Постанова

від 21.07.2016 по справі 823/565/16

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2016 року справа № 823/565/16

м. Черкаси

10 год. 45 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Гараня С.М.,

при секретарі - Гордієнку Ю.П.,

за участю:

представника позивача ОСОБА_1 об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області ОСОБА_2 - за довіреністю,

представника публічного акціонерного товариства В«Ватутінський м'ясокомбінатВ» ОСОБА_3 - за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області до публічного акціонерного товариства В«Ватутінський м'ясокомбінатВ» про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Звенигородське об'єднане управління Пенсійного фонду України Черкаської області звернулося до суду з адміністративним позовом про стягнення з публічного акціонерного товариства В«Ватутінський м'ясокомбінатВ» заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій по списку № 2 за період 01.09.2011 по 30.11.2015 на загальну суму 69 469,93грн.

В обґрунтування вимог позивач зазначив, що станом на дату подання позову відповідач має заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсії, призначеної пенсіонеру (колишньому працівнику відповідача) на пільгових умовах у відповідності до пунктів «б» - «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (список № 2), за період 01.09.2011 по 30.11.2015 на загальну суму 69 469,93грн. Вказана заборгованість добровільно відповідачем сплачена не була, що спонукало Звенигородське об'єднане управління Пенсійного фонду України Черкаської області звернутись до суду.

Представник позивача в судове засідання прибула та підтримала вимоги позовної заяви в повному обсязі.

Представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог управління Пенсійного фонду України наголосивши, що останні є протиправними, оскільки позивачем в даному випадку були грубо порушені вимоги п.6.4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України - не направлялись щорічно з моменту переходу ОСОБА_4 на пільгову пенсію (з 23.09.2011) розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку такої пенсії. Тим самим, товариство не могло вносити щомісяця до Пенсійного фонду суму фактичних витрат на її виплату та доставку.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Публічне акціонерного товариства В«Ватутінський м'ясокомбінатВ» зареєстроване, як суб'єкт господарювання 12.04.1995 року, ідентифікаційний код 00444263.

Судом встановлено, що на обліку в ОСОБА_1 об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Черкаської області перебуває особа, яка отримує пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів «б» - «з» ст. 13 Закону № 1788-XII, як колишній працівник відповідача - ОСОБА_4, який працював на даному підприємстві в період з 18.02.1983 по 21.01.1997 на роботах, що дають право на отримання пільгової пенсії по списку № 2, що підтверджується довідкою № 599 від 15.09.2011, копія якої міститься в матеріалах справи.

Станом на час звернення з позовом до суду заборгованість відповідача по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгової пенсії, призначеної його колишньому працівнику відповідно до пунктів «б» - «з» ст. 13 Закону №1788-XII за період з 01.09.2011 по 30.11.2015 становить - 69 469,93грн., що підтверджується довідкою-розрахунком суми боргу.

Позивачем був направлений на адресу відповідача розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пільгової пенсії призначеної зазначеному пенсіонеру за вказаний період.

У визначені терміни заборгованість сплачена не була, матеріали справи вказаної інформації не місять, а тому остання вважається узгодженою, що спонукало позивача звернутись для її стягнення до суду.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Статтею 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII) визначені категорії працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах. Зокрема, відповідно до пункту «а» цієї статті на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць. Пунктами «б» та «з» зазначеної статті Закону визначено, що до цих категорій також належать: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць.

Згідно п.1 ст.1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР (далі - Закон № 400/97-ВР) платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Відповідно до абзацу 4 п.1 ст.2 Закону № 400/97-ВР для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 ст.1 цього Закону, крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у п.4 п.п.291.4 ст.291 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст.26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Збір на обов'язкове державне пенсійне страхування платники збору, визначені у частині другій цієї статті, сплачують до Пенсійного фонду України у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (ст. 3 Закону № 400/97-ВР).

З 01.04.2004 набрав чинності Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІV (надалі - Закон № 1058-ІV), пунктом 2 Прикінцевих положень якого передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди вищезазначеним особам пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне страхування». При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Таким чином, з 01.04.2004 суб'єкти підприємницької діяльності зобов'язані відшкодовувати Пенсійному фонду України фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених їх працівникам відповідно до пунктів «а», «б» - «з» ст.13 Закону № 1788-ХІІ та п.2 прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Згідно з п.п.6.1. п.6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій (п.п.6.4 п.6 Інструкції 21-1). Підприємства, відповідно до п.п.6.7. п.6 Інструкції 21-1, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

З огляду на викладені норми Законів та Інструкції, суд дійшов висновку, що відповідач, як платник збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та юридична особа, працівники якого вийшли на пільгову пенсію, зобов'язаний відшкодовувати Пенсійному фонду витрати на виплату та доставку пільгових пенсій цим працівникам.

Доводи якими представник відповідача обґрунтовує заперечення проти позову (не надсилання позивачем розрахунків за спірний період) суд сприймає критично та зазначає, що останні є безпідставними та такими, що не впливають на обов'язок відповідача по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгової пенсії, в зв'язку з тим, що кошти в сумі 69 469,93грн. були виплачені управлінням Пенсійного фонду ОСОБА_4, а тому в обов'язковому порядку, у відповідності до вищевказаних положень законодавства України та підзаконних нормативно-правових актів, які регулюють спірні правовідносини, мають бути відшкодовані відповідачем органу Пенсійного фонду України.

Беручи до уваги те, що заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгової пенсії по списку № 2 за період з вересня 2011 року по грудень 2015 року на загальну суму 69 469,93грн. відповідач у встановлені законом строки не сплатив, а розрахунок не оскаржив, суд дійшов висновку, що вимоги позовної заяви є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Суд наголошує, що у відповідності до приписів ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 159 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з публічного акціонерного товариства В«Ватутінський м'ясокомбінатВ» (ідентифікаційний код - 00444263) на користь ОСОБА_1 об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області 69 469 (шістдесят дев'ять тисяч чотириста шістдесят дев'ять) грн. 93 коп. боргу по фактичних витратах на виплату та доставку пільгової пенсії за період з вересня 2011 року по грудень 2015 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги яка подається до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня її проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя С.М. Гарань

постанова складена в повному обсязі 26.07.2016 року