нерухоме майно, їх обтяження та правочини щодо нерухомого майна підлягають обов'язковій державній реєстрації в порядку, установленому цим Законом.

Статтею 33 Закону № 280/97-ВР до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить реєстрація суб'єктів права власності на землю; реєстрація права користування землею і договорів на оренду землі; видача документів, що посвідчують право власності і право користування землею.

Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1998 року № 2073 «Про затвердження Порядку державної реєстрації договорів оренди землі» передбачено, що державна реєстрація договорів оренди проводиться виконавчим комітетом сільської, селищної та міської ради, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями за місцем розташування земельної ділянки.

Частиною 5 ст. 3 Закону № 1952-IV передбачено, що право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з діючими нормативно-правовими актами до набрання чинності цим Законом, визнаються державою.

Виходячи з наведеного договір оренди від 27 січня 2009 року пройшов державну реєстрацію в установленому законом порядку в Жовтоводському відділі ДРФ ДП «Центр ДЗК» про що в державному реєстрі земель вчинено запис від 20 березня 2009 року й відповідно до ст. ст. 210, 640 ЦК України є укладеним, а тому породжує для сторін права й обов'язки.

Розірвавши договір оренди земельної ділянки та відмовивши в задоволенні вимог здійсненні державної реєстрації щодо припинення оренди землі , як зайвих, суд ввійшов в протиріч власних висновків та вимог ст. ст.182, 210 ЦК України з якими закон пов'язує час виникнення права власності з реєстрацією та не зазначив правових підстав розірвання договору оренди.

Відповідно до ст.33 ЦПК України суд за клопотанням позивача, не припиняючи розгляду справи, замінює первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов пред'явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, або залучає до участі у справі іншу особу як співвідповідача.

Після заміни відповідача або залучення до участі у справі співвідповідача справа за клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розглядається спочатку.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України апеляційна інстанція скасовує рішення якщо судом неправильно застосовано норми матеріального чи процесуального права.

Суд допустив такі порушення.

Частиною 4 ст.10 ЦПК України передбачено, що суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Оскільки судом належно не встановлено предмет та правові підстави заявлених вимог щодо розірвання договору оренди земельної ділянки, не встановлено правові підстави заявлених вимог щодо скасування державної реєстрації оренди, фактичні обставини по справі, суд не виконав вимог ст.33 ЦПК України щодо надання роз'яснень позивачу про притягнення до участі в справі, як відповідача, державного реєстратора- Жовтоводський відділ ДРФ ДП «Центр ДЗК», не зазначив чим порушив Закон управління Держгеокадастру у П'ятихатському районі Дніпропетровської області і які дії має здійснити, не виконав вимоги передбачені 4 ст.10 ЦПК України, порушив норми процесуального та матеріального закону, оскаржуване рішення підлягає скасуванню, як передчасне, з ухваленням нового- відмови у задоволенні заявлених вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 313-316 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу селянського (фермерського) господарства "Черьомушки»- задовольнити частково.

Рішення П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 31 березня 2016 року по справі за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_4 районної державної адміністрації Дніпропетровської області, управління Держгеокадастру у П'ятихатському районі Дніпропетровської області, селянського (фермерського) господарства "Черьомушки" про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом, розірвання договору оренди землі та зобов'язання вчинити певні дії - - скасувати, в позовних вимогах - відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним чинності.

Головуючий: В.О. Тамакулова

С у д д і: ОСОБА_8

ОСОБА_9